Опорні конспекти по темі "Поведінка тварин"

Тема уроку:  Поведінка тварин у природі та методи її вивчення

Особливості поведінки тварин

1. Це пристосувальні дії до середовища.
2. Активний рух → складна поведінка.
3. Чим складніша будова (особливо нервової системи), тим складніша поведінка.
4. Етологія – наука про поведінку

Методи вивчення поведінки

1. Спостереження: споглядають і описують за доп.: → ілюстрацій

      → письмовий опис

      → аудіо- і відео

2. Порівняння: спільні і відмінні риси поведінки між близькими видами
3. Експеримент (лабораторні досліди): створення різних штучних умов і спостереження за змінами у них
4. Класифікація: об'єднання у групи за схожими ознаками
5. Мічення: прикріплення кільця із порядковим номером або мікрочіпом → для вивчення пересування

Значення знань з етології

1. У селекції – для створення «врівноважених», неагресивних порід тварин.
2. Для створення приладів і пристроїв (наука біоніка).
3. Правильної організації охорони природи у заповідниках.
4. Передбачення погоди, землетрусів.

Тема уроку:  Поведінкові реакції тварин

Поведінкові реакції

(окремі дії тварини, складові поведінки)

• Вроджені – передаються від батьків до нащадків, у кожного виду – свої,    особливі.
• Набуті -  утворюються і зникають протягом життя, пристосування до мінливих умов середовища.

Форми поведінкових реакцій

• Індивідуальна – поведінка окремої тварини для її виживання (пошук їжі)
• Репродуктивна – дії при розмноженні (шлюбні танці, турбота про нащадків)
• Соціальна – поведінка у групі (соціумі): сім’ї, клані, стаді, колонії.

Будова однієї поведінкової реакції (поведінкового акту)

Стимули

(сигнали, що спричинюють початок дій)

1. Мотиваційні – ті, що є причиною дій (голод, холод)
2. Пускові або ключові – вмикають дію (жовті дзьобики пташенят для батьків – сигнал летіти за їжею)
3. Завершальні – спричиняють завершення дії (собака перестане їсти, якщо шлунок наповнений)

Тема уроку:  Вроджена поведінка тварин

Вроджена або інстинктивна поведінка

• дає пристосованість до звичних для виду умов
• відображають корисний досвід попередніх поколінь

Види вроджених поведінкових дій

І. Таксиси – вроджені спрямовані рухи при дії чинника

Види таксисів за напрямком:

А) позитивний – до подразника

Б) негативний – від подразника

Види таксисів за характером подразника:

А) фототаксиси – рухи при дії світла

Б) хемотаксиси – рухи при дії хімічних речовин (солі, цукру)

В) механотаксиси – рухи при дотику

ІІ. Кінези - вроджені неспрямовані рухи при дії чинника (щупальця гідри рухаються хаотично)

ІІІ. Безумовні рефлекси – вроджені автоматичні відповіді на дію подразника за участю нервової системи

Вроджена поведінка задовольняє інстинкти:

1. Вроджена індивідуальна → харчові, питні, дослідницькі, ігрові, будівництво житла
2. Вроджена репродуктивна → батьківські, гніздові, територіальні
3. Вроджені соціальні → орієнтування в групі, міграції, перельоти, ієрархія

Тема уроку:  Набута поведінка тварин

Види набутої поведінки (научіння)

1. Звикання – послаблення вродженої захисної поведінки (шпаки перестають боятися опудала)
2. Наслідування – молода тварина копіює поведінку дорослих (миття бульб макаками
3. Закарбування (імпринтинг) - запам'ятовування вперше побачених рухомих об'єктів (мама гусенят – перша побачена тварина чи людина)
4. Научіння шляхом спроб і помилок – тварина випадково знаходить правильну розгадку (швидкий вихід рибок з лабіринту)
5. Осяяння (інсайт) – раптове розв'язання проблеми (шимпанзе ставить ящики для здобуття бананів
6. Вироблення умовного рефлексу – вироблення реакції на незвичний подразник, що дається перед природним (світло чи звук, що вмикаються перед подачею їжі)

Механізми набутої поведінки

→ залежить від пам'яті:

                                     *генетичної – передається з покоління в покоління

               *механічної –виробляється протягом життя у різних ситуаціях

 → в основі набутих поведінкових актів лежить вроджена поведінка

 → відбувається лише їх невелика зміна відповідно до умов середовища

Тема уроку: Елементарна розумова діяльність тварин.

Складові поведінки тварин

Елементарна розумова діяльність

(здатність тварини встановлювати зв'язки між предметами без спеціального навчання)

1. Притаманна тваринам з розвиненою нервовою системою, особливо органами чуття (безхребетні – головоногі молюски, хребетні – плазуни, птахи, ссавці)
2. Проявляється лише за біологічної потреби → голод, холод, житло.
3. Є пристосувальною реакцією найвищого рівня.

Її ознаки

♦здатність правильно передбачати хід будь-якої події (екстраполяція)

♦використання готових та власноруч виготовлених знарядь праці

♦здатність до спілкування (шимпанзе, горили; дельфіни → дають імена при народженні і відгукуються на них)

Тварини за рівнями розумової діяльності

1. Мавпи, дельфіни, бурі ведмеді
2. Вовки, лисиці червоні, собаки, воронові
3. Черепахи, ящірки прудкі.

Тема уроку: Індивідуальна поведінка тварин.

Індивідуальна поведінка

(поведінка однієї особини направлена на її виживання)

Формують

Переважає

Форми індивідуальної поведінки

Тема уроку: Індивідуальна поведінка тварин.

Репродуктивна поведінка

(поведінка по відтворенню собі подібних → збереження виду;

переважає статеве розмноження, тому наз. ще статева поведінка)

Особливості

1. Основа – інстинкти (це система, група вроджених рефлексів), тому
2. Схожі ознаки поведінки у особин одного виду
3. Сезонність – за сприятливих кліматичних умов → достатня кількість їжі

Форми статевої поведінки

• Залицяння: самка обирає генетично кращого самця
• Парування: утворення пар та запліднення
• Турбота про потомство: вигодовування, захист і догляд потомства

Причини циклічності (сезонності) репродуктивної поведінки

• Зміна довжини світлового дня (збільшення → до

розмноження)

• Відсутність хижаків і паразитів     зовнішні чинники
• У тропіках приурочене до вологого періоду,

у помірному кліматі – весна, літо → багато їжі.

• Виділення гормонів щитоподібної і статевих залоз  внутрішні чинники
• Значні витрати енергії – на сприятливий період

Види міграцій під час статевого розмноження

(переміщення тварин)

1. Регулярні (щовесни горбуша із морів – у річки) і нерегулярні (сарана раз на 3-5років)
2. Сезонні (перельоти птахів) і добові (кажани на день – у печери)
3. Активними (за допомогою органів руху) і пасивними (течія, вітер, на крижинах)
4. Вертикальними (наутілуси – товщу води, кальмари – на поверхню) і горизонтальними (антилопи, слони – на інші пасовища)
5. Близькими (ропухи для розмноження – до водойм) і далекими (кити – у теплі води)
6. Рекорди: метелик монарх – 4тис.км, полярний крячок – 22тис.км з Пн.півкулі у Пд.півкулю; копитні (пн.олені, зебри); китоподібні (кити, кашалоти); річковий вугор (із річок Європи – у Саргасове море)

Тема уроку: Соціальна поведінка тварин

Соціальна поведінка

(поведінка у постійних і тимчасових угрупуваннях)

Особливості:

• Пристосувальне значення
• Раніше помічають ворога → більша вірогідність вижити
• Є своя система спілкування → швидкий обмін інформацією
• Є ієрархія (робітники і керівники) та розподіл роботи (у бджіл – за віком, у мурашок – на усе життя)

Види та організація угрупувань тварин

1. Анонімні: відсутні чітко упорядковані стосунки, найчастіше тимчасові угрупування (місця для ночівлі, відпочинку, зграї для перельоту).
2. Персоніфіковані: упорядковані стосунки, постійні.

Їх риси:

• ієрархія: «старшим» є:

• найсильніший самець: буйволи, олені
• самець з найвищим хвостом: павичі
• найстаріший самець: примати
• найдосвідченіша самка: слони

• Територіальність – займають певну територію, мають відносно постійну чисельність
• Ритуальність – агресія не проявляється у тілесних ушкодженнях, а в певних діях – розпускання хвоста, різкі жести, танці.

Комунікації тварин

(спілкування за допомогою сигналів у групі)

1. Елементи звукової «мови»: повідомлення про небезпеку, знайдену їжу, розпізнавання один одного.
2. «Мова» запахів (феромони): статева зрілість, стать, ворогів, пастки → у Котячих, Собачих, Кунячих.
3. «Мова» рухів → у приматів, «танці» бджіл – це напрям руху і відстань до квіток, пози собак.

Тема уроку: Територіальна поведінка тварин

Територіальна поведінка тварин

(поведінка на використання ресурсів певної території)

1. Значення: бійки за територію → виживають сильніші → дають потомство → краще виживання виду → більш пристосовані і регуляція чисельності.
2. Різні ділянки території використовуються по-різному (сон, гра, полювання)
3. Чим більший організм → більша територія
4. Чим чисельніша група
5. Чим більша територія → тим складніша поведінка.

Прояви територіальної поведінки

• Охорона території:

• Призначення території

• Для розмноження і живлення (горобці, синиці)
• Для гніздування (чайки)
• Для сну (кажани, шпаки, горлиці)

• Форми охорони: індивідуальна (одна тварина) і групова (пара, колонія, зглая)
• Спосіб:

• Спів (птахи)
• Рев (мавпи)
• Патрулювання (лев, ведмідь)
• Погрози (ваблячий краб)
• Бої (олені)

• Мічення:

• Звук
• Пахучі мітки (коти, куниці, тигри)
• Подряпини стовбурів (ведмідь)
• Сліди, доріжки

• Облаштування → переміщують у певний час і в певному порядку

• Будівництво гребель (бобри)
• Збирання черепашок для гнізда (восьминіг), камінців (пінгвін)
• Прикрашання гнізда (птахи-альтаночники, ворони)

Хомінг – здатність повертатися на свою територію (інстинкт дому) → далеко мігруючі, але є і в деяких осілих (земноводні і плазуни).

Орієнтування тварин

Тема уроку: Еволюція поведінки тварин

Еволюція поведінки тварин

(зміни поведінки в часі)

1. Причина різноманітності поведінки: спадкова мінливість → створює нові і змінює існуючі типи поведінки.
2. Природний добір – відбирає найбільш пристосованих (рушійна сила).
3. Загальна закономірність – поступове ускладнення поведінки (від таксисів у найпростіших → кінези →до рефлексів.
4. Типи поведінки тварин:

• з переважанням інстинктів
• научіння
• елементарної розумової діяльності.

Стратегії поведінки

(напрямки поведінки між особинами одного виду)

1. Стратегія конфліктів (конфлікти; антагонізм → протистояння) → внесення рангових стосунків (*ієрархії).

• Перша особина – агресивна (бійка, напад, переслідування, «боксування» кенгуру, стійки)
• Друга – реагує на агресію (оборона, втеча, завмирання)

2. Стратегія співпраці (взаємодопомога) → виконання певних завдань:

• Захист від хижаків
• Здобування їжі
• Догляд за молодняком
• Подолання перешкод

3. Стратегія жертовності (альтруїзм) → допомога за рахунок власної беззахисності

• Попередження зграї про небезпеку → видають свою схованку хижаку
• Загибель на самоті (слони, мурахи, бджоли)
• Усиновлення чужих дитинчат
• Допомога хворим

4. Стратегія виживання (егоїзм) → підвищення власної пристосованості за чийсь рахунок → найменш вигідна.

• Сильніші вівці → у центр стада, виштовхують слабших.
• Пінгвіни → скидають один одного зі скелі.