Органічні сполуки й здоров’я людини

Добрий день! Я вас вітаю! Наш урок розпочинаю… БорисенкоВ.С.

I варіант 1. Метод одержання синтетичного волокна капрону: А полімеризація; Б поліконденсація; В ізомеризація; Г етерифікація 2. Вихідні речовини для синтезу лавсану: А терефталева кислота; Б гліцерол; В етиленгліколь; Г ацетальдегід 3. Волокна, що належать до синтетичних: А капрон; Б віскоза; В нітрон; Г вовна 4. Волокно, що належить до поліамідних: А віскоза; Б лавсан; В капрон; Г ацетатне 5. Будова полімерного ланцюга молекул капрону: А лінійна; Б розгалужена; В просторова 6. Укажіть схему одержання волокна капрону і допишіть відповідне рівняння реакції: А Б В Г БорисенкоВ.С.

II варіант 1. Метод одержання синтетичного волокна лавсану: А полімеризація; Б поліконденсація; В ізомеризація; Г етерифікація 2. Вихідні речовини для синтезу капрону: А α-амінокапронова кислота; Б β-амінокапронова кислота; В ε-амінокапронова кислота; Г терефталева кислота 3. Волокна, що належать до штучних: А капрон; Б віскоза; В ацетатне; Г нітрон 4. Волокна, що належать до поліестерних: А ацетатне; Б капрон; В лавсан; Г віскоза 5. Будова полімерного ланцюга макромолекул лавсану: А лінійна; Б розгалужена; В просторова 6. Укажіть схему, що відображає процес одержання волокна лавсану і допишіть відповідне рівняння реакції: А Б В Г БорисенкоВ.С.

I варіант: 1–А; 2–А, В; 3–А, В; 4–В; 5–А; 6–В. II варіант: 1–Б; 2–В; 3–Б, В; 4–В; 5–Б; 6–А. БорисенкоВ.С.

БорисенкоВ.С.

Формула діяльності: Тема (іменник) Опис (два прикметники) Дія (три дієслова) Ставлення до теми (фраза – чотири слова) Перефразування сутності, асоціації до теми (одне слово) БорисенкоВ.С.

БорисенкоВ.С.

Діоксини Під терміном «діоксини» розуміють велику групу хлорованих вуглеводнів. Діоксини відносять до супертоксикантів, ураховуючи їх гостру токсичність, повсюдність виявлення, стійкість при впливі на них зовнішніх факторів. Це сприяє їх акумуляції та міграції по харчових ланцюгах. Діоксини впливають майже на всі системи й органи людини. Порушуючи обмін, діоксини спричиняють розлад тканинного дихання, порушення обміну кальцію і холестерину, метаболізм у печінці. Основним джерелом надходження діоксинів до організму людини є продукти харчування (до 95 %). БорисенкоВ.С.

БорисенкоВ.С.

БорисенкоВ.С.

Метаналь. Джерела — хімічні та металургійні заводи, виробництва будівельних матеріалів і полімерів, меблеві фабрики, відпрацьовані гази автотранспорту. Має загальну токсичну дію: подразливу, алергічну, мутагенну, сенсибілізуючу і канцерогенну дію. БорисенкоВ.С.

Вінілхлорид. Надходження відбувається з викидами підприємств органічного синтезу, виробництв полімерних матеріалів, унаслідок втрат в умовах виробництва. Має токсико-імунну дію на організм, що проявляється у вигляді порушень центральної нервової системи, судинних патологій, пошкоджень кісткової системи, системних уражень сполучної тканини, імунних змін, розвитку пухлин. Фталати. Використовують як пластифікатори при виготовленні різного посуду, іграшок, медичних виробів (систем переливання крові) із синтетичних полімерів, а також при виробництві лаків, парфумерії, репелентів проти комах. Ці речовини легко абсорбуються в кишечнику людини не тільки при пероральному надходженні, але і при потраплянні з повітрям і через шкіру. Це пояснюється їх низькою молекулярною вагою. БорисенкоВ.С.

Плівкові матеріали для теплиць і парників… …для силосування кормів, спорудження каналів і водойм. Труби і шланги виготовлені з полімерів Деталі сільськогосподарських машин Поліетиленові мішки для транспортування мінеральних добрив Різні види тари і ємності БорисенкоВ.С.

БорисенкоВ.С.

Пластифікатори Полімерні матеріали біологічно стійкі. Природні бітуми — це в’язкі рідини та твердоподібні речовини. Проте природні бітуми в чистому вигляді трапляються рідко, найчастіше вони містяться в осадових гірських породах. Асфальтові породи — це пористі гірські породи, просочені бітумом. Із цих порід виділяють бітум або їх розмелюють і застосовують у вигляді асфальтового порошку. Нафтові бітуми здобуваються переробкою нафтової сировини. Гудрон — це залишок перегонки з мазуту масляних фракцій; він є основною сировиною для одержання нафтових бітумів. Пластичні маси БорисенкоВ.С.

гідрофобність, водонепроникність, стійкість до дії кислот, лугів, агресивних рідин та газів, здатність міцно зчіплюватися з кам’яними матеріалами, деревом, металом, здатність набувати пластичності при нагріванні, швидко збільшувати в’язкість при охолодженні. Озеро дегтя БорисенкоВ.С.

Природні чи штучні матеріали, що наносять у в’язкорідкому стані тонким шаром на будівельні конструкції та деталі з метою утворення плівки для захисту від шкідливих впливів навколишнього середовища, архітектурно-художнього оформлення та поліпшення санітарно-гігієнічних умов. Поділяють на основні та допоміжні. Основні — це фарби, лаки та емалі. Допоміжні — ґрунтувальні, шпаклювальні суміші, що використовуються при підготовці поверхонь під зафарбовування, розчинники, розбавлювачі тощо. БорисенкоВ.С.

Органічна речовина – аплодувати Неорганічна – встати БорисенкоВ.С.

Проблему надання синтетичній їжі певних властивостей — запаху, смаку, кольору тощо – розв'язують спеціальні органічні добавки . Добавками можуть бути прості речовини і складні суміші. Найчастіше — це ефірні масла, естери, деякі спирти, альдегіди, кетони, а також вуглеводні: - ізопентилацетат (запах бананів). - етилбутират (запах ананасів). Запахи окремих продуктів є найчастіше результатом складання запахів суміші органічних сполук. Так, в ароматі свіжоспеченого хліба виявлено 159 речовин. Іноді вирішальне значення у виникненні запаху мають сполуки, що перебувають в суміші в незначних кількостях (менше 0,1 %). Серед органічних сполук особливо багато є таких, що мають солодкий смак: сахароза, фруктоза солодша за неї на 73 %, ксиліт — удвічі, а сахарин — у 500 разів! У харчовій промисловості застосовуються різні органічні кислоти: оцтова (етанова), лимонна, молочна, адипінова, яблучна. У ковбасні вироби додають для поліпшення смаку мононатрієву сіль глутамінової кислоти. БорисенкоВ.С.

Поверхнево-активні речовини (ПАР) обов’язково містяться у складі будь-якого мила та миючого засобу — і для прання, і для миття. Їхній миючий ефект ґрунтується на переведенні нерозчинного (гідрофобного) забруднювача у розчинну (гідрофільну) форму. І частки забруднювача, оточені молекулами ПАР, стають розчинними. Для виробництва мила використовують не тільки рослинні та тваринні жири, але і синтетичні жирні кислоти, що одержуються з продуктів переробки нафти, а також каніфоль (суміш смоляних кислот із соку хвойних дерев). Синтетичні миючі засоби, скорочено СМЗ — пральні порошки, найчастіше містять у своїй основі не солі карбонових кислот, а інші поверхнево-активні речовини, що полегшують прання і протидіють твердій воді. Синтетичні миючі засоби — це складні суміші ПАР з різними вибілювачами (хімічними й оптичними), піноутворювачами, пом’якшувачами води й ферментами, що розкладають білкові чи жирові забруднення. Хімічні вибілювачі—це окислювачі, похідні гідроген пероксиду. При кип’ятінні білизни вони виділяють активний кисень, що окиснює і знезаражує забруднення. Утім, існують інші вибілювачі, що не потребують кип’ятіння, з похідними Хлору (наприклад хлороаміном) і на основі сполук Сульфуру. БорисенкоВ.С.

Деякі синтетичні миючі засоби можуть бути токсичними для нервової системи, проникати через шкіру і викликати алергічні реакції. Користуючись СМЗ, дотримуйтесь таких правил: • СМЗ слід зберігати тільки у герметичній тарі через те, що їх потрапляння у дихальні шляхи є небезпечним для здоров’я людини; • прати білизну краще у пральній машині та дуже ретельно (не менше п’яти разів) виполіскувати. М’яка вода дозволяє використовувати значно меншу кількість СМЗ при пранні, тому варто поберегти здоров’я і не захоплюватись надмірною кількістю мийних засобів; • при вибілюванні тканин у повітря виділяється хлор, тому приміщення, де йде прання з вибілюванням, слід обов’язково добре провітрювати; • при високій чутливості людини до СМЗ (або при схильності до алергічних реакцій) не слід прати білизну руками, варто уникати використання СМЗ із ферментами (біологічними домішками); • краще обирати такі СМЗ, що містять більш безпечні поверхнево активні речовини (наприклад, СМЗ, що призначені для прання дитячого одягу) та надавати перевагу гранульованим або пастоподібним засобам. БорисенкоВ.С.

Кожний створений синтетичний матеріал, перш ніж потрапити до споживача, проходить експертизу на подразнюючу та алергічну дію. Проте, велика кількість цих матеріалів є джерелами незаполімеризованих продуктів синтезу, стабілізаторів, каталізаторів тощо, які здатні викликати алергію, стомленість, знизити імунітет. Слід зазначити, що не створено жодної полімерної речовини абсолютно нешкідливої для людини. Найбільш екологічно чисті пластмаси застосовуються у медицині для протезування та побутових потреб (наприклад, при виготовленні посуду). Тому слід пам’ятати, що небезпечно для здоров’я використовувати для зберігання їжі полімерний посуд, на якому немає відповідної позначки. Такий посуд може містити токсичні речовини. Уникайте пластикового посуду, особливо яскраво розфарбованого. Такий малюнок швидко виділяє у гарячу їжу йони важких металів. Не треба використовувати пластикові пляшки (а особливо, кольорові) для зберігання речовин, що містять спирт. Спирт розчиняє токсичні речовини, що містяться у складі пластмаси та барвників, і ймовірність отруєння значно зростає БорисенкоВ.С.

• високу алергенну дію мають речовини, що містять Нікол, Хром, Флуор, Меркурій, Купрум, а також органічні барвники, каучуки, бензен, ацетон, хутро, книжковий та постільний пил, пір’я; • препарати, що використовуються для боротьби з тарганами — отрути нервової дії; засоби боротьби з комахами, які літають, містять диметилфтолат, що в організмі людини перетворюється та отруйний метанол; • у рідині для миття ванн містяться кислоти, що належать до групи подразнюючих і здатні викликати отруєння людини. Небезпечними є луги, що містяться у засобах для очищення труб; • у косметичних засобах може міститися бутанол, який при потраплянні в організм людини, викликає ураження нервової системи; • засоби дезінфекції, що використовуються у побуті, виділяють кисень або хлор, що згубно діє на мікроорганізми. Під дією світла та вологи ці препарати можуть розкладатися, утворюючи небезпечні речовини; • певні речовини побутової хімії несумісні один з одним, при таких контактах вони можуть загорітися або створити сполуки з новими, небезпечними властивостями. Наприклад, не можна змішувати або зберігати поряд нашатирний спирт із формаліном та йодом; калій перманганат з гліцеролом, спиртом, сіркою, йодом; хлорне вапно з мастилом, нашатирним спиртом, гліцеролом, розчинниками; БорисенкоВ.С.

• засоби для виведення плям, клеї, препарати для догляду за шкірою, деякі мінеральні добрива, речовини в аерозольній упаковці не лише токсичні, а ще й пожежонебезпечні. Їх необхідно зберігати подалі від джерел вогню та тепла; • при роботі з клеями необхідно ретельно дотримуватись інструкції щодо їх застосування. Особливо обережно слід поводитись з епоксидними клеями. Пам’ятайте, що для склеювання харчового посуду деякі клеї непридатні через свою токсичність. Не можна працювати з клеями, розчинниками та іншими легкозаймистими речовинами у приміщенні, де горить газ, увімкнені електронагрівальні прилади або там, де курять; • при роботі з аерозольними балончиками їх не можна розбирати, викидати напівпорожніми. З приміщень, в яких ведеться робота з використанням засобів побутової хімії, необхідно вивести дітей і продукти харчування, акваріуми, домашніх тварин; • пам’ятайте, що при підвищенні температури кількість отруйних та токсичних речовин, що виділяють синтетичні матеріали, збільшується, а небезпека токсичних речовин різко зростає за наявності тютюнового диму. Тому теплі приміщення потребують більш інтенсивної вентиляції; •вироби із штучної шкіри (полівінілхлориди, поліаміни, поліуретан) містять Кадмій, Станум, наповнювачі, фунгіциди, пігменти. Під дією сонячних (ультрафіолетових) променів із штучної шкіри виділяються хлоропрен, стирол, дивініл, ізопрен... БорисенкоВ.С.

БорисенкоВ.С.

Учні висловлюють свою думку щодо позитивного та негативного впливу органічних речовин на здоров’я людини. БорисенкоВ.С.

БорисенкоВ.С. Сьогодні я дізнався ………. Було цікаво…………………. Було незвично……………… Мені сподобалося…………. Я зрозумів, що……….......... За урок я…………………….. Я набув……………………… Я навчився…………………. Мене здивувало…………… Урок дав мені для життя…. Мені захотілося…………….

1. Завдання для всього класу. Підручник Робочий зошит Збірник завдань 2. Індивідуальне завдання. Повторити теми «Жири» й «Вуглеводи» (9 клас). БорисенкоВ.С.