Організація індивідуальної роботи учнів , як головна складова розвитку життєвої компетентності .

Керівник фізичного виховання ДНЗ « ВПУ №2 м.Херсона» Білик Ю.Ю.

Організація індивідуальної роботи учнів , як головна складова розвитку життєвої компетентності .

Індивідуальність - це особистість у її своєрідності. Коли кажуть про індивідуальність, то мають на увазі оригінальність особистості. Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних проявляється дуже яскраво, випукло, інших - непомітно. Індивідуальність може проявлятись в інтелектуальній, емоційній, больовій сферах або відразу в усіх сферах психічної діяльності. До речі, індивідуальне навчання - це форма навчального процесу. Воно переважало і в Древній Греції зміст полягає в тому, що учень виконає завдання індивідуально, користуючись при цьому безпосередньо допомогою викладача. Індивідуальний підхід педагога до його вихованців - це вміння врахувати всі фактори, які гальмують і які сприятливо впливають на розвиток учня.

Індивідуальний підхід є запорукою ефективності педагогічного процесу — він базується на тому, що будь-який освітній вплив здійснюється через призму індивідуальних особливостей кожної дитини.

До нас в училище приходять різні діти за рівнем розумового,фізичного психічного розвитку та з різними соціальними проблемами,тому наша мета доцільно підібрати до кожного окремо свої ті або інші форми та методи навчання.

Метою моєї діяльності у цьому аспекті є сприяння фізичному розвитку особистості учня, удосконалення життєво важливих рухових навичок необхідних для подальшої успішної працездатності,зміцнення здоров’я на засадах індивідуально-диференційованого підходу в організації процесу фізичного виховання.

Для дослідження цієї мети реалізовую такі завдання:

— диференціація учнів за рівнем підготовленості (розподіл по спеціальним медичним групам – основна ,підготовча,спеціальна), в організації навчальної та позакласної фізкультурно-оздоровчої роботи;

— удосконалення індивідуальних життєво важливих рухових навичок і вмінь учнів;

— підвищення ефективності занять фізичною культурою;

— зміцнення здоров’я.

Вивчення наукової літератури дало змогу дійти висновку, що фізичний розвиток це — процес становлення, зміни морфофункціональних властивостей організму, фізичних якостей, що вдосконалюються під впливом існування й виховання протягом індивідуального життя людини та поколінь. В поняття «фізичний розвиток» входять не тільки такі ознаки, як довжина чи маса тіла, окіл грудної клітки, а й ті, що характеризують функціонування систем організму, міжсистемних взаємозв’язків, всебічний розвиток рухових якостей та здібностей.             

Ефективність роботи вчителя залежить і від доцільно підібраних фізичних вправ для самостійних занять учнів. Це стосується й додаткових фізичних навантажень у процесі гурткових і секційних занять: проведення матчевих зустрічей з суперником на щабель вище за фізичною підготовленістю, де треба проявити особистісні та командні якості, самовизначитися з урахуванням інтересів учнів (туристичні походи, екскурсії, спортивні свята тощо). Самостійність у роботі, зростання її ролі в системі особистісно орієнтованого навчання сприяє повнішому розкриттю потенційних можливостей учнів, забезпечує формування в них інтересу до вивчення предмета, активізує мислення, спонукає до глибокого знання програмного матеріалу, виробляє вміння активно набувати знання. Оптимальний добір різних видів вправ для самостійної фізичної діяльності учнів, на мою думку, може бути одним з основних показників роботи вчителя.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" забезпечує свідоме   ставлення   до   свого   здоров'я,   як   найвищої   соціальної цінності, сприяє фізичному розвитку дитини, формує основи здорового способу життя. Щоб досягти цієї мети, я ставлю такі завдання:

- формувати    знання,    вміння    і    навички    особистої    гігієни,

- профілактики захворюваності і    травматизму, правил техніки

безпеки;

- формувати      усвідомлену      установку      щодо      необхідності удосконалення фізичного розвитку;

- формувати уміння і навички основ здорового способу життя,

безпеки життєдіяльності, використання вправ для запобігання

порушенню постави, зняття локальної втоми;

- навчати дітей основних рухів.

Неможна переоцінити виховний вплив уроків фізичної культури. На цих уроках стараюсь виховати в учнів почуття колективізму, волю до перемоги, віру в свої сили та прагнення до постійного удосконалення.

Виховання учнів відбувається постійно: на уроках, перервах та в позаурочний час. Найважливішим виховним аспектом є формування у учнів  патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави  - рівноправного члена світової спільноти.

Для виховання в учнів моральних якостей я  обираю різні види роботи: колективні та індивідуальні бесіди, диспути, обговорення проблемних ситуацій.

Виховна робота вчителя сприяє цьому процесу дорослішання, допомагає дитині пізнати себе і зробити правильний вибір в цих складних, різноманітних відносинах. Відбувається це шляхом включення кожного учня в активну спільну діяльність. Таким чином забезпечується виховний і розвиваючий вплив на особистість, що формується, у процесі цієї діяльності розширюється кругозір дітей. Задовольняються їх творчі, пізнавальні й естетичні потреби, удосконалюються почуття, воля, прокидається емоційна чуйність.

Привчаючи дітей до самоврядування, ми виховуємо в них активну життєву позицію. В результаті не залишається байдужих дітей, а в майбутньому, будемо сподіватися, і байдужих людей.

               Життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості!!!