Організація інклюзивного навчання у закладі освіти. З чого почати???

 

 

 

 

 

Організація інклюзивного навчання

Кроки назустріч.

Моя методика.

 

                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із  запровадженням  інклюзії  в загальноосвітній школі  на неї  було покладено відповідальне завдання – допомогти  кожній дитині усвідомити сенс свого життя, адаптуватися й інтегруватися в суспільстві. Головна мета – створення необхідних умов і стимулювання навчально-пізнавальної, практичної і комунікативної діяльності , необхідної для формування, застосування та здобуття досвіду, успішної реалізації життєвих навичок.

Переді мною,як   завідувача філії, постало проблемне питання: як організувати  так роботу , щоб залучити  учнів з ООП до всіх аспектів навчання та шкільного життя, незалежно від наявності тих чи інших індивідуальних відмінностей.

Хочу поділитися деякими напрацьованими підходами  .

У вас у класі – 1-3 учні з ООП. З чого почати?

1 крок.

Вивчити індивідуально – психологічні можливості учнів і створити відповідні умови. Ретельно опрацювати висновки обстеження дитини спеціалістами  ІРЦ і спиратися на них при складанні ІПР.Безперечно – самий тісний зв’язок з батьками  цих учнів.

2 крок.

Обов’язково реалізувати індивідуальний підхід:

-враховувати вікові особливості  їх психічного розвитку;

-хронічні соматичні захворювання, хворобливість дитини;

-індивідуальні особливості нервової системи;

-правильно використовувати невербальні прийоми особистісного впливу на учнів;

-налагодити позитивний психологічний  клімат у класі і підтримувати його: доброзичлива атмосфера, неприпустимі агресивні висловлювання як з боку вчителя, так і з боку учнів;

-урахування впливу конкретної ситуації;

-використання можливостей виховного впливу колективу.

 

 

3 крок.

Слід враховувати:

-клінічний діагноз;

-структуру дефекту;

-фізичний стан;

-темп діяльності;

-індивідуальні особливості пізнавальних прооцесів;

-динаміку стомлюваності;

-уявлення про навколишнє середовище, рівень знань, зону актуального та найближчого розвитку;

-самооцінку, ставлення дитини до свого дефекту;

• компенсаторні можливості;
• особливості емоційної сфери;
• характерологічні можливості.

4 крок.

На перших етапах необхідно навчити дитину зосереджуватися на основній діяльності, стримувати виникнення  імпульсивних дій( не відволікатися під час уроку, не вигукувати відповідь), звести до мінімуму вплив сторонніх подразників.

5 крок.

Після необхідних двотижневих спостережень та адаптації дитини  прийняти участь у складанні  індивідуальної навчальної програми та ІПР, де чітко визначати критерії досягнення результатів, план роботи над предметом,способи оцінки знань на всіх етапах навчання. Тільки тоді можна побачити перспективу, фіксувати зростання і просування від одного етапу до іншого. Це дає відчуття задоволенності, власної компетентності.

 

 

 

 

 

6 крок.

Новий навчальний матеріал необхідно розділити на кілька етапів і подавати для засвоєння в наочно-практичних умовах . На кожен урок разом із

вчителем  визначати значно менший обсяг матеріалу порівняно з учнями класу, обов’язково спеціально його опрацювавши так, щоб він був доступний для учнів з ООП. Добирати зміст навчального матеріалу так, щоб він мав значно нижчий рівень узагальнення .

7 крок.

Організаторська допомога у вигляді звуження обсягу завдань, поетапної інструкції, використання максимально конкретних форм, коли за кожним словом, судженням, думкою учень бачить реальні речі – факти, предмети, процеси(обов’язкова наочність).

Наочний матеріал обов’язково треба давати безпосередньо в момент його застосування(зошит, підручник  спочатку давати відкритим на потрібній сторінці)

8 крок.

Широко практикувати повторення вивченого,багаторазові повторення, вказівки, роз’яснення, ігрові моменти, практичну діяльність, навчальні ситуації з елементами новизни, пізнавальності, спираючись на життєвий досвід дітей.

9 крок.

Привчати до самостійної навчальної діяльності. Саме тут спрацьовує використання зовнішніх опор( алгоритмів та інструкцій, схем, графічних моделей слів, зразків, словесних тренажерів, сюжетних малюнків ). Це допомагає усвідомлювати сутність і послідовність ходу виконання завдання, сприяє формуванню вмінь звітувати про виконану роботу.

10 крок.

Вчити адекватно оцінювати кінцевий результат своєї діяльності, адже для них характерні некритичність мислення, завищена самооцінка, що негативно позначається на якості виконуваного ними завдання.

 

 

 

11 крок.

Залучити  собі в помічники дитячу увагу – перепустку у світ навчання і продуктивної праці.

Поставте перед собою завдання – розвинути концентрацію уваги, використовуючи

-завдання, що вимагають виділення ознак предметів і явищ;

-гімнастичні вправи для мозку;

-вправи для точного відтворення зразка(послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів;

-простежування переплутаних ліній, пошук прихованих фігур,букв, предметів);

збільшити обсяг уваги й короткочасної пам’яті,тренувати розподіл та переключення  уваги через одночасне виконання двох різних завдань.Розвивайте навички роботи з отриманою інформацією. Формуйте вміння виділяти головне і другорядне, зосереджуватися на складному й нецікавому занятті.

12 крок.

 Ретельно фіксувати формувальне оцінювання учнів по предметах з адаптованими програмами(творчі роботи , усні відповіді, роботи в зошитах,тощо) . Використання карток  повинно показувати реальний стан навчальних досягнень учнів.

13 крок.

Налагодження  зворотного зв’язку. Розвиток емоційної сфери. Зробіть все для того, щоб дитина впустила вас у свій світ і довіряла вам. Розвивайте позитивні емоції. Дайте можливість переживати радість пізнання, успіху. Ефективно працює система творчих завдань,пов’язаних  з  усвідомленням себе в навколишньому світі. Занурюйте їх у казковий світ. На прикладі героїв 

формуйте вміння знаходити рішення проблем ( Як допомогти Бабі Язі стати доброю? Як Колобку врятуватися від Лисички?).

 

 

 

 

14 крок.

Різнобічний, зокрема мовленнєвий розвиток учнів(усне і писемне мовлення, вміння спілкуватися, прищеплення етичних і моральних рис, розумовий розвиток ). Важливе місце в цьому процесі  варто приділити розвитку творчих здібностей(складання віршів, різних видів творчих робіт).Варто звернути увагу  на один із наймогутніших джерел  натхнення – природу. Особливо ефективно спрацьовує апробована система прийомів організації словесної творчості учнів з ООП на теми природи та її сприйняття. Вони активізують емоційно – образне мислення , чуттєві враження, підсилюють реакції на об’єкти навколишнього, формують дитячий світогляд. Це своєрідні «творчі етюди», які учні можуть виконувати при адаптації навчальних програм з української мови та літературного читання.

15 крок

Ні в якому разі не ігноруйте мотивацію виконання завдання. Зазвичай мова про неуважність заходить тоді, коли від дітей ми вимагаємо виконання чогось малопривабливого , не дуже цікавого й недостатньо значущого в очах дитини. Нерідко – це навчання.  Хоча з неабиякою увагою вона робить те, що з навчанням не пов’язано(дивитися досить довго телевізор, гратися на комп’ютері, телефоні). Розраховуйте на допомогу непізнавальних мотивів: почуття обов’язку і відповідальності, бажання сподобатися дівчинці /хлопчику, домогтися похвали або уникнути покарання тощо).

16 крок.

Обов’язково підтримуйте зв’язок з батьками, спеціалістами корекційно-розвивальної роботи.

Усі ці покрокові прийоми спрямовані на надання допомоги учням у досягненні якісного засвоєння знань і вмінь.