"Організація книжкового клубу для дітей дошкільного віку як інноваційний засіб різнобічного розвитку особистості дитини"

Про матеріал

Читання - захоплюючий процес, а знайомство з новою історією - це завжди неоціненний досвід. Дані рекомендації зібрані для обгрунтування важливості організації книжкового клубу в закладі дошкільної освіти для позитивного впливу на розвиток дитячої особистості за допомогою спільного читання дорослого та дитини.

Перегляд файлу

Організація книжкового клубу для дітей дошкільного віку

як інноваційний засіб різнобічного розвитку особистості дитини

Особливості розвитку дитини в сучасному світі

Однією з актуальних проблем дошкільної освіти є формування особистості на основі реалізації особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходів.

Формування особистості дитини є складним процесом, який відбувається протягом усього періоду дитинства та є важливим етапом у її житті.

Тому, важливо забезпечувати найкращі умови для розвитку особистості дитини, створювати безпечне та стимулююче середовище, а також підтримувати її внутрішню мотивацію.

На сучасному етапі розвитку суспільства та функціонування всієї системи освіти діяльність закладів дошкільної освіти перебудовується відповідно до загальних тенденцій сьогодення. Виховання дитини здійснюється під впливом багатьох чинників, провідними з яких є родина і навчальний заклад, у якому вона виховується.

Сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти передбачають орієнтацію на особистість дитини, її здатність контактувати з соціумом, бути його рівноправною часткою, створення сприятливих умов для формування творчих, інтелектуальних і пізнавальних здібностей дитини. Повага до особистості малюка, особистісно зорієнтований підхід до нього потребують активного ставлення батьків і вихователів до дитячих інтересів, здібностей, нахилів, які починають проявлятися вже в ранньому дитинстві.

Упродовж усього періоду дошкільного дитинства (від трьох до семи років) продовжується інтенсивне дозрівання організму дитини, що створює необхідні передумови для більшої самостійності, засвоєння нових форм соціального досвіду внаслідок виховання та навчання.

Дошкільник набуває власного досвіду і засвоює доступний йому досвід інших, спілкуючись із дорослими, граючи в рольові ігри, виконуючи трудові доручення тощо, тобто він постійно вчиться. Крім того, в цьому віці розпочинається освоєння форм навчальної діяльності.

Розвиток мислення дітей дошкільного віку значно прискорюється, якщо він відбувається не стихійно, а в умовах цілеспрямованого і правильно здійснюваного керування з боку дорослих за цим процесом.

В дошкільному віці починає формуватися особистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими.

Джерелом емоційних переживань дитини є її діяльність, спілкування з оточуючим світом. Освоєння в дошкільному дитинстві нових, змістовніших видів діяльності сприяє розвитку глибших та стійкіших емоцій, пов'язаних не лише з близькими, а й з віддаленими цілями, не тільки з тими об'єктами, що дитина сприймає, а й тими, які уявляє.

Формування особистості дитини – це складний та багатогранний процес, який починається з самого народження та продовжується протягом усього дитинства.

Багато якостей особистості формуються, розвиваються в закладі дошкільної освіти під впливом глибоко продуманого, цілеспрямованого, раціонально організованого педагогічного процесу. На певному етапі становлення дитини її навчання й виховання здійснюються передусім завдяки взаємодії з педагогом, завдання якого полягає в тому, аби системно, цілеспрямовано, науково обґрунтовано сприяти психологічному, розумовому, моральному, фізичному розвитку дитини.

Вплив художньої літератури на різнобічний розвиток дітей

У сучасному світі наукові дослідження виявили значимі докази щодо впливу книг на розвиток дитячої психології. Через експерименти та спостереження було зроблено відкриття про важливість літератури у формуванні дитячого розуму та психологічного розвитку.

Читання – це високе мистецтво, це внутрішній діалог між людиною і книгою, який потребує роботи розуму і серця, за що дає незабутні враження і знання.

Становлення читача – процес довготривалий і важкий. Адже потрібно вникати у прочитане, аби виникли власні думки. Не варто примушувати дитину читати насильно – у неї повинен виникнути власний інтерес до книги, бажання її прочитати без всякого стороннього натиску. Психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити складно, іноді практично неможливо.

Результати досліджень показують, що регулярне читання літератури сприяє формуванню у дітей моральних цінностей та етичних принципів. Через взаємодію з персонажами книг, діти навчаються розрізняти добро від зла, розвивають емпатію та співчуття. Література стає важливим інструментом у формуванні моральної свідомості та соціальних навичок у дітей.

Дослідники також відзначають, що читання літератури сприяє розвитку уяви та творчого мислення у дітей. Книги розширюють горизонти дитячого світу, допомагають утворити уявлення про різні культури, ландшафти та історії. Це впливає на розвиток креативних здібностей та стимулює творчість у дітей.

Не менш вагома роль дитячої книги у розвитку мовлення дошкільника. Завдяки літературному твору дитина не тільки пізнає навколишній світ, але й чує правильні граматичні та лексичні норми мови, її мовлення стає більш образним та емоційно забарвленим. Дитина дошкільного віку має змогу ознайомитися з мелодійністю української мови, а також із засобами художньої

виразності.

Варто проаналізувати основні функції художньої літератури та їх ролі у вихованні дошкільника, які виокремлює А. Богуш:

виховна – забезпечує духовне, моральне та естетичне виховання, вчить правильно ставитися до змісту прочитаного (проявляти співчуття, радість, засудження), ознайомлює з основними правилами й етичними нормами поведінки, сприяє виникненню нових мотивів діяльності;
інформаційно-освітня – ознайомлює з новою інформацію, з несподіваними ситуаціями та поведінкою героїв, з поглибленою інформацією з певної галузі;
національно-духовна – у процесі соціалізації створює умови для формування національного менталітету та духовності дитини;
культуроносна – ознайомлює з традиціями, звичаями та культурою свого народу, а також з літературною спадщиною відомих українських та зарубіжних письменників;
історична – прищеплює любов до історії рідного краю, надає відомості про героїв українського народу;
естетична – виховує почуття прекрасного, збагачує словник яскравими образами, пробуджує співпереживання до подій та героїв;
розважальна – виховує почуття гумору, викликає позитивні емоції, вчить розуміти смішне, жартувати та сміятися над собою.

Читання книг має позитивний вплив на розвиток креативного мислення у дітей. Цей вплив проявляється у здатності дитини генерувати нові ідеї, розв’язувати проблеми та виражати себе творчим способом. Через читання, дитина зустрічає різноманітні персонажі, ситуації та конфлікти, що спонукають її до пошуку нетрадиційних рішень та використання уяви.

Книги є потужним інструментом для стимулювання креативного мислення у дітей. Вони надають можливість розширювати межі світогляду та поглиблювати розуміння себе та оточуючого світу. Через образи, які з’являються в уяві під час читання, діти навчаються асоціювати, аналізувати та синтезувати інформацію, що сприяє розвитку творчих здібностей.

Отже, дитяча література відграє важливу роль у формуванні особистості дитина дошкільного віку. Адже вона ознайомлює її з культурною спадщиною людства, привчає дотримуватися норм моральної поведінки, навчає розуміти красу літературного слова.

Книжковий клуб як інноваційний засіб особистісного розвитку дитини

Одним із стрижневих напрямів співробітництва закладу дошкільної освіти та сім’ї є виховання любові та інтересу до книги. Художня література традиційно розглядається важливим засобом виховного впливу на особистість дитини дошкільного віку. І це не випадково, оскільки вважається скарбницею культури, джерелом реальних знань і сильних вражень, ознайомлення з незвичним, фантастичним.

Знайомити дитину з книгами краще від самого народження. Книга – це дуже важлива форма спілкування між дитиною і батьками. Незважаючи на те, що діти дошкільного віку самі ще не вміють читати, важливо залучати їх до спілкування з книгою, знайомити з різноманітним світом на основі дитячих історій.

Важливою умовою розвитку дитячого інтересу до книги є створення відповідного середовища, яке стимулюватиме дитину до більш активної взаємодії з книгами, а через них і історіями, що збагачуватимуть досвід дошкільника ситуаціями та подіями і допомагатимуть вчитися шукати рішення проблем та ситуацій, які стаються не лише на сторінках дитячих оповідей, але і в реальному житті. Тому доцільно запроваджувати нові цікаві ініціативи, які будуть заохочувати дорослих і дітей не лише до спільної взаємодії, а й до взаємодії з книгою.

Однією з таких ініціатив є книжковий клуб для дітей.

Сучасний книжковий ринок пропонує велику кількість різноманітної літератури, в тому числі і дитячої. Це і казки, і збірки дитячих оповідань, детективні історії та віршовані твори. Часто автори порушують навіть декілька актуальних проблем сучасності, які звісно легше пояснювати дітям в доступній формі та на основі цікавої історії.

Книжковий клуб – це спільнота, що об’єднує читачів і читачок досвідом читання, а згодом і дискусії та обговорення щодо однієї книжки, яку вибирають з періодичністю проведення зустрічей.

Основним завданням книжкового клубу є обмін читацьким досвідом.

Це ідеальний простір для об’єднання дітей та дорослих у єдине товариство, що утворюється на основі спільних інтересів, а саме, любові до книги.

Книжковий клуб – це можливість не лише прочитати книгу, ознайомити з нею дитину, а й створення комфортних умов для розвитку дитячої особистості.

Крім вище згаданих позитивних впливів, книжковий клуб є неоціненною можливістю батькам більше часу проводити зі своїми дітьми. Читання дорослими, зокрема батьками, значно збагачує міжособистісне спілкування, адже суттєво розширює коло спільних тем для обговорення.

Наукові дослідження свідчать про сприятливий вплив батьківського читання на поведінку дітей. Воно допомагає знизити ризик розвитку проблем з увагою і гіперактивністю. Експерти припускають, що спільне читання робить всіх щасливішими і дітям потрібно менше хуліганити, щоб привернути увагу дорослого. А той, у свою чергу, отримує більше радості від взаємодії, особливо коли в книжці хороший кінець. Також у дітей краще розвивається соціально-емоційна сфера, тому що вони отримують певні моделі поведінки в складних ситуаціях, інструментарій, нехай навіть у формі нової лексики, для вирішення своїх завдань.

Отже, книжковий клуб в закладі дошкільної освіти дає можливість не лише закрити базові потреби в спілкуванні, а й створити умови для організованого розвитку дитячої особистості та набуття різноманітного досвіду, використовуючи книгу та її виховний і розвивальний потенціал.

Особливості організації книжкового клубу в закладі дошкільної освіти

Читання дитячих книг – це комплекс дій. Він складається з розглядання ілюстрацій, прослуховування тексту, співвіднесення тексту і картинки. Спільне читання – це серйозна робота з розвитку умінь слухати, розглядати та помічати деталі, зчитувати символи та розуміти сенс. Читаючи дитині раннього віку – ми сприяємо розвитку його інтелекту, розширюємо кругозір.

Проведення книжкового клубу включає в себе вибір книги, яка відповідатиме вікові та інтересам більшості дітей групи та організовану зустріч один раз на місяць з батьками та дітьми на якій відбувається обговорення змісту твору, головних персонажів, сюжетних поворотів та спільне виконання спеціально підібраних та підготовлених завдань за змістом вибраної книги.

При організації книжкового клубу необхідно враховувати основні педагогічні умови, які допоможуть сформувати у дошкільників інтерес до художньої літератури:

розуміння доцільності використання тих чи тих літературних жанрів в роботі з дітьми;
укладання орієнтовного переліку творів для прочитання
дітям;
актуальність змісту художнього твору;
правильний вибір твору для певної вікової категорії;
обізнаність у новинках дитячої літератури

Доцільно зауважити, що до дитячої книги ставляться певні вимоги, а саме до її змісту, оформлення, ілюстрацій. Так, дитяча книга повинна мати чітку сюжетну лінію, бути доступною для сприйняття, повчальною, емоційною, оптимістичною, написана тільки літературною мовою. Щодо оформлення дитячої книги, то вона повинна мати яскраву, але не перевантажену кольорами та зображеннями обкладинку, яка відповідатиме змісту конкретного твору.

Ілюстрації повинні бути лінійними, плоскими, чітко вираженою мімікою, яскраві теплі кольори. Важливо, щоб ілюстратор зумів передати героїв не стереотипно, а так щоб дошкільники їх запам’ятали. Кількість тексту на одній сторінці повинні з віком збільшуватися, тоді як розмір шрифту –зменшуватися.

Здійснюючи підбір літературного твору для читання дітям в книжковому клубі, вихователь повинен:

ознайомитися з відомостями про автора;
прочитати твір, визначити його зміст та цінність;
здійснити характеристику образів у контексті твору та визначити переносне значення висловів;
розглянути тему твору, подумати про його зміст, сформулювати власну думку про нього;
розглянути композицію та сюжет твору, взаємозв’язок композиційних компонентів і сюжетної лінії;
проаналізувати образи твору (з позиції втілення ідеї, уявлення й емоційного впливу на слухачів);
розкрити естетичні якості художніх образів та їх емоційний вплив;
проаналізувати авторські засоби творення образів (дії персонажів, портретне зображення, мова, авторська характеристика);
розкрити підтекст твору, а саме його внутрішній зміст, з метою правильного інтонування, мелодики, темпу, наголосу;
визначити мету читання й аналізу художнього твору.

Для організації книжкового клубу слід використовувати наступні методи: читання окремих уривків, розповідь, перегляд ілюстрацій, обговорення, складання інтелектуальних карт, літературні вікторини, короткі бесіди.

Цінну роль у процесі читання відіграє бесіда, яка завжди проводиться після прослуховування літературного твору.

До найбільш поширених видів бесід належать такі:

за запитанням автора твору;
на відтворення прочитаного;
на тему прочитаного;
морально-оцінювального характеру;
на розуміння дітьми жанру твору;
на розуміння засобів художньої виразності твору;
на розуміння композиційної структури твору.

Під час організації книжкового клубу доцільно дотримуватися використання таких методичних прийомів як розглядання ілюстрацій, порівняння ілюстрацій, придумування назв до ілюстрації, показ серій ілюстрацій, пригадування і розповідання епізодів твору за ілюстраціями, знаходження ілюстрації до відповідного уривку тексту твору, складання розповідей за ілюстраціями, дидактичні ігри з ілюстраціями, ознайомлення з художниками-ілюстраторами та їхніми роботами, проведення ігрових літературних вікторин.

Інформаційно-просвітницька робота з батьками дошкільників має ґрунтуватися на їхній підтримці у вихованні дитини і спрямовуватися на підвищення їхньої педагогічної культури.

Для здійснення методичного супроводу книжкового клубу необхідно враховувати такі форми взаємодії з батьками: консультації, бесіди, тренінги, коучинги, майстер-класи, спільні розваги дітей та дорослих, творчі міні-проєкти.

Взаємодія закладу дошкільної освіти і батьків вважатиметься результативною, якщо в наявності є взаємне розуміння вікових і психологічних особливостей, індивідуальності дитини, збалансоване виконання кожним своїх обов’язків, позитивна динаміка в розвитку дитини та розкриття творчого потенціалу.

Отже, створення книжкового клубу в закладі дошкільної освіти позитивно впливає на розвиток взаємодії між дорослими та дітьми, надає можливість розширювати межі дитячого світогляду та відграє важливу роль у формуванні особистості дитини дошкільного віку.

Список використаних джерел

Бєлєнька, Г. В. Родинні читання: відновимо добру традицію. Дошкільне

виховання. 2013. № 2.

Богуш А. М. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей в дошкільному навчальному закладі. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти. А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик. К. : Видавничий Дім «Слово», 2006.
Богуш А., Луцан Н. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи : навч. посіб. Київ : Ліра-К, 2014.
Гнізділова О., Лукашова Ю. Виховний потенціал сучасної дитячої літератури у процесі професійної орієнтації дошкільників. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2020. Вип. 49.
Ватаманюк Г. Робота з дитячою книгою в закладі дошкільної освіти. Теорія та практика. Київ : КНТ, 2019.
Ватаманюк Г. Розмаїття дитячих книг – передумова формування читацьких інтересів дошкільників. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2017. Вип. 23(2).
Ватаманюк Г. Особливості використання дитячої книги в процесі розвитку творчості старших дошкільників. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 27(1).
Зрожевська А., Потоцька Т. Робота з дитячою книжкою у контексті формування особистості дошкільника. URL: https://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp5/zrogevska.pdf
Карпенко Ореста. Методика роботи з дитячою книжкою та виразне

читання : методичні матеріали до семінарських занять та самостійної

роботи [для фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі

знань 01 «Освіта» спеціальності 012 «Дошкільна освіта»]. Дрогобич : Посвіт, 2023. 88 с.

Кононко О. Художня література. Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Київ : Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003.
Скалозуб Т. Професійна компетентність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у роботі з художньою книгою. Наука і освіта. 2010. № 2.
Кочегіна М. Використання художньої літератури для дітей у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу : наук.-метод. посіб. Харків : [б. в.], 2012.
Методичні рекомендації до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) 2021 рік.
Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина». наук. кер.проекту – В.О. Огнев’юк, авт. колектив – Г.В. Бєлєнька., В. Л. Богініч., В. М. Вертугіна та ін., наук. ред. Г.В. Бєлєнька; Київ. Ун-т ім. Б. Д. Грінченка, 2020.

Посилання на електронні ресурси

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Швед Олена Володимирівна

Пов’язані теми

Дошкільна освіта, Методичні рекомендації

Додано

25 грудня

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні