"Організація масових і театралізованих свят"

Відділ культури та туризму

виконавчого комітету Білопільської міської ради

Сергій ЗУБКО

ОРГАНІЗАЦІЯ МАСОВИХ

І ТЕАТРАЛІЗОВАНИХ СВЯТ

навчально-методичні рекомендації для роботи фахівців з організації дозвілля та надання культурних послуг, керівників гуртків художньо-естетичного напрямку та режисерів театралізованих заходів та свят

Білопілля

2026

Сучасне свято надзвичайно різноманітне. Тут і архаїчні нашарування, і сучасні прийоми, які щойно народилися.

Масові свята є особливою формою видовищних заходів, що спираються на традиції (народні, релігійні, побутові, державні тощо).

Вони створюють людям радість і слугують благородній меті – збиранню колективного досвіду в галузі масових видовищ, створених до певних дат та подій.

Успіх заходу цілком залежить від підготовчої роботи, яка проводиться попередньо події. Існує безліч форм проведення заходів, але незважаючи на їх різноманітність, методика підготовки та їх проведення в своїй основі — загальна практично для всіх.

Даний матеріал розкриває основні етапи підготовки і проведення культурно-мистецьких заходів.

Свято - це невід'ємна частина будь-якої народної культури, це не тільки дні відпочинку, але і підсумок певного періоду, циклу, етапу життєдіяльності людей. Свята несуть емоційне навантаження, забезпечуючи, при цьому, передачу традицій поколінь, зближення людей, на основі духовних, естетичних і творчих інтересів.

Значення свят:

•       Забезпечення широких можливостей спілкування, що є одним з видів духовної творчості людей.
•       Організація дозвілля, яка ґрунтується на сприйнятті та активній дії.

Масові свята — це комплекс культурних та мистецьких заходів, для яких характерна масштабність дії.

Етапи підготовки заходу

Захід пройде успішно, якщо ретельно спланувати його організацію і підготовку на трьох основних етапах.

Підготовчий етап:

•       Визначення теми, постановка цілей, уточнення аудиторії.
•       Складання плану роботи.
•       Визначення ходу та змісту заходу.
•       Аналіз і підбір літератури.
•       Визначення методів і прийомів.
•       Розробка сценарію.
•       Підготовка атрибутів, реквізиту.
•       Виготовлення наочного матеріалу.
•       Визначення учасників (акторів, ведучих, журі та інших).
•       Складання та оформлення сценарію.
•       Підготовка та розподіл завдань, пояснення умов, правил або розподіл ролей.
•       Складання кошторису проведення заходу.
•       Придбання призів, грамот.
•       Визначення місця, часу, дати проведення.
•       Узгодження з адміністрацією.
•       Вирішення організаційних питань.

Корекційний етап:

•       Підготовка оформлення.
•       Підготовка та перевірка обладнання і технічних засобів.
•       Репетиція, коригування сценарію, генеральна репетиція.
•       Оголошення.
•       Запрошення глядачів, гостей.

Основний етап:

•       Оформлення залу.
•       Встановлення обладнання, технічних засобів.
•       Проведення заходу.
•       Аналіз проведеного заходу (самоаналіз).
•       Можливе обговорення з колегами, гостями.
•       Опис досвіду або розробка методичних рекомендацій.
•       Поширення досвіду роботи (проведення відкритого заходу або семінару).

Під час підготовки та проведення заходів, потрібно пам'ятати, що існують певні вимоги, яких необхідно дотримуватися, щоб досягти поставлених цілей:

Захід не самоціль, а засіб виховання, він повинен створювати цілісність настрою, викликати переживання, спрямоване на формуванні певних установок.

Слід прагнути до залучення в дію широкого кола учасників, щоб кожен зміг проявити свої знання, здібності і обдарованість.

Захід не повинен бути перевантаженим, і затягнутим. Принцип: «гра має закінчитися трохи раніше, ніж вона набридне».

Захід має бути захоплюючим, що залежить від форми подачі матеріалу, активності учасників. Чим яскравіше подається матеріал, тим сильніше буде його вплив на емоційну атмосферу.

Під час підготовки масових свят необхідно враховувати вікові та психологічні особливості учасників.

Успіх залежить і від ведучого.

Складовими успіху є:

•       Вміння увійти в контакт з учасниками.
•       Врахування вікових та індивідуальних особливостей аудиторії.
•       Ерудиція.
•       Культура сцени та мови.
•       Здатність творчо вирішувати нестандартні ситуації.
•       Концептуальність

Після опрацювання матеріалу слід приступити до творчої частини, першу ступінь якої можна назвати — народженням концепції.

Що таке концепція? Це ядро майбутнього тексту, його ідея. Концепцію можна порівняти зі каркасом, навколо якого згодом кріпляться факти, доводи, ілюстрації.

Укладаючи сценарій театралізованого заходу, автор повинен звернути увагу на чотири важливі композиційні елементи, а саме:

•       Пролог (експозиція, вступ).
•       Зав’язка або розвиток дії.
•       Основна частина.
•       Кульмінація.
•       Фінал.
•       Післядія.

Ця композиційна структура заходу поділяється на ряд циклів дії, що називаються епізодами. Кожний епізод розкладається ще на дрібніші частини, що є відносно завершеними (номер у концерті, документальний факт у святі, тощо)

Композиція свята в загальних рисах нагадує структуру драми, але найважливіші її компоненти тут більш узагальнені і творчий монтаж ускладнюється величезною різницею характеру і форми матеріалу.

Найчастіше експозицією у святі виступають художнє оформлення території свята (воно об’єднує його частини і диктує ритм, слово); театралізована процесія, урочисті ритуали, марші, паради і т.п.

Зав’язкою може бути театралізоване дійство за участю персоніфікованих образів — символів свята, які у сценці-суперечці дадуть поштовх до виявлення шляхів вирішення конфлікту у подальших елементах свята; запрошення відвідати та прийняти участь у подальших святкових заходах.

Розвиток дії включає в себе театралізовані розповіді, всілякі ігрові моменти, розваги, театралізовані концерти.

Кульмінація, як найвищий емоційний момент у розвитку дії, є конкретизацією ідеї, її виразом і має відбуватися з максимальною увагою всіх присутніх на святі.

Завершує єдину дію розв’язка (фінал), завдання якої закріпити у свідомості глядачів те, для чого було організоване свято. Вона несе в собі смислове навантаження, тому що є найоптимальнішим часом для максимальної активності всіх присутніх на святі, виявленої в масовому співі, покладанні вінків чи квітів, масових танцях та інших формах.

Творчо осмислена і чітко вибудувана композиція масового свята є передумовою безперервності його дії, ясності і завершеності художнього образу.

В такій структурі і конфлікт виступає як специфічна форма відображення суперечливої, рухливої та мінливої дійсності.

Дуже важливою складовою театралізованого заходу є пролог.

Пролог (експозиція) — це початок заходу, вступна, вихідна частина сценарію. Початок у заході має велике значення, від якого залежить розвиток подій і настрій глядачів у подальших його частинах. Він має активізувати увагу, зацікавити, заінтригувати. Пролог — це коротка, емоційна дія. Головне завдання прологу — психологічно підготувати глядача до заходу.

У пролозі застосовуються такі прийоми:

Вербальний. Це може бути театралізований початок, дискусійний початок, сенсація, незвичайна інформація (лист, вірш, представлення гостей).

Ритуальний. Це елемент внесення прапора, покладання квітів, церемонія вручення хліба й солі, запалювання вогню, хвилина мовчання, клятва, посвята, передача естафети тощо.

Музичний. Це виступ оркестру, звучання фанфар, виконання однієї чи декількох пісень.

Кінопролог. Кінокліп (демонстрування фрагментів фільму відповідно до теми свята/заходу).

Застосування технічних ефектів. Запуск кульок, показ кольорових гірлянд, панно, емблем, панорама відео презентацій.

Складовою основної частини заходу може бути концерт. Окрім музичних, вокальних, хореографічних номерів тут можна застосовувати живу газету, пантоміму, ляльковий жанр, бальні танці, звуковий фотоальбом, виступ агітбригади, жартівливу оперу, тощо.

Шоу – це сценічне дійство. І відповідні закони сценічного дійства, пов'язані із зав’язкою, розвитком, сценічним конфліктом, кульмінацією, розв'язкою, які необхідно використовувати. Якісь моменти з цього ланцюжка можна опустити, але сама ідея про орієнтацію на ці закони для організаторів необхідна.

Фінал. Окрім підсумкового оцінювання, у фіналі важливі два моменти: пом'якшення дією, словом, що об'єднує «сцену»; і дією, що об'єднує «зал» і «сцену» (загальна пісня, ритуальне дійство, дійство символами).

Специфіка масових заходів полягає у потужному емоційному впливові на людей. У великій аудиторії кожна окрема людина стає частиною натовпу і її поведінка скеровується масовою свідомістю, колективною емоцією. Отже сценарист-режисер масових заходів повинен враховувати це, брати на себе відповідальність і передбачати, який вплив на свідомість глядачів будуть мати ті чи інші прийоми і загальна ідейно-художня картина всього заходу.

Найбільший вплив на свідомість учасників досягається при вмілому застосуванні у сценарії засобів ідейно-емоційного впливу, до яких у масовій виставі (дійстві) належать: живе слово, музика, кіно, інсценізації, світло і звук, піротехнічні ефекти, художньо-декоративне оформлення, масові сцени, символіка і колір, рух і пластика, дії виконавців.

Від вмілого використання і логічного поєднання всіх цих засобів залежить створення цілісного, естетичного та емоційного дійства. На цій основі базується і театралізація — висловлення змісту матеріалу засобами театру (зриме розкриття драматургічного конфлікту і створення художнього образу вистави).

Якщо ці елементи присутні, тоді захід дійсно можна назвати театралізованим, в іншому випадку — це просто без ідейне видовище.

Особливістю масових театралізованих форм і їх відмінністю від театральних вистав є, по-перше: відсутність так званої «четвертої стіни», тобто безпосереднє залучення глядача до процесу дії; по-друге: в основі всіх мистецьких заходів знаходиться конкретна актуальна подія, яка їх викликала (звернення до фактів і документів та їх художня обробка); по-третє: постійний процес активації глядача; в четвертих: комплексний характер — в сценарій масових свят включаються всі види, жанри та форми мистецтва.

Виходячи з цього формується і специфічна структура сценарію масових театралізованих заходів та особливості його створення.

Сценарій — це детальна літературна розробка змісту театралізованого дійства, у якій в логічній послідовності викладаються окремі елементи дії, розкривається тема, показані авторські переходи від однієї до іншої частини дії, проводиться орієнтовне спрямування публіцистичних виступів, вносяться використовувані художні твори чи уривки з них, оформлення і спеціальне обладнання.

Сценарій масової театралізованої вистави відрізняється від інших видів мистецтва тим, що в ньому робота сценариста і режисера взаємопов’язана, тісно переплітається, і її неможливо розділити, тим більше, що на практиці більшість режисерів є водночас і сценаристами. Створення сценарію масового дійства, особливо свята «просто неба» (в парку, на площі, на стадіоні), це процес творчий і тому чітко не можна дати однозначних рецептів щодо їх створення. Новий час народжує вже нові форми заходів. Але без самого сценарію, чи принаймні сценарного плану, неможлива робота над постановкою будь-якого дійства, його чітка організація і образність.

Майстерність же сценариста формується саме завдяки виконанню всіх вище наведених умов роботи над сценарієм, використанням у ньому важливих драматургічних елементів та різноманітних засобів створення оригінального сучасного художнього образу; плюс практика, досвід, високий інтелектуальний рівень, обізнаність з різними темами, нестандартний погляд на проблему та особисте небайдуже ставлення до матеріалу — народжують справжні сценічні шедеври, що ніколи не залишають учасників байдужими, запам’ятовуються надовго і мають позитивний вплив на їх особисте ставлення до себе і світу загалом.

Компонуючи свято, сценарист, передусім, повинен подбати про те, щоб знайти можливість об’єднати велику масу глядачів, допомогти їм розсердитися за інтересами і водночас сприйняти основну тему свята; як підпорядкувати другорядне головному. А це означає, що сценарій масового свята потрібно будувати так, щоб певні засоби впливу поширювались на всіх присутніх. До таких засобів належать: оформлення території, будівель, сценічних майданчиків; пересувні театралізовані процесії чи групи костюмованих; вміло складений радіо конферанс, друкований путівник чи лібрето, в якому в досконалій літературній формі подається виклад змісту і програми свята. Всією масою глядачів сприймаються також піротехнічна вистава, вистава на воді чи повітряне шоу, театралізована хода (процесія) та заключний феєрверк. Ці загальні засоби впливу доповнюються тими враженнями, які присутні на святі отримують, ознайомившись з тією чи іншою частиною програми.

В побудові сценарію масового дійства важливу роль також відіграє внутрішній монтаж епізодів.

Монтаж — це творчий прийом з’єднання, завдяки якому митець в своєму творі зближує досить віддалені і не дотичні у звичайному житті предмети і людські долі, поєднує вкрай ізольовані події в єдине ціле, вибудовує нові зв’язки між предметами, створюючи таким чином художній образ.

Діапазон драматургії масових форм надзвичайно великий; від найпростішого співпереживання у видовищах до колективно організованої масової дії. Для нас останнє надзвичайно важливе, бо, на відміну від театру, який лише іноді ставить перед глядачем певні цілі і завдання до дії у майбутньому, а розмежування сцени і залу рампою та умовність обстановки не можуть викликати безпосередньої дії; в святі заклики до дії мають стосунки до кожного глядача і повинні бути виконані саме цією, а не іншою аудиторією.

Організатори масового заходу намагаються ставити глядачів у такі умови, щоб вони відчували себе активними учасниками постановки. Творча активність у театралізованому дійстві виникає тоді, якщо участь присутніх досягає найвищої точки і впливає на подальший хід дії, присутні стають співавторами дійства.

Здійснюється процес активності не сам по собі, а за допомогою прийомів та засобів активізації, що є привілеєм і специфікою масових дійств.

Сценарист повинен знати і включати ці засоби під час підготовки сценарію:

1. Пряме звернення до аудиторії — всі слова та дії виконавців спрямовані безпосередньо до присутніх, а не один до одного (як зазвичай у театрі). Таке пряме звертання передбачає зворотну відповідь аудиторії.

2. Удавана активізація — або «виконавці серед глядачів», «підсадні особи». Це — заздалегідь сплановані вигуки із залу, проходження через натовп, тобто перебування в гущі глядачів і безпосереднє спілкування з ними. Цей засіб не відкидає і певної імпровізації, до якої творча група теж готується.

3. Фізична активізація — здійснюється втому разі, коли аудиторію спонукають до ряду нескладних фізичних дій: передати будь-який предмет, відійти на декілька кроків, розвернутися в інший бік, перейти на інше місце, поплескати в долоні, протупотіти ногами, зробити «хвилю», тощо. Цей засіб застосовується, коли потрібно терміново переключати увагу, викликати певні почуття та уникнути небажаних емоції.

4. Словесна активація — це різні запитання до аудиторії, звернення до присутніх, вікторини, загадки, спільне проголошення слоганів, заклики до спільної дії («давайте разом заспіваємо, давайте покличемо Святого Миколая»,

«я не чую вас», «я хочу почути чи є в залі хлопці! Добре, а тепер дівчата.., а тепер всі разом!..» і т.п.). Цей засіб дає можливість учасникам дійства через слово виявити своє ставлення до того, що відбувається, дати свою оцінку, дати вихід емоціям.

Гра — є важливим засобом святкового спілкування, це ігри на сцені з залученням учасників із залу, ігри в канві народного гуляння, і особливо масові ігри з аудиторією, в основі яких фізична та вербальна активізація.

Повна дійова активізація — досягається всім арсеналом художніх засобів у сукупності із згаданими вище засобами активізації. Якщо аудиторія залучена до дії і впливає на її подальший хід за задумом організаторів, ми досягаємо вищої точки активності у святі. Воно стає інтерактивним.

Мета активізації глядача у святі, полягає не лише у створені піднесеної атмосфери та реалізації художнього задуму, вона значно глибша. Адже масові свята мають важливе соціально-психологічне значення. По-перше, завдяки активній участі у святі, людина має можливість відпочити, виплеснути накопчені емоції, дати позитивну розрядку напрузі, вийти із депресивного стану. По-друге, допомагає сформувати активну позицію людини у подальшому житті: “якщо я так думаю, то маю до цього особисте ставлення і відповідно до цього кажу і роблю”. По-третє, сприяє формуванню творчої особистості. А також вчить співчувати і співпрацювати через активне ставлення до оточуючих.

Сценарно-режисерська театралізація — це творчий спосіб перетворення життєвого, документального матеріалу у художній сценарій, з подальшим його приведенням до художньої образної форми вистави через систему образотворчих, виразних та інакомовних засобів.

Виділяють три види театралізації:

Театралізація компільованого (комбінованого) виду — це тематичний підбір і використання готових художніх образів з різних видів мистецтв і поєднання їх між собою сценарно-режисерським ходом. Найчастіше зустрічається у театралізованому концерті.

Театралізація оригінального виду — створення нових художніх образів згідно з сценарно-режисерським задумом. Широко використовується при створені сценаріїв документального жанру, в основі яких лежить інсценізація документу, інсценізація віршів, інсценізація пісні (вечір портрет, театралізований захід, присвячений подіям минулого, вечір побудований за листами, тощо).

Театралізація змішаного виду — це використання сценаристом першого і другого видів театралізації. Одна частина театралізованої дії (наприклад, пролог), основана на оригінальному створені нових текстів, образів, номерів, а друга частина — це компіляція готових номерів.

Сьогодні гостро стоїть питання, яке майбутнє створить нове покоління? Адже воно залежить від не ординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, формування якої залежить і від нас.

Тому заходи ми повинні створювати професійно та грамотно.

ДЛЯ НОТАТОК

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________