Організація роботи з обдарованими учнями в закладі освіти

Перебудови в Україні постійно спонукають до нових тенденцій в розвитку освіти, виникає потреба суспільства в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Цим пояснюється особлива увага до роботи освітян з обдарованою молоддю.

 

 

 Одним із основних ЗАВДАНЬ освітян є пошук обдарованої дитини, професійно спрямованої на всі технічні професії, творчі спеціальності, професії, пов’язані з обслуговуванням людини, бо пошук обдарованої дитини, її розвиток, потрібно починати якомога раніше, щоб налагодити роботу з усебічного розвитку особистості.

МЕТОЮ навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої підготовки, безперервної освіти впродовж всього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

ДИТИНУ ТРЕБА НАВЧИТИ ВЧИТИСЯ!

ЗМІСТОМ шкільної освіти є завдання сформувати людину освічену, людину культури, національну еліту. Основою діяльності школи має бути партнерська співпраця: батьків, учнів, учителів, адміністрації.

 Стосовно феномену обдарованості дитини існує дві протилежні точки зору. За соціальною концепцією визначається, що більшість дітей від народження однаково наділені розумом і різниця у рівні розвитку їх здібностей зумовлена різницею життєвих умов. Друга-ТЕОРІЯ ГЕНЕТИЧНОЇ СПАДКОВОСТІ, за якою обдарованість є вродженим, досить рідкісним явищем, що успадковується від батьків і навіть через покоління.

ОЗНАКИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

У працях зарубіжних педагогів і психологів виявлено десять ознак талановитих дітей.

-Вони завжди чимось зайняті і дуже активні.

-Хочуть знати про все більш докладно і вимагають від дорослих додаткової інформації.

-Навчання їм у задоволення: вони хочуть учитись і досягають успіхів.

-Здатні займатися самостійно.

-Уміють критично оцінювати дійсність і намагаються проникнути у суть явищ, не задовольняючись поверхневим поясненням

-Урок представляє для них інтерес тоді, коли використовується проблемний метод.

-На відміну від однолітків, краще можуть розкрити відношення між явищами та сутністю, систематизувати, класифікувати.

-Прагнуть працювати і працюють більше своїх однолітків.

-Ставлять більше питань дорослим, які знаходяться поруч ,і чекають невичерпної відповіді на своє питання.

-Мають сильно виражене почуття справедливості.

Обдаровані діти спотворено розуміють значення природних задатків у розвитку своїх здібностей і недооцінюють значення самовиховання та самовдосконалення, вважають, що це

їх особисте надбання, особистий скарб, і вони можуть розпоряджатися ним як захочуть. Проте здібності людини — це не тільки прояв їх задатків, а й результат суспільного виховання.

Тому, ми, вчителі, повинні допомогти дитині визначити особисту функцію в житті суспільства.

Маючи інтелектуальні здібності, значно вищі за розумові можливості однолітків, обдаровані діти також потребують підтримки дорослого.Вони мають сприймати себе такими, якими вони є насправді , більше того мають знати чим схожі, а чим відрізняються від інших. Інакше кажучи, завдяки правильному вихованню вони мають усвідомити, що кожна особистість унікальна по- своєму.

 Як правильно організувати роботу з обдарованою молоддю в закладі освіти?

СТВОРИТИ УМОВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ, а саме наявність досконалої, сучасної матеріально-технічної бази, реалізація навчального плану, функціонування гуртків, проведення виховних заходів, психологічний супровід освітнього процесу, участь у роботі малої академії наук, олімпіадах, турнірах, конкурсах, конференціях.

МАКСИМАЛЬНЕ РОЗКРИТТЯ ОБДАРОВАНОСТІ

Індивідуальні консультації, підготовка до олімпіад, позакласна, гурткова робота, використання новітніх педагогічних технологій на уроках та в позаурочний час.

СТВОРЕННЯ ДИТЯЧОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ДИВОСВІТ»

Оформлення газет, інтернет газет, стендів,виконання виховного плану роботи, презентація дитячої організації на районних заходах.

ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

Вивчення проблем обдарованості, участь в психолого-педагогічних семінарах, науково-теоретичних педагогічних радах, ознайомлення із психодіагностичними методиками, підвищення кваліфікації на курсах.

СТИМУЛЮВАННЯ САМОРОЗВИТКУ

Нагородження відмінників Похвальними листами, нагородження переможців олімпіад, інтелектуальних ігор Подяками та подарунками.

КРИТЕРІЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ

Участь і перемоги в районних і обласних конкурсах, олімпіадах. Вступ до ВНЗ.

Розглянемо більш детально деякі аспекти системи роботи, які стосуються саме  роботи вчителя.

 УРОК_ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ! Саме на уроці ми реалізуємо виконання навчальних планів.

Згадаємо три основні моделі навчання:

ПАСИВНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ-(термін «пасивна» є умовним, оскільки будь-який спосіб навчання обов’язково передбачає певний рівень пізнавальної активності учня, як суб’єкта) передбачає репродуктивну діяльність за майже повної відсутності самостійності і творчості. Учень виступає в ролі «об’єкта» навчання, повинен засвоїти та відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо-джерелом правильних знань. Учні лише слухають і дивляться, спілкуються між собою і не виконують творчих завдань.

АКТИВНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ-передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає об’єктом навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки ,що розвивають творче мислення.

ІНТЕРАКТИВНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ -передбачає взаємодію, діалог. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має конкретну, передбачувану мету-створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємо навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація рефлективного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, вирішення проблеми на основі обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь та навичок, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна технологія виключає як домінування одного учасника освітнього процесу над іншим, так і домінування однієї думки над іншою. Учні вчаться бути демократичними, набувають навичок комунікації один з одним, аудиторією у діловій манері спілкування, критично мислити, приймати продумані рішення.

 

 Отже, повернемося до уроку. З чого починати роботу вчителю в новому колективі учнів? Наприклад, вчитель фізики розпочинає свою роботу в сьомому класі  з емоційної вступної лекції про значення науки фізики, про дивні явища природи, які їй доводиться досліджувати, про важливість використання наукових відкриттів в суспільному житті, про роль фізики у науково-технічному прогресі, знайомить учнів з приладами тощо. Одночасно спостерігає за тим, як сприймають учні інформацію. Виявляється, є учні, яким байдужа розповідь вчителя.

 А чому? За допомогою звертаємося до психолога школи. Відповідь на питання дає соціальна-психолого педагогічна картка учня. Виявляється захоплення інші: англійська мова, танці, комп’ютер. Учні переконані, що англійська мова, володіння комп’ютером, танці допоможуть у майбутньому житті, а до того для них це дуже цікаві та захоплюючі заняття.

 Рівень пізнавального розвитку, увага, мислення у Петрової Дарини на достатньому рівні, у класному колективі вона не є лідером, спокійна, дещо байдужа до подій навколишнього світу, які на сьогодні не хвилюють її. Щодо визначення професійної спрямованості, то відноситься до типу професії “людина — людина”, має належний рівень успішності з базових дисциплін.

Таким чином, вчитель знайомиться з особливостями кожного учня, що є серйозним підґрунтям у підготовці до кожного уроку.

Учитель ставить за мету наступного уроку викликати зацікавленість у вивченні фізики, спонукати до активної праці. На етапі актуалізації опорних знань учнів Дарина отримує завдання на навчальному диску, де їй  пропонується за допомогою комп’ютера розв’язати тестові завдання. У кінці року Дарина отримує диференційоване домашнє завдання: скласти аналогічні тести на закріплення нової теми і надати матеріал в електронному вигляді.

Виконавши завдання, Дарина отримала оцінку, і улюблена справа — спілкування з комп’ютером активізувала її діяльність, вона зовсім з іншим настроєм підготувала себе до сприйняття нового матеріалу. Учитель побачила в очах дитини бажання здобувати нові знання.

Поступово таку роботу можна ускладнювати, наприклад, залучити дівчинку до наукової діяльності, запропонувати їй знаходити додатковий інформаційний матеріал в інтернеті.

Зміст наукової роботи має інтегрувати знання фізики з комп’ютерною графікою, а також з іноземною мовою (запропонувати можливість викладення теми англійською мовою).

Таким чином організовуємо роботу з кожним учнем, враховуючи його бажання, вміння, інтереси та нахили.

 

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ за темою”Електричне поле” зробити відеоматеріали дослідів по взаємодії зарядів учениця 8 класу виконала разом з мамою.

  Учень 10 класу,який супроводжував вивчення нового матеріалу малюнками на вільні теми,мав завдання створити фрагменти реклами за темою “Механічні коливання”під час вивчення нової теми.

 

 

Вивчення психологічних особливостей кожного учня дають можливість вчителю розробити власну систему роботи з розвитку творчих здібностей учнів шляхом впровадження особисто орієнованих технологій навчання.

 

 Роглянемо деякі моделі інтерактивного навчання,що застосовуються на уроках фізики.

Парна і групова робота організується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально - узагальнюючого уроку.

Магічні дрібнички.

Намагайтеся ніколи не застосовувати слово "розподілятись", "розподіляти" дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Пам'ятайте, учні ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ! З об'єднаних учнів виростають дорослі, здатні об'єднуватися і працювати разом, виростає об’єднана країна, держава, нація.

Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це "правильна чи неправильна відповідь", треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти власні рішення. Спостерігайте, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням. Рішення учнів повинні сприйматися серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критичного мислення. Деякі учні одразу готові активно працювати і в більшій групі, але дійсно ефективною робота буде в групі не більше 5-6 осіб. Більші групи потребують інших технологій.

(Один проти одного, один - вдвох - всі разом, "Думати, працювати в парі, обмінятися думками")

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилятись від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:

• Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.
• Узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео чи іншої навчальної діяльності.
• Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.
• Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.
• Розробити разом питання до викладача або інших учнів.
• Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.
• Дати відповіді на запитання вчителя.
• Порівняти записи, зроблені в класі.

 

Як організувати роботу.

1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари, визначте хто з них буде висловлюватись першим і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначте час на висловлювання кожного в парі і спільне обговорення. Це допогає звикнути до чуткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. По закінченню часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Робота учнів 7 класу над узагальненням матеріалу за темою “Механічний рух”.

Робота учнів 9 класу,підготовка до виконання контрольної роботи за темою “Елекромагнітні хвилі”-самостійна робота за визначеним планом з підручником та в мережі ІНТЕРНЕТ,онлайн-тестування.

 

Прес конференція

При вивченні фізики зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації, випадки з життя.  Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, групах або піддаватись аналізу в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Уроки узагальнення знань з тем,  які мають певний звязок із життям людини,явищами, які спостерігаються нами,використовуються для реалізації життєдіяльності, ситуаціями, випадками, які слугують для учнів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування та мислення, демонструють людські почуття та емоції, зацікавлюють учнів та захоплюють їхню уяву, допомагають пов'язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань, цікаво проводити використовуючи модель прес конференції.

Тема “Механічні коливання.Звук.Розповсюдження звуку.”На початку вивчення теми вчитель пропонує учням обєднатися в групи для узагальнення та поглиблення матеріалу з даної теми.Група обирає модератора,а модератор складає план захисту теми, запропонованої вчителем.В групі працюють редактори,дизайнери,журналісти,представники громадських організацій тощо.Модератор моделює роботу групи:складає план розкриття теми,дає завдання учасникам підібрати матеріали,редагує разом з редактором наданий матеріал,враховуючи час на виступ та передає для оформлення та презентації дизайнеру групи. Журналіст опрацьовує інші теми та готує питання для учнів, заготовку для интернет газети. Цей процес триває протягом вивчення матеріалу.Перед проведення узагальнюючого уроку вчитель ркзом з модераторами працюють над корегуванням напрацьованого матеріалу групами та обговорюють проект оформлення класної кімнати чи кабінету.Доповідач-модератор групи.

Проведення прес-конференції.КАБІНЕТ- КОНФЕНЦ-ЗАЛА,парти розставлені по прямокутнику.В центрі сидять модератори,вони ж і доповідачі,напроти — журналісти,з двох сторін збоку-учні. Вчитель на початку уроку має вступне слово та веде прес конференцію.Ставить завдання учням класу-нотувати матеріали теми для интернет газети у вигляді тексту ,малюнків, схем,таблиць.

Кожна група презентує свою роботу. Журналісти задають питання,дизайнери доопрацьовують матеріали для газети.В кінці уроку модератори групи підводять підсумки роботи,оцінюють вклад кожного учня.Узагальнюючий підсумок роботи робить учитель.Оцінює роботу учнів в зошитах під час доповідей,результати роботи в групах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Одним із основних завдань школи  на сучасному етапі є розвиток інтелектуального потенціалу підростаючого покоління, творчо обдарованої молоді, її залучення до наукової діяльності, орієнтованої на підвищення нагальних проблем суспільства, вдоволення національних інтересів країни, формування нових громадян України, основними рисами яких є компетентність, діловитість, прагнення до безперервної самоосвіти та самовдосконалення, різнобічність інтересів та захоплень.

В школі створене Наукове товариство.

Мета роботи наукового товариства - виявити всіх, хто цікавиться знаннями із різних галузей науки і техніки, допомогти їм втілити в життя плани й надії, якомога повніше розкрити свої дії.

Головне завдання НТ - дати учневі змогу розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей та нахилів. Головне правило участі учнів у науково-дослідницькій роботі: особистий інтерес та захоплення. Робота товариства сприяє виявленню й розвитку нових талантів, майбутньої інтелектуальної еліти держави.

 НТ - центр науково-дослідницької роботи школи. Для організації його діяльності було здійснено підготовчу роботу. Перед усім вивчили думки педагогічного, учнівського, батьківського колективу. Інформацію, отриману в результаті опитування, було проаналізовано на засіданні педагогічної ради, присвяченому організації науково-дослідницької роботи учнів. Одноразово взяли до уваги готовність і підготовку вчителів до керівництва науковими секціями, залучення до роботи в НТ викладачів вищих навчальних закладів та науково-дослідницьких інститутів міста.

Враховуючи можливості школи, визначили відділення і вчителів, які керуватимуть ними, кожне відділення розподілене по секціям.

 Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи - визначення кола джерел та літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

На першому етапі учні ознайомлюються з актуальними проблемами теорії та практики конкретної науки, з методологією і методами наукових досліджень, залучаються до самостійного вивчення наукової, науково-популярної літератури. Викладачі у тісній співпраці з бібліотекаром прагнуть навчити школярів працювати з науковою літературою, бібліографуванням, аналізувати і критично оцінювати прочитане, виділяти найважливіші наукові напрями та ідеї, бачити різні підходи до розв'язання наукових проблем. На секційних засіданнях учні виступають з рефератами, анотаціями першоджерел, організують обговорення конкретних питань, представлених у науковій, науково-популярній літературі. Це дає їм можливість бачити способи визначення проблеми і теми дослідження, осмислення вченим об'єкта і предмета досліджень, моделювання наукових явищ і процесів, логічну структуру і конкретні методики досліджування.

 На установчих загальних зборах, які проводяться, як правило, в жовтні, щколярі  знайомляться з загальною технологією підготовки і захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів НТ. До роботи залучаються наукові керівники, викладачі спецкурсів, курсів за вибором, методисти Центру Харківського Територіального відділення МАН.

Після обрання теми та знайомства з основними вимогами до науково-дослідницьких робіт планується організація наукової діяльності кожного учня за розробленим алгоритмом.

Підготовчий етап також передбачає збір і систематизацію наукових даних. Це етап пошуку і консультацій. Педагог допомагає школяреві із вибором відповідної літератури. Старшокласник вивчає різні джерела інформації (не менш 10): довідники, енциклопедії, наукові і науково-популярні журнали, підручники ВНЗ. Роблять відповідні виписки, не забуваючи при цьому посилатися на літературні джерела. Самостійна робота учня з літературою є одним з найефективніших способів розвитку потреби в майбутній самоосвіті. Зібрані дані аналізуються учнем самостійно чи разом з учителем.

У науковому дослідженні старшокласника найвагоміше місце має посісти безпосередньо дослідницька робота, що становить третій етап. Основна роль цього етапу полягає у розвитку логічного мислення, умінь інтелектуального проникнення в сутність досліджуваного явища, у пробудженні інтересу до науки, у залученні до пошукової роботи. На цьому етапі реалізуються експериментальні навички, формується культура експериментування. Роль учителя полягає в наданні допомоги під час планування роботи, у розробці гіпотези дослідження, у проведенні експериментальної роботи.

Четвертий етап – заключний. Він передбачає наявність дослідження і підготовку до конкурсу науково-практичних робіт. Усі роботи подаються згідно із заявкою і повинні бути оформлені з урахуванням всіх необхідних вимог.

Науково-практичні роботи старшокласників, що набрали необхідну кількість балів при рецензуванні, допускаються до усного захисту. Контрольна робота, що традиційно супроводжує захист наукової праці, складається із завдань різних рівнів, які не виходять за рамки шкільної програми.

 Захист роботи відбувається на науково-практичному засіданні предметної секції в присутності учнів і предметного журі: викладачів, учителів, учнів. Під час захисту учень називає тему і мету дослідження, план роботи і коротко (тезисно) викладає зміст роботи. Особливу увагу слід звернути на практичну частину роботи.

 

ПІДГОВКА ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ.

 

 Тільки творчо працюючий вчитель може виховати обдаровану дитину. Розроблена нами схема розбору уроку,  дає можливість чітко визначитись з виконанням основних вимог до уроку, визначається вільність і гнучкість оперування інформацією, зв’язки в складній структурі доказів, вміння легко подавати учням знання і спрямувати їх на оволодіння ними, правильно використання час уроку, використовувати новітні освітні технології, оволодівати культурою мови, дикцією, мімікою, тоном, вчить вирішенню складних питань.

Так, займаючись самоосвітою, навчально-методичною роботою в між курсовий період, формуванням педагогічної майстерності, особистої професійної культури формується методична культура педагога та високий рівень професійної компетентності.

Адміністрація школи, відповідно до мети та функцій діяльності, виконує роль лідера з професійного розвитку педагогів, здійснюючи навчально-методичне та інформаційне забезпечення професійної діяльності вчителів, поширення освітніх інновацій.

Учитель- визначається з методичною та дидактичною темою, над якою працюватиме. З метою чіткої організації своєї діяльності та цілеспрямованої роботи для вдосконалення педагогічної майстерності заповнюється методична карта підвищення науково-теоретичного рівня та професіоналізму, де створюється план участі у роботі предметної кафедри, психологічних семінарах, методичних місячниках, виступах на педагогічних радах, проведенні відкритих виховних заходів, участі у педагогічних читаннях, виданні друкованих методичних та дидактичних посібників, узагальненні досвіду.

Протягом року, під час проведення предметних тижнів, вчителі школи    відвідують уроки колег,  обговорюючи раціональні форми організації пізнавальної діяльності учнів та методи навчання щодо даної теми, а потім вчитель розповідає про ефективність проведеного уроку.

Підвищується науково-теоретична, методична, психологічно-педагогічна підготовка. Організація позакласної виховної роботи, громадсько-педагогічний аспект впливає на якість роботи вчителя за результатами навчальних досягнень учнів. Підводиться підсумок роботи за навчальний рік, визначається рейтинг роботи кожного працівника.

З метою підвищення якості навчальних досягнень учнів, розвитку особистості колектив школи впроваджує в практичну діяльність інтерактивні технології.

Системна робота кожного вчителя школи з впровадження інтерактивних технологій в навчально-виховний процес, ознайомлення з принципами , методами інтерактивного навчання, технологіями, проблемами і рекомендаціями щодо організації цієї роботи завершується творчою самореалізацією кожного вчителя.

Система післядипломної роботи вчителя у школі являє собою певний чотирикутник: науково-теоретичні та практичні семінари вчителів; педагогічні читання, психолого-педагогічні семінари; практикуми  шкільних методичних об’єднань, творчих груп, проблемних груп, інших методичних осередків; самоосвіта вчителя.

СТИМУЛЮВАННЯ САМОРОЗВИТКУ УЧНЯ

Кожна дитина талановита. Обовязково треба заохочувати учнів та хвалити, “підштовхувати” до розвитку здібностей, створити атмосферу тепла та добра у шкільному товаристві, яка дає відчуття радості пізнання, бажання творити, придумувати, мислити, втілювати нові ідеї в проекти.

Отже, упродовж всього навчального року учні наполегливо працюють, щоб вибороти право називатись Кращим учнем року.Нагороджуються пам’ятними подарунками,дипломами за участь у конкурсах, турнірах, грамотами за участь в олімпіадах , а кращий учень року школи одержує памятний знак, виготовлений спеціально для відзнаки самої обдарованої дитини.

КРИТЕРІЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ.

Школа-це кузня розуму, розвитку самостійності,вихованості, впевненості у виборі мети, це дух добра, комфорту атмосфери самої школи, атмосфери великої дружньої родини, кожен член якої має право на свою думку, на підтримку, атмосфери, яка сприяє розвитку особистості, спонукає мріяти, творити, знаходити ключ до незвіданого світу знань.