Організація та методика проведення рухливих ігор і естафет на уроках фізичної культури.

                      Організація і методика проведення рухливих ігор

 Вплив гри на учнів визначається змістом та методичними прийомами, за допомогою яких дитина оволодіває способом її організації. Вчитель у даному випадку повинен бути не лише організатором гри, а й вихователем дітей у процесі її проведення. Використовуючи гру, вчитель зобов'язаний сприяти:

а) зміцненню здоров'я дітей, їх правильному фізичному розвитку;

б) оволодінню життєво необхідними руховими навичками І вміннями, їх
удосконаленню;

в) вихованню у дітей необхідних морально-вольових якостей.

Під час проведення гри наставник повинен навчити дітей свідомо ставитися до своїх дій, з'ясовувати причини успіхів і невдач, а також привчати їх організовувати гру самостійно, доручаючи їм роль капітанів, ведучих, залучаючи до розмітки майданчика, суддівства.

Вибір гри залежить насамперед від мети уроку, форми занять, місця про,-ведення і природних умов. Майданчик для проведення ігор та необхідний інвентар повинні відповідати віку дітей.

Організація учнів — важливий момент для успішного проведення гри.

Перша важлива умова — розмістити гравців і правильно вибрати місце для пояснення.

Пояснення гри проводиться, коли учасники вишикувані і розподілені на команди. Учитель повинен стояти не в центрі, а в ряду гравців або трохи попереду них. Якщо шикування зроблено в кілька кіл, розміщених одне біля одного, вчитель займає місце між ними. При розміщенні дітей у два кола, одне в середині другого, вчитель стає в зовнішньому колі в ряду з дітьми .

Якщо гравці розподілені на дві команди, розміщені одна напроти другої , вчитель повертає команди обличчям одну до одної і для пояснення займає місце на одному із флангів .

Якщо гра розпочинається з руху врозтіч, можна шикувати дітей у шеренгу або групувати їх біля себе у напівколо, щоб усім було видно і чути вчителя .

Шикуючи дітей, не слід ставити їх обличчям до сонця чи іншого джерела світла. Це погіршує видимість, розсіює увагу учнів.

Будь-яку гру потрібно пояснювати за такою схемою;

а) назва гри (можна дати її характеристику);

б) роль гравців, ведучих і їх розміщення на майданчику;

в) хід гри;

г)  мета гри (хто буде переможцем);

д) правила гри.

Завершується пояснення відповідями на запитання гравців.

Слід пам'ятати, то пояснення гри супроводжується показом рухових дій, моментів. Для проведення ігор із речитативом тексти  вивчаються  заздалегідь.

Визначення ведучих. У багатьох іграх потрібні один чи кілька ведучих. Виконання обов'язків ведучого сприяє формуванню організаторських здібностей, активності. Тому бажано, щоб у цій ролі побувало якнайбільше дітей.

Існує кілька способів призначення ведучого:

а)  за розсудом учителя;

б) ведучого обирають самі діти;

г)  за бажанням;

д) за допомогою лічилок.

Усі перераховані вище способи застосовують відповідно до умов занять, характеру гри та кількості гравців.

Керівництво грою — педагогічне найважчий і вирішальний компонент у її проведенні. Спостерігаючи за діями команд і окремих учасників, оцінюючи дії. вимагаючи неухильного дотримання правил гри, педагог фіксує і своєчасно пояснює помилки та спонукає до їх усунення, здійснює показ— напряму руху, переміщення, ведіння м'яча.

ЕСТАФЕТИ ТА КОМАНДНІ ІГРИ

У педагогічній практиці фізичного виховання особливе місце займають ігрові змагання-естафети, в яких беруть участь дві і більше команд.

Естафети належать до групи ігор, у яких учасники борються за свою команду самостійно або групами за підтримки своїх товаришів, не вступаючи в контакт із суперником. Особиста відповідальність кожного учасника за перемогу команди і колективні дії гравців — ось цінний виховний фактор.

Естафети мають високий емоційний фон, але вимога строго дотримуватись правил дисципліни привчає учасників керувати своїми емоціями, допомагати вдосконалювати вольові якості. Важко переоцінити значення естафет у випадку спритності, швидкості винахідливості та кмітливості, в удосконаленні координаційних здібностей.

У педагогічній практиці естафети класифікують по-різному. Розрізняють прості, складні, лінійні, колові, зустрічні тощо. Результати можуть фіксуватись як щодо команди в цілому так кожного учасника зокрема, суми отримані очки.

У практиці навчальних занять естафети найчастіше планують на початку основної частини уроку. Але це не догма, їх можна проводити в підготовчій частині з метою загальної і спеціальної розминки, підвищення емоційного стану, повторення і закріплення окремих вправ, для розвитку певних рухових якостей; на початку основної частини уроку, перед подачею нового матеріалу з метою повторення і закріплення вивчених вправ, пов'язаних за структурою з новими руховими діями; в середині основної частини уроку після повторення видів вправ із метою якісної перевірки вивченого матеріалу. У молодших класах можна періодично проводити ігровий урок, який повністю складається з різних естафет.

Розподіл на команди здійснюється кількома способами:

•       за розрахунком у строю. Гравці розраховуються по 2, по 3, залежно від кількості
  необхідних команд. Важливо, щоб діти стояли за зростом, хлопчики і
  дівчатка були на різних флангах;
•       перешикуванням у русі (фігурним маршируванням). Наприклад, за ким
  дою: «Ліворуч у колону по два — руш!» — гравці виконують комиш,
  утворюють дві колони;
•       за розсудом учителя, якщо він добре знає сили учасників;

за вибором капітанів, які по черзі вибирають гравців у свою комам І\   І
спосіб дає можливість швидко укомплектувати команди, рівні за силою. Слабких гравців капітани до своїх команд беруть неохоче. Щоб цього уникнути, потрібно відібрати в команду половину гравців, а другу — поділити за допомогою розрахунку;

Під  час проведення більшості естафет кількість гравців у кожній команді має бути осіб до 8-12, рівних за силою. Більша кількість гравців допускається за умови проведення комбінованих естафет, оскільки цінність естафети залежить від активності всіх учасників. Тривале очікування гравцями  черги її знижує ефективність гри.

Комплектувати команди бажано однаковою кількістю учасників.

  Оголошується назва, пояснюється хід дій учасників, перераховуються основні правила, акцентуючи увагу на кінцевій меті. Відтак слід відповісти на запитання гравців. 1 коли бажано також продемонструвати основні дії гравців, дати можливість проробити і продумати виконання певних рухів. Це сприяє вихованню свідомого ставлення до занять, прояву розмірковування та винахідливості.

Вчителю необхідно продумати момент організації естафети, який дає можливість гравцям дотримуватись встановлених правил. Можна використовувати нарукавні пов'язки або інші розпізнавальні знаки.

З метою досягнення максимальної об'єктивності під час повторення естафети інколи доцільно міняти місцями команди, інвентар, якщо від його якої залежить результат гри, залучати до суддівства самих гравців.

Аналізувати підсумки потрібно після кожного повторення естафети, аналізуючи причини перемоги і поразки.

Рухливі ігри

 Намотай шнур

Значення гри: розвиває спритність, укріплює м'язи рук.

 Інтенсивність: низька.

Зміст і правила

Учнів ділять на дві команди по 5-7 гравців. Шнур завдовжки 6-7 м прикріплюють до середин двох  палиць. Посередині шнура прив'язують кольорову стрічку. Учні беруться двома руками за палки і розходяться на відстань довжини шнура. За сигналом учителя, вони починають швидко намотуючи шнур на палку, пересуватись уперед. Перемагає та команда, чия палка раніше доторкнеться до стрічки

                           Два прапорці

Значення гри: розвиває спритність, швидкість; укріплює м'язи ніг. Інтенсивність: середня.

Зміст і правила

                Прапорець однієї команди встановлюють на території іншої і навпаки.           Гравці кожної команди намагаються зайняти свій прапорець і водночас не допустити суперників до їхнього. Якщо ж комусь вдасться його вхопити — суперники намагаються наздогнати цього гравця і «поквачати» (доторкнутись до нього). «Поквачений» зупиняється і завмирає на місці, поки до нього не доторкнеться хтось із його команди. Після цього він знову вступає в гру. Перемагає команда, яка першою перенесе прапорець на свою територію.

                            Вибивай із кола

Значення гри: розвиває кмітливість, увагу, силу.

Інтенсивність: середня.

Зміст і правила

                            Гравці стають один навпроти одного на відстані двох метрів.

                           Перед ними намальоване коло діаметром 50 см, у центрі

                        якого— тенісний м'ячик. Кожен учасник має палицю.

                           Потрібно вибити м'ячик із кола противника і не допустити,

                           щоб вибили його із твого кола..

                           Під час гри гравцям не ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ СХОДИТИ З МІСЦЯ.

          Біг пінгвінів

Значення гри: розвиває увагу, спритність; укріплює м'язи ніг.

      Інтенсивність: середня.

  Зміст і правила

                    Команди шикуються перед стартовою лінією. Гравці, які

                    стоять першими, затискають між ногами оббігають стійку,

                   повертаються назад і передають м'яч другим номерам команд.

                    Перемагає команда, яка швидше завершить гру.

                            Якщо   м'яч   упаде   на землю, потрібно знову затиснути  

                           його   ногами  і продовжувати гру.

                           Учасники, які закінчили пробіг, стають у кінець колони.

                                  Виштовхни з кола

Значення гри: сприяє розвитку сили волі, витримки.

 Інтенсивність: середня.

                                                  Зміст і правила

Гравців ділять на 2 команди і ставлять у шеренги парами — обличчям одна до одної. Між шеренгами креслять 3 кола, діаметром 1,5-2 м. У кожне коло кладуть гімнастичну палицю. За сигналом, із кожної команди у кола заходять гравці, які стояли першими у шеренгах. Суперники беруться за палицю і, натискаючи на неї руками, намагаються виштовхнути одне одного з кола. Продовжують учасники, які були другими. Перемагає команда, учасники якої здобули найбільше перемог у поєдинках.

                          Утікай від м’яча

Значення гри:  розвиває спритність, увагу.

 Інтенсивність: середня.

                                                 Зміст і правила

Гравців ділять на три однакові за кількістю команди, кожна з яких розміщується на своїй ділянці ігрового поля. Одному з гравців команди, що знаходиться між двома іншими, дають волейбольний м'яч. За сигналом, учасники, що займають середню ділянку, влучають м'ячем у гравців, які знаходяться на крайніх полях, а ті, у свою чергу, роблять якнайбільше влучень у тих, котрі знаходяться на середній ділянці. Щойно мине встановлений час, гру переривають, і команди міняються ділянками поля (за годинниковою стрілкою).

Гру повторюють тричі, причому всі команди перебувають щоразу на нових ділянках. Для команд ведеться підрахунок влучень.

Команда, яка отримала найбільшу кількість очок, перемагає.

 М'яч — капітану

 Значення гри : розвиває спритність і швидкість.

 Інтенсивність: середня.

                                                    Зміст і правила

 Біля коротких сторін майданчика креслять по 2 кола із вписаними в них Іде кількома колами. У центрі майданчика креслять коло діаметром І м. Перші номери кожної команди — капітани. Вони стають у середину кіл. Між центральним і крайніми колами знаходяться 4 гравці іншої команди - - «перехоплювачі». Вчитель, який знаходиться у центрі майданчика між двома гравцями різних команд, підкидає м'яч угору. Кожен із «перехоплювачів» намагається відбити чи перекинути його своїм гравцям. Отримавши м'яч, учасник намагається шляхом передач підвести його до свого капітана і кинути так, щоб цей зловив його на льоту. А «перехоплювачі» з іншої команди стоять навколо капітана і намагаються перешкодити зловити. Перемагає команда, капітан якої більше разів зловив м'яч. Дозволяється кидати   і   ловити м'яч руками,  відбивати головою. Забороняється пробігати з м'ячем більше як 2 кроки.

Не допускаються сильні поштовхи. Забирати чи вибивати м'яч із рук забороняється. Гравці   не   мають права заходити на лінії накреслених кіл.