Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.

Дата_______________                           Клас 5                                            Урок 49

Тема. Організм і його властивості.  Клітинна будова організмів.

Мета:

Навчальна: формувати в учнів поняття про організм та його клітинну будову, властивості організму, клітину як структурну одини­цю живого; ознайомити з особливостями зовні­шньої будови клітин, із будовою збільшувальних приладів і правилами роботи з ними; формувати в учнів уявлення про будову живих організмів;

Розвивальна: розвивати вміння аналізувати та порівнювати; сприяти розумінню цінності знань про природу та живі організми у повсякденному житті, сприяти розвитку допитливості та спостережливості, продовжувати формування критичного мислення;

Виховна: виховувати відповідальне ставлення до природи.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення набутих знань.

Обладнання і матеріали: лупа, мікроскоп, мікропрепарат «Клітина цибулі», фото одноклітинних і багатоклітинних організмів, фото вчених, плакат «Будова рослинної клітини», грейпфрут, апельсин.

Методи та прийоми: прийоми «Бліцопитування», «Робота з мікроскопом», «Мозковий штурм», «Робота з підручником», «Асоціативний кущ», «Робота в групах», «Збери клітину», «Доповни речення», «Мікрофон», конкурс «Краще питання», руханка «Екологічна хвилинка», демонстрація, гра «Розстав послідовність», «Так чи ні».

Основні поняття: організм, властивості організму, клітина, ядро, цитоплазма, клітинна мембрана, одноклітинні організми, багатоклітинні організми.

Міжпредметні зв’язки: біологія, екологія.

Література:

А) Природознавство 5 клас О.Г. Ярошенко , В.М. Бойко;

Б)    Природознавство. Конспекти уроків 5 клас. Автори: Лідія Кучер, Іванна Олійник, Тетяна Гайтко.

Іонцева А.Ю. Біологія в таблицях та схемах.

Хід уроку

І. Організаційний момент (2 хв.)

 "До успіху"

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі (можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Пропоную з таким настроєм провести цей шкільний день і отримати задоволення від власних успіхів.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (2 хв.)

* Прийом «Бліцопитування»

•                   На які дві групи поділяють природу?
•                   До якої природи належать рослини і тварини?
•                   Які ще живі організми нас оточують?

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів ( 3 хв.)

Діти, хто знає, що за прилади у вас на столах? (мікроскопи).

А для чого вони потрібні?

А вам цікаво, що ви там можете побачити?

Об’єднаєтеся в групи за кольором кружечків, що на ваших партах.

У кожної групи на парті є мікроскоп, по черзі роздивіться клітину цибулі.

*Прийом «Робота з мікроскопом»

Демонстрування роботи мікроскопа на прикладі клітин цибулі. ( 4 групи, у кожної по мікроскопу.)

А вам цікаво знати чому ми розглядали саме клітину?

Бо це є частина теми нашого уроку, а звучить вона так:

Повідомлення теми та мети уроку.

Тема. Організм і його властивості.  Клітинна будова організмів. (Записуємо у зошити).

У вас на партах є зернятка, запишіть на них свої очікування від уроку. Якщо ваші очікування справдяться, то ми посіємо ці зернятка у ґрунт.

Давайте за допомогою відомої вже теми уроку та ваших очікувань визначимо мету уроку.

Мета нашого уроку - дати визначення поняттю «організм», дізнатися властивості організму, сформувати поняття про клітину – одиницю живого, розглянути будову клітини та навчитися порівнювати рослинні та тваринні клітини.

 

IV. Вивчення нового матеріалу ( 27  хв.)

Організм та його властивості.

* Прийом «Мозковий штурм» (1 хв.)

- Як можна відрізнити живий організм від неживого?

( Розповідь учителя з елементами бесіди ) (1 хв.)

Ми з вами назвали ознаки, які властиві живим організмам, за якими живі організми відрізняються від неживих. Організмом можна назвати будь-який цілісний живий об'єкт. На перший погляд здається, нібито дуже легко визначити, що перед вами. Озирніться довкола, скільки різних тіл і організмів нас оточує — перелічувати можна дуже довго, проте значно складніше відповісти на запитання, чи можна вважати живими, наприклад, віруси, мікроби.

*Прийом «Робота з підручником» ( 1 хв.)

Знайдіть та ознайомтеся визначення поняття організм (ст. 142)

*Прийом «Асоціативний кущ» (2 хв.)

Отже, підіб’ємо підсумки про властивості живого організму за допомогою складання асоціативного куща. (Діти по черзі виходять до дошки і підписують під стрілочками властивості живих організмів).

*Прийом «Робота в групах» (4 хв.)

Ви вже об’єднані у чотири групи (за кольоровими кружечками, які лежать на партах)

Опрацьовуємо питання за підручником (с. 143- 144):

І група ( Сині кружечки) – Розмноження організмів;

ІІ група (Зелені кружечки) – Ріст і розвиток;

ІІІ група ( Червоні кружечки) – Живлення і дихання;

IV група ( Жовті кружечки) – Подразливість.

Час на опрацювання питань – 2 хвилини.

Час вийшов. Тепер ви обмінюєтесь інформацією, доповнюєте один одного та відповідаєте на питання. Тож уважно слухайте один одного.

*Конкурс «Краще питання»  (2 хв.)

 Всі учні можуть поставити питання учням інших груп за їх темою.

Поняття клітина. (3 хв.)

(Розповідь вчителя)

Усі живі організми нашої планети складаються з клітин. Більшість клітин має надто малі розміри, тому для вивчення їхньої будови використовують збільшувальні прилади, що дозволяють отримати збільшене у багато разів зображення клітин. Серед таких приладів найбільш розповсюдженими є лупа і мікроскоп. Саме мікроскоп дозволив вивчати кліти­ни і відповісти на запитання: «Що таке клітина?»

Перший збільшувальний прилад винайшов Роберт Гук (1665), а вже удосконалив мікроскоп Антоні ван Левенгук (1675). (Демонстрація приладів, фото).

Неозброєним оком можна побачити клітини м'якоті апельсина або грейпфрута. За допомогою сучасних електронних мікроскопів, які дають збільшення у сотні тисяч разів, вдалося вивчити склад і будову клітин. (Демонстрація фруктів у розрізі)

Клітина - це найменша структурна та функціональна одиниця живих організмів, яка забезпечує його життєдіяльність. Наука про клітину називається цитологія.

Бачу ви трішки втомилися, тому пропоную влаштувати екологічну хвилинку. Діти встають і виконують вправу.

Руханка «Екологічна хвилинка» (2 хв.)

- Якщо ти не збираєш великих букетів - плесни у долоні над головою.

- Якщо ти милуєшся красою природи рідного краю – торкнися кінчиком язичка свого носа.

- Якщо ти доглядаєш за кімнатними рослинами – то лівою рукою через голову потримай себе за мочку правого вуха.

- Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, на березі річки – тупни ногою.

- Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо тебе - то підніми руку.

- Якщо ти підібрав приблудне кошеня, собачку, або допоміг іншим чином якійсь тварині - простягни руку вперед.

- Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, все живе – простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки.

- Давайте ось так, як ви дружно взялися за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу природу.

 

Різноманітність та будова клітин. (4 хв.)

( Розповідь вчителя)

Клітини різних організмів (тварин, рослин, бактерій) відрізняються між собою за формою, розмірами та функціями. Але водночас всі живі клітини подібні, бо складаються з основних компонентів: оболонки, цитоплазми, ядра та органел.

 (Розповідь вчителя)

Ядро — найважливіша складова частина клітини. Ядро відповідає за всі процеси, що відбуваються у клітині. Ядро містить спадкову інформацію про те, якою буде нова клітина, яка утворюється в результаті процесу ділення.

Цитоплазма — безбарвна, в'язка речовина, що наповнює клітку. У цитоплазмі знаходяться всі інші частини клітини.

Мембрана — тонка напівпроникна плівка, яка оточує цитоплазму і відповідає за надходження до клітини та виведення з неї різних речовин. Вона знаходиться під клітинною стінкою.

У рослинній клітині є частини (всіх органел), яких немає в клітинах тварин. Це клітинна стінка, пластиди і вакуоль.

Клітинна стінка захищає клітину і надає їй певну форму. До складу клітинної стінки входить целюлоза, яка надає міцність.

Вакуоль — порожнина, заповнена клітинним соком і створеними кліткою речовинами. Характерна для рослинної клітини та клітини гриба. У тваринній  клітині є травні вакуолі.

Ознакою відмінності рослинних клітин є наявність у цитоплазмі особливих органел - пластид. Більшість цих органел мають зелене забарвлення - це хлоропласти.

*Прийом «Збери клітину» (3 хв.)

На дошці висить ватман, де намальована лише клітинна стінка (яка захищає клітину і надає їй певну форму).

На парті розміщенні органели. Діти мають по черзі відгадати за характеристикою органелу та прикріпити її до плакату. В кінці діти мають визначити чия це клітина – рослини, тварини чи гриба.

Характеристики органел:

1.               Вона безбарвна, заповнює собою всю клітину, у ній містяться всі інші складові клітини (цитоплазма).
2.               Серце клітини, що відповідає за всі процеси які в ній відбуваються (ядро).
3.               Тонка плівка, яка відповідає за надходження до клітини та виведення з неї різних речовин (мембрана).
4.               Пластиди, в яких відбувається фотосинтез. Вони мають зелений колір, бо в них міститься хлорофіл (хлоропласти).
5.               Порожнина, заповнена клітинним соком і створеними кліткою речовинами (вакуоль).

Одноклітинні та багатоклітинні організми, їх різноманітність. (3 хв.)

Демонстрування малюнків.

Організми

 

                                Одноклітинні                                      Багатоклітинні

Бактерії, одноклітинні гриби, амеба, інфузорія туфелька, хламідомонада

Людина, тварини, рослини, багатоклітинні гриби

 Отже, про що ви зараз дізналися?

Багатоклітинний організм як складна біологічна система.

(Розповідь вчителя)

Багатоклітинні організми мають складну будову. Клітини, подібні за будовою та функціями, утворюють тканини. Тканини утворюють органи. Наприклад, у рослин розрізняють такі органи: корінь, пагін, листок, квітка. У тварин – шлунок, серце, око, вухо та інші. Органи, які пов’язані з виконанням певних функцій у тварин, утворюють системи органів. Наприклад, органи травлення, дихання, виділення.

Гра «Розстав послідовність» (на дошці записано ряд слів, які треба впорядкувати, розставивши цифри) (1 хв.)

Клітина – Тканина – Орган – Система органів – Організм.

Отже, багатоклітинний організм є складовою біологічної системи, що складається із взаємопов’язаних органів, тканин, клітин.

 

 V. Узагальнення та закріплення знань з теми. (2 хв.)

* Прийом «Доповни речення» (Для учнів з високим рівнем знань. Індивідуальні картки.)

Тіло одноклітинного організму утворено ___________________(однією клітиною).

Існують організми, тіло яких утворене лише з однієї клітини, тому їх ще називають ________________(мікроорганізмами).

З тканин формуються ________________________________(органи).

Живі істоти складаються зі значної кількості _________________(клітин).

Пізнання клітинної будови організмів відбулося завдяки створенню ______________________________________(мікроскопа).

Поки ці учні виконують завдання за картками, пограємо в гру «Так чи ні»

1.               До багатоклітинних організмів відноситься інфузорія туфелька. (Ні, бо це одноклітинний організм).
2.               Перший збільшувальний прилад створив Антоні ван Левенгук. ( Ні, Роберт Гук).
3.               Клітина – це найменша структурна і функціональна одиниця живих організмів. (Так)
4.               Наука про клітину називається ботаніка. (Ні, цитологія.)
5.               Мембрана – це порожнина, заповнена клітинним соком і створеними кліткою речовинами. (Ні, це вакуоль.)
6.               Тонка плівка, яка відповідає за надходження до клітин та виведення із них різних речовин називається мембрана (Так).

 

VI. Підбиття підсумків ( 2 хв.)

* Прийом «Мікрофон»

1.               Які речовини необхідні людині для дихання? Звідки вона їх отримує?
2.               Якими речовинами живиться людина? Звідки вона їх отримує?
3.               Як відрізнити організм від неживого природного тіла?
4.               Чи можна бурульку, що «виростає» під дахом, віднести до організмів? Поясніть свою думку.

 

VI. Рефлексія (1 хв.)

На початку уроку ви написали на зернятках свої очікування. Ми плідно працювали на уроці, дізналися багато нового, тож якщо ваші очікування справдилися – посадіть зернятко у ґрунт. (Діти чіпляють зернятко на плакат).

 

  VII. Виставлення оцінок (2 хв.)

Кожному учневі за відповіді дається зірочка. В кінці уроку підрахуємо кількість зірочок, у кого буде найбільше – отримують найвищі бали (11 балів). В кого менше зірочок – отримують 10, 9 и 8 балів.

 

  VIII. Домашнє завдання  (2 хв.)

(Записують в щоденники)

Опрацювати параграф 33; Виконати (письмово) завдання «Станьте дослідниками природи»  с. 146. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

До побачення, всім гарного настрою та чудового дня!