ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ

Про матеріал
Мета: сформувати систему знань про способиорієнтування на місцевості тавизначеннянапрямків, розвиватипрактичнівмінняорієнтуватися засторонами горизонту;розвивативміннярозумної та виваженоїповедінки в критичнихситуаціях, спостережливість, уважність;виховуватипочуттявідповідальності.
Перегляд файлу

6 клас

 

Урок №10

 

Дата:

 

ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ

Мета: сформувати систему знань про способи орієнтування на місцевості та визначення напрямків, розвивати практичні вміння орієнтуватися за сторонами горизонту; розвивати вміння розумної та виваженої поведінки в критичних ситуаціях, спостережливість, уважність; виховувати почуття відповідальності.

Обладнання: підручники, компаси, комп’ютер, мультимедійна презентація «Орієнтування на місцевості».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть назвати основні та проміжні сторони горизонту, різні способи орієнтування на місцевості.

 

Хід уроку

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

IІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практична теорія»

Кримські гори, розташовані на півдні Кримського півострова,— мальовничий район нашої країни, улюблене місце відпочинку туристів. У горах прокладені численні туристичні маршрути різних категорій складності. В усі пори року цими маршрутами вирушають туристичні групи як у супроводі досвідчених керівників-провідників, так і самостійні. Та в усі пори року в горах постійно чергує спеціальна служба порятунку. На жаль, ця служба не залишається без роботи, оскільки періодично в горах губляться люди. Чому ж так трапляється? Справа в тому, що в горах погода дуже мінлива. Туман, злива, ураганний вітер і сніг можуть раптово наздогнати непідготовлених мандрівників. І тоді від того, наскільки мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації, орієнтуватися на місцевості, користуватися планом і картою, часто залежить їхнє життя.

Сьогодні на уроці ви набуватимете навичок, що допоможуть вам вижити у таких складних умовах.

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Формування поняття «орієнтування на місцевості»

Прийом «Мозковий штурм»

Що означає вислів «зорієнтуватися на місцевості»?

Учні пропонують свої варіанти.

Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості.

Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони горизонту.

Горизонт — частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості. Основні сторони горизонту — північ, південь, захід та схід. Проміжні — північний схід, південний схід, південний захід та північний захід.

2. Способи орієнтування на місцевості (робота з малюнками в підручнику, демонстрація слайдів)

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

У наших широтах о 6-ій ранку Сонце перебуває на сході, о 12-ій годині — на півдні, о 18-ій — на заході (якщо враховувати літній час, то на годину пізніше).

Полярна зоря розташовується в північному напрямку. Щоб визначити положення Полярної зорі на зоряному небосхилі, необхідно подумки провести уявну лінію через дві крайні зорі «ковша» Велика Ведмедиця та відкласти на цій лінії п’ять разів відстань, що дорівнює відстані між названими крайніми зорями.

Під час першої четверті (Місяць зростає) Місяць перебуває о 18-ій годині на півдні та о 24-ій годині на заході. Коли він повний, то розташовується о 18-ій годині на сході, о 24-ій годині — на півдні, о 6-ій ранку — на заході. Під час останньої четверті Місяць перебуває о 24-ій на сході, о 6-ій — на півдні.

Висновок 1. При ясному небі на місцевості можна

зорієнтуватися за Сонцем, Місяцем, зорями.

3. Надійний спосіб орієнтування — за компасом (ознайомлення та робота з компасом)

Щоб орієнтуватися за компасом, необхідно: встановити компас на горизонтальну площину, звільнити за допомогою спеціального важеля намагнічену стрілку, зачекати, доки стрілка заспокоїться; повернути корпус компаса, доки букви Пн (або N) не зрівняються з указаним темним кінцем стрілки. Слід пам’ятати, що компасом не можна користуватися поблизу залізних предметів, бойової техніки й ліній електропередачі, оскільки вони спричиняють відхилення магнітної стрілки. Визначити на карті точку свого перебування легше, коли знаходишся на місцевості поряд з орієнтиром (місцевим предметом), позначеним на карті. У цьому випадку розташування умовного знаку збігатиметься з точкою стояння.

Висновок 2. Компас — прилад, за яким найточніше

можна визначити сторони горизонту.

4. Способи орієнтування за місцевими ознаками

Які вам відомі способи орієнтування за місцевими ознаками?

- Кора більшості дерев грубіша й темніша на північній стороні, тонша й еластичніша (у берези світліша) — на південній;

- у сосни вторинна (бура, потріскана) кора на північній стороні стовбура піднімається вище, ніж на південній;

- на деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з південного боку;

- річні кільця на свіжих пнях дерев розташовані щільніше з північного боку;

- з північного боку дерева, камені, дерев’яні, черепичні і шиферні крівлі рясніше покриваються лишайниками, грибками;

- мурашники розташовуються з південного боку дерев, пнів і кущів, крім того, південний скат мурашників пологий, північний — крутий;

- ягоди і фрукти раніше червоніють (жовтіють) з південного боку;

- улітку ґрунт біля великих каменів, будівель, дерев і кущів сухіший з південного боку, що можна визначити на дотик;

- у поодиноких дерев крона пишніша й густіша з південного боку;

- сніг швидше підтає на південних схилах, у результаті підтаювання на снігу утворюються щербини, направлені на південь;

- вівтарі православних церков, каплиць і лютеранських кирок обернені на схід, а головні входи розташовані із західного боку;

- підведений кінець нижньої щаблини хреста церков обернений на північ.

Висновок 3. Під час орієнтування за місцевими

ознаками можливі погрішності, тому для більш

точного визначення сторін горизонту необхідно

використовувати кілька ознак.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Бліцопитування» 1

Назвіть основні та проміжні сторони горизонту.

Як зорієнтуватися за Сонцем, Місяцем, зорями?

Якщо ви заблукали в лісі, що будете робити?

Яка проміжна сторона горизонту лежить між півднем і заходом?

північчю та сходом?

Прийом «Клуб знавців» (робота в групах)

Час обговорення відповіді на запитання — 1 хвилина.

1) Назвіть якнайбільше способів орієнтування за місцевими ознаками.

2) Ви знаєте, наскільки мінлива погода та як важливо, особливо в умовах походу, вміти передбачати її зміни. Назвіть якнайбільше місцевих ознак погіршення погоди.

3) Уявіть собі, що ви вирушаєте в подорож за певним маршрутом.

Складіть перелік правил для учасників.

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «П’ять речень»

Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості.

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі. Надійним способом є орієнтування за компасом. Можна зорієнтуватися й за місцевими ознаками. У такому випадку для більш точного визначення сторін горизонту необхідно використовувати кілька ознак.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст § 8 підручника.

2. Написати невелику розповідь про те, як уміння орієнтуватися допомогло людям знайти шлях у незнайомій місцевості.

3. Принести компаси.

4. За допомогою інтернет-ресурсів дізнатися, як виготовити найпростіший магнітний компас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Магнітний компас було винайдено в Китаї. У китайських джерелах, вік яких 4 тис. років, є згадка про великий глиняний горщик, який караванники «бережуть пильніше за всі свої дорогоцінні вантажі». У ньому «на дерев’яному поплавку лежить коричневий камінь, що полюбляє залізо. Він, обертаючись, увесь час указує мандрівникам у бік півдня, а це, коли не видно Сонця та зірок, рятує їх від багатьох лих, виводячи до колодязів та спрямовуючи на правдивий шлях».

Уже на початку нашої ери китайські вчені почали створювати штучні магніти, намагнічуючи залізну голку. У Середземномор’ї компас з’явився у ХІІ ст. З XIV ст. компас має шкалу. Припускають, що італійський майстер Флавіо Жіойя скріпив магнітну стрілку з паперовим колом і по краю цього кола наніс градусні поділки, а до його центра провів промені, що відповідають 32-ом напрямкам — румбам, для більш зручного спостереження за показниками приладу під час визначення напрямку вітру. На паперове коло майстер також наніс рисунок, який отримав назву «роза вітрів» і став емблемою всього, що пов’язано з далекими подорожами.

Традиційне зафарбування південного кінця стрілки компаса в червоний колір, а північного — у чорний є відгомоном стародавніх часів. Ще в ассирійському календарі північ називався Чорною країною, південь — Червоною, схід — Зеленою, а захід — Білою. Відповідно фарбували міські ворота в давньому Китаї.

Якщо немає компаса, то зорієнтуватися на місцевості можна за допомогою годинника. Для цього годинник розташовують у горизонтальній площині та повертають так, щоб часова стрілка була спрямована на Сонце. Кут між часовою стрілкою та напрямком на цифру «12» циферблата потрібно поділити навпіл. Бісектриса кута зрівняється з південною лінією, що вказує напрямок «північ — південь», причому південь буде на тому кінці лінії, яка ближча до Сонця. (Положення хвилинної та секундної стрілок не враховують.)

Для орієнтування в горах слід пам’ятати, що південні схили гір набагато раніше звільняються від снігу, ніж північні. На південних схилах деяких глибоких ущелин сніг лежить упродовж цілого літа, утворюючи сніжники. Більше льодовиків розташовано на північних схилах гір, снігова лінія тут розташована нижче, ніж на південних. У лісних районах на південних схилах ростуть переважно дуб і сосна, а на північних — піхта та ялина. На південних схилах гір альпійські та субальпійські луки піднімаються вище, ніж на північних.

У природі є незвичайні «компаси» — метелики. Сідаючи на квітку, вони займають таке положення відносно Сонця, щоб від складених крилець не падала тінь і вони були непомітними. Відома народна прикмета: у вранішні та вечірні години складені крильця метелика спрямовані із заходу на схід, а в полудень — із півночі на південь.

1

 

docx
Додав(-ла)
Сидоров Євген
Додано
5 травня 2020
Переглядів
5142
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку