Тема: « Осінь втратила права. Прийшла, друзі, Покрова ».
Виховна година у 4 класі із використанням інтерактивних методів навчання та мультимедійних технологій.
Тема: « Осінь втратила права. Прийшла, друзі, Покрова ».
Мета: Ознайомити учнів зі звичаями, обрядами, традиціями українського народу.
Збагатити словниковий запас учнів, розвивати мовлення та пізнавальну активність, пам'ять, увагу, уміння логічно мислити.
Виховувати естетичні почуття, любов до рідної землі, до природи і бажання її охороняти.
Обладнання: мультимедійна установка, комп’ютер, мультимедійна презентація “Подорож на Січ ”, вишиті рушники.
І. Організаційна робота. Емоційний настрій.
Вчитель.
Добрий день Вам, люди добрі!
Щиро вітаємо Вас на нашому святі. У народі кажуть:
“Одцвіла Покрова і покрила хату теплом,
А господарів – щастям добром ”
Ось і прийшли дівчата.
Ласкаво просимо дорогих гостей на наше свято.
У народі кажуть: “Гість у дім – радість у нім ”.
Учениця 1.
Ми прийшли до нас на свято
Із дніпровської землі
І принесли нам дарунок
Краю рідного пісні.
Край наш величаєм
Землю прославляєм.
Вам принесли ми
Рушник з короваєм.
Бажаємо вам щастя і добра,
Всякого гаразду.
Учениця 2.
Щоб росли, цвіли як квіти,
Ваші гарні, темні діти!
Щоб родила щедро нива,
Щоб у хаті все, як слід!
Щоб до віку був щасливий
Український славний рід!
Учениця 3.
Світ у сяйві не впізнати
Саду і городу.
То Покрова - світле свято
Нашого народу
То Покрова землю вкрила
Щедрими плодами!
Розпростерла ніжні крила,
Стала понад нами.
То Покрова – помічниця
Запоріжців славних
Грає осінь кольорова,
Пахнуть груші, сливи.
Усміхається Покрова
До дітей щасливих.
Учениця 4.
Покрівонько , Покрова,
Посріблилась голова.
Покритая не вінком,
А теплесеньким платком.
Покрівонько, Покрова,
Вже холодом повіва
Землю листя покрива,
Прийшло свято Покрова.
Покрівонько, Покрова,
Зима снігом покрива.
Осінь втратила права
Прийшла, друзі, Покрова.
Дівчина
Свято добрим вийти може,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні стане тісно.
( Лунає пісня “Це моя Україна.)
Вчитель.
Дякую, що нас щиро вітали, щастя нам бажали. У календарі кожного народу багато свят, урочистих днів, присвячених видатним людям або пам’яті людей. У ці дні люди прикрашають вулиці, самих себе, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше в цей день – це обряди – казкові дійства. Кожен ніби перетворюється на артиста, говорить казкові слова, танцює, розповідає про свято.
Отже, запрошуємо усіх на Січ. На свято Покрови. Поїхали?
Усі.
Поїхали. ( Лунає пісня “Три тополі ”. )
Вчитель
Січ. Козаччина. Легендарне минуле нашого народу .Це про неї Микола Васильович Гоголь писав: «Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю країну». Споконвіку Україна пишалася своїми козаками, які її любили, величали і захищали в усі часи, коли загрожувала небезпека.
Пройшло все: одна слава зосталась, і слава та не вмре, не поляже, про рицарство козацьке людям розкаже. Розкаже вона і про Байду і про Сагайдачного Петра, і про Сірка, славного і грізного отамана Сірка, славного і грізного отамана Кошового.
Відгомоніли століття з того часу, як в пониззі Дніпра за його порогами, мужні і вільнолюбиві лицарі заснували Запорозьку Січ. Світ звав їх козаками. Народ оспівував у своїх думах, піснях, легендах цих «святих лицарів, захисників вітчизни».
Прибуваючи до безмежного степу, козаки селилися понад Дніпром та Південним Бугом. Особливо їх приваблював Дніпро, священна та заповітна ріка, оспівана в думах та переказах. Козаки називали Дніпро своїм братом
Учень.
Острів Хортиця - республіка козацька.
Ось де слава розквітла буйноцвіттям.
Ой, як боронили наші предки хвацько:
Славу України - наше майбуття.
(Слайд . Запорізька Січ: Козаки
Звучить козацький марш. Заходять козаки!
Учень.
Гей козаки-козаченьки
Славно вміли жити,
Від заклятих вороженьків
Землю боронити.
Кошовий.
– Гей, ви, хлопці-запорожці,
А де ж ваша сила?
Чи свою козацьку славу Ви вже розгубили?!
Козаки. – Ні, батьку.
Кошовий.
–Будем, хлопці-запорожці,
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий, той безкрилий,
Тому не літати.
Козаки.
– Так, батьку,
Слава Україні.
Усі.
– Героям Слава.:!
1 козак.
Поведу так я річ.
Що ви знаєте про Січ?
І про нашу Україну?
Розкажи усім нам, сину
2 козак.
За Дніпровськими порогами,
За південними порогами
За степами за широкими
Наші прадіди жили
Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вольную,
Як зіницю берегли.
3 козак.
Знаю, батьку, славна Січ
Ворогам ішла навстріч
Рідну землю захищала
І народ наш прославляла
Вчитель.
– А що відомо козакам про Покрову?
Кошовий
А ну, браття звітуйте.
4 козак.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні здавна має особливе вшанування і належить до одного із найприкметніших календарних свят. Вважається, що земля України перебуває під опікою Пресвятої Богородиці, в ній убачається заступництво від усіляких бід та негараздів. А ще цей день проголошено Днем козацтва!
Пресвяту Покрову запоріжці вважали основною покровителькою в усіх їхніх боях і походах. Це свято на Січі було храмовим, так як головною січовою вважалася церква Покрови Пресвятої Богородиці.
5 козак.
І коли після невдалого виступу і трагічної поразки під Полтавою, козаки були змушені покидати «Великий Луг і Матір Січ», то взяли із собою Матір Божу та більше нічого не взяли.
6 козак.
“Вірую ” – казали вони
Від зіроньки, до зіроньки
Кров людська не «водиця»
“Вірую ”: від стогону до стогону
Ріка вража поторена
“Вірую ”: від слова до слова,
Пречиста Покрова,
Помилуй мене, богоматір,
Сохрани мене, сохрани мя, Боже
7 козак.
Подібне сталося і в нашій історії, коли Пречиста Діва чудесно врятувала Почаївський монастир від нападу турків, головне в тому, що вже князь Ярослав Мудрий віддав був Україну під покров Пречистої Діви.
За князя, за Ярослава
Київ – Царгородом став.
Як про друга, як про сина
Дбав про нього Ярослав.
“Під твою милість, мати, прибігаю.
Од біди збави нас, од думок тривожних,
Єдина, чиста і благословенна ”.
Вчитель
Спасибі, що прийняли нас до себе. Проходьте, будь ласка.
Учень1.
Відколи людина приємне
Правічні степи і ліси,
Єси ти, українська земле,
У вольності й славі єси!
Учениця 2.
З очима святої мадонни
Себе не дала розтоптати,
Сполохана била у дзвони,
Скликала на ворога рать.
Учень 3.
Ординців, чужинців навали
Топтали тебе з давнини.
За тебе життя віддавали
Твої, Україно, сини.
А ти не зрікалася мови.
Учениця 4.
А ти вирвалася з пут –
Під стягом Святої Покрови.
Соборною і вільною будь!
( Лунає пісня “Мова єднання”)
Козак
Пане кошовий, а звідки походить назва християнського свята Покрови?
Кошовий
А ну козаки,звітуй. (Слайд 4) Козаки 2. Лунають дзвони.
Учень 5.
Ця подія сталася у Х столітті у Греції у храмі Константинополя. Вороги напали на греків і ті прохали захисту у Бога у храмі, де зберігалася Риза Божої Матері. У храмі під час відправи всенічної молитви були святий Андрій та його учень Єпіфаній.
Учениця 6.
І ось у 4 ранку молячись, святий Андрій побачив Пресвяту Богородицю під склепінням храму на хмарах. Вона була в оточені святих у білих шатах. Святий підійшов до Єпіфанія і спитав: “Чи бачиш ті Панну і Царицю світу?”
“Бачу, отче мій духовний, і жахаюсь ”, - відповів Єпіфаній.
Учень 7.
Коли вони дивилися, Пресвята Богородиця молилась, обливаючи сльозами своє Богосвітле і Пречисте лице. А помолившись, зняла з себе велике покривало і розпростерла його перед усім людом, що був у Храмі. Відтак, Пресвята Богородиця й покривало зробилися невидимими. А від видіння покривала, покрови походить і назва християнського свята – Покрова.
Вчитель
У народі з цим святом пов’язано багато повір та обрядів. Діти, хто з вас може про них нам розказати? Дослідники звітуйте.
І трупа..
Ми дізналися , що людина, яка перебуває під покровом Богородиці, немов має над собою невидимий захист шолом. Це стверджує і мова:
Капюшон в плащі, свиті чи бурці в народі часто називають “Богородицею ”:
«Ти б накрив голову Богородицею, а то дощ піріще, мов із відра».
Учень 8.
А в тім домику Світла Світлонька, Радуйся! А в тій світлоньці Богородиця, Богородиця різоньки шила. Різоньки шила та й милувалась. Помилувавшись да й повішала. Ой де взялися буйні вітри да й похватили тії різоньки..
Учень 9.
У природі довкілля Богородиця простирає свій священний покров над землею на межі зими.
ІІ група.
А ми дізналися, про те, що на Покрову небо все частіше закривається хмарами. Покрова накриває траву листя що м, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінком. СятоПокрови ознаменовує засинання природи та вкривання землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо».
Учень 19.
Прийшла Покрова – всохла діброва. “Якщо вітер з півдня – низовий – зима буде теплою, а з півночі низовий – земля буде холодною, із заходу – сніжною. А коли вітер протягом дня буду змінюватись, то і зима буде не стійкою ”.
Учениця 11.
Богородиця – швачка. Вона шиє ризи і зашиває рани, зупиняючи кров. Тому вишиванку можна назвати як своєрідну систему закодованих знаків. Вона стає захистом, Богородичним покровом для володаря.
Учень 12.
Цим пояснюється повір’я, що рушник, сорочка, хусточка, вишиті руками матері, дружини чи коханої, оберігають людину від усяких негараздів у дорозі.
Учениця 13.
Звідси ж, очевидно, і звичай убирати вишитими рушниками ікони та портрети рідних, що традиційно і досі живе на терені українського села.
Вчитель.
Ось ми і сьогодні прикрасили наш клас рушниками. Чим витонченіше поєднуються узори у вишиванці, тим щасливішою, кажуть, буде доля людини.
.
Вчитель Свято надзвичайно багате на козацькі пісні, забави. В цю пору, за звичаєм, мають проходити масові весілля, козацькі змагання, гуляння.
Козак.
Ну що хлопці -козаки,
Веселіше буде стократ,
Якщо покличемо дівчат.
Хлопці разом: «Гей, дівчата!»
Учениця.
Ми веселі дівчата
Готувалися до свята.
Учениця.
Рано встали, коси заплітали
Та пісню вам приготували
Кошовий.
Хлопці, ви тільки погляньте, які ж гарні дівчата, мов писані.
Козак 1.
А які тут рушники! То вже матусі вишивали. Такими рушниками здавна славиться Україна.
Козак 2.
Витри лице тими рушниками, що вишивала мати і ніби нап’єшся цілющої води, яка надає тобі богатирської сили.
ІІІ група
А ми вам розкажімо про українські рушники.
Українські рушники! З вами порівнюють дорогу, що веде до рідного краю
Святковий стіл також надзвичайно багатий: пироги, пампушки, млинці, голубці, а у центрі – основна обрядова страва – червоний буряковий борщ із півнем. А ще обов’язково і покровська каша, запечена в гарбузі.
Козак.
Молодці , друзі.
А давайте проведемо маленьку «історичну вікторину».
Отже запитання:
1. Козацька держава? (Запорізька Січ)
2. Острів, де жили козаки? (Хортиця)
3. Кому заборонено було ступати навіть на Січ? (Жінкам)
4. Вірний друг козаків? (Кінь)
5. Козацька зачіска? ( Оселедець )
6. Бойове мистецтво козаків? (Бойовий гопак)
7. Що означає «козак»? (вільна людина)
Козак.
Молодці, відповіли на запитання.
Ведучий
14 жовтня також свято української військової честі та звитяги. У серпні 1999 року Указом Президента України цей день було проголошено Днем Українського козацтва .
Ніхто б не подумав, що на рідній українській землі в ХХІ сторіччі лунатимуть постріли, убиватимуть людей
Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією.
(Молитва “Мати Божа ”.)
Вчитель.
В цей день люди звертають свої думки, чуття своєї душі до Святої Матері Божої. От і ми, давайте, звернемось із своїми проханнями та побажаннями. Щоб і вона накрила нас своїм покривалом і дала нам щастя, здоров’я, відвела від нас лихо, негаразди.
Усі. Пошли нам, Боже, маленьким дітям, щастя, здоров’я на довгії літа. Щоб виростали розумні і сильні, душею чисті і серцем вільні, щоб нам світила зоренька волі, щоб ми не знали лиха ніколи, хай будуть жити мати-матусі, до своїх рідних я пригорнуся.
Учень .
Пречиста мати, просять діти віри:
Сповни наші просьби сердечні, покірні,
Дай, щоб ми невинні у мирі зростали,
Тебе і Твого сина завжди прославляли.
Учень .
Дозволь нам, Мати Божа, силу й долю дати,
Для рідного краю жити й працювати.
Учениця .
Дозволь над нашим краєм
Зіркою летіти,
Просять Тебе нині
Українські діти.
Учениця .
Во ім'я Отця, і Сина, і Святого духа, і високого імені Матері землі рідної країни славної, нехай єднаються наші серці.
Во ім'я правди життя і всього сущого, непідкупного, вічного і нездоланного нехай твориться наш кожен крок і кожна мить на землі.
Во ім'я хліба земного і пісні небесної, високого злету душі святиться ім'я України нашої.
Учень .
Боже, на небі линуть до тебе
Наші простенькі дитячі слова.
Ми - твої діти, ми - твої квіти,
Ми - України надія жива.
Боже, ля нас збережи Україну,
Боже, для неї ти нас збережи.
Учень .
Сповнені віри, просимо щиро
Ласки для нас у Святого Отця,
Щоб серце добре, мужнє й хоробре
Вірне Вкраїні було до кінця.
Учениця.
Благослови нас, Причистая Мати,
Життя, науку пізнавати,
Охоту мати до роботи
І гарними дітьми зростати.
Учень .
Божа мати, по волі твого Сина,
Збережи нас в цім житті
Від гріха і від нещастя
Хай покров Твій нас усіх покриває.
Учень .
Слава тобі, Україно,
Невмируща слава
Да святиться твоя воля
І твоя держава.
Лунає пісня “Пісня щастя ” (Слайд “Січ ”.)
Дівчина
Хай живе наш рідний край,
Гем кінчай журитися!
Баяністе, друже, грай,
Будем веселиться
Вчитель:
Дивлюся я на вас, діти, та радію! Справжнісінькі козаки та козачки! Бачу, що козацькому роду не має переводу. Дякую вам, шановні батьки, гості, що завітали на наше свято. Дякую і вам,дівчата і хлопці, що звеселили наш клас піснею, танцями. Хай ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, добрим здоров’ям і сімейним теплом.
Література:
2. Косенко Н., Кургнова Н., Християнські свята. Харків. 2005
3. Михайленко Л.В., Реброва І. М. Найцікавіше про Україну. Харків. 2008.