Османська імперія в XVI- XVIII ст.:внутрішня та зовнішня політика. Взаємодія української, османської, кримськотатарської кримськотатарської спільнот у XVI- XVIII ст.

Тема -  Османська імперія в XVI- XVIII ст.:внутрішня та зовнішня політика. Взаємодія української, османської, кримськотатарської кримськотатарської спільнот у XVI- XVIII ст.

Мета уроку:

Навчальна:

охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Османської імперії в XVI–XVIII ст.; визначити причини піднесення та занепаду імперії;

показати особливості взаємодії українців, османів і кримських татар.

Розвивальна:

формувати вміння аналізувати історичні процеси; розвивати навички роботи з історичними поняттями.

Виховна:

виховувати повагу до історії різних народів; формувати розуміння складності міжкультурних відносин.

Тип уроку: Комбінований (вивчення нового матеріалу + узагальнення)

Основні поняття :

Султан — абсолютний правитель Османської імперії, об’єднував світську та релігійну владу.

Візир (везир) — високопоставлений чиновник або радник султана, часто очолював уряд (диван).

Диван — рада вельмож при султані, яка займалася управлінням державою.

Яничари — професійне військо султана, основна опора влади, складалося з дітей підданих, відібраних у рамках системи «девширме».

Тімарна система — система земельних наділів воїнам за службу державі, що забезпечувала армію та централізацію влади.

Васалітет — форма залежності однієї держави від іншої, васал визнає владу старшої держави та виконує певні зобов’язання.

Хід  уроку

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда з класом

Запитання 1.

Які великі імперії існували в Європі та Азії у XVI ст.?

Відповідь: У XVI ст. існували Османська імперія, Священна Римська імперія, Московська держава, Іспанська колоніальна імперія, Перська держава Сефевідів.

Запитання 2.

Яку роль відігравали імперії в тогочасному світі?

Відповідь: Імперії об’єднували великі території, контролювали торговельні шляхи, мали сильні армії та впливали на політичне життя сусідніх народів.

Запитання 3.

Пригадайте, які народи проживали на території Північного Причорномор’я в XVI–XVIII ст.?

Відповідь: Українці, кримські татари, турки-османи, греки, вірмени, болгари.

2. Робота з історичними поняттями

Запитання 4.

Що таке держава?

Відповідь:  Держава — це форма організації суспільства з власною владою, законами, територією та населенням.

Запитання 5.

Що таке імперія?

Відповідь: Імперія — це велика держава, яка об’єднує різні народи та території, зазвичай під владою одного правителя.

Запитання 6.

Хто такі васали?

Відповідь: Васали — це правителі або держави, які залежали від сильнішої держави, визнавали її владу та виконували певні зобов’язання.

 

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 115

Серіал «Величне століття. Роксолана», який розповідає про життя султана Османської імперії Сулеймана Пишного та його законної дружини Гюррем Султан (Роксолани), став першим східноєвропейським серіалом, який показали в США. Загалом драму переглянуло понад 200 млн глядачів у понад 50 країнах світу.

Чому, на вашу думку, популярна культура використовує історичні сюжети, але автори подібних проектів не дотримуються принципів історичної достовірності?

Відповідь - «Величне століття» використовує історичне тло для створення видовищної драми, нехтуючи достовірністю заради рейтингу, емоційної напруги та романтизації сюжету. Автори свідомо вигадують сцени (наприклад, отруєння Гюррем), щоб залучити масового глядача, перетворюючи реальних історичних постатей на впізнаваних героїв мелодрами.

Основні причини ігнорування історичної точності:

Драматизація та сюжетні інтриги: Сценаристи зосереджуються на боротьбі за владу, любовному трикутнику та гаремних інтригах, які краще тримають увагу глядача, ніж суха хроніка подій.

Створення видовищності: Яскраві костюми, розкішні декорації та емоційні акторські роботи є важливішими для популярності серіалу, ніж відповідність реаліям XVI століття.

Романтизація героїв: Історична особистість Гюррем Султан подається через призму пристрасного кохання та боротьби, часто приховуючи її реальний вплив на політику.

Культурний контекст: Серіал, хоч і базується на подіях, є художнім вимислом (турецькою мелодрамою), мета якого — комерційний успіх, а не історична просвіта.

Історичні факти часто суперечать драматургії, тому автори обирають "цікавішу" версію сюжету.

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У XVI столітті у світі існувало кілька держав, які визначали хід історії цілих континентів. Однією з них була Османська імперія — держава, що поєднала під своєю владою десятки народів, різні культури та релігії й стала важливим гравцем у світовій політиці.

Османська імперія впливала на розвиток Європи, Азії та Північної Африки, контролювала важливі торговельні шляхи й була суперником наймогутніших європейських держав. Її внутрішня політика та зовнішні війни визначали долю багатьох регіонів, зокрема й Північного Причорномор’я.

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як Османській імперії вдалося досягти могутності, якими методами вона керувала величезною територією та чому в XVII–XVIII ст. ця держава почала втрачати своє провідне місце у світі. Також простежимо, як у межах міжнародних відносин того часу взаємодіяли різні народи та держави.

Розуміння цих процесів допоможе нам побачити, як формувався світ ранньомодерної доби.

4. Вивчення нового матеріалу

1. ЯК ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ СТАЛА ОДНІЄЮ З НАЙМОГУТНІШИХ ДЕРЖАВ СВІТУ

§  15   стр. 115

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 115

Прочитайте уривок із книги видатного сходознавця Агатангела Кримського та знайдіть у тексті параграфа факти, на основі яких учений дійшов такого висновку.

Агатангел Кримський

Історія Туреччини: звідки почалася Османська держава, як вона зростала й розвивалася і як досягла апогею своєї слави й могутности

(Уривок)

Із Селімом І Грізним розпочинається для Туреччини, вже й перед тим блискуче прославленої, пора найвищого її військового блиску. Ця пора припадає на панування тільки двох султанів, хоч правда, що ті два панування обхоплюють собою понад повну половину XVI ст.: восьмирічне султанування Селіма І Грізного (1512-1520), що збільшив османські володіння коштом інших мусульманських трохи чи не в два рази, та безмаль півстолітнє султанування Сулеймана І Пишного (1520-1566), яке справедливо величають «апогей турецької могутности», та ще й у всеєвропейському житті.

Відповідь - На основі уривка Агатангела Кримського можна виділити такі факти, що підтверджують настання найвищого військового блиску та апогею могутності Османської імперії за правління Селіма I та Сулеймана I:

Діяльність Селіма I Грізного (1512–1520): Збільшення османських володінь майже вдвічі коштом інших мусульманських держав за короткий восьмирічний період.

Діяльність Сулеймана I Пишного (1520–1566): Майже півстолітнє правління, яке ознаменувалося найвищою могутністю не лише для Туреччини, але й у всеєвропейському житті.

Тривалість періоду: Панування двох султанів охоплює понад половину XVI століття, забезпечуючи стабільність та розвиток.

Ці факти — територіальні здобутки та тривалість успішного правління — вказують на період розквіту (апогею).

Розповідь вчителя стр. 116-117

Держава турків-османів розташовувалася на півострові Мала Азія (або Анатолія) у західній частині Азії. Від Європи цю територію відокремлювали вузькі протоки — Босфор і Дарданелли. Тож Анатолія мала вигідне географічне розташування для експансії на Близький Схід, Закавказзя та Східну Європу.

У XV-XVI ст. османські султани активно захоплювали нові землі. Імперія досягла піку свого розвитку завдяки енергійним правителям і контролю основних сухопутних торговельних шляхів між Європою та Азією.

Значне розширення територій відбулося за правління Селіма І Грізного. Він переміг шаха Ірану, підкорив Єгипет та отримав вихід до Червоного моря. Завдяки цим перемогам Османська імперія почала конкурувати з Португальською за домінування в Східному Середземномор’ї, Аравійському морі, Перській затоці та Індійському океані. Зауважмо також, що завоювання Селімом центральних районів мусульманського світу на Близькому Сході й особливо те, що він взяв на себе роль охоронця священних для ісламу шляхів паломництва до Мекки й Медіни, перетворило Османську імперію на провідну мусульманську державу.

Сулейман І Пишний, як і його батько, продовжив територіальну експансію. Він прагнув узяти під владу Угорщину. У 1521 р. його військо захопило Белград — і шлях до угорських земель був відкритий, тож після історичної перемоги в битві під Могачем у 1526 р. на них було встановлено османське панування. У 1529 р. Сулейман І привів свою армію під Відень, але столиця Австрії встояла. А поступово й Трансильванія, Валахія та Молдовське князівство стали васалами Османської імперії.

На сході турки-османи захопили Багдад, отримали контроль над Месопотамією та здобули вихід до Перської затоки. У 1555 р. Кавказ уперше було офіційно розділено між імперіями Сефевідів та Османів. Західна Вірменія, Західний Курдистан і Західна Грузія потрапили під владу турків, тоді як Південний Дагестан, Східна Вірменія, Східна Грузія та Азербайджан належали сефевідам.

Османам вдалося відвоювати у Венеції її володіння в Егейському морі та на Пелопонесі. Саме в цей час Франція та Османська імперія, які ворогували з Габсбургами, стали союзниками. Відомо, що Сулейман І підтримав французькі завоювання Ніцци й Корсики.

До кінця правління Сулеймана І Пишного його володіння на трьох континентах охоплювали понад 2 млн 770 тис. км2. Османська імперія завдяки потужному флоту контролювала більшу частину Середземного моря. Західноєвропейські історики й історикині зауважують, що Османи протистояли Іспанії та Португалії в протиборстві між християнським та мусульманським світом. А після експедицій європейців, які пройшли Тихий океан, почалися спроби християнізувати Філіппіни та використати їх як базу для подальших нападів на мусульман Далекого Сходу.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 117

Розгляньте карту. Визначте, які землі приєднав до своїх володінь Селім І, а які — Сулейман І. Поміркуйте, як і чому правителям Османської імперії вдалося завоювати так багато територій.

Османська імперія в XVI—XVII ст.

Відповідь – 1. Які землі приєднав Селім I (1512–1520)

Селім I різко розширив імперію на сході та півдні. За нього були приєднані:

Сирія, Палестина, Єгипет, Аравійський півострів (Хіджаз: Мекка і Медина)

Месопотамія (Ірак), частина Кавказу

 Головне: перемога над Мамлюцьким султанатом і Сефевідським Іраном. Після цього османські султани стали ще й халіфами.

2. Які землі приєднав Сулейман I Пишний (1520–1566)

Сулейман розширював імперію переважно в Європі та Середземномор’ї:

Белград, більша частина Угорщини, Буду, Трансильванія (васальна), Родос

узбережжя Північної Африки, контроль над Чорним і Середземним морями

 Саме за Сулеймана імперія досягла найбільшої могутності.

3. Чому Османська імперія завойовувала так багато територій?

Основні чинники:

•      Сильна армія (яничари, артилерія)
•      Контроль торговельних шляхів між Європою й Азією
•      Релігійний чинник (боротьба з немусульманами та суперниками в ісламі)
•      Зміцнення влади султана
•      Ослаблення сусідніх держав

2. ЯКОЮ БУЛА ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА СУЛЕЙМАНА І     стр. 118

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 118

Американський письменник та історик Гарольд Лемб називає Сулеймана І найвеличнішим султаном Османської імперії, оскільки за його правління будівництво грандіозних споруд, торговельне та сільськогосподарське багатство, політична влада та міжнародний авторитет держави досягли вершини. Які факти, що характеризують правління Сулеймана І Пишного, на вашу думку, стали підставою для таких висновків?

Відповідь - Правління Сулеймана I Пишного (1520–1566) вважається «Золотою добою» через безпрецедентне розширення кордонів (взяття Белграда, Родосу, перемога під Могачем), колосальне економічне зростання, реформування законодавства (Кануні — «справедливий»), розквіт культури та будівництво архітектурних шедеврів (мечеть Сулейманіє), що зробило імперію домінуючою силою у Середземномор'ї.

Ось ключові факти, що підтверджують цей висновок:

Територіальна експансія: Османська імперія досягла найбільших розмірів. Сулейман підкорив значну частину Угорщини, Балкан, захопив Родос, розширив вплив на Північну Африку та завоював Багдад, встановивши контроль над торговими шляхами.

«Справедливий» законодавець: Сулейман I систематизував османське право, видавши єдиний збірник законів (Канун-наме), що впорядкувало адміністративне та економічне життя, захистило права селян і сприяло стабільності.

Економічний розквіт: Завдяки контролю над основними торговими шляхами (Шовковий шлях, морські шляхи Середземномор'я) та ефективному збору податків, казна була переповнена.

Культурний та архітектурний бум: Під керівництвом архітектора Мімара Сінана було збудовано мечеть Сулейманіє, акведуки, мости та медресе. Сам султан був поетом, підтримував мистецтва та ремесла.

Дипломатичний авторитет: Османська імперія стала ключовим гравцем у європейській політиці, уклавши союз із Францією проти Габсбургів, що свідчило про міжнародне визнання її сили.

Ці досягнення, зафіксовані в праці Гарольда Лемба, демонструють пік могутності держави, яку Сулейман I зробив центром тогочасного світу.

Розповідь вчителя

Якщо в Європі Сулеймана І називають Пишним, то в Туреччині — Кануні, що означає «законодавець». Чому? Він зібрав усі рішення, ухвалені дев’ятьма попередніми османськими султанами, і після усунення повторів та суперечливих тверджень видав єдиний кодекс законів, який не порушував основних ісламських норм — шаріату.

Сулейман І увів в дію нове кримінальне законодавство, наказав запровадити штрафи за конкретні правопорушення замість жорстоких фізичних покарань. Також за його правління було упорядковано оподаткування, завдяки чому зросли прибутки від торгівлі та імпортно-експортне мито.

Згідно з кодексом Сулеймана І всі піддані імперії ділилися на мусульман і немусульман, відповідно до чого було встановлено їхні права та обов’язки. Це був далекосяжний крок, адже підданим султана було створено нормальні умови для існування незалежно від їхнього віросповідання.

Сулейман І прагнув залучити до розбудови своєї держави європейських колоністів. За часів його правління навіть існувала приказка: «Кожен, хто прагне отримати прихисток в імперії, завжди буде приємно зустрінутий на батьківщині Великого Турка». Тож, як зауважують дослідники й дослідниці, султан значно покращив ст Сулейман І приділяв велику увагу, окрім іншого, розвитку освіти. Посол імператора Карла V Ож’є Гіслен де Бусбек у своїх мемуарах зазначав, що правління цього султана сколихнуло й перевернуло думку про Порту в цілому світі. На зміну варварству та дикості прийшов етап процвітання й культуризації. Сулейман І дбав про загальну освіченість населення, тому в усіх куточках імперії було відкрито величезну кількість шкіл та будиночків для просвітництва простолюду.

За 46 років свого правління падишах досягнув небаченої слави, адже його заслуги перед Портою незліченні. Наприклад, було встановлено правову основу держави, побудовано морський флот, який міг конкурувати на рівних з англійським.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 119

Розгляньте ілюстрації та за їх допомогою стисло схарактеризуйте розвиток культури Османської імперії за часів Сулеймана І Пишного.

Відповідь - Культура Османської імперії за часів Сулеймана І Пишного (1520–1566) досягла свого «золотого віку», характеризуючись грандіозним архітектурним будівництвом, розвитком літератури, поезії та ювелірної справи. Під керівництвом архітектора Мімара Сінана було створено понад 360 споруд, включаючи мечеті Сулейманіє та Шахзаде.

Основні досягнення культури:

Архітектура: Основним творцем став Мімар Сінан, який трансформував Стамбул, поєднуючи візантійські традиції з османським стилем. Найвідоміші роботи: мечеті Сулейманіє та Шахзаде в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне.

Література та поезія: Сулейман І (під псевдонімом Мухіббі) був талановитим поетом і протегував митцям. Розвивалася історіографія та переклади, зокрема завдяки діяльності Хаджі Халіфа.

Образотворче мистецтво: Через релігійні заборони (іслам) на зображення людей і тварин, розквітли каліграфія, мініатюра та складні рослинні/геометричні орнаменти, що прикрашали палаци та мечеті.

Ремесла: Високого рівня досягло ювелірне мистецтво, виробництво кераміки та ткацтво.

Правління Сулеймана характеризувалося поєднанням традиційного релігійного консерватизму з культурним піднесенням, що випередило багато тогочасних європейських країн.

 

Серлевха (ілюмінований фронтиспис) зі Статуту дарування (Waqfiyya), що стосується архітектурного комплексу, побудованого на замовлення Гюррем Султан у районі Аксарай у Стамбулі. 1540 р.

Мечеть Сулейманіє в Стамбулі, збудована Мімаром Сінаном, головним архітектором Сулеймана, у 1550-1557 рр.

Невідомий художник із майстерні Тіціана. Сулейман І. 1530 р.

3. ЯКИМ БУВ РОЗВИТОК ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI-XVIII ст.   стр. 119-121

У другій половині XVI ст. інфляція та величезні витрати на війни зумовили загострення в Османській імперії економічної кризи. Влада реформувала політичні та військові установи, що дало змогу імперії адаптуватися до нових умов XVII ст. і залишатися потужною як у військовому, так і в економічному плані. Цікаво, що наукова спільнота середини XX ст. характеризувала цей період як добу стагнації та занепаду, нині ж це твердження вважають хибним.

Так, війська Османської імперії взяли під контроль Кіпр. Та водночас Священна ліга, що складалася переважно з іспанського й венеційського флотів, здобула перемогу над османським флотом у битві при Лепанто біля Південно-Західної Греції в 1571 р. Але, незважаючи на величезні збитки та людські втрати, флот Османів швидко відновився. Венеція змушена була підписати в 1573 р. мирний договір, за яким султан отримав Кіпр та щедрі контрибуції.

Протягом 1593-1606 рр. тривала Довга турецька війна проти Габсбурзької Австрії. Через це порушилася система набору до війська, що спричинило зниження боєздатності османської армії. До того ж у цей самий час імперія вела війну з персами, що закінчилася втратою Кавказу. Та незважаючи на воєнні невдачі й економічно-соціальні проблеми, держава Османів залишалася могутнім гравцем у міжнародній політиці.

Нетиповим для імперії був період жіночого султанату, що тривав протягом 1623-1656 рр. Найвідомішою султаною (дружиною правителя) вважають Роксолану (імовірно, українку за походженням). Дружина Сулеймана І писала вірші, активно займалася благодійністю, листувалася з правителями сусідніх держав. До неї таку місію виконували тільки жінки знатного походження, дружини ранніх османських султанів. Практику політичного впливу продовжили Кесем Султан та її невістка Турхан Хатідже (українка за походженням). У протистоянні за владу перемогла Турхан Хатідже, яка з часом відійшла від політики.

Під час епохи Кепрюлю ефективний контроль над імперією здійснювали великі візири із цієї родини. Так, вони досягли успіхів у завоюванні Криту в 1669 р. та експансії на українські території в 1676 р. Згідно із Журавненським мирним договором між Річчю Посполитою й Османами, укладеним 17 жовтня 1676 р., Поділля мало перебувати у складі Османської імперії, а значна частина Правобережної України була визнана козацькою територією під управлінням гетьмана Петра Дорошенка.

Та незабаром період піднесення завершився катастрофічними поразками. У 1683 р. величезна османська армія рушила до Відня й зазнала поразки від об’єднаних сил Габсбургів та їхніх союзників. Відомо, що у війську короля Речі Посполитої Яна III Собеського хоробрістю та винахідливістю відзначалися українські козаки.

Султан Мустафа II здійснив ще одну спробу перемогти Габсбургів в Угорщині, але зазнав катастрофічної поразки під Зентою (сучасна Сербія). У результаті в 1699 р. було укладено Карловицький договір. Згідно з ним Відень отримував Угорщину й Трансильванію, а також велику частину Славонїї, а Венеційська республіка повернула собі півострів Пелопоннес і частину Далмації.

Так було зупинено європейську територіальну експансію Османів.

У XVIII ст. загрозу для Османської імперії становили як традиційний ворог — Австрійська імперія, так і новий — Російська імперія, що поступово зростала. До того ж посилився вплив Великої Британії на західні терени могутньої держави. Зауважмо, що в той час централізована влада в Османській імперії поступилася місцем різного ступеня автономії провінцій, якою користувалися місцеві губернатори та лідери.

Влада намагалася і протистояти європейській експансії, і запозичувати передовий досвід у військовій справі, освіті та культурі. Було проведено важливі реформи: знижено податки, почалося залучення в економіку приватних інвестицій. Але цих змін було недостатньо для відновлення могутності.

Наприкінці 1760 - у 70-х роках XVIII ст. знову загострився конфлікт із Російською імперією, і під час російсько-турецької війни османи були відкинуті до берегів Чорного моря. У результаті було укладено Кючук-Кайнарджійський договір 1774 р., згідно з умовами якого християни — громадяни контрольованих Османською імперією румунських провінцій Валахії та Молдови отримали свободу віросповідання. Відтак Османська імперія зайняла оборонну позицію.

ДОСЛІДІТЬ   стр. 121

Розгляньте офорт Тараса Шевченка «Дари в Чигирині». Визначте, як зображено посла Османської імперії. Пригадайте, як складалися відносини Гетьманщини й Порти в XVII ст. Чи відображено це в офорті? Аргументуйте свою думку.

Відповідь - Офорт Тараса Шевченка «Дари в Чигирині» (1844) зображує посла Османської імперії як покірного прохача, що схиляється перед Богданом Хмельницьким, пропонуючи султанські дари (оксамитовий жупан, булаву, шаблю). У XVII ст. відносини Гетьманщини й Порти були партнерськими, але напруженими, часто базуючись на союзі проти Речі Посполитої.

Відображення відносин в офорті:

Зображення посла: Посол зображений у позі пошани, що підкреслює силу та "вільність" тодішньої України. Він не диктує умови, а намагається "єднати" (схилити на свій бік) Хмельницького.

Контекст: Офорт ілюструє момент дипломатичної боротьби 1649 року, коли, окрім османських послів, прибували представники з Москви та Варшави.

Статус Хмельницького: Гетьман зображений як рівноправний правитель, який приймає дари, що символізує визнання української держави провідними тогочасними силами.

Роль ради: Напис під офортом підкреслює, що, попри великі дари султана, козацька рада вирішила "єднати Царя Московського" (крім Івана Богуна), що відображає історичні коливання у зовнішній політиці.

Таким чином, Шевченко зображує османського посла як представника великої сили, що змушена шукати союзу з міцною козацькою державою.

Тарас Шевченко. Дари в Чигирині. 1844 р.

 

4. ЯКІ НАРОДИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ОПИНИЛИСЯ ПІД ВЛАДОЮ ТУРКІВ-ОСМАНІВ   стр. 121-123

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 121

Чим була зумовлена експансія Османської імперії в Європі? Чи могли народи Південно-Східної Європи протистояти османській агресії? Чому? За яких умов європейські держави могли дати відсіч Порті в її намірах розширити території? Чому попри небезпеку європейські правителі не поспішали об’єднувати свої зусилля?

Відповідь – Експансія Османської імперії в Європі (XIV–XVII ст.) була зумовлена потребою у нових землях та ресурсах для утримання потужної армії (яничарів), прагненням до поширення ісламу та геополітичним контролем над торговими шляхами. Народи Балкан не могли протистояти через роздробленість, слабкість держав та швидку османську військову машину. Відсіч була можливою лише за умови об’єднання християнських держав, але релігійні суперечності, боротьба за гегемонію (Франція часто підтримувала Османів проти Габсбургів) та егоїстичні інтереси заважали цьому.

Причини османської експансії: 

Військово-економічна система: Залежність імперії від постійних завоювань, що забезпечували здобич та нові землі (тімари) для кінноти.

Потужна армія: Османи мали професійну піхоту (яничари) та ефективну артилерію.

Релігійний фактор: Прагнення поширювати іслам (джихад).

Слабкість сусідів: Роздробленість балканських держав, Візантії та внутрішні чвари в Європі.

Чому народи Південно-Східної Європи не могли протистояти?

Відсутність єдності: Балканські держави часто воювали між собою, що полегшувало османам їх підкорення поодинці.

Військова перевага Порти: Османська армія була краще організованою, дисциплінованою та чисельнішою на початкових етапах експансії.

Соціальні чинники: Дехто з місцевого населення часом вбачав в османах менше зло, ніж у власних феодалах, а система "девширме" (набір хлопчиків) деінтегрувала еліти.

Умови, за яких була можлива відсіч:

Створення широких коаліцій: Як, наприклад, Священна ліга, що привела до перемоги під Віднем у 1683 році.

Об’єднання фінансових та військових ресурсів: Європейські монархи мали припинити внутрішні конфлікти.

Технологічне переозброєння: Модернізація армій (удосконалення вогнепальної зброї, фортифікацій), про що свідчать успіхи козаків (битва під Хотином 1621 р.) та австрійців.

Чому європейські правителі не поспішали об’єднуватися?

Боротьба за гегемонію: Франція, наприклад, укладала союзи з султанами, щоб послабити Священну Римську імперію (Габсбургів), нехтуючи "загрозою християнству".

Релігійний розкол: Тривала Реформація та Контрреформація (Релігійні війни) роз’єднували Європу.

Економічні інтереси: Деякі держави (наприклад, Венеція) прагнули зберегти торгові відносини з Портою.

Сподівання на "іншого": Правителі часто сподівалися, що удар османів прийме на себе сусідня держава.

Розповідь вчителя стр. 122

Після захоплення Візантії османці розпочали наступ на держави Балканського півострова. У другій половині XIV - у середині XV ст. континентальна Греція, Болгарія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Македонія, Албанія опинилися під владою Османської імперії. Після чого було атаковано Угорщину, що зазнала відчутних поразок, однак досягла значних перемог. Але в наступному XVI ст. зусиль королів з династії Ягеллонів не вистачало для стабілізації ситуації в країні, і за правління Сулеймана І тиск на Угорщину посилився. Падіння Белграда в 1521 р. та поразка під Мохачем у 1526 р., а також загибель короля Угорщини та Богемії Лайоша II Ягеллончика вирішили долю королівства. Однак остаточне його завоювання відбулося не тільки силою зброї, а й завдяки інтригам. Так, серед політичного хаосу роз’єднана угорська знать обрала двох королів одночасно, а турки втрутилися в цю боротьбу. У результаті Богемія відійшла Габсбургам, які також домінували в Північній і Західній Угорщині та залишках Королівства Хорватія. Османи ж утримували Центральну Угорщину та сюзеренітет над напівнезалежною Трансильванією. Це дало угорцям поштовх до продовження опору османській окупації.

Проте науковці й науковиці вважають, що далеко не всі угорці були незадоволені владою Османської імперії. До прикладу, місцеве селянство південного сходу країни ставилося до турків позитивно, адже їхнє життя полегшилося. Так, прагнучи залучити угорських землеробів на свій бік, османці зменшили побори та повинності, а ще не забороняли жодної релігії, хоча навернення до ісламу усіляко заохочували.

А от жителі північних угорських земель чинили туркам активний опір силами загонів гайдуків. У балканській фольклорній традиції гайдук — це романтизована постать героя, який веде своїх бійців у бій проти османців. Багато хто тікав на північ — до сусідніх словацьких земель. Слід також ураховувати, що турки підкорили тільки Центральну Угорщину, периферійні західні та північні регіони з новою угорською столицею — містом Пожонь (нині — словацька Братислава) були анексовані австрійськими Габсбургами. Так ці землі стали буфером між німецькими й османськими територіями.

Як тільки імперія посилювала тиск на підкорені території та запроваджувала обмеження на кшталт заборони чоловікам носити зброю чи їздити верхи, визвольний рух у країнах Південно-Східної Європи сильнішав. Популярними були насамперед релігійні гасла, адже місцеве населення сповідувало переважно християнство.

Найбільше дошкуляли османам загони гайдуків, що діяли в Болгарії та Сербії. Ці повстанці особливо активізувалися на межі XVI-XVII ст. їх можна порівняти з англійським легендарним Робіном Гудом та його веселунами, які крали в багатіїв (які, як і у випадку з гайдуками, також були іноземними окупантами) та віддавали награбоване бідним. Проте якими б заповзятими не були гайдуки, протистояти на рівних могутній Османській імперії вони не могли.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 123

Розгляньте ілюстрацію. Яким зобразив гайдука художник? Чи пам’ятаєте ви подібних народних месників з історії тих країн, про які ви вже вивчили? Чому люди вдавалися до таких дій? Чи була успішною їхня діяльність?

Відповідь -  Гайдуків зображали як озброєних сміливих воїнів — народних месників. Вони схожі на українських козаків і опришків, бо боролися проти чужої влади. Повністю перемогти османів не змогли, але підтримували опір населення.

Крістоф Вайгель Старший. Угорський гайдук. 1703 р.

5. Закріплення вивченого матеріалу

1. Тестові питання (усно або письмово)

Запитання 1. Хто стояв на чолі Османської імперії?

Відповідь: Султан.

Запитання 2. Що таке тімарна система?

Відповідь: Система земельних наділів воїнам за службу державі.

Запитання 3. Яку роль відігравали яничари?

Відповідь: Професійне військо султана, основна опора влади та армії.

Запитання 4. У чому полягав «золотий вік» Османської імперії?

Відповідь: Територіальне розширення, сильна армія, централізована влада, культурний розвиток.

Запитання 5. Назвіть одну причину занепаду Османської імперії у XVII–XVIII ст.

Відповідь: Ослаблення центральної влади, поразки у війнах, криза армії, економічні проблеми.

2. Історичний портрет (робота з персоналіями)

Завдання 2А

Прочитайте опис і відповідайте на запитання.

Цей султан розширив Османську імперію в Європі та на Близькому Сході, зміцнив центральну владу та відомий як «Законодавець».

Запитання:

Назвіть султана.

1. У які роки він правив?
2. Які були головні досягнення його правління?

Відповіді:

Сулейман I Пишний (Кануні).

1520–1566 рр.

Територіальні завоювання, реформи законодавства, зміцнення армії та центральної влади.

Завдання 2Б

Цей султан розширив території Османської імперії на Близькому Сході (Сирія, Єгипет), завдавши поразки державі Сефевідів.

Запитання:

1. Назвіть султана.
2. У які роки він правив?
3. Який наслідок його завоювань?

Відповіді:

Селім I Грізний.

1512–1520 рр.

Османська імперія стала головною мусульманською державою, підвищила свій міжнародний вплив.

Завдання 2В

Цей султан правив у XVII ст., за його доби відбулися поразки в Європі, зокрема під Віднем, почався занепад Османської імперії.

Запитання:

1. Назвіть султана.
2. У які роки він правив?
3. Що стало ключовою ознакою занепаду імперії?

Відповіді:

Мехмед IV.

1648–1687 рр.

Поразки у війнах, ослаблення армії та центральної влади.

 

3. Хронологічне завдання

Завдання: Розташуйте події Османської імперії у правильному порядку.

А. Поразка під Віднем — 1683 р.

Б. Правління Сулеймана I — 1520–1566 рр.

В. Підкорення Єгипту та Сирії Селімом I — 1512–1520 рр.

Г. Початок занепаду імперії — XVII ст.

Правильний порядок: В → Б → Г → А

4. Письмове завдання (3–5 хв)

Завдання: Складіть 3–4 речення про внутрішню і зовнішню політику Османської імперії у XVI–XVIII ст.

Орієнтовна відповідь:

«У XVI столітті Османська імперія мала централізовану владу, тімарну систему та сильну армію. Вона активно проводила зовнішню політику, розширюючи території в Європі та на Близькому Сході. У XVII–XVIII століттях імперія почала слабшати через внутрішні проблеми та поразки у війнах.»

5. Завдання «Термін – визначення» (усно)

Завдання: Дайте визначення термінам:

Тімарна система

Яничари

Султан

Візир

Васалітет

«Золотий вік»

Занепад Османської імперії

Відповіді:

Тімарна система — надання земель воїнам за службу державі.

Яничари — професійне військо султана.

Султан — абсолютний правитель Османської імперії.

Візир — радник або високопоставлений чиновник султана.

Васалітет — залежність однієї держави від іншої.

«Золотий вік» — період XVI ст., коли Османська імперія досягла максимальної могутності.

Занепад Османської імперії — поступове ослаблення держави у XVII–XVIII ст.

6. Проблемне завдання (1–2 хв)

Запитання:

Чому Османська імперія протягом кількох століть залишалася однією з провідних держав світу, але в XVII–XVIII ст. почала втрачати силу?

Орієнтовна відповідь:

Через сильну централізовану владу та військову могутність вона досягла «золотого віку». Проте пізніше внутрішні проблеми, корупція, поразки у війнах та відставання від європейських держав призвели до поступового занепаду.

 

 

7. Завдання «Вірно чи ні?»

Інструкція: Визначте, чи правильне твердження.

1. Яничари — це цивільні чиновники Османської імперії.  -
2. Сулейман I реформував закони та зміцнив армію. +
3. Османська імперія у XVII–XVIII ст. залишалася непереможною.  -
4. Кримське ханство було васалом Османської імперії. +
5. Тімарна система забезпечувала військових та державу фінансами. +

 

8.Завдання «Заповни пропуски»

Османська імперія у XVI столітті досягла _______________ (розквіту/занепаду). Султан ____________ реформував закони та розширив території. Основною опорою армії були _______________, а для забезпечення військових використовувалася _______________.

Відповідь:  розквіту; Сулейман I Пишний; яничари; тімарна система

9. Завдання «Коротка аргументація» (1–2 хв)

Запитання:

Чому Османська імперія протягом століть залишалася могутньою державою, але у XVII–XVIII ст. почала слабшати?

Відповідь:  Могутність забезпечувалася централізованою владою, сильною армією та ефективною системою управління. Слабкість почалася через внутрішні проблеми, військові поразки та економічні труднощі.

10 . Проблемне питання:
Як вплив Роксолани змінював політичну ситуацію в Османській імперії?

Орієнтовна відповідь:
Вона підтримувала союзників султана, впливала на призначення візирів і на зовнішню політику, що зміцнювало стабільність та культурний розвиток держави.

Підсумок уроку

Слово вчителя.  Упродовж XVI–XVIII століть Османська імперія була однією з ключових сил світової політики. У XVI ст. вона досягла найвищого розквіту, контролюючи значні території в Європі, Азії та Північній Африці, а також важливі торговельні шляхи між Сходом і Заходом.

Сильна централізована влада султана, ефективна система управління, тімарна система та регулярна армія яничарів забезпечували стабільність і військову перевагу імперії. Саме ці чинники дозволили Османській державі тривалий час утримувати статус великої імперії.

Однак у XVII–XVIII ст. внутрішні проблеми, зростання корупції, криза військової системи та відставання від європейських держав у технічному й військовому розвитку призвели до поступового ослаблення Османської імперії. Поразки у війнах і втрата частини територій стали ознаками її занепаду.

Таким чином, історія Османської імперії в XVI–XVIII століттях є прикладом складного поєднання розквіту й занепаду великої держави, яка тривалий час відігравала вирішальну роль у розвитку світової історії.

6. Домашнє завдання

Опрацювати & 15,  виконати завдання 2, 5  з рубрики "Перевір себе"  на стр. 123