Основні форми рельєфу суходолу та дна океану

Основні форми рельєфу

Рельєф – сукупність нерівностей земної поверхні. Форми рельєфу. Планетарні: Материки, океани. Основні (найбільші): Гори, рівнини. Великі: Хребти, низовини, височини, западини. Середні і дрібні: яри, балки, річкові долини, дюни тощо.

Основні форми рельєфу суходолу. Гори. Рівнини

Гори(за висотою)Високі (понад 2000 м)Середні (1000-2000 м)Низькі (до 1000 м)Хібіни, Північний Урал, Кримські, відроги Тянь-Шаня Карпати, Урал, АппалачіГімалаї, Анди, Альпи, Кордильєри

Гори(за віком)Молоді: не більше 60 млн. років(Гімалаї, Кавказ, Анди, Памір, Кордильєри)Старі: 600 млн.років і більше(Уральскі, Скандинавські, Аппалачі, Хібіни)

Гімалаї (санскр. «серце снігів») — найвищі гори на Землі, розташовані в Південній Азії між Тибетським нагір'ям на півночі та Індо-Гангською рівниною на півдні. Довжина системи становить близько 2 500 км, середня висота — близько 6 000 м. Найвища точка Гімалаїв - г. Джомолунгма (Еверест) заввишки8848 м. Гімалаї є результатом зіткнення Індійської та Євразійської плит.

Анди, Андські Кордильєри (ісп. Andes; Cordillera de los Andes) — найдовша (довжина близько 7000 км) і одна з найвищих (гора Аконкагуа, 6962 м) гірських систем земної кулі, яка облямовує з півночі та заходу всю Південну Америку; є південною частиною Кордильєр. Анди тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, від Карибського моря до архіпелагу Вогняна Земля, проходять через Колумбію, Венесуелу, Еквадор, Перу, Болівію, Чилі й Аргентину. Ширина системи 200—800 км, середня висота гір 3600 м. Це молода гірська система, тут знаходиться велике число діючих вулканів, що становлять Андійський вулканічний пояс.

Кордильєри (англ. Cordillera) — група гірських систем в Північній Америці, тягнеться вздовж узбережжя Тихого океану; довжина 9000 км, найвища висота до 6191 м (г. Деналі); поділяється на Північні Кордильєри, Центральні Кордильєри і Південні Кордильєри.

Атлас (Атлаські гори) простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м).

Уральські гори, або Урал (рос. Уральские горы, каз. Орал таулары) — гори в Росії, протяжністю понад 2000 км; висотою до 1895 м (Народна). Формування гірської системи Уралу почалося в пізньому девоні (близько 350 млн років тому) і закінчилося в тріасі (близько 200 млн років тому). Урал належить до найстаріших у світі гірських хребтів.

Карпати (пол. Karpaty, нім. Karpaten, словац. Karpaty, угор. Kárpátok, рум. Carpaţi, серб. Карпати) — гірська система на сході Центральної Європи, на території: України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії, Молдови та Австрії. Простягається від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1 500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Переважні висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Герлаховський штит в Татрах), в Україні — гора Говерла (2 061 м). Найбільша ширина — 430 км. Площа цієї гірської системи — 24000 км².

Альпи («Білі гори») — гірська система в Європі. Простягається від берегів Середземного моря до Середньо-Дунайської низовини на території Австрії, Італії, Ліхтенштейна, Німеччини, Словенії, Франції та Швейцарії. Довжина гірської системи — 1 200 км, ширина — 130—260 км, висота — до 4810 м (гора Монблан).

Кавказькі гори — гірська система між Чорним та Каспійським морем. Поділяється на дві частини: Великий Кавказ та Малий Кавказ. Найвища вершина г. Ельбрус (5642 м.)

Аппалачі — гірська система на сході Північної Америки, в США і Канаді. Це старі вивітрілі гори у вигляді декількох поздовжніх паралельних хребтів середньою висотою 1000—1300 м. Окремі вершини мають понад 2000 м — найвища точка, г. Мітчелл (2 037 м). Довжина масиву 3 300 км, ширина 300—560 км.

Памір — гірська система у Центральній Азії, на території Таджикистану, Киргизстану, Пакистану, Китаю і Афганістану. Назва походить, можливо, від давньоіранського Па-і-міхр — підніжжя Митри, бога Сонця. Найвища точка Паміру — г. Конгур (7649 м), знаходиться на території Китаю. Памір — район високої сейсмічності.

Австралійські Альпи — найвищий гірський масив Австралії, південна частина Великого вододільного хребта. Довжина гірської системи близько 3000 км. Австралійські Альпи являють собою пенеплен, піднятий і розчленований на окремі масиви. Г. Косцюшко висотою 2 228 м є найвищою вершиною Австралійських Альп і найвищою точкою Австралії.

Скандинавські гори — гірський масив, що перетинає Скандинавський півострів, протяжністю близько 1 700 км, а шириною — до 320 км. Західні схили гір круто уриваються у Північне і Норвезьке моря, формуючи норвезькі фйорди, які зникають в напрямку на північний схід до кордону з Фінляндією. На півночі гори є кордоном між Норвегією, Швецією і Фінляндією, але тут вони невисокі. Висота гір порівняно невелика. Найвища точка — г. Гальхепігген — має висоту 2 469 м і розташована в південній частині Норвегії. Рельєф згладжений діяльністю давніх льодовиків.

Драконові гори (Drakens berge) — брильні гори в Південній Африці, частина Великого Уступу. Найвища гора Табана Нтленьяна(3482 м). Складені переважно пісковиками і перекритими базальтами, що обумовлює столовий характер вершин. Розділені ерозією і крутосхильними ступіньчатими плато, глибоко порізані долинами річок.

Капські гори — гори на крайньому півдні Африки. Довжина близько 800 км. Складені головним чином пісковиками і кварцитами. Складаються з кількох паралельних хребтів (Свартберг, Лангеберг та інші), середня висота близько 1500 м (найбільша 2326 м).

Тибетське плато — велике плато в Центральній Азії, що вкриває більшу частину Тибетського автономного району і провінції Цінхай Китаю та Ладакху і Кашміру в Індії. Його розміри — 1000 на 2500 км, середня висота — понад 4500 м. Тибетське нагір'я оточене масивними гірськими хребтами. Плато межує на півдні з Гімалаями, на півночі хребет Куньлунь відокремлює його від Таримського басейну, на північному сході Циляньшань відокремлює плато від коридору Хесі і пустелі Гобі.

Ефіопське нагір'я — гірська система в північно-східній частині Африки в Ефіопії, Еритреї, і півночі Сомалі. Середня висота 2000 м; найвища частина — гори Симєн з вершиною г. Рас-Дашен (4533 м). Утворилось 75 млн років тому. Сейсмічність велика. Нагір'я іноді називають «Дах Африки».

Рівнининизовинивисочиниплоскогір'я Випишіть з фізичної карти півкуль та фізичної карти України назви: низовин, височин та плоскогір‘їв.

Амазонський басейн, Амазонська низовина, Амазонія — найбільша низовина планети Земля, що в басейні р. Амазонки, розташована в Південній Америці. Ширина Амазонської низовини на заході 1300 км, на сході звужується до 350 км. Більшу частину басейну покриває тропічний ліс, також відомий як Амазонський дощовий ліс, або Амазонія. З площею в 5,5 млн. км² — є найбільшим тропічним лісом у світі.

Брази́льське нагі́р'я або Бразильське плоскогір'я — обширний географічний регіон, що вкриває більшу частину сходу, півдня та центру Бразилії. За площею Бразильське нагір'я становить майже половину території країни, або приблизно 4 млн км². Висота 200—2000 м, вища точка — г. Бандейра, 2884 м над рівнем моря.

Східно-Африканське плоскогір'я — знаходиться між Індійським океаном на сході та улоговиною Конго на заході, нижньою течією Замбезі на півдні та западиною озера Туркана (Рудольф) на півночі. До активної частини Африканської платформи належить Східно-Африканське плоскогір'я. Високі вулканічні конуси, гірські долини з озерами, лавові плато, високі рівнини все це поєднано в рельєфі плоскогір'я. Вузькі улоговини з урвистими східчастими схилами, найбільші з них заповнені озерами властиві рельєфу місцевості.

Середньосибі́рське плоскогі́р'я — обширне плоскогір'я в центральній частині Північної Азії, в межах Якутії, Красноярського краю і Іркутської області Росії. Обмежено на півдні горами Східного Саяну, Прибайкалля і Північного Забайкалля, на заході — Західно-Сибірськой низовиной, на півночі і сході Північно-Сибірською низовиною і Центральноякутською низовиною. Площа близько 1,5 млн. км². Розташована в межах Сибірської платформи. Середня висота плоскогір'я 500—700 м.

Подільська височина — височина на південному заході України, у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Вінницькій та частково Чернівецькій і Одеській областях. Подільська височина входить до складу Східно-європейської рівнини і являє собою північне передгір'я Карпатських гір. Пересічні висоти від 350—400 м до 180—200 м, макс. — 471 м (г. Камула). Поширений карст. У гірських породах є понад 60 печер.

Придніпро́вська височина́ — височина на південному сході Європейської рівнини. Займає межиріччя середнього плину Дніпра й Південного Бугу, у межах Житомирської, Київської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. На півночі височина невисоким уступом переходить у Поліську низовину, на заході межує із Волинсько-Подільською височиною, на півдні прилягає до Причорноморської низовини. Східна межа височини із Придніпровською низовиною проходить по крутому правому схилу долини Дніпра. Придніпровська височина лежить у межах розповсюдження кристалічних порід Українського кристалічного щита і простирається з північного заходу на південний схід.

Рельєф дна Світового океану

Шельф — материкова мілина, вирівняна частина підводної околиці материка, що примикає до суходолу та характеризується спільною з ним геологічною будовою. Шельф

Океанічні хребти — лінійно-довгасті підняття, розташовані на дні океанів, протяжністю в тисячі км і шириною в сотні, і навіть тисячі км. Висота океанічного хребта становить звичайно 1—3 км. Особливо виділяється система серединно-океанічних хребтів загальною протяжністю близько 60 000 км. Окремі вершини їх підіймаються над рівнем океану з утворенням вулканічних островів.

Острівні дуги – геологічна структура у вигляді дугоподібної гряди вулканічних островів, що пов'язана з океанічним жолобом. Алеутські острови. Курильські острови. Японські острови. Гавайські острови

Маріанський жолоб. Алеутський жолоб. Океанічний жолоб (англ. oceanic trench) — западина, довге вузьке зниження дна океанів з глибиною більше 6000 м.

Практична робота «Позначення на контурній карті гір, рівнин, вулканів, жолобів та серединно-океанічних хребтів»Позначити основні вулкани, гори, рівнини, жолоби, серединно-океанічні хребти про які йде мова у §20, 25-27 та у презентації.