Основні методи і прийоми використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови та літератури

Про матеріал
В статті підкреслено, що літературне краєзнавство – це важливе знаряддя патріотичного, морально-етичного виховання, дійовий засіб поглиблення знань з літератури і розвитку пізнавальних інтересів школярів. Воно сприяє вихованню національної самосвідомості, зацікавленню учнів історією, культурою рідного краю, його фольклорними традиціями та ін.
Перегляд файлу

 Основні методи і прийоми використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови та літератури

      Широкі можливості для використання  краєзнавчих матеріалів мають уроки української мови і літератури. Любов до Батьківщини починається з любові до рідного краю, а краєзнавство сприяє національному вихованню учнів, формує в них почуття патріотизму, вчить шанувати  історію та самих себе.

      Великий виховний потенціал має літературне краєзнавство, знання життя і діяльності письменників - земляків, використання громадянських і патріотичних ідей в їхній творчості.

      Мета уроків літературного краєзнавства – осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.

     На основі вивчення джерел виокремлюю завдання уроків літератури рідного краю:

- поглиблювати відомості про життя і творчість митців Миколаївщини, розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини;

-  формувати в дітей історичну пам’ять, плекати природне почуття національної гордості;

- прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску в національно-визвольну боротьбу, спонукати наслідувати їх у своєму житті; плекати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;

- виробляти вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі;

-  викликати в учнів щире прагнення захищати світлі набутки матеріального й

духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю, тощо.

   Вважаю, що літературне краєзнавство – це важливе знаряддя патріотичного, морально-етичного виховання, дійовий засіб поглиблення знань з літератури і розвитку пізнавальних інтересів  школярів. Воно сприяє вихованню національної самосвідомості, зацікавленню учнів історією, культурою рідного краю, його фольклорними традиціями та ін.

  Джерела літературного краєзнавства - важливий засіб естетичного виховання школярів.  Дотримуючись  принципів системності та послідовності у використанні творчого доробку письменників-земляків, прищеплюю учням ціннісне ставлення до культури, мистецтва, до людей та їхньої праці. Адже саме це передбачено державною програмою з української літератури для 5-9 класів ЗНЗ: «Виховання шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі» .

     Упродовж століть щедрою і багатою на таланти була і є  Миколаївщина, вона дала українській культурі славні імена. Це Микола Аркас, Спиридон Черкасенко, Микола Вінграновський,  Дмитро Кремінь, Валерій Бойченко,Олександр Сизоненко, Павло Глазовий, Дніпрова Чайка, Світлана Іщенко, Анатолій Качан, Борис Мозолевський, Людмила Чижова  та ще багато інших митців - творців кращих надбань національної та світової культур. Їхня творча спадщина - це духовний скарб Миколаївщини. Своєю творчістю вони збагачують наші серця гідністю, честю, життєвою мудрістю, красою та любов'ю до рідного краю.

   Літературна майстерня Первомайського району нараховує  більше  десятка   відомих імен - це поети: Микола Вінграновський, Лариса Лисогурська, Олекса Різниченко, Вікторія Чорноброва, Галина Педченко,Наталія Терещенко та інші.

   При  вивченні  „Літератури  рідного краю” намагаюся  добирати художні тексти за принципами:

- високих естетичних критеріїв;

- жанрово - тематичної розмаїтості;

- врахування вікової психології;

- осучаснення  змістового матеріалу.

   Підбираю твори, які мають давати естетичне задоволення і моральні настанови (оптимізм, життєствердність, ідею подолання труднощів, волю до перемоги, досягнення мети тощо).

   Ознайомлюючи школярів з творами літераторів – земляків, не вимагаю прийняття єдиної думки, не диктую своє прочитання тексту, а лише спонукаю до певних оціночних висновків. Дитина вчиться самостійно мислити,   оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.  Враховую, що літературний текст як явище мистецтва — живий організм, а тому своїм впливом на людину завжди непередбачуваний.   Саме тому при вивченні теми „Література рідного краю”, часто організовую уроки різних типів: урок - зустріч, урок-концерт, урок – усний журнал, урок – прес – конференція, урок–екскурсія тощо.

    В 5-8 класах проводжу бесіди, розповіді, організовую екскурсії (частіше -заочні), зустрічі із письменниками, їх інтерв’ювання, виразне читання, інсценізацію, театралізацію, рольові ігри, конкурси, підготовку повідомлень. Дітям подобаються такі форми роботи : переказ, словесне малювання, «вживання» в образ, «повільне читання», постановка запитань , передбачення, «незакінчене речення», ілюстрування, сенкан, написання анотацій, відгуків, рецензій, творчих робіт від імені персонажа, переказ (коментар) уривка (епізоду), що найбільше вразив (здивував), підготовка різноманітних альбомів (“Крилаті вислови у творах письменників-земляків”, “Мій улюблений вірш поета-земляка”) та ін. Були проведені зустрічі з  місцевими поетами Любов’ю Романюк та Василем Монастирним,  під час яких учні брали  в них інтерв’ю. Цікаво проходять уроки виразного читання віршів поетів рідного краю Людмили Чижової, Лариси Лисогурської, Олекси Різниченка, Валерія Бойченка та інших. Діти люблять інсценізувати твір Спиридона Черкасенка «Як Тарас  ходив до залізних стовпів».

     В 9-11 класах(окрім згаданих) цікавими є такі види роботи: лекція, бесіда (їх різновиди), проблемний семінар, диспут, конференція, пошук інформації в Інтернеті, підготовка бібліографічного покажчика електронних джерел, написання реферату та ін. Для учнів 10 класу була проведена лекція «З історії північної Чорноморщини»(про творчість Миколи Аркаса) та проблемний семінар на тему: «Добро чи мовчазність Олександра Сизоненка». Цікаво пройшла  конференція, організована одинадцятикласниками, на тему: «Інтимна лірика поетів- земляків».

    Твори письменників - земляків  представляють широке жанрове й тематичне різноманіття  української літератури, передають найхарактерніші враження про пейзажі рідного краю, почуття любові до малої батьківщини. 

     Наприклад, під час вивчення    патріотичних   мотивів у поетичній творчості В. Сосюри, М.  Рильського, А. Малишка, Л. Костенко й  інших поетів  української літератури учні паралельно досліджують, як було оспівано    красу     рідного краю у поезіях поетів – земляків, аналізують віршову мову, стопу та розмір, художні засоби.

Для зразка беру поезії місцевих поетів.

Кодима

Кодима – ріка моя, красуне!

У твоє люстерко дивовижне,

Мов на виданні сільські дівчата,

 Задивляються берізки ніжні.

А вода у річці кришталева,

Несказанно чиста і прозора,.

Прикрашають береги пологі,

 Мов сторожа вірна – осокори.

Людмила Чижова

День відгорів , смаглява ніч

Схилилася над рештками багаття,

 І обриси її прекрасних пліч

Вмить уквітчало зоряне латаття.

Наталя Терещенко                    

      Літературне краєзнавство допомагає наблизити письменника до учнів - читачів, збагачує їх чуттєвий досвід. Цікаві факти з біографії письменника, його автограф, лист від нього, зустріч з ним, «заочна подорож» чи екскурсія до місця, де народився й зріс, опрацювання щоденників — все це допомагає краще зрозуміти його творчість, усвідомити тісний зв'язок літератури із сучасністю.

 

docx
Додано
20 січня 2021
Переглядів
1191
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку