Основні риси загальновійськового бою. Поняття про бій. Види вогню та маневру, їх значення в бою. Основні види та риси ведення бою. Особиста зброя та екіпіровка солдата.

Розділ V. Тактична підготовка. Тема 1. Основні риси загальновійськового бою. Поняття про бій. Види вогню та маневру, їх значення в бою. Основні види та риси ведення бою. Особиста зброя та екіпіровка солдата.

Указ президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 вересня 2015 року "Про нову редакцію Воєнної доктрини України“ від 24 вересня 2015 року № 555/2015 Тимчасова окупація Російською Федерацією частини території України – Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, розпалювання Росією збройного конфлікту в східних регіонах України та руйнування системи світової та регіональної безпеки і принципів міжнародного права зумовлюють перегляд та уточнення доктринальних положень щодо формування та реалізації воєнної політики України.

Перше питання: Визначення, характерні риси і принципи сучасного загальновійськового бою

До основ загальновійськового бою відносяться: визначення бою; мета, з якою ведеться бій; завдання, з виконанням яких досягається мета бою; сили та засоби, що визначаються для виконання завдань у бою; бойовий порядок підрозділів для ведення бою; побудову оборони (наступу); побудову системи вогню; порядок управління та взаємодії; завдання бойового (всебічного) забезпечення бою; нормативні показники бою; роль і місце підрозділу в бою; зміст підготовки бою; характерні риси та принципи бою. Основи загальновійськового бою – це система визначень, понять і категорій теорії і практики підготовки та ведення бою підрозділами, частинами і з'єднаннями родів військ Сухопутних військ.

Бій – основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу. загальновійськовий протиповітряний повітряний морський Види боїв: вогневий

Загальновійськовий бій – основна форма тактичних дій військ, сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру військових частин і підрозділів родів військ, видів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів (ІВФ та ПрО) для відбиття ударів противника, його знищення та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України, ІВФ та ПрО. Складові частини загальновійськового бою: 1. Удар 2. Вогонь 3. Маневр

1. Удар – складовий елемент бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами. У Д А Р И За масштабом тактичні оперативні Залежно від засобів і сил вогневі (ракетні, ракетно-артиле- рійські, авіаційні) удари військами За кількістю засобів масовані групові поодинокі, в т.ч. високоточні

2. Вогонь — складовий елемент бою, який полягає в ураженні противника стрільбою з різних видів зброї з метою знищення, подавлення, виснаження противника або зруйнування його об'єктів. У сучасному бою військовослужбовцю необхідно вміти вести вогонь з особистої зброї як самостійно, так і в складі підрозділу по окремих, групових і повітряних цілях, вдень і вночі, з різних положень.

а) за тактичними завданнями, що вирішуються (на знищення, подавлення, виснаження та ін.) Вогонь розрізняють б) за видами зброї (зі стрілецької зброї, гранатометів, зброї БМП (БТР), танків, артилерії, мінометів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зенітних засобів та ін.) в) за способами ведення (прямою, напівпрямим наведенням, із закритих вогневих позицій та ін.) г) за напруженістю стрільби (одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, залповий та ін.)

д) за напрямами стрільби (фронтальний, фланговий та перехресний вогонь) Вогонь розрізняють: е) за способами стрільби (з місця, із зупинки, з ходу, з борту, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.) є) за видами вогню (по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий вогонь та ін.) Вогонь буде більш ефективним, якщо його поєднувати з маневром

В И Д И М А Н Е В Р У 1. Обхід 2. Охоплення 4. Маневр вогнем 3. Відхід 3. Маневр – організоване пересування частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення, зосередження сил і засобів на новому напрямку, відведення підрозділів з-під ударів противника тощо.

Характеристика видів маневру 3. Відхід - маневр з метою виводу своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття більш вигідного рубежу (району). 1. Обхід - глибокий маневр, який проводиться підрозділами для удару по противнику з тилу 2. Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника

Маневр вогнем 4. Маневр вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

Принципи загальновійськового бою 1. Постійна б/готовність частин і підрозділів – здатність в будь-який час організовано, у встановлені строки вступити в бій і успішно виконати поставлені завдання 2. Рішучість, активність і безперервність – прагнення до повного розгрому пр-ка, завдання йому потужних ударів, створення для нього невигідних умов, у сміливих діях, які проводяться наполегливо вдень і вночі за будь-яких умов 3. Раптовість і застосування військової хитрості дозволяють застати противника зненацька, викликати паніку, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати управління військами 4. Організація і підтримання безперервної взаємодії - узгодження дій підрозділів усіх родів військ, підрозділів забезпечення і тилу між собою

Принципи загальновійськового бою 5. Узгоджене застосування підрозділів родів військ – досягається узгодженням дій між собою, вогневим ураженням пр-ка за завданнями, напрямками, рубежами, часом і способами ведення бою 6. Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку: – розподіл сил і засобів по завданнях, напрямках, районах і об'єктах ударів; – використання на головному напрямку більшої частини сил і засобів та найбільш боєздатних підрозділів; – масоване застосування засобів ураження; – маневр силами, засобами й вогнем у ході бою. 7. Маневр підрозділами, ударами і вогнем дає змогу захоплювати та утримувати ініціативу, приховувати замисли від противника й успішно вести бій у обстановці, що змінилася

Принципи загальновійськового бою 8. Повне напруження моральних і фізичних сил: - знати і формувати морально-психологічну обстановку в підрозділі через постійне спілкування з підлеглими; розуміти їх потреби, поєднувати високу вимогливість з турботою про забезпечення всім необхідним для життя і бою; - підтримувати високий рівень в/дисципліни та здатність протистояти психологічному впливу противника 9. Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою – підготовка та здійснення заходів, спрямованих на підтримання підрозділів у високій б/готовності, збереження їх боєздатності та створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань 10. Тверде і безперервне управління дозволяє найбільш ефективно та повно використовувати б/можливості підлеглих та сприяє розгрому противника з найменшими втратами й досягненню перемоги в бою

Риси загальновійськового бою - його властивості і особливості, що розкривають характер бою 1. Рішучість бойових дій характеризується: - рішучістю цілей та визначенням характеру майбутнього бою; - високими моральними якостями воїнів; - застосуванням сучасних засобів збройної боротьби. 2. Висока маневреність забезпечується: - застосуванням потужних засобів ураження, - ростом рухомості механізованих частин - наявність проміжків та відкритих флангів на лінії розмежування сторін. 3. Напруженість бойових дій обумовлена прагненням і можливостями протидіючих сторін вести активні бойові дії з рішучими цілями довготривалий час.

Риси загальновійськового бою 4. Швидкоплинність бою визначається: - потужністю засобів ураження пр-ка; - спроможністю військ за короткий термін завдавати ураження противнику; - завершувати його розгром слідом за вогневими ударами; - у високому темпі розвивати успіх у глибину оборони противника. 5. Швидкі і різкі зміни обстановки визначається часом, протягом якого відбуваються істотні зміни положення, стану і характеру дій військ сторін 6. Різноманітність застосовуваних способів ведення бою обумовлена застосуванням в сучасному бою різноманітних засобів ураження та швидкою зміною видів бою 7. Розгортання бойових дій на землі й у повітрі, на широкому фронті, на велику глибину стало можливим завдяки різкому збільшенню бойових можливостей, далекобійності й ефективності засобів ураження.

Друге питання: Сутність і види сучасного загальновійськового бою. Їх стисла характеристика.

Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України, ІВФ та ПрО. Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром противника. Успіх в бою досягається: - надійним вогневим ураженням противника з одночасним вогневим впливом на його резерви і важливі об’єкти в глибині; - своєчасним зосередженням сил і засобів для утримання важливих рубежів (районів, позицій); - терміновим нарощуванням зусиль для розвитку успіху на головному напрямку; - постійною готовністю до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження. Сутність загальновійськового бою

ОБОРОНА Основні види сучасного загальновійськового бою НАСТУП

Стаття 86. Оборона - вид сучасного загальновійськового бою Оборона здійснюється з метою: Відбиття наступу сил противника, які переважають. Завдання максимальних втрат противнику. Утримання важливих районів (об’єктів) місцевості. Створення сприятливих умов для переходу в наступ. По відношенню до противника Навмисно Залежно від умов бойової обстановки Способи переходу до оборони Залежно від наявності сил та засобів Вимушено В ході бою Завчасно В умовах відсутності зіткнення з противником В умовах безпосереднього зіткнення з противником

Бойова позиція механізованого відділення

Стаття 97. Механізоване відділення Бойова позиція - ділянка оборони, в межах якої обладнуються: Основні і запасні окопчики для стрільців (бойових груп), гранатометника, ком. відділення, площадка (окопчик) для ручного кулемета. 2. Укриття для особового складу (щілина, бліндаж, перекрита ділянки траншеї). 3. Ніші для бойових і господарчих запасів. 4. Відхоже місце, водозбірна яма і хід сполучення до БМП (БТР)

Наступ – вид сучасного загальновійськового бою. Мета наступу: - розгром (знищення) противника; оволодіння важливими районами (рубежами, об`єктами) місцевості. Зміст (сутність) наступу:  ураження противника всіма засобами, які є в наявності;  рішуча атака, стрімке просуванні підрозділів в глибину бойового порядку противника;  знищення та полонення живої сили, захоплення озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості.

Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку, складається: З бойової лінії з інтервалом між солдатами 6-8 м (10-12 кроків); БМП (БТР), яка діє за бойовою лінією відділення на віддаленні до 200 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії. Стаття 199. Бойовий порядок мвід, яке наступає в пішому порядку К 6-8 м (10-12 кроків) К від. до 200 м

Бойовий порядок взводу, що наступає в пішому порядку СС Г ПГ К С ПК СС Г ПГ К СН С СС Г ПГ С К ССт до 50 м до 50 м 2 мвідд 100-200 м до 50 м до 50 м до 50 м до 300 м 1 мвідд 3 мвідд - цеп особового складу; - лінія бойових машин; - група управління і вогневої підтримки; - засіб посилення.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ