Класний керівник не чиновник, а священик, психотерапевт, оповідач казок, його справа- працювати з душею дитини. І все це заради того, щоб вірили та любили, щоб не пустити дітей у нікуди й не показати їм своєї неспроможності, щоб дати їм можливість обпектися і водночас уберегти від опіків, щоб пам'ятати їх і розбудити тремтливу і світлу пам’ять у Них . В. М. Лізинський
Концепція Нової української школи (НУШ) залишила виховний момент в освіті, задекларувавши, що школа буде не лише навчати, але й "формувати ціннісні ставлення і судження, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством". Розробники концепції аргументували це тим, що найосвіченіша людина може стати злочинцем, якщо не поділяє загальнолюдські цінності.
уміння адаптуватись в реальних умовах, критично мислити, формулювати гіпотези; нести відповідальність за власні дії; навчитись здобувати знання з різних джерел, аналізувати та вміти узагальнювати інформацію, аргументувати висновки;уміти застосовувати знання на практиці;володіти навичками спілкування, вміти відстоювати власну думку, бути толерантним;самостійно працювати над розвитком фізичних і духовних потреб. Організація виховного процесу в НУШ:
Згідно з Концепцією НУШ, виховання в школах має здійснюватися під час навчання, а не під час окремих виховних годин. Зокрема, у формулі НУШ закладений наскрізний процес виховання, який формує цінності. Підходи до виховання також змінюються: замість виховних годин – наскрізне навчання.
Краще не нав’язувати учням “заплановані заходи”, а дати ініціативу в руки демократичному учнівському самоврядуванню. Якщо діти самі пропонуватимуть ідеї проведення заходів – вони справді будуть для них важливими й підуть на користь. Тісно співпрацювати не лише з учнями, а й із батьками й вчителями, забезпечуючи тристоронній зв’язок. Наше завдання – сформулювати якомога точніший запит від батьків і дитини, щоби розуміти в якому напрямку рухатися. Обговорювати не лише академічні цілі, а й цілі щодо розвитку навичок. Потім складати індивідуальний план розвитку кожної дитини. Відповідно сам виховний план – це не просто робота з подання тем, а багатосторонній аспект”,
Основні вимоги до створення виховного простору в ліцеї:• відкритість до соціуму, діяти у співпраці з сім’єю, громадськістю;• психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину ;• залучення дітей до розв’язання суспільно значущих й особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;• спонукання учнів до самостійного розв’язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;• життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини;• педагогічна культура вчителів і вихователів, невід’ємними особливостями якої є інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;
Основні принципи побудови виховної системи ліцею:-принцип перший — «не зашкодити» ;-принцип другий — духовна насиченість освітньої життєдіяльності дітей. Виховання особистості неможливе без виховання емоцій та естетичної свідомості;-принцип третій — ставлення до дитини як суб’єкта власного розвитку підтримки, які спрямовані на самостановлення індивідуальності;-принцип четвертий — індивідуальний розвиток педагогів.
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ:· громадянське виховання;· родинно-сімейне виховання;· військово-патріотичне виховання;· моральне виховання;· екологічне виховання;· трудове виховання;· художньо-естетичне виховання;· формування здорового способу життя;· превентивне виховання;· сприяння творчому розвитку особистостіЗМІСТ ВИХОВАННЯ :-ціннісне ставлення до себе;-ціннісне ставлення до мистецтва;-ціннісне ставлення до природи;-ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;-ціннісне ставлення до людей;-ціннісне ставлення до праці