Основні зміни до нової редакції українського правопису
Про матеріал
Основні зміни (без варіантів) • Написання літери «є» замість «е» у словах грецького походження: проєкт, проєктція, траєкторія, об’єкт (замість проект, проекція). • Разом написання іншомовних префіксів та частинок: слова з компонентами архі-, бліц-, веб-, віце-, екс-, контр-, поп-, прес-, топ-, міні-, супер- пишуться разом (вебсторінка, експрезидент, попмузика, мінісукня). • Окреме написання числівника «пів»: слова зі значенням «половина» пишуться окремо з іменниками (пів години, пів Києва, пів яблука). Разом пишуться лише цілісні поняття (півострів, півкуля, півзахист). • Подвоєння приголосних у власних назвах: у прізвищах іншомовного походження подвоєння зазвичай спрощується (Дікенс замість Діккенс), а в слові священник — два «н».Основні зміни до нової редакції українського правопису
Український правопис — це система загальноприйнятих правил, які регулюють написання слів, уживання великої літери, написання іншомовних слів, складних слів, власних назв, а також правила пунктуації.
Нова редакція Українського правопису була схвалена Кабінетом Міністрів України 22 травня 2019 року. Вона повернула частину традиційних українських мовних норм і уточнила правила написання окремих слів.
1. Основні зміни в написанні слів
1. Уживання літери «и» на початку слова
У деяких словах допускається написання літери «и» на початку слова відповідно до традиції та вимови.
Приклади:
ирій (поряд із вирій);
ирод (поряд із ірод).
2. Буквосполучення «th» в іншомовних словах
У словах грецького походження допускається передавання звука через літеру «т».
Приклади:
міф (традиційне написання);
ефір;
кафедра.
3. Уживання «ґ»
Уточнено правила вживання літери «ґ» у власних назвах та іншомовних словах, де вона передає відповідний звук.
2. Зміни у правописі слів іншомовного походження
У новій редакції уточнено правила передавання іншомовних слів українською мовою.
Приклади:
проєкт (замість проект);
траєкторія;
фоє (замість фойє).
Особливу увагу приділено написанню слів із буквосполученнями, які походять з інших мов.
3. Написання слів із частиною «пів»
Уточнено правила написання слова «пів».
Разом, якщо слово утворює цілісне поняття: півострів, півкуля.
Окремо, якщо «пів» означає половину чогось: пів години, пів яблука, пів Києва.
4. Написання складних слів
Уточнено правила написання складних слів разом, окремо та через дефіс.
Приклади:
вебсайт;
віцепрезидент;
експрезидент;
топменеджер;
прем'єр-міністр.
5. Уживання великої літери
У новій редакції уточнено написання власних назв, назв установ, організацій, історичних подій та посад.
Наприклад:
Кабінет Міністрів України;
Верховна Рада України;
Київський національний університет;
Президент України.
6. Уживання фемінітивів
Нова редакція правопису закріпила правила творення та написання назв осіб жіночої статі за професією, посадою, видом діяльності чи належністю до певної групи.
Приклади:
автор — авторка;
письменник — письменниця;
історик — історикиня;
студент — студентка;
директор — директорка;
учитель — учителька.
7. Варіантність у написанні слів
Правопис дозволив використовувати деякі паралельні форми слів.
Приклади:
аудиторія — авдиторія;
кафедра — катедра;
ефір — етер;
лауреат — лавреат;
Гете — Ґете;
Ігоря — Ігоря, Ігорьовича (у відповідних формах імені).
Такі варіанти відображають українську мовну традицію та історичні особливості розвитку мови.
8. Зміни у правописі іншомовних прізвищ
Уточнено правила передавання окремих іншомовних власних назв українською мовою.
Приклади:
Донський;
Трубецький.
9. Зміни в пунктуації
У новій редакції деталізовано правила вживання розділових знаків:
уточнено використання коми;
розширено правила вживання тире;
уточнено правила використання двокрапки;
конкретизовано вживання лапок різних типів;
доповнено правила використання дужок.
10. Значення нової редакції правопису
Основна мета оновлення українського правопису:
Повернення окремих історичних українських мовних традицій.
Упорядкування правил написання слів.
Удосконалення норм української літературної мови.
Відображення сучасного розвитку української мови.
Уніфікація правописних норм у навчальній, науковій та офіційно-діловій сферах.
Важливо: у 2026 році Український правопис отримав статус стандарту державної мови. До його тексту внесено редакційно-технічні уточнення, які не змінюють усталених правил написання слів.
Офіційний портал Верховної Ради України+1
Висновок
Нова редакція Українського правопису 2019 року стала важливим етапом розвитку української літературної мови. Вона повернула частину традиційних українських форм, уточнила правила написання іншомовних слів, складних слів і фемінітивів. Знання цих змін є необхідним для грамотного усного та писемного мовлення, особливо в професійній, освітній і науковій діяльності.