Основні зміни до нової редакції українського правопису

Брунько Ярослав Олександрович 6 листопада 43 Відгуки відсутні

Про матеріал

Основні зміни (без варіантів) • Написання літери «є» замість «е» у словах грецького походження: проєкт, проєктція, траєкторія, об’єкт (замість проект, проекція). • Разом написання іншомовних префіксів та частинок: слова з компонентами архі-, бліц-, веб-, віце-, екс-, контр-, поп-, прес-, топ-, міні-, супер- пишуться разом (вебсторінка, експрезидент, попмузика, мінісукня). • Окреме написання числівника «пів»: слова зі значенням «половина» пишуться окремо з іменниками (пів години, пів Києва, пів яблука). Разом пишуться лише цілісні поняття (півострів, півкуля, півзахист). • Подвоєння приголосних у власних назвах: у прізвищах іншомовного походження подвоєння зазвичай спрощується (Дікенс замість Діккенс), а в слові священник — два «н».
Перегляд файлу

Основні зміни до нової редакції українського правопису

Український правопис — це система загальноприйнятих правил, які регулюють написання слів, уживання великої літери, написання іншомовних слів, складних слів, власних назв, а також правила пунктуації.

Нова редакція Українського правопису була схвалена Кабінетом Міністрів України 22 травня 2019 року. Вона повернула частину традиційних українських мовних норм і уточнила правила написання окремих слів.

1. Основні зміни в написанні слів

1. Уживання літери «и» на початку слова

У деяких словах допускається написання літери «и» на початку слова відповідно до традиції та вимови.

Приклади:

  • ирій (поряд із вирій);

  • ирод (поряд із ірод).

2. Буквосполучення «th» в іншомовних словах

У словах грецького походження допускається передавання звука через літеру «т».

Приклади:

  • міф (традиційне написання);

  • ефір;

  • кафедра.

3. Уживання «ґ»

Уточнено правила вживання літери «ґ» у власних назвах та іншомовних словах, де вона передає відповідний звук.

2. Зміни у правописі слів іншомовного походження

У новій редакції уточнено правила передавання іншомовних слів українською мовою.

Приклади:

  • проєкт (замість проект);

  • траєкторія;

  • фоє (замість фойє).

Особливу увагу приділено написанню слів із буквосполученнями, які походять з інших мов.

3. Написання слів із частиною «пів»

Уточнено правила написання слова «пів».

  • Разом, якщо слово утворює цілісне поняття: півострів, півкуля.

  • Окремо, якщо «пів» означає половину чогось: пів години, пів яблука, пів Києва.

4. Написання складних слів

Уточнено правила написання складних слів разом, окремо та через дефіс.

Приклади:

  • вебсайт;

  • віцепрезидент;

  • експрезидент;

  • топменеджер;

  • прем'єр-міністр.

5. Уживання великої літери

У новій редакції уточнено написання власних назв, назв установ, організацій, історичних подій та посад.

Наприклад:

  • Кабінет Міністрів України;

  • Верховна Рада України;

  • Київський національний університет;

  • Президент України.

6. Уживання фемінітивів

Нова редакція правопису закріпила правила творення та написання назв осіб жіночої статі за професією, посадою, видом діяльності чи належністю до певної групи.

Приклади:

  • автор — авторка;

  • письменник — письменниця;

  • історик — історикиня;

  • студент — студентка;

  • директор — директорка;

  • учитель — учителька.

7. Варіантність у написанні слів

Правопис дозволив використовувати деякі паралельні форми слів.

Приклади:

  • аудиторія — авдиторія;

  • кафедра — катедра;

  • ефір — етер;

  • лауреат — лавреат;

  • Гете — Ґете;

  • Ігоря — Ігоря, Ігорьовича (у відповідних формах імені).

Такі варіанти відображають українську мовну традицію та історичні особливості розвитку мови.

8. Зміни у правописі іншомовних прізвищ

Уточнено правила передавання окремих іншомовних власних назв українською мовою.

Приклади:

  • Донський;

  • Трубецький.

9. Зміни в пунктуації

У новій редакції деталізовано правила вживання розділових знаків:

  • уточнено використання коми;

  • розширено правила вживання тире;

  • уточнено правила використання двокрапки;

  • конкретизовано вживання лапок різних типів;

  • доповнено правила використання дужок.

10. Значення нової редакції правопису

Основна мета оновлення українського правопису:

  1. Повернення окремих історичних українських мовних традицій.

  2. Упорядкування правил написання слів.

  3. Удосконалення норм української літературної мови.

  4. Відображення сучасного розвитку української мови.

  5. Уніфікація правописних норм у навчальній, науковій та офіційно-діловій сферах.

Важливо: у 2026 році Український правопис отримав статус стандарту державної мови. До його тексту внесено редакційно-технічні уточнення, які не змінюють усталених правил написання слів.

Офіційний портал Верховної Ради України+1

Висновок

Нова редакція Українського правопису 2019 року стала важливим етапом розвитку української літературної мови. Вона повернула частину традиційних українських форм, уточнила правила написання іншомовних слів, складних слів і фемінітивів. Знання цих змін є необхідним для грамотного усного та писемного мовлення, особливо в професійній, освітній і науковій діяльності.


В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів