Особливості духовно - морального виховання дітей дошкільного віку

ОСОБЛИВОСТІ ДУХОВНО- МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Духовне виховання дітей лежить в основі будь-яких вчинків людини, формує  образ  її особистості, визначає систему цінностей і характер.

У даний час перед суспільством надзвичайно гостро стоїть проблема морального виховання дітей різного віку , педагогічне співтовариство заново намагається зрозуміти, яким чином прищепити сучасним дітям морально- духовні цінності.

Сьогодні на дитину з самого народження обрушується величезний потік інформації: ЗМІ, школа, дитячий сад, кіно, Інтернет – все це скоріше сприяє розмиванню моральних норм і змушує нас дуже серйозно задуматися над проблемою ефективного морального виховання власного малюка.

Дитина, здатна правильно оцінити і зрозуміти почуття і емоції іншої людини, для якої поняття дружба, справедливість, співчуття, доброта, любов не є порожнім звуком, має набагато вищий рівень емоційного розвитку, не має проблем у спілкуванні з оточуючими, набагато стійкіше переносить стресові ситуації і не піддається негативному впливу ззовні.

Моральне виховання дошкільників особливо важливе , тому що саме в дошкільному віці дитина особливо сприйнятлива до засвоєння моральних норм і вимог. Це одна з дуже важливих сторін процесу формування її особистості.

Іншими словами, духовно- моральне виховання дітей раннього віку можна розглядати як безперервний процес засвоєння ними встановлених у суспільстві зразків поведінки, які надалі будуть регулювати її вчинки. У результаті такого морального виховання дитина починає діяти не тому, що хоче заслужити схвалення дорослого, а тому, що вважає за необхідне дотримання самої норми поведінки, як важливого правила у відносинах між людьми.

У молодшому віці стрижнем , який визначатиме моральне виховання особистості дитини, є встановлення гуманістичних відносин між дітьми , опора на свої почуття, емоційна чутливість. У житті дитини емоції відіграють дуже важливу роль, вони допомагають реагувати на навколишню дійсність і формувати своє до неї ставлення. У міру зростання малюка світ його емоцій розвивається , стає різноманітнішим і багатшим.

Моральне виховання дошкільників визначається тим , що в цей період малюк засвоює мову емоцій і почуттів, він опановує прийнятими в суспільстві формами вираження своїх переживань за допомогою всіляких словесних і несловесних засобів. Водночас дитина навчається стримувати себе в прояві своїх почуттів занадто бурхливих або різких. На відміну від дворічного, малюк у віці п'яти років вже може приховати свій страх або стримати сльози. Він опановує наукою управління своїми емоціями, навчається виявляти їх у прийнятій у суспільстві формі, користуватися своїми почуттями усвідомлено.

Становлення емоційного середовища дошкільника найтіснішим чином пов'язано з його моральним вихованням і має свою динаміку. Так малюк, ґрунтуючись на прикладах з досвіду, складає розуміння того, що добре, а що погано , формує своє ставлення до жадібності, дружби і т. п. Таке ставлення до основоположних понять нашого життя продовжує формуватися і надалі в міру дорослішання. Головним помічником дитини на цьому шляху є дорослий, який конкретними прикладами своєї поведінки і закладає в дитині основні моральні норми поведінки. Отже, моральне виховання в дошкільному віці визначається тим , що дитина формує найперші моральні оцінки і судження. Вона починає розуміти, що таке моральна норма, і формує своє ставлення до неї, що, однак, далеко не завжди забезпечує дотримання її в реальних вчинках.

Моральне виховання дітей відбувається на всьому протязі їх життя, і визначальне значення в становленні моральності дитини відіграє середовище, в якому вона розвивається і росте. Тому переоцінити важливість сім'ї в моральному вихованні дошкільнят неможливо. Способи поведінки, прийняті в сім'ї, дуже швидко засвоюються дитиною і сприймаються нею , як правило , в якості загальноприйнятої норми. Найперша задача батьків полягає в тому, щоб допомогти дошкільнику визначитися з об'єктами його почуттів і зробити їх суспільно цінними. Почуття дозволяють людині відчути задоволення після здійснення правильного вчинку або змушують нас відчувати докори сумління, якщо моральні норми були порушені. Основа таких почуттів як раз і закладається в дитинстві, і завдання батьків допомогти в цьому своїй дитині. Обговорювати з нею моральні питання, домагатися формування ясної системи цінностей, щоб малюк розумів, які вчинки неприпустимі, а які бажані і схвалювані суспільством.

Ефективне моральне виховання неможливе без обговорення з дитиною моральної сторони вчинків інших людей , персонажів художніх творів , вираження свого схвалення його моральних вчинків найбільш зрозумілим для малюка чином . Діти в спілкуванні формують здатність виражати свої почуття , оцінювати їх, розвивають здатність до співпереживання і співчуття, дуже важливу в моральному вихованні малюка. Велике значення у досягненні цієї мети відіграє використання музичного мистецтва. Із цим мистецтвом діти стикаються від народження, а цілеспрямоване музичне виховання вони отримують в дитячому саду – а в подальшому і в школі.

На заняттях із музики переконуєшся, які емоційні і чутливі діти. Наскільки тонко вони сприймають музику. Завдання вихователя -не загасити іскру творчості, а поєднати навчання з природними для дитячого віку інтересами і переживаннями. Завдання вихователя та музичного керівника - не зводити проблеми музичного виховання та освіти до інформації, а засобами мистецтва вчити мислити, відчувати, співпереживати, щоб у школярів розвивався не тільки інтелект, але й душа.

Вихователь повинен вчити дітей орієнтуватися у світі музики, прищепити їм смак і долучати до вищих духовних цінностей, навчити пізнавати світ і формувати образ світу засобами мистецтва, в спілкуванні з мистецтвом музики зрозуміти себе і своє місце в світі. Духовно- моральні поняття, які несе високе мистецтво, повинні прорости в життєві і стати особистим для кожної дитини.

Музичний керівник повинен в першу чергу усвідомлювати стратегічні цілі своєї діяльності, бачити кінцевий і проміжний результати освіти дошкільників, узагальнюючи свою позицію на філософському і методологічному рівнях.

Усі види музичної діяльності можуть служити засобами духовно- морального розвитку.

На заняттях у дитячому будинку звучить музика вокальна та інструментальна, її зв'язок зі словом допомагає усвідомити моральну ідею твору. Перед дітьми виникають втілені в мелодії і безпосередньо пережиті почуття: цінність дружби і товариства, взаємодопомоги, прояви чуйності відносно до іншого, засудження зверхності, схвалення скромності.

Спів, і насамперед репертуар, є одним з основних механізмів , що впливають на формування загальнолюдських цінностей дітей. Дотик до безсмертних музичних творів, а тим більше їх активне художнє засвоєння, несе в собі естетичний заряд.

Пісенний жанр сприяє емоційній чуйності дитини, творчому самовираженню в сольному, ансамблевому і хоровому виконанні зразків вокальної класичної музики, народних та сучасних пісень з супроводом і без супроводу, в тому числі основних тем інструментальних творів; в пошуках варіантів їх виконавської трактування.

Музика займає особливе місце у вихованні духовної моральності дітей , завдяки її безпосередньому комплексному впливу. Музична діяльність в силу її емоційності приваблива для дитини. Саме музика допомагає формувати у дитини естетичне сприйняття інших видів мистецтва і навколишнього світу, розвивати образне мислення та уяву. Тому формування основ музичної культури, а через неї і художньої та естетичної культури дитини – актуальне завдання сьогодення.

Таким чином, провідними ознаками, що визначають духовно -моральний розвиток особистості, є участь в музичній творчості за допомогою різних форм музичної діяльності, розвиток морально-естетичних сторін особистості під впливом її музично -культурного потенціалу, високий рівень знань та оціночних уявлень про музику.

У даний час у сучасних  дошкільників є можливість вивчати спадщину світової музичної культури, зробити її своїм духовним надбанням. Чим  раніше дитина отримає можливість познайомитися з класичною та народною музикою, тим більш успішним стане її загальний  духовно-моральний розвиток. Діти мають обмежені уявлення про почуття людини, що виявляються в реальному житті. Музика, передаючи всю гаму почуттів, розширює ці уявлення. Емоційна чуйність до музики допомагає виховувати такі якості особистості, як доброта, вміння співчувати іншій людині, співпереживати.

Невміння висловити свої емоції, зрозуміти почуття оточуючих може призвести до формування «комунікативної глухоти», яка може стати причиною конфліктів дитини з іншими дітьми і негативно відбитися в процесі формування її особистості. Тому ще один дуже важливий напрямок морального виховання дітей - розвивати їх здібності до емпатії (співчуття). Важливо постійно звертати увагу дитини на те, які переживання вона  відчуває, що відчувають оточуючі його люди, збагачувати лексикон малюка різними словами, що виражають переживання, емоції, почуття.

У міру свого розвитку дитина приміряє на себе різні суспільні ролі, кожна з яких дозволить йому підготуватися до виконання різних соціальних обов'язків – учня, капітана команди, друга, сина чи дочки і т. п. Кожна з таких ролей має величезне значення у формуванні соціального інтелекту і передбачає розвиток своїх власних моральних якостей: справедливості, чуйності, доброти, ніжності, турботи та ін. І чим різноманітніше буде репертуар ролей малюка, тим з більшою кількістю моральних принципів він познайомиться і тим багатшим буде його особа.

Стратегія морального виховання в дитячому будинку повинна спрямовуватися не лише на усвідомлення своїх почуттів і переживань, на засвоєння суспільно значущих правил і норм поведінки, а й на розвиток почуття спільності з іншими людьми, формування позитивного ставлення до людей в цілому. І таке завдання морального виховання дітей у дошкільному віці здатна вирішити гра. Саме в грі малюк знайомиться з різними видами діяльності , освоює нові для себе соціальні ролі, удосконалює комунікативні навички, вчиться виражати свої почуття й розуміти емоції інших людей, опиняється в ситуації, коли необхідна співпраця і взаємна допомога, накопичує первинний банк моральних уявлень і пробує співвідносити їх зі своїми вчинками, вчиться слідувати засвоєним моральним нормам і самостійно здійснювати моральний вибір.