Конспект заняття № 40 Дата:
Тема: ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ АФРИКИ.
СКЛАД РЕГІОНУ. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА.
РАЙОНИ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ, ПРОЯВІВ ТЕРОРИЗМУ.
Очікувані результати НПД: студенти називають склад регіону, розрізняють форми державного правління і територіального устрою країн Африки, наводять приклади різних типів та підтипів країн за рівнем економічного розвитку.
Розвивальна та виховна мета: розвивати вміння висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди; формувати вміння застосовувати науковий метод, аналізувати, формулювати гіпотези, робити висновки; виховувати самостійність, наполегливість, уміння долати труднощі.
Тип заняття : засвоєння нових знань.
Обладнання: підручники, атласи, політична карта Африки.
Опорні та базові поняття: ЕГП, колонія, республіка, монархія, унітарна країна, федеративна країна, збройний конфлікт, сепаратизм, тероризм.
Компетенції: у природничих науках та технологіях, ініціативність та підприємливість, соціальна та громадська, екологічна грамотність та здорове життя.
Рекомендована література: «Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти Довгань, Г. Д.; Стадник, О. Г.(2018)
Хід заняття
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Які регіони було досліджено протягом вивчення курсу?
ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Останній регіон світу, що підлягає вивченню в курсі «Регіони та країни», — Африка. Багато вчених уважають, саме Африканський континент був прабатьківщиною людства.
Під час археологічних розкопок тут були виявлені численні знахідки, що свідчать про перебування перших людей, які жили більше ніж два мільйони років тому. В Африці з’явилися перші могутні держави стародавнього світу: Давній Єгипет, царство Аксум, Карфаген. Однак нині Африканський регіон є найвідсталішим та найбіднішим з усіх регіонів світу, приблизно половина його населення на південь від Сахари отримує за день праці менше 5 дол. США на одну особу, а загалом понад 200 млн африканців потерпають через недоїдання.
Для того щоб зробити висновки про причини такої ситуації, спочатку слід дослідити загальні передумови економічного розвитку регіону.
Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
1. Склад регіону
2. Географічне положення
3. Політична карта
4. Риси населення, типи розселення та урбанізація
5. Типи країн за рівнем економічного розвитку
6. Райони збройних конфліктів, проявів тероризму
1. Склад регіону
Робота з картами атласу
Завдання. Назвіть субрегіони Африки та найбільші країни, що входять до їх складу.
1. Північна Африка — Алжир, Єгипет, Марокко, Лівія, Судан, Туніс.
2. Східна Африка — Ефіопія, Замбія, Зімбабве, Мадагаскар, Сейшельські Острови, Сомалі, Танзанія.
3. Західна Африка — Гана; Гвінея, Нігерія, Сенегал.
4. Центральна Африка — Ангола, Габон, Демократична Республіка Конго.
5. Південна Африка — Намібія, ПАР.
2. Географічне положення
Омивається Атлантичним океаном, Середземним морем, Індійським океаном, Червоним морем; берегова лінія порізана слабо, мало зручних заток і бухт; наближеність до Європи та Азії; Гібралтарська протока, Суецький канал.
Африка - другий материк за величиною після Євразії. 29,2 млн. км2 (з островами 30,3 млн. км2). Із заходу омивається Атлантичним океаном, з півночі - Середземним морем, з північного сходу - Червоним морем, зі сходу - Індійським океаном. Береги порізані слабо; найбільш велика затока - Гвінейська, півострів Сомалі. Складчасті гори розташовуються лише на північному заході (Атлас) і на півдні (Капські гори). Середня висота над рівнем моря - 750 м. У рельєфі переважають високі ступінчасті рівнини, плато і плоскогір'я. Від Червоного моря і до річки Замбезі Африка роздроблена найбільшою в світі системою скидних западин. По краях западин - вулкани Кіліманджаро (5895 м, найвища точка Африки), Кенія та ін
Завдання. Охарактеризуйте та порівняйте ЕГП субрегіонів Африки. Зробіть відповідні висновки.
3. Політична карта
Запитання. Пригадайте, які європейські держави мали колонії на африканському континенті.
Перші держави – Стародавній Єгипет, Ефіопське царство – виникли
на території Африки ще в VІ – V тис. до н. е. В минулому на її теренах налічували до 10 тис. різних державних утворень і автономних
племен зі своїми мовами, звичаями і культурою. Активна колонізація материка європейцями почалася в ХІХ ст. Цей процес набув такого розмаху,
що отримав назву «перегони за Африку». Тоді увесь регіон було розділено
між кількома великими європейськими державами – Францією, Великою
Британією, Португалією, Німеччиною, Бельгією, Іспанією, Італією. Незалежними залишалися лише Ефіопія й Ліберія. Процес звільнення африканських країн розпочався після Першої світової війни. Ó 1922 р. з-під протекторату Великої Британії вийшов Єгипет. Подальший поштовх для отримання суверенітету країнам дало завершення Другої світової війни. 1960 рік в історії став «роком Африки», коли колоніальної залежності позбулися 17 країн. Нині практично всі країни Африки – молоді держави, що здобули
незалежність у другій половині ХХ ст. На сучасній політичній карті їх 54. Це більше, ніж у будь-якому іншому регіоні світу.
Наймолодший регіон світу. Понад 60 держав і залежних країн. У минулому майже всі африканські держави були європейськими колоніями (Франції, Великої Британії, Бельгія, Португалії, Німеччини, Іспанії, Італії). Процес формування політичної карти триває (Південний Судан — 2011 р.).
Більшість — унітарні республіки з президентською формою правління (часто прихована диктатура). Федеративні: Нігерія, Ефіопія, Сомалі, Південний Судан, Судан. Конституційні монархії: Марокко, Лесото, Свазіленд.
4. Риси населення, типи розселення та урбанізація
Кількість населення Африки становить близько 1,3 млрд осіб – це 17 % від загальної кількості землян. Регіон утримує світову першість за рівнем народжуваності й смертності: з перших 20 країн світу з найвищими показниками народжуваності 19 розташовані в Африці із 20 країн з найвищими показниками смертності половина – африканські. І хоча загалом смертність продовжує залишатися високою, Африка має рекордний у світі річний природний приріст населення – 2,5 %.
Демографічний вибух в Африці загрожує знищити розвиток інфраструктури і погіршити економічний розвиток. Демографічну політику, спрямовану на зменшення темпів росту населення та сприяння планування сім’ї, проводять лише в деяких країнах.
Серед усіх країн Африки найвищі темпи урбанізації (6,3 відсотка на рік, що в три рази вище середньосвітового показника) зареєстровані в Малаві. У той час як більша частина (62,1 відсотка) населення Африки все ще відноситься до сільського, темпи урбанізації, становлять близько 4 відсотків на рік, - найвищі у світі. Найбільш висока частка міського населення в Північній Африці, де воно становить 54 відсотки. Найменш урбанізованим регіоном є Східна Африка, де тільки 23 відсотки населення проживають у містах.
В Африці живуть народи всіх трьох головних рас. Представники європеоїдної раси, а саме її південної гілки (араби, бербери й туареги), населяють північ материка. Вони мають смагляву шкіру, вузький ніс й овальне обличчя, темне забарвлення очей і волосся. Народи Північної Африки говорять арабською і берберською мовами.
На південь від Сахари живуть народи екваторіальної раси (негроїди). Характерним для них є темний колір шкіри. У негроїдів широке плоске обличчя і товсті губи, кучеряве волосся. До негроїдів належать мешканці Східної Африки - тутсі, зріст яких близько 2 м. У вологих екваторіальних лісах живуть пігмеї, максимальний зріст яких 150 см, у басейні Нілу - нілоти з майже чорною шкірою, а на півдні Африки - бушмени і готтентоти, у яких жовтуватий колір шкіри і широке плоске обличчя.
Ефіопське нагір'я заселяють ефіопи, що зовні схожі на європеоїдів, але колір шкіри в них коричневий з червоним відтінком.
На острові Мадагаскар живуть малагасійці, що належать до монголоїдної раси. У будь-якій країні Африки живуть десятки різних народів і племен, усі вони мають свою мову, традиції, спосіб життя.
5. Типи країн за рівнем економічного розвитку
Південна Африка — «переселенська країна», однак порівняно з Австралією, або Новою Зеландією рівень розвитку економіки та показники ВВП одну особу значно менші.
Всі інші держави — країни, що розвиваються. З порівняно зрілою структурою господарства: Єгипет, Марокко, Туніс; нафтодобувні країни: Нігерія, Алжир, Лівія. Найбідніші: Сомалі, Ефіопія, Південний Судан, Демократична Республіка Конго, Нігер, Руанда, Танзанія.
6. Райони збройних конфліктів, проявів тероризму
Прикордонні суперечки: між Сенегалом і Мавританією, Лівією й Чадом, Сомалі та Ефіопією тощо. Прояви сепаратизму та тероризму: Руанда, Лівія, Ангола, Сомалі, Судан, ДРК, Сьєрра-Леоне.
Обговорення причин конфліктів в Африці
1) колоніальне минуле, проведення кордонів без урахування етнічних кор донів;
2) етнічна та релігійна строкатість;
3) боротьба за ресурси;
4) економічна відсталість;
5) політична незрілість;
6) втручання «третіх сил» (найвпливовіших держав та угруповань світу).
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Завдання. Позначте на контурній карті субрегіони Африки та найбільші країни кожного з них.
VІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ
1. опрацювати конспект.
2. Дослідження. Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.
3. позначити на контурній карті кордони Африканських країн, та їх столиці
1