Особливості пам’яті, мислення та уяви дітей з порушеннями мовлення

Особливості пам’яті, мислення та уяви дітей з порушеннями мовлення1. Пам’ять у дітей з порушеннями мовлення - Види та процеси пам’яті та їх роль у мовленнєвому розвитку- Особливості пам’яті у дітей з ПМ- Вторинні порушення пам’яті- Диференціальна діагностика- Відмінності у дітей з різними формами ПМ у сфері пам’яті- Психокорекція пам’яті у дітей з ПМ2. Мислення у дітей з ПМ- Види мислення і розвиток їх у нормі- Форми порушень мислення при ПМ- Мислення при різних мовленнєвих порушеннях- Напрями психокорекції мислення в логопедичній роботі3. Уява у дітей з ПМ- Уява та її зв'язок з мовленням- Особливості уяви у дітей з ПМ- Методи розвитку уяви в логопедичній практиці

– Пам’ять, мислення й уява — це провідні пізнавальні процеси, які забезпечують навчання, спілкування і психічний розвиток.– При порушеннях мовлення вони формуються своєрідно: з одного боку, зберігається потенціал дитини, з іншого — мовленнєвий дефект створює вторинні труднощі.– Важливо розрізняти, де є власне порушення когнітивної функції, а де лише ускладнене мовленнєве вираження (щоб не плутати, наприклад, мовленнєві бар’єри з інтелектуальною недостатністю).

1. Пам’ять у дітей з ПМПам'ять — це психічний процес, завдяки якому людина зберігає, відтворює і використовує свій досвід. Основні процеси пам’яті • Запам’ятовування (свідоме й мимовільне). • Збереження (короткочасне й довготривале). • Відтворення (пригадування, впізнавання). • Забування (як нормальне, так і патологічне явище). Види пам’яті • За часом збереження: сенсорна, короткочасна, довготривала, оперативна. • За модальністю: зорово-просторова, слухова, рухова, емоційна, словесно-логічна. • За характером діяльності: образна, емоційна, словесно-логічна, моторна.Індивідуальні відмінностіОбсяг, швидкість запам’ятовування, точність відтворення, тривалість збереження.

Особливості пам’яті у дітей з порушеннями мовлення

Профіль пам’яті у дітей з ПМ

Вторинні порушення пам’яті

Відмінності у дітей з різними формами ПМ у сфері пам’яті

Напрямки та методи покращення пам'яті дітей з порушеннями мовлення наступні: Використання різних видів пам'яті: візуальної, слухової, тактильної тощо. Заняття повинні бути різноманітними, щоб дитина мала можливість розвивати різні види пам'яті. Використання асоціацій: дитина може запам'ятовувати інформацію, пов'язуючи її зі звичними образами або діями. Використання розповідей та історій: розповіді про інтересні події та персонажі допомагають дитині запам'ятовувати інформацію. Використання мнемотехнік: це спеціальні прийоми, що допомагають запам'ятовувати інформацію за допомогою ритмічного повторення, асоціацій, імпровізації тощо.✦ Психокорекція пам’яті у дітей з порушеннями мовлення

Мнемотехніки є ефективними інструментами для розвитку пам'яті дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Ось декілька прикладів мнемотехнік, які можуть бути використані: Асоціативне мислення: ця мнемотехніка ґрунтується на зв'язуванні інформації з іншими образами або ідеями, які вже є в пам'яті дитини. Наприклад, якщо дитина повинна запам'ятати список предметів, вона може уявити кожен предмет у яскравому кольорі та пов'язати його з чимось, що вже є в її пам'яті. Структуровання інформації: дитині з порушеннями мовлення може бути важко запам'ятати багато інформації разом. Тому важливо розбити інформацію на менші частини і структурувати її у логічну послідовність. Наприклад, якщо дитина має запам'ятати список чисел, їх можна розділити на групи за певною логікою (наприклад, за алфавітом або за категоріями предметів). Візуалізація: ця мнемотехніка полягає в тому, щоб уявляти інформацію у вигляді образів або сцен. Наприклад, якщо дитина повинна запам'ятати вірш, вона може уявити собі кожен рядок в вигляді картинки та візуальних образів

Римування: це техніка, що полягає в створенні віршів або речень зі списком слів, які треба запам'ятати. Наприклад, якщо треба запам'ятати список кольорів – червоний, жовтий та зелений, можна скласти речення: "Червоний автомобіль їхав на жовте світло світлофора і ледь не збив зеленого велосипедиста". Запам'ятовування за схемою: це техніка, що полягає в створенні схеми або малюнка, що допомагає запам'ятати інформацію. Наприклад, якщо треба запам'ятати десять слів, можна намалювати десять картинок, що репрезентують кожне слово. Така схема допоможе запам'ятати послідовність слів і легше відновити їх потім. Розширення словника: розвиток словника дитини допоможе їй легше запам'ятовувати нові слова та поняття. Розвиток фантазії та уяви: це допоможе дитині створювати образи в голові та легше запам'ятовувати інформацію.

Інноваційні підходи

2. Мислення у дітей з порушеннями мовлення (ПМ)Мислення — це вища психічна функція, яка забезпечує опосередковане та узагальнене відображення дійсності. Відображає зв’язки та відношення між предметами, а не тільки їх зовнішні ознаки.Є провідним у процесі пізнання, тісно пов’язане з мовленням, пам’яттю, увагою, уявою. В нормі мислення відзначається логічністю, послідовністю, гнучкістю, продуктивністю. Норма мислення — коли людина здатна:адекватно відображати дійсність,знаходити причинно-наслідкові зв’язки,робити узагальнення,знаходити нові способи розв’язання проблем. Порушення мислення — коли страждає хоча б один з цих критеріїв, і порушення не компенсується іншими функціями.

Логопсихологія досліджує механізми і структуру порушення мислення дітей з ПМ — які саме операції мислення страждають (аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування), що відбувається з динамікою, які особистісні фактори включаються. Критерії, за якими диференціюють порушення мислення: Форма мислення (як людина мислить: швидко/повільно, послідовно/перескакуючи). Зміст мислення (про що людина мислить). Операційний аспект (чи може робити узагальнення, аналізувати, виділяти головне). Особистісний аспект (афективна забарвленість, домінуючі мотиви, установки). Динаміка (сталість/несталість, інертність/лабільність)

Форми порушень мислення1 Прискорене мисленнямислення стає поверховим, стрибки від однієї думки до іншої;характерне для станів емоційного збудження;результат — людина не встигає поглиблено осмислити інформацію.2 Загальмоване мисленняуповільненість процесів, труднощі з переходом від однієї думки до іншої;характерне для депресивних станів, астенічних синдромів;мовлення стає скупим, відповіді після пауз.3 Інертність мисленнятруднощі переключення з однієї теми на іншу;"застрягання" на окремих деталях, неможливість змінити хід думок4 Нестійкість мисленнявідсутність концентрації, людина легко відволікається;спостерігається при органічних ураженнях мозку, СДУГ, інтоксикаціях. Порушення динаміки мислення. Мовлення, попри багатослів'я, відстає від стрімкого потоку різних ідей. Діти, не закінчуючи однієї думки, переходять до іншої, часто не помічаючи неповноти мовного виразу думки. Найвищий ступінь прискорення темпу мислення у поєднанні з відверненням уваги проявляється у стрибанні ідей (fuga idearum), коли вловити логіку думок стає неможливим. Ментизм - "наплив думок", "вихор ідей", збільшення кількості асоціацій за одиницю часу, що не супроводжується зміною мовлення хворого, виникає приступоподібно і мимовільно. Шпреррунг - "закупорка думок", "обрив думок", раптова зупинка, перерив асоціативного процесу.

Порушення операціонального аспекту мислення

Порушення особистісного аспекту мислення

Мислення при різних мовленнєвих порушеннях

✦ Що має враховувати логопед у роботі з дітьми з ПМ

✦ Напрями психокорекції мислення, сумісні з логопедичною роботою

3. Уява у дітей з порушеннями мовлення

Методи розвитку уяви в логопедичній практиці