Особливості пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку старшого дошкільного віку

 Особливості пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку старшого дошкільного віку

Анотація. Звонаренко Т.Є.: у статті розглянуто сутність розвитку психічних процесів та визначення особливостей пізнавальної діяльності дітей з затримкою психічного розвитку старшого докільного віку.

Annotation. Zvonarenko T. E.: the essence of development of mental processes and determination of features of cognitive activity of children with mental retardation of older advanced age is considered in the article.

Key words: CRA, sensory systems, children, correction.

Мета дослідження: визначити особливості пізнавальної діяльності дітей з затримкою психічного розвитку старшого дошкільного віку.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури, дисертаційних досліджень.

Результати та висновки: вивчення причин і механізмів формування того чи іншого дефекту психічного розвитку дозволяє своєчасно діагностувати порушення і шукати способи їх корекції.

Ключові слова: ЗПР, сенсорні системи,  діти, корекція.

Ключевые слова: ЗПР, сенсорные системы, дети, коррекция.

1. Вступ

У статті розглянуто зміст поняття «особливості пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку». Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це системне порушення пізнавальної діяльності, що має зворотній характер.

За різними дослідженнями діти старшого дошкільного віку із ЗПР не оволодівають уміннями та знаннями відповідно до програмових вимог і тому виникають труднощі в навчанні. Опанування дитиною змісту окремих предметів має певні складнощі через підвищення стомлюваності, нестійкої уваги, утрудненої пам'яті, недостатнього рівня розвитку мислення й мовлення.

Великий відсоток дітей з ООП відзначається в усьому світі, тому у зв’язку з цим, гостро постало питання, яке виступає одним з актуальних психолого-педагогічних проблем сьогодення. Виходячи з цього, можна вважати тему «Особливості пізнавальної діяльності дітей з ЗПР старшого дошкільного віку» актуальною.

У різних країнах світу дану категорію дітей називають: «діти з труднощами в навчанні», «діти зі зниженим навчанням», «відсталі в навчанні», «діти з особливими труднощами в навчанні» та ін.  У США певний час над зазначеною проблематикою працювали медики, і вони називали їх «діти з мінімальними ушкодженнями мозку». У Німеччині використовувався термін «діти з порушеннями поведінки», так як труднощі в навчанні у дітей часто супроводжуються проблемами в поведінці: невиконанням вимог дорослих, емоційною нестійкістю, зривами і ін.[8]

Спираючись на дослідження, більшість дітей, які зіштовхуються з труднощами у навчанні, складають діти із затримкою психічного розвитку, в яких через сформованість деяких психічних функцій розвиток не відповідає віку, а перебуває на більш ранніх стадіях розвитку. Їхньою характерною рисою є те, що вони у 6 років не можуть протягом тривалого часу (30-35 хвилин) бути уважними, зосередженими та сконцентрованими на певній діяльності.

Розвиток психіки дитини у вітчизняній та зарубіжній психології розуміється як виключно складний, суперечливий процес, підлеглий взаємодії багатьох факторів. Ступінь порушення темпу дозрівання мозкових структур, а отже, і темпу психічного розвитку, може бути обумовлений ​​своєрідним поєднанням несприятливих біологічних, соціальних і психолого-педагогічних чинників. [2]

В межах досліджень зібрано значний матеріал, що розмежовує особливості дітей із ЗПР від дітей з нормальним психічним розвитком, а з іншого боку, від дітей з інтелектуальними порушеннями.

Мета роботи: здійснити аналіз сутності поняття «Особливості пізнавальної діяльності дітей з ЗПР старшого дошкільного віку».

Завдання:

1. Вивчити психолого-педагогічну характеристику дітей старшого дошкільного віку з затримкою психічного розвитку.
2. Розглянути когнітивний розвиток в дошкільному віці дітей з типовим психічним розвитком.
3. Проаналізувати пізнавальну діяльність дітей із затримкою психічного розвитку.

2. Методи дослідження.

При дослідженні психічного розвитку дітей із ЗПР нами було використано наступні методи:

І. Теоретичні:

- дедуктивний (аксіоматичний і гіпотетико - дедуктивний) – для постійного опису досліджуваного явища;

 - індуктивний – для встановлення закономірностей, систематизації, типології на основі результатів емпіричного дослідження; моделювання (структурно - функціональне) – для побудови системних моделей дослідження.

ІІ. Емпіричні: спостереження, вивчення та систематизація результатів діяльності й поведінки підлітків із ЗПР, тестування.

Було використано комплекс тестових і проективних методів, які забезпечили діагностику: поведінкового, афективного та когнітивного компонентів міжособистісних стосунків «Тест ціннісних орієнтацій» М. Рокича. «Колірний тест стосунків» Є. Бажина, А. Еткінда, методика «Соціометрія» (адаптована Г. Короповою, Г. Артем’євою). Статистичні:t- критерій Ст’юдента; лінійний кореляційний аналіз - Пірсона – для опрацювання та забезпечення достовірності отриманих результатів.

3. Результати і обговорення дослідження.

Порівняно з нормо типовими дітьми, діти із затримкою психічного розвитку мають значне відставання, порушення  пізнавального розвитку.

Із психолого-педагогічних досліджень випливає, що провідним фактором є порушення пам'яті.

Співпраця між педагогами і батьками під час спостереження за дітьми з ЗПР та спеціальна психологічна діагностика  визначають недоліки у розвитку психічних процесів та їх мимовільної пам'яті. Те що діти запам'ятовують легко, невимушено викликає значні зусилля у дітей з ЗПР  і вимагає спеціально організованої роботи з ними.

Мінімальна пізнавальна активність – є основною причиною недостатньої продуктивності мимовільної пам'яті у дітей з ЗПР. Досліджуючи працю Т.В. Єгорової (1969), можна виокремити наступні завдання, які містять в собі розкладні картинки із зображеннями предметів на групи відповідно до початкової літератури назв цих предметів.  Фахівцем було зазначено, що діти із затримкою розвитку не тільки гірше відтворювали словесний матеріал, але і витрачали на його пригадування помітно більше часу, ніж їх однолітки. Діти із ЗПР практично не прикладали зусиль для виконання завдань. Але коли це траплялося, можна було побачити підміну мети дії. Допоміжний спосіб використовувався не для пригадування потрібних слів, що починаються на певну букву, а для придумування нових слів на ту ж літеру.[12]

У висвітленні даного питання, Н.Г. Піддубною вивчалася залежність продуктивності мимовільного запам'ятовування від складності матеріалу та особливостей використання  ним у дошкільників із ЗПР.  Н.Г. Піддубна зазначає, що наочний матеріал краще сприймається вербально і має позитивний вплив на отриманий результат. Автор стверджує, що мимовільна пам'ять у дітей із ЗПР страждає не в повній мірі, як довільна, тому доречніше використання їх при навчанні. [13]

В праці Т.А. Власова, М.С. Певзнер розглядається зниження довільної пам'яті у дітей з затримкою психічного розвитку, що спричиняє одну з головних причин їх труднощів у дошкільному навчанні. Ці діти погано запам'ятовують тексти, не утримують в розумі мету і умову завдання. Їм властиві коливання продуктивності пам'яті, швидке забування вивченого.[5]

Особливості пам'яті у дітей з ЗПР, окреслені науковцями:

1. зниження обсягу пам'яті й уповільнений темп запам'ятовування;
2. мимовільна пам'ять менш продуктивна;
3. наочна пам'ять домінує над словесною;
4. зниження довільної пам'яті;
5. порушення механічної пам'яті.

Причини порушення уваги:

1. вплив астенічних явищ;
2. відсутність механізму довільності в дітей;
3. відсутність мотивації;

У дітей даної категорії порушення уваги і зниження працездатності мають індивідуальні форми прояву. Одні діти мають  максимальну напругу уваги і високу працездатність, на початку виконання завдання і зниження працездатності в подальшій роботі; іншим дітям необхідний додатковий період часу для включення в діяльність; у наступної групи дітей спостерігаються коливання уваги і нерівномірна працездатність під час виконання завдання.

У дітей з ЗПР більш сильно порушена довільна увага, тому саме через це потрібно проводити спеціальні ігри та вправи на увагу: «Хто уважніше?», «Чого не стало на столі?». При проведенні індивідуальної роботи краще використовувати прийоми: прикладання, накладання, робота за зразком і т.д.

У дітей із затримкою психічного розвитку низький рівень сприйняття. Який проявляється при переробці сенсорної інформації, знання дітей про навколишній світ фрагментарні. Діти не завжди впізнають і часто змішують подібні по зображенню букви і їх окремі елементи, часто помилково сприймають поєднання букв і т. д.

На першому етапі систематичного навчання у дітей з ЗПР проявляється часткове зорове і слухове сприйняття, недостатність планування і виконання складних рухових програм.

У даної категорії дітей недосконало сформовані просторові уявлення, які пов'язані з конструктивним мисленням.  При виконанні завдання з геометричними фігурами та візерунками діти не аналізують форму, не встановлюють симетрію, паралель з частин конструйованих фігур, з труднощами з’єднують їх в ціле. Діти з ЗПР виконують завдання на складання картинок з частин не прикладаючи зусиль, але при зображенні одного предмета. Але слід відмітити, що при ускладненні завдання виникають помилки. У всіх цих випадках діти потребують допомоги: від організації їх діяльності до наочної демонстрації способу виконання.[10]

Причини порушеного сприйняття у дітей з ЗПР:

• порушена інтегративна діяльність кори головного мозку, великих півкуль і, як наслідок, порушена координована робота різних аналізаторних систем: слуху, зору, рухової системи, що веде до порушення системних механізмів сприйняття.
• дефіцит уваги;
• недорозвинення орієнтовно-дослідницької діяльності в перші роки життя і, як наслідок, дитина не отримує повноцінного практичного досвіду, необхідного для розвитку його сприйняття.

Мета корекційно-розвиткових занять полягає у тому, щоб максимально допомогти дитині з ЗПР упорядкувати процеси сприйняття і навчити відтворювати предмет цілеспрямовано. На першому етапі навчання дорослий спрямовує сприйняття дитини на занятті, в більш старшому віці дитині пропонується план її дій. Для кращого розвитку сприйняття навчальний матеріал дитині пропонують у вигляді схем, кольорових фішок.

  Особливості розумової діяльності дітей з ЗПР вивчали У.В. Ульєнкова, Т.В. Єгорова, Т.А. Стрекалова та інші. Вони зазначали що на розвиток мислення впливають всі психічні процеси:

1. рівень розвитку уваги;
2. рівень розвитку сприйняття і уявлень про навколишній світ (чим багатший досвід, тим більше складні висновки може робити дитина);
3. рівень розвитку мовлення;
4. рівень сформованості механізмів довільності (регуляторних механізмів). [15]

У дітей відсутня концентрація на завданні, порушене сприйняття, мінімальний досвід - усе це визначає особливості мислення дитини з затримкою психічного розвитку. Страждає зв'язне мовлення, порушена здатність планувати свою діяльність за допомогою мовлення, порушене внутрішнє мовлення - активний спосіб логічного мислення дитини.

Загальні недоліки розумової діяльності дітей з ЗПР:

1. відсутність пізнавальної мотивації;
2.  відсутність аналізування орієнтовного етапу через вирішення розумового завдання;
3.  знижена розумова активність;
4. стереотипність мислення, його шаблонність;

Дитині важко зробити аналіз зразка, підкреслити головні частини предмета, в процесі власної діяльності ототожнити взаємозв'язок між частинами і відтворити дану структуру. Дітям вдається успішно класифікувати предмети за наочними ознаками, як колір і форма, але з великими труднощами  виділяють в якості загальних ознак: матеріал і величину предметів. При аналізі предмета чи явища дитина визначає несуттєві якості з недостатньою повнотою і точністю.

У дітей із затримкою психічного розвитку є порушення найважливіших розумових операцій, які служать складовими логічного мислення:

• аналіз;
• порівняння;
• класифікація.

У всіх дітей з ЗПР рівень логічного мислення значно відстає від рівня розвитку   нормотипового дошкільника. 

У дітей із ЗПР виникають труднощі при узагальненні. Для того щоб дитина зробила висновок, їй потрібна допомога дорослого, який вказує напрям думки, що виділяє ті залежності, між якими слід встановити зв’язки.^. На думку Ульєнкова У.В., «діти з ЗПР намагаються уникати ситуацій робити висновки. Діти із-за не сформованості логічного мислення дають випадкові, необдумані відповіді, не здатні аналізувати умови завдання. При роботі з особливими дітьми необхідно звертати увагу на розвиток всіх форм мислення». [15]

При використанні слів діти часто виділяють не тільки подібні, але поняття  до різних смислових груп. Відсутність словникового запасу пов'язана з недостатністю знань і уявлень цих дітей про навколишній світ, про кількісні, просторові, причинно-наслідкові відносини, що в свою чергу визначають особливості пізнавальної діяльності дитини із затримці психічного розвитку.

Порушення спостерігається і в процесі формування мовлення. У дітей з ЗПР період словотворчості настає пізніше і триває довше, ніж у дітей що в нормі. До кінця дошкільного віку у дітей цієї групи може спостерігатися сплеск  словотворчості.

4. Висновок

Отже, вивчивши закономірності розвитку психіки дитини із ЗПР, необхідним завданням не тільки патопсихології, а й дефектології та дитячої психіатрії,  є саме пошук цих закономірностей, вивчення причин і механізмів формування того чи іншого дефекту психічного розвитку дозволяють своєчасно діагностувати порушення і шукати способи їх корекції.

Спектр порушень психічного розвитку у дітей досить широкий. Затримка психічного розвитку проявляється в уповільненому темпі дозрівання емоційно-вольової сфери. Значне відставання і своєрідність виявляється в розумовій діяльності. У всіх дітей з ЗПР спостерігаються недоліки пам'яті, причому це стосується всіх видів запам'ятовування: мимовільного і довільного, короткочасного і довгострокового. Відставання в розумовій діяльності та особливості пам'яті найбільш яскраво проявляються в процесі вирішення завдань, пов'язаних такими компонентами розумової діяльності, як аналіз, синтез, узагальнення і абстрагування.

Враховуючи все вище сказане, до особливих дітей необхідний особливий підхід.

Вимоги до навчання, що враховують особливості дітей із ЗПР:

1. Дотримання певних гігієнічних вимог при організації занять, тобто заняття проводяться в добре провітрюваному приміщенні, звертається увага на рівень освітленості і розміщення дітей на заняттях.
2. Ретельний підбір наочного матеріалу для занять і його розміщення таким чином, щоб зайвий матеріал не відволікав увагу дитини.
3. Контроль за організацією діяльності дітей на заняттях: важливо продумувати можливість зміни на заняттях одного виду діяльності іншим, включати в план занять фізкультхвилинки.
4. Дефектолог повинен стежити за реакцією, за поведінкою кожної дитини і застосовувати індивідуальний підхід.

5. Подяка

Завдяки НПУ імені М.П. Драгоманова які надали допомогу при підготовці публікації «Особливості пізнавальної діяльності дітей ЗПР старшого дошкільного віку» а також хочу висловити Вам щиру вдячність за запрошення взяти участь у семінарі.

Список літератури

1. Актуальні проблеми діагностики ЗПР / / Под ред. К.С. Лебединської. - М.: Педагогіка, 1982. - 344 с.
2. Вікові особливості психічного розвитку дітей. / За ред. Дубровиной І.В. і Лисиной М.І. - М.: Просвещение, 1982. - 362 с.
3. Виготський Л.С. Передісторія писемного мовлення / / Хрестоматія з вікової та педагогічної психології .- Ч. I .- М.: Наука, 1980. - 458 с.
4. Готуємося до школи. - М.: Педагогіка, 1998. - 274 с.
5. Діти із ЗПР / Под ред. Власової Т.А. - М.: Просвещение, 1984. С. 47.
6. Дьяченко О.М. Про основні напрями розвитку уяви у дітей / / Питання психології .- 1988 .- № 16.
7. Затримка психічного розвитку / / Педагогічний енциклопедичний словник. - М.: Проспект, 2003. - 800 с.
8. Немов Р.С. Психологія освіти. - М.: Просвещение - ВЛАДОС, 1995. - 496 с.
9. Нікішина В.Б. Психологічне дослідження особливостей когнітивної сфери дітей із затримкою психічного розвитку та з розумовою відсталістю / / Ярославський педагогічний вісник. - № 4. - 2002. - С. 19.
10. Обухова Л. В. Концепція Жана Піаже: за і проти. - М.: Просвещение, 1981. - 117 с.
11. Навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. / За ред. Б. П. Пузанова. - Москва.: Academia, 2001. - 480 с.
12. Поддьяков М.М. До питання про розвиток мислення дошкільників / / Хрестоматія з вікової та педагогічної психології .- Ч. II - М.: Наука, 1981. - 458 с.
13. Піддубна Н.Г. Своєрідність процесів мимовільної пам'яті у першокласників з ЗПР / / Дефектологія. - № 4. - 1980.
14. Севастьянов О.Ф. Майбутній діалог: Ж. Піаже і Л.С. Виготський про природу езопової мови / / Психологічний журнал. - 1989. - Т. 10. - № 1. С. 118.
15. Ульєнкова У.В. Шестирічні діти з ЗПР. - М.: Педагогіка, 1990. - 372 с.

Резюме:

Мета дослідження: визначити особливості пізнавальної діяльності дітей з затримкою психічного розвитку старшого дошкільного віку.  Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури.

Ключові слова: ЗПР, сенсорні системи,  діти, корекція.

Ключевые слова: ЗПР, сенсорные системы, дети, коррекция.

У статті проаналізовано сутність поняття «особливості пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку».