Особливості візуального моделюванняу музично-педагогічній діяльності в рамках концепції НУШ

Особливості візуального моделювання у музично-педагогічній освіті в рамках концепції НУШ

Підготувала:

Вчитель музичного мистецтва

 та інтегрованого курсу «Мистецтво»

Сумської ЗОШ №4 імені Олександра Аніщенка,

Петреску Яна Володимирівна

Одним із важливих засобів розвитку співацького голосу школярів є візуальне моделювання навчального процесу.

Термін «візуалізація» походить від латинського «visualis» – сприймається візуально, наочний. «Візуалізація» – це процес представлення даних у вигляді зображення з метою максимальної зручності їх розуміння; надання осяжної форми будь-якому об’єкту, суб’єкту, процесу тощо. Проте таке розуміння візуалізації передбачає мінімальну розумову і пізнавальну активність дитини, а візуальні дидактичні засоби виконують лише ілюстративну функцію.

У словнику-довіднику С. Гончаренко «візуалізація» – це, в психології і психотерапії , побудова зорових образів в голові, для зміни свого світосприйняття і негативних, підсвідомих установок, і глибинних, часто ірраціональних переконань, з метою позбавлення від різних емоційно-психологічних життєвих проблем. Інше визначення візуалізації дає Л. М. Василевський: «Процес візуалізації – це згортання розумових змістів в наочний образ; бувши сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою адекватних розумових і практичних дій». Таким чином автор виокремлює такі поняття як «візуальний», «візуальні засоби» від понять «наочний», «наочні засоби».

Принципу наочності в контексті проблем, пов’язаних з активізацією навчального процесу, не приділяється достатньої уваги. Наочність часто розглядається як фактор полегшення сприйняття та підвищення запам’ятовування навчального матеріалу, тобто в її ілюстративній функції. Зрозуміло, що необхідність спеціальної підготовки навчального матеріалу, який дозволяє у візуальноосяжному вигляді дати учням основні або необхідні відомості про композитора чи музичний твір, продиктована інформаційною насиченістю сучасного світу. Під активними засобами візуалізації ми розуміємо не просто ілюстративний матеріал, а систему передачі візуальної інформації, яка адекватно реагує на дії суб’єкта навчального процесу і дозволяє йому здійснювати управління певною інформацією.

Під час візуалізації навчального матеріалу слід враховувати, що наочні образи скорочують ланцюг словесних міркувань і можуть синтезувати схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим інформацію.

На думку І. Габа «моделювання» – це складний процес розвитку музичного сприйняття, який передбачає використання художнього виконання творів, слова педагога й наочних засобів.

У філософії термін ― «моделювання» розглядається як ―метод дослідження об’єктів, пізнання; побудова і вивчення моделей реально існуючих предметів і явищ і конструйованих об’єктів для визначення або поліпшення їхніх характеристик, раціоналізації способів побудови, управління тощо.

У соціології під «моделюванням» розуміють – метод дослідження соціальних явищ і процесів на їх моделях, тобто опосередковане вивчення соціальних об’єктів, у процесі якого вони відтворюються в допоміжній системі (моделі), що заміщає в пізнавальному процесі оригінал і дозволяє отримувати нове знання про предмет дослідження.

У педагогічних дослідженнях питання моделювання освітлюються в роботах С. Архангельського, А. Зотова, Ю. Конаржевського, Н. Кузьміної та інших. Вчені підкреслюють, що цей метод є інтеграційним, оскільки дозволяє об’єднати емпіричне і теоретичне. Моделювання, як метод пізнання, широко використовується в шкільній практиці і застосовується з метою вивчення об’єктів і процесів, їх перетворення, а також може слугувати основою або початковою стадією проектування.  Розвиток педагогічного моделювання в сучасній новій школі є результатом усвідомлення тісної єдності системи освіти і соціокультурної сфери. Соціально-педагогічні освітні системи покликані здійснювати активну взаємодію між усіма суб’єктами освітнього процесу та соціальним середовищем. Саме педагогічне моделювання здатне вирішити проблему неузгодження між існуючими потребами педагогічної практики в соціальній, освітній, музичній, творчій діяльності. У галузі музичної педагогіки ці думки актуальні в контексті використання наочності на уроках музичного мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво»

Візуальне моделювання включає в себе комплексне розв’язання цілого ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:

• вокально-педагогічне лаконічне визначення мети;
• конструювання навчального матеріалу, що потребує опанування;
• визначення методів і прийомів навчання;
• визначення організаційних форм музичного навчання;
• підбір дидактичних засобів, матеріалів і способів їх використання у навчальному процесі (підручників,  нотних збірників музичних творів, фонограм, дисків, таблиць тощо).

У навчально–виховному процесі мета завжди асоціюється з уявленнями про очікувані кінцеві результати цього процесу. Вироблені уявлення про ті прогресивні зміни в особистості музичної освіти учнів, яких прагне досягти вчитель під час уроку, і є педагогічною метою.

Застосування теоретичних знань для розв’язання методичних проблем – процес творчий і доволі складний, адже неможливо виробити такі алгоритми чи правила, які б розкривали шляхи використання загальних знань у конкретних ситуаціях і з конкретним класом. Тому у викладання Музичного мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» доцільно ввести елементарне музикування, елементарні знання нотної грамоти, початкові знання з музичної літературі в ігоровій формі, саме такі зміни, полегшували б застосування теоретичних знань на практиці.

Таким чином, ураховуючи комплексне планування завдань навчального процесу, підготовку навчального матеріалу (пісні, слухання музики, елементарне музикування тощо), добір методів і форм організації навчання у НУШ потребують ґрунтовного знання особливостей учнів, їх типологічних та індивідуальних особливостей (анатомо–фізіологічних, співацьких можливостей, психологічних характеристик, а також поведінки, працездатності тощо), вивчення відповідних тем із музичної педагогіки (зміст музичної освіти, його організаційні форми, методи навчання тощо) здійснюється на основі актуалізації та використання знань учнів.

У процесі реалізації даного аспекту до кожного мистецького твору застосовують певні питання прикладного характеру, які візуально моделюють музично-педагогічну творчість здобувачів освіти. Вони можуть розкривати змістовну частину виконаного твору, його музичні характеристики за засобами виразності.

Організація музично–педагогічної творчості учнів НУШ складається з різних форм і методів навчання. У них змістовною основою є ознайомлення здобувачів освіти з початковими поняттями музичної системи, за допомогою якої здійснюється музична освіта, виховання і розвиток.

Добір дидактичних матеріалів для візуального моделювання навчального процесу у освітніх навчальних закладах відбувається через складання календарного плану для учнів різних вікових категорій. Керуючись навчальними програмами з предмету «Музичне мистецтво та інтегрованого курсу «Мистецтво», які конкретизують зміст кожної теми, вчитель візуально моделює для учнів навчальне забезпечення дидактичними матеріалами, в якості яких виступають:

– музичні твори: пісні, оркестрова музика, вокальна музика;

– підручники і навчальні посібники;

 – схеми, таблиці, плакати;

– слайди;

– відеозаписи, фонограми;

– ілюстративні наочні засоби.

Отже, цінність візуального моделювання полягає у тому, що учні оволодівають технологією застосування теоретичних знань у конкретних ситуаціях, його методологією. Єдиною формою музично–педагогічної освіти у навчальному процесі є візуальне моделювання знань здобувачів освіти.