Наш урок можна назвати по-різному: Урок спогадів. Урок настанов. Урок мрій. Урок прощання з дитинством. Але всі ці поняття об'єднує одне – останній урок вашого шкільного життя. Для вчителів – частка їхнього життя, яку вони прожили разом з вами віддаючи свої знання, досвід, любов…Для батьків – це нервовий шок, усвідомлення того, що діти вже дорослі, і тепер їх чекають нові клопоти. А для самих 11-класників – це прощання з дитинством, з дивовижним шкільним світом.
Моє вчительське серце сьогодні б'ється прискорено. На душі урочисто і трішки сумно. Урочисто - тому що сьогодні ви закінчили 11-річний шлях по дорозі знань, сумно – бо доводиться розлучатися . Пам'ятаєте, в Распутіна сказано, що всяке прощання дає надію на зустріч. Я сподіваюся, що у ваших серцях оселилися доброта, сердечність, милосердя,порядність. Ви розлучаєтеся зі світом дитинства, безтурботним і щасливим. А ми, вчителі, підводимо підсумки своєї педагогічної діяльності.
Знайте, де б ви не були, ким би ви не стали, кожне слово про вас, про ваші справи доставлять мені радість. Сьогодні я скажу вам «Дякую». Спасибі за те,що я пізнала радість праці. Разом з вами робила відкриття. Ви розумні старанні діти, які прийшли до школи за знаннями. Сьогодні ви прощаєтеся зі шкільним уроком, він останній у вашому житті. Ваші серця схвильовані. А яке ваше серце, чим воно наповнене – це залежить від ваших батьків. Ви починали разом з ними своє пізнання світу повзаючи за іграшкою, коли ще не вміли ходити. Поступово батьки вас піднімали за руку, піклуючись, щоб не забилися. Вони завжди турбувалися про ваше моральне здоров'я, розумову і фізичну досконалість. І ось настав момент, коли їм доводиться тягнутися за вами навшпиньки, маючи на увазі не тільки ваш зріст, але і погляди, судження.
Шановні батьки. Я скажу вам вчительське спасибі за ваших дітей. Вони вміють себе вести, вони виховані, а найголовніше – вони добрі і відкриті. У цьому ваша заслуга. Я вам дуже вдячна що цей рік навчання ми з вами були однодумцями, що ви завжди відгукувались на мої прохання. Напевно, тому і з вашими дітьми , якщо і виникали якісь непорозуміння, то вони були крихітними
Саме благе на ниві життя - служіння добру і правді. Найсвятіші поняття - мама, отчий дім, Батьківщина. Найвірніша дорога - дорога чесної праці. Найзначніша справа - та, яке ти сам вибрав і якій відданий. Самий мужній вчинок - визнання власних помилок. Сама міцна життєва опора - знання. А найкраща школа -Білозерська № 18!
Висновки. Якщо ви помітили, що над вами починає брати гору неохота працювати, лінь, - мобілізуйте всі свої сили, волю, щоб подолати цей стан. Найважливіше – перемога над собою. Уже перша невеличка перемога додасть сили, поверне віру в себе, а далі будуть перемоги вагоміші. І ви побачите: чим більше труднощів подолано, тим цікавіше вам учитись. Тож не давайте притулку у своїй душі лінощам, бо вони – ваш лютий ворог.