Осучаснення форм і методів роботи в організації діяльності органів самоуправління

    Осучаснення форм  і методів роботи в організації діяльності органів самоуправління

        Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч на віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить у характер вихованців.

                                                                  К.Д.Ушинський

   Учнівське самоврядування та його розвиток в сучасних освітніх умовах є дуже важливим і актуальним. Чому на сьогоднішньому етапі виникає так багато проблем з розвитком учнівського самоврядування?

Перш за все це небажання дорослих прийняти учнівське самоврядування як справжню школу демократії для вихованців навчально-виховного закладу. Ми, дорослі, ховаємося за купою паперів, наказів, розпоряджень, вказівок, не задумуючись, що поряд вже дорослі діти, які бажають навчатися Жити у цьому світі.

По-друге, проблемою залишається небажання дорослих, педагогів жити та мислити по-новому, так, як прагнуть наші вихованці. А виховувати учнів, як колись, не виходить, вони, учні, диктують свої правила та закони життя.

   Учнівське самоврядування – це соціальне начало діяльності учнівського колективу, яке допомагає розвинути організаторські якості особистості, виробляє в учнів навички і прийоми організаторської діяльності, вміння планувати, правильно розподіляти доручення, налагоджувати облік і контроль.

      Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні  рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до управління класними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування

   Без учнівського самоврядування класний керівник ефективно працювати не зможе. Сьогоднішній день дуже складний. Героєм дня став не творець, а ділок. Це сприяє відчуженню учнів. Виникає питання: чому учні не шукають захисту у самореалізаціях, не хочуть захопити себе, реалізувати власні можливості, довести своє «Я».

     Створивши для учнів широке поле можливостей, для самореалізації, орієнтуючи їх на досягнення соціально корисної мети, усуваючи різні несправедливості з їх життя, можливо відвести їх від асоціальних форм поведінки.

     Головне завдання самоврядування – виховати в учня почуття власної гідності.

     Роль класного керівника – всіляко підтримувати, сприяти, допомагати органам самоврядування.

     Із метою об’єднання зусиль класного керівника і класного колективу для добрих і корисних справ, щоб зробити класне життя змістовнішим, веселішим, цікавішим.

     Головним завданням своєї роботи як класного керівника вбачаю  у формуванні та розвитоку соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості.

     Учнівське самоврядування в класі є  педагогічно доцільним способом організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих понять життя класу.

     Діяльність учнівського самоврядування скеровується на підвищення якості навчання, зміцнення свідомої дисципліни, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи та творчої самодіяльності, реалізацію їхніх прав та обов’язків.

     Головним принципом у проектування учнівського самоврядування  повинна стати активність самих учнів через надання їм можливостей вибору шляхів моральної і мовленої поведінки, створення таких умов, в яких особистість має можливість самостійно розмірковувати про найрізноманітніші життєві проблеми та розв’язувати їх, організацію процесу самопізнання та самореалізації особистості, розвиток навичок самодіяльності.

     Важливий принцип учнівського самоврядування – «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо».

     Цінність організації учнівського самоврядування в класі полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав і обов’язків.              

      Новий навчальний рік завжди розпочинається із розподілу доручень на перших класних учнівських зборах. Це робимо за бажанням.

     Діяльність дітей – творча. Творчість передбачає створення нового, оригінального. Важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове – тільки так розвиваються творчі здібності.

   Виходячи з теоретичних знань та життєвого досвіду, я прийшла до висновку, що тоталітарні методи виховання не дадуть позитивних результатів. Лише партнерське спілкування з учнями, розвиток активної творчості кожного, усвідомлення значущості, віри в свої сили допоможуть створенню учнівського колективу з єдиними цілями, бажаннями і в майбутньому сприятимуть легко йти по життю з відповідним багажем організаторських здібностей і творчо підходити до вирішення будь-яких проблем.. Класне самоврядування є конкретним видом діяльності дітей. Відповідаючи за окремі розділи роботи свого колективу, беручи участь у діяльності активу класу, комісій, у чергуванні, учні організовують своїх товаришів на виконання певних завдань, беруть участь у плануванні, контролюють і перевіряють один одного, організовують змагання, виховні заходи. Цю діяльність учнів можна назвати організаторською.

     Усяка діяльність людини є поштовхом до розвитку, що дуже важливо. В організаторській роботі діти набувають низки навичок, умінь і знань. У них розвиваються певні моральні якості й формуються риси характеру.

     У школі первинним колективом є клас. У ньому обираються відповідальні за розділами роботи й формуються таким чином органи самоврядування. Чим більше учнів активно працюють в органах самоврядування, тим більше вдосконалюється робота кожного з них, нагромаджується корисний досвід, складаються традиції. Самоврядування збільшує обов’язки, значно розширює права органів колективу класу .

    Починаючи з 5-го класу я намагаюсь створити дієву схему роботи учнівського самоврядування в класі. Щоб це було не лише на папері, а допомагало у згуртуванні та роботі класного колективу. Наша мета – ознайомлення з історією, славними традиціями України, об'єднання зусиль для добрих і корисних справ, розвиток власних здібностей і талантів, виховання бережливості  в усьому, поваги й любові до своєї родини, виховання громадянина України – носія національних цінностей та загальнолюдських надбань. Провідною ідеєю є  всебічне виховання учнів через участь в органах учнівського самоврядування.

У своїй роботі я  використовую один із найважливіших принципів виховання – забезпечення активної позиції учнів та їхніх представницьких органів у житті і колективній діяльності. Суть полягає в органічному поєднанні самоврядування, самостійності та ініціативи учнів з педагогічним колективом. Я намагаюсь надати учням право бути організаторами власних справ, допомагати активу вихованців, тактовно підтримувати всі їхні починання. В своїй роботі ми прагнемо залучати всіх учасників до планування, розподілу обов'язків, наперед визначати потреби організаційної діяльності, прогнозувати результати роботи, оцінювати не лише за результатом, а й за характером стосунків у процесі роботи.

Виступаючи в ролі і виконавців і організаторів діяльності, мої вихованці постають перед необхідністю виявити взаємну відповідальність, допомогу, вимогливість. Маючи бажання утвердитися в колективі ровесників, учні намагаються виявити себе якнайкраще в системі стосунків відповідальної залежності.

Моїми основними завданнями в роботі з учнівським самоврядуванням є - навчати організаторській майстерності: планувати (що і як робити), роз'яснювати кожному важливість запланованої справи; призначати відповідальних за кожну ділянку спільної справи; дотримувати черговості в розподілі доручень; аналізувати результати і засоби, якими їх досягнуто; визначати особистий внесок кожного учня у загальну справу.

Цього року, за ініціативи учнівського самоврядування, проведено два великих проект під назвою «Краю мій рідний». Перший –віртуальна екскурсія «Хортиця – одне із семи чудес світу». . Учні класу,об'єднавшись в три групи, створювали проекти на дану тему, що дало їм змогу глибше познайомитися з рідним краєм.. Цікавим у захисті проекті було те, що  кожен учень міг представити вишуканий матеріал, висловити своє ставлення до нього. На мою думку, такі виховні години дають учням можливість реально бачити світ таким, яким він є. Другий – «Подорожуємо Україною. Дніпро – місто контрастів»(подорож була запланована за бажанням дітей).  Метою даного проекту було ознайомлення з новітніми підприємствами сучасного типу зокрема заводом «Інтерпайп сталь» та  ознайомлення з матеріалами музею ретро автомобілів «Машина часу».  Важливу роль відіграє групова робота, тому потрібно враховувати побажання дітей, але сліпо не наслідувати їм.

    У груповій діяльності формується вміння прийти на допомогу у потрібну хвилину: пояснити, перевірити, порадити. Складаються товариські взаємостосунки.

      При підготовці та проведенні  виховних годин намагаюсь організувати роботу так, щоб усі учні були залучені до діяльності, мали можливість розуміти і обговорювати результати своїх досягнень, були в них зацікавлені.

Вважаю, якщо класний керівник не прагне зацікавити школярів, залучити їх до творчої активної діяльності, такий класний керівник «працює сам для себе».

Тому і форми проведення виховних годин та заходів  добираю такі, які б ефективно впливали на емоції, свідомість учнів, пробуджуючи в них інтерес та мотивацію, самостійність мислення та дій. Саме за таких умов можна досягти високих результатів.

   Все людське пізнання є безперервним процесом постановки та вирішення нових завдань. Тому процес виховання  намагаюсь організувати  таким чином, щоб учень був змушений постійно тренувати здатність вирішувати творчі завдання.

Набуваючи досвіду самостійного вирішення завдань, мої учні  поступово приходять і до самоосвіти – оволодіння теоретичним матеріалом і практичним вмінням, що створює можливості для самопізнання і самореалізації особистості.

Саме тому намагаюсь працювати в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що сприяє розвитку співробітництва.

Вважаю, що сьогодні повинна змінитись  роль класного керівника: він повинен бути не наглядачем, не контролером, а виконувати роль консультанта, стати старшим товаришем, другом, порадником, партнером у спільній діяльності.

Такий класний керівник не домінує, а співпрацює з учнями. Вони особистісно захоплені один одним, довіряють, поважають думки, почуття, позитивно налаштовані на творчість, вони співавтори заходу.

Саме співпраця учня і вчителя стане ще одним ключем до успіху наших учнів.

Формула успіху учнів у кожного вчителя різна. На мою думку, це залежить не лише від форм і методів, які ми застосовуємо у своїй роботі. Напевно, не останню роль в цьому відіграє і сама особистість класного керівника. Для того, щоб наші діти досягли успіху, ми ніколи не повинні зупинятися на досягнутому, постійно бути в творчому пошуку, займатися самовдосконаленням.

    Для того, щоб самоврядування діяло, класному керівнику, на мою думку,  потрібно:

     1. Щирість, довіра, любов, уміння бути молодим, йти в ногу з життям.

     2. Бажання співпрацювати. Єдність і злагода. Віра у самоврядування.

     3. Я – консультант. Порадник.

   Діти вчаться у самого вчителя.Неталановитих дітей немає

. Академік І.Ярмаченко сказав:

• Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитина живе в атмосфері ворожнечі, вона вчиться агресивності.
• Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.
• Якщо дитина виростає в терпимості, вона вчиться розуміти інших.
• Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
• Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
• Якщо дитина росте в атмосфері приязні, вона вчиться любити людей.

«Кожну справу плануємо, самі виконуємо і самі оцінюємо» - це головне гасло самоврядування. Якщо вилучити якусь частину, то від самоврядування нічого не залишиться. Самоврядування не можна дати, не можна взяти, його треба поступово вводити, роками виробляти й удосконалювати.