Ознайомлення з морфологією збудників інвазійних захворювань, діагностика гельмінтозів

Лабораторно-практичне заняття № _9_

ТЕМА: Ознайомлення з морфологією збудників інвазійних захворювань, діагностика гельмінтозів.

МЕТА: Вивчення морфології трематод, їх яєць .Освоїти основні методи лабораторних досліджень фекалій на виявлення гельмінтозів.

ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ: мікроскопи, предметні скельця, накривні скельця, пінцети, скляні палички, стаканчики, бактеріологічні чашки, кювети, сита, очні піпетки, вата, дротяні петлі, насичений розчин натрію хлориду, вода, пакувальний матеріал, рисунки яєць паразитичних червів.

Рекомендована література: Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г.; Паразитологія та інвазійні хвороби тварин за редакцією В.Ф.  Галата К. Вища освіта 2006;  Шевцов О.О. Практикум з паразитології К.Вища школа,1990 ; Галат В.Ф. Практикум з паразитології К. Урожай 1990

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ: студенти повинні бути в халатах, мати гумові рукавички, під час роботи не вживати їжу. Після заняття прибрати робоче місце, вимити руки з милом.

ЗАВДАННЯ:

1.Вивчити будову фасціол, парамфістоматид і дикроцеліїв.

                   2.Навчитися відрізняти  яйця цих паразитичних організмів

3.Ознайомитися з устаткуванням та реактивами, які застосовують для гельмінтокопроскопічних досліджень

        4.Провести гельмінтоскопічне, гельмінтоовоскопічне, гельмінтоларвоскопічне дослідження фекалій від тварин

.

                                    _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________-

Методичні вказівки

Фасціола звичайна – Fasciola hepatica – коричневого кольору із зеленуватим відтінком, листоподібної форми трематода, від 2 до 3 см завдовжки і близько 1см завширшки, кутикула озброєна дрібними шипиками. Ротовий і черевний присоски розвинуті слабо, зближені між собою і розташовані в передній частині тіла.

Початкова ділянка кишкових стовбурів утворює бокові відгалуження. Розетко-подібна матка і гіллястий яєчник розташовані в передній частині тіла позаду черевного присоска. Сильно розвинуті жовточники займають бокові поля тіла паразита. Статева бурса і цитрус розташовані між розвилкою кишечника і центром черевного присоска. Поруч із цитрусом знаходиться зовнішній отвір матки (жіночий статевий  отвір).

На відміну від фасціоли звичайної Fasciola gigantica має видовжену форму і більшу довжину тіла (5 – 7 см) її зареєстровано тільки у південній і південно – східній частинах країни. Яйця фасціоли великі: 0,13-0,14 мм завдовжки і 0,07 – 0, 09 мм завширшки, овальної форми, симетричні, золотисто – жовтого кольору з кришечкою на одному з полюсів, виділяються у зовнішнє середовище незрілими (всередині несформована личинка мірацидій). Фасціоли паразитують частіше у жовчних протоках печінки жуйних тварин, іноді людини.

 Збудники парамфістоматидозів в Україні - Paramphistormim ichikowai i Liorchis scotie. Це порівняно невеликі трематоди (від 5 до 15 мм завдовжки), мають конічну форму, за життя рожевого кольору. Органом фіксації є черевний присосок, який сильно розвинутий і розміщується в задній частині тіла.

Opisthorchis felineus має ніжне витягнуте тіло, довжи­на якого 8—13 мм і ширина 1,2-2 мм. Присоски недорозвинені. 

 Яйця  трематод жуйних тварин мають досить велику питому вагу, тому для діагностики трематодозів застосовують методи осадження. 

Методичні вказівки

Діагностика гельмінтозів має свої особливості, і точний діагноз може бути установлений у разі виявлення збудників хвороби. З цією метою застосовують методи зажиттєвої та посмертної діагностики. Залежно від мети діагностику гельмінтозів проводять для науково-дослідних або профілактичних робіт, установлення екстенсивності й інтенсивності інвазії, а також для диференціації збудників.

Зажиттєва діагностика ґрунтується на вивченні епізоотологічних даних

(зональні особливості хвороби, видовий склад збудників, порода і вік тварин,

пора року, джерело інвазії), клінічних ознак хвороби та результатів лабора-

торних досліджень.

Основного значення надають результатам гельмінтокопроскопічних і спеціальних досліджень крові, сечі, молока, шкіри, м’язів, сухожилків, витікань з очей, вмісту шлунка. Для проведення лабораторного дослідження фекалій необхідні: мікроскопи, предметні скельця, накривні скельця, пінцети, скляні палички, стаканчики, бактеріологічні чашки, кювети, сита, очні піпетки, вата, дротяні петлі, насичений розчин натрію хлориду, вода, пакувальний матеріал, рисунки яєць паразитичних червів.

При позитивних результатах виявляють яйця, личинки, статевозрілих гельмінтів або їх фрагменти, еозинофілію.

Гельмінтокопроскопічні дослідження поділяють на гельмінтоскопічні (виявлення статевозрілих гельмінтів або їх фрагментів), гельмінтоовоскопічні

(від лат. ovum — яйце) і гельмінтоларвоскопічні (від лат. larva — личинка),

під час яких знаходять яйця або личинки паразитичних червів.

Гельмінтоскопічні методи діагностики. Гельмінтоскопію застосовують для виявлення статевозрілих і юних паразитичних червів або їх фрагментів у фекаліях, а також у порожнинах та органах хворих тварин.

Гельмінтоовоскопічні методи діагностики. Гельмінтоовоскопія охоплює велику кількість методів дослідження, які використовують для виявлення яєць паразитичних червів.

Слід пам’ятати, що інтенсивність виділення яєць гельмінтами залежить від багатьох чинників. Наприклад, у період лактації у овець значно підвищується виділення яєць кишкових нематод. Навпаки, восени, зі зниженням температури повітря у збудників диктіокаульозу настає статева депресія. Яйця гельмінтів потрібно диференціювати від спор, грибів, яєць кліщів, тощо. Основними ознаками яєць паразитичних червів є певна структура їхніх оболонок (гладенька, комірчаста, наявність кришечки, горбків, пробочок) і внутрішня організація (зародок на різних стадіях розвитку).

Висновки

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ:

1. Перерахуйте необхідне обладнання та реактиви, які застосовують для гельмінтокопроскопічних досліджень.

2. Як проводять гельмінтоскопічні дослідження?

3.Опишіть методику проведення гельмінтоларвоскопічних досліджень?

4. Які ви знаєте лабораторні методи дослідження фекалій на виявлення яєць гельмінтів