Тема виховного заходу "Цифрові технології та їх вплив на психологічний та фізіологічний стан людини."

Тема: Цифрові технології та їх вплив на психологічний та фізіологічний стан людини

Мета: Розкрити позитивний та негативний вплив сучасних цифрових технологій на психоемоційний  стан дітей та молоді, задля покращення правильного відношення до власного здоров’я, донести до студентів необхідність формування відповідного ставлення до здоров’я , розуміння шкідливого впливу технологій та невідворотність їх розумного використання.

Обладнання: презентація Power Point, анкети, проектор, ручка, листочки, комп’ютер.

Підготовчий етап

1. Попередження учнів про виховну годину (місце, час, обов’язкова присутність).

2. Підготовка роздаткового матеріалу.

Хід виховної години

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина

 

1. Вступне слово:

Сучасне суспільство з кожним днем все більше поринає в світ цифрових технологій. ІТ технології в даний час все більше впроваджують в професійну діяльність та в освітній процес.

Впродовж кількох останніх десятиліть відбувається тенденція широкого розповсюдження відео­дисплейних терміналів, тобто персональних комп’ютерів, ноутбуків, планшетів, смартфонів. Можливості мережі Інтернет значно збільшили кількість людей, які використовують гаджети не лише для професійної діяльності, а й для спілкування чи розваг. У зв’язку з цим в медицині навіть сформувалося нове поняття – ​«цифрове око» (digital eye), що характеризує фізичний дискомфорт, який виникає внаслідок 2-годинного перебування перед екраном гаджета на відстані <30-40 см. 

Статистичні дані свідчать, що в середньому людина проводить понад 20 годин на тиждень перед екраном смартфона. На думку експертів Американської офтальмологічної академії, в наш час сформувався новий тип міленіум-­дитини, котра живе екранним життям як удома, так і в школі чи дитячому садку.  

 

2. Запитання до студентів та обговорення.

Анкета.

- Чи уявляєте ви своє життя без  цифрових технологій?

-  Як часто ви користуєтесь своїми гаджетами?

- Скільки  годин на добу ви проводите на свіжому повітря? ( якщо мало, то З чим це пов’язано?)

- Скільки часу ви приділяєте  на реальне спілкування зі своїми рідними та друзями? ( якщо мало, то З чим це пов’язано?)

- Чи приховуєте ви від батьків реальний час проведення за гаджетами? ( за статистичними дослідженнями в світі 40% людей приховує)

Кількість дітей, які користуються смартфоном, продовжує зростати: 95% підлітків США мають смартфон або доступ до нього, 85% дітей віком 12-15 років користуються ним щодня. Схожа тенденція спостерігається й у Європі.

 В Україні  цифровими технологіями регулярно користуються 71% українців.

Дослідження показує, що найбільше  користуються жінки 52%, чоловіки – 47%.

Найбільше користувачів  у Центрально-Північних регіонах України (33%), на Сході – 29%, Західні регіони – 27%.  Південь країни досяг показника у 11%.

Найбільша кількість користувачів серед осіб віком від 25-34 років (25%). Друге місце по користуванню займають користувачі віком від 35 до 44 років – 21%. 18% – особи віком від 45 до 54, підлітки та молодь віком від 15 до 24 років складають лише 15%. 12% – віком від 55 до 64 років та 8% особи старші 65 років.

 

3. Фрагмент бесіди

• Назвіть будь ласка, які типи програмно – апаратних засобів ви знаєте і використовуєте в навчанні, спілкуванні, життєвих ситуаціях?

1.                   Засоби із зовнішньою клавіатурою:

•           Настільний персональний комп’ютер
•           Ноутбук
•           Нетбук

2.                   Моноблоки:

•           Планшети звичайні та із зовнішньою клавіатурою
•           Смартфони
•           Електронна книга

- Які  програмно – апаратні засоби найбільш затребувані?

- Як ви вважаєте на які системи та органи, негативно впливає використання цифрових технологій? ( Опорно – рухова система, серцево – судинна система, дихальна система, ендокринна система, нервова система, вестибулярний апарат, органи зору та інші).

-Чи впізнаєш ти себе на одному з малюнків? Якщо так, то ти ризикуєш відчути на собі негативні негативні наслідки неправильного використання програмно-апаратних засобів.

- Назвіть  порушення або захворювання, які виникають під час користування цифрових технологій? Сухість очей -  коли людина мало кліпає очима; зорова втома; астенопія – ​це функціональний розлад зору, при котрому виконання зорової роботи неможливе або утруднене; потилична невралгія – ​біль уздовж верхньої частини шиї та задньої частини голови та інші.

- Наведіть  приклади проблемного впливу комп’ютерних технологій на молодь.

Наприклад:

У пуб­лікації в Британському журналі офтальмології вказано, що студенти проводять майже третину доби перед екраном. Таке значне користування смартфоном підвищує зорове навантаження, спричиняючи синдром цифрового ока. Від симптомів цього розладу страждає понад половина користувачів смартфонів.[4]

Уже в 1997 р. Американська асоціація оптометристів запропонувала термін «комп’ютерний зоровий синдром», однак згодом цифровий світ значно розширився й нині час­тіше застосовується поняття «цифрове око».[3]

Основними симптомами, пов’язаними з цифровим пере­напруженням ока, є втомлюваність, головні болі, затуманювання зору, сухість в очах, біль у шиї та плечах. Під час користування смартфоном можна зіткнутися з низкою проблем: несприятливий вплив синього світла екрана, «сухе око», міопія, тривале фокусування погляду на близькій відстані, болі в хребті та м’язах.[2] 

Наслідком перевантаження шийного відділу хребта може стати потилична невралгія – ​біль уздовж верхньої частини шиї та задньої частини голови.

 У медичних дослідженнях показано, що тривале користування смартфоном здатне підвищувати внутрішньоочний тиск (ВОТ). Вважається, що механізмами цього підвищення є акомодація та конвергенція, скорочення зовнішніх очних м’язів, психофізіологічний стрес, сухість очей, порушення постави. На ступінь підвищення ВОТ можуть впливати колір фону та тексту, розмір і стиль шрифту. Хворих на глаукому слід попередити про необхідність зменшити користування смартфоном, особливо у вечірній і нічний час. Для зниження ВОТ доцільно користуватися аналогами простагландинів, які максимально та стабільно знижують цей показник протягом доби, від­даючи перевагу препаратам без консервантів.[3,4]

- Назвіть, які ви знаєте  типові ризики для організму.

Отже, за Вашими  відповідями, аналізом  фахівців їх можна систематизувати наступним чином:

 ►Ризики фізичного перевантаження організму:

 ризики для опорно-рухового апарату: порушення постави, сколіоз, остеохондроз, захворювання суглобів рук (тунельний синдром, тендиніт, хвороба Де Кервена та ін.), зміщення або деформація міжхребцевих дисків;

 ризики для серцево-судинної системи: погіршення кровообігу в нижніх кінцівках та органів малого тазу, ризик тромбозу, збільшення навантаження на серцевий м'яз, погіршення кровопостачання головного мозку;

 ризики для дихальної системи: погіршення газообміну в легенях, задуха (гіпоксія);

 ризики для ендокринної системи: порушення обміну речовин, зайва вага, розвиток діабету 2-го типу;

 ризики для органів зору: синдром «сухого ока», зниження гостроти зору, руйнівний вплив на сітківку ока;

 ризики для нервової системи: порушення роботи вегетативної нервової системи, виснаження центральної нервової системи.

► Ризики впливу різночастотних полів:

 зміна функціонального стану вестибулярного апарату: головний біль, запаморочення, погіршення самопочуття, зниження працездатності, швидка втомлюваність тощо;

 порушення сну (сонливість або безсоння);

 зниження імунітету;

 збільшення ризиків виникнення новоутворень.

► Ризики психічного перевантаження організму:

 погіршення зосередженості та працездатності.

 дратівливість, обмеження спілкування.

 ризик розвитку залежностей: від комп’ютерних ігор, веб-серфінгу (блукання різними сайтами), віртуального спілкування тощо

 зниження відчуття грані між віртуальним світом і реальністю.

 стреси (через втрату інформації, неможливість переглянути е-пошту, відсутність лайків або негативні коментарі у соцмережі тощо).

 

4. Давайте проведемо анкетування чи правильно облаштоване Ваше робоче місце.

Анкета «А у мене вдома...»

1. У кімнаті, де розташоване моє робоче місце, освітлення:

 і штучне, і природне  тільки штучне  тільки природне

2. Коли я працюю вдома з програмно-апаратним засобом, кімната добре освіт-лена:  так  ні

3. Я працюю з програмно-апаратним засобом в темній кімнаті (з вимкненим світлом):  ні  так

4. Коли я працюю з програмно-апаратним засобом вдома, світло (від лампи та вікна) падає:  зліва  справа  спереду

5. У кімнаті, в якій я працюю з програмно-апаратним засобом, проводжу регулярне провітрювання (після кожного використання засобу, але не рідше, ніж раз на годину).  так  ні

6. У кімнаті, в якій я працюю з програмно-апаратним засобом, проводиться що-денне вологе прибирання.  так  ні

7. Щоразу перед початком роботи я очищаю монітор від пилу та інших забруд-нень.  так  ні

8. Я ретельно протираю клавіатуру і мишку не рідше ніж раз на місяць.

 так  ні

9. Після роботи з будь-яким комп’ютером я проводжу особисту дезінфекцію (мию руки з милом, або ін.).  так  ні

10. Моє робоче крісло (стілець) можна регулювати за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки.  так  ні

11. На моєму робочому столі є спеціальна підставка для монітору.  так  ні

12. На моєму робочому столі є спеціальний пюпітр (для книг, конспектів, план-шету і т.д.).  так  ні

13. Працюючи з ноутбуком або планшетом я використовую додаткову (зовнішню) клавіатуру.  так  ні

14. Мій монітор розташований таким чином, що його задня стінка не «контак-тує» з людиною (розвернута до стінки, вікна чи ін.).  так  ні

15. Мій монітор розташований таким чином, що при роботі мої очі знаходяться на рівні з верхнім краєм екрану.  так  ні

16. Мій системний блок, принтер, сканер розташовані на безпечній відстані.

 так  ні

17. Я ніколи не розміщую ноутбук/нетбук на колінах (животі чи ін.).

 так  ні

Якщо до усіх запитань ти обрав(-ла) перший варіант відповіді, то ми вітаємо тебе! Твоє робоче місце облаштовано чудово. Якщо ж ні, потрібно це ви-правити. Адже від цього залежить твоє здоров’я!

 

5.               Давайте розглянемо з Вами «Кодекс здорової постанови комп’ютерщика».( студенти пропонують варіанти)

Дякую, за проведеною дискусією прошу зробити схематичне зображення Ваших пропозицій, наприклад за схемою яку я підготувала.

 

 

 

6.  Кажуть, Інтернет обмежує. Але все залежить від того,  що ви додумалися в ньому шукати ... (В. Гібсон)

Ві́льям Ґі́бсон — канадський письменник-фантаст, есеїст та публіцист американського походження. Його називають першопрохідцем піджанру наукової фантастики, відомого як кіберпанк. В  своїх роботах він досліджував впливи технологій, кібернетики і комп'ютерних мереж на людей. Ґібсон також ввів термін «кіберпростір» в своєму оповіданні «Палаючий Хром» (1982), а потім популяризував поняття в гучному дебютному романі «Нейромант» (1984). Його трилогія «Кіберпростір» («Нейромант», «Граф Нуль», «Мона Ліза Овердрайв») привернула увагу мільйонів читачів.

 

Психологи наголошують, що головна небезпека комп’ютера і мережі полягає в тому, що вони можуть призводити до розвитку комп’ютерної та Інтернет-залежності. А це – пряма загроза психічному здоров’ю людини. Особливо схильні до розвитку такої за-лежності діти й підлітки.

Повністю занурюючись у віртуальний світ і досягаючи в ньому певних успіхів людина відходить від реальності. Реалізуючи (віртуально) більшу час-тину своїх потреб вона ігнорує інші: спілкування з друзями й близькими, ро-боту, особисте здоров’я та гігієну і т.д.

• Давайте з Вами укладемо словник термінологічних характеристик поняття «комп’ютерна  залежність».

Комп’ютерна залежність – патологічна пристрасть людини до роботи або проведення часу з програмно-апаратними засобами.

Крім комп’ютерної залежності виділяють деякі споріднені види залежно-стей: Інтернет-залежність та ігроманія, які, так чи інакше, пов’язані з прове-денням тривалого часу за комп’ютером.

Так, американська вчена Кімберлі Янг виокремлює п’ять основних видів залежності:

1. Комп’ютерна залежність (computer addiction) – пристрасть до роботи за комп’ютером (програмування, ігор або інших видів діяльності);

2. Компульсивна навігація в мережі (net compulsions) – компульсивний («одержимий», «нав’язливий») пошук інформації в мережі Інтернет;

3. Перевантаженість інформацією (information overload) – патологічна схильність до опосередкованих Інтернетом азартних ігор, онлайн-аукціонів, електронних покупок;

4. Кіберсексуальна залежність (cybersexual addiction) – залежність від відвідування порнографічних сайтів, обговорення сексуальної тематики в чатах або закритих групах «для дорослих»;

5. Кіберкомунікативна залежність (cyber-relational addiction) – залежність від спілкування в соціальних мережах, форумах, чатах, групових іграх і телеконференціях, що може призвести до заміни реальних членів сім'ї і друзів віртуальними.

За  матеріалами інтернет – видань відомо, що :

За даними New York Times мільйони Інтернет-користувачів США страждають від цього патологічного стану.

У Фінляндії людей, хворих на Інтернет-залежність, не беруть в армію. Організація Smith & Jones Addiction Consultants, що займається лікуванням алкоголізму і наркоманії, відкрила в Європі клініку для лікування ігрової залежності.

В Японії понад 1 млн. юнаків віком близько 15 років ведуть ізольо-ваний спосіб життя, не виходять зі своїх кімнат місяцями, проводячи весь час за комп’ютером. Для них навіть існує окремий термін – хікікоморі» (букв. «знаходження в самоті», «гостра соціальна самоізоляція»).

• У 1951 році у Феофанії, під Києвом, Сергій Лєбєдєв та його команда створили один з перших в Європі цифровий комп’ютер.
• Головний кібернетик України Віктор Глушаков у 1964 році створив електронну систему обміну економічною інформацією.
• Найбільші центри обробки та аналізу даних у СРСР були розташовані в Україні.

-  Першу мову програмування для комп’ютерів створила українка Каерина Ющенко.

- Назвіть характерні ознаки комп’ютерно залежної людини.

І так:

- проведення за комп’ютером понад 2 годин у день;

- значне поліпшення настрою від перебування за комп’ютером;

- відчуття роздратування, навіть прояв агресії при спробах перешкодити перебуванню за комп’ютером;

- нехтування домашніх справ на користь комп’ютера;

- нехтування особистою гігієною і сном на користь комп’ютера;

- зведення будь-якої розмови до комп’ютерної тематики при спілкуванні з оточуючим;

- відмова від спілкування з друзями.

Розглянувши актуальні питання, давайте проведемо з Вами  Експрес-тест  «Чи схильний(-а) ти до комп’ютерної залежності?»

1. Як часто ти розважаєшся за комп’ютером/планшетом?

a)кожен день

b)день через день

c)коли нічим зайнятися

2. Скільки годин на день ти зазвичай проводиш за комп’ютерними розва-гами?

a)більше 3 годин

b)1-2 години

c)максимально 1 годину

3. Чи легко ти можеш відірватися від комп’ютерних розваг?

a)ні

b)іноді

c)так, досить легко

4. Чи часто ти витрачаєш вільний час на комп’ютерні розваги?

a)завжди або майже завжди

b)час від часу

c)досить нечасто

5. Чи ти пропускав(-ла) важливі заходи заради комп’ютерних розваг?

a)так, часто

b)так, один або два рази

c)ні

6. Чи думаєш ти про комп’ютерні розваги, коли займаєшся іншими справами?

a)постійно

b)час від часу

c)ні

7. Яку роль у твоєму житті відіграють комп’ютерні розваги?

a)дуже значну

b)досить важливу

c)ви легко обходитеся без них

8. Чи часто ти сідаєш за комп’ютерні розваги після приходу додому?

a)завжди або майже завжди

b)час від часу

c)як правило, немає

Обрахунок результату: За кожну відповідь «а» додай до результату 3 бали, за відповідь «b» – 2 бали і за відповідь «c» – 1 бал.

8-12 балів - у тебе немає яскраво виражених симптомів залежності;

13-18 балів - можливо, ти залежний(-а) від комп’ютера;

19-24 бали - у тебе є схильність до комп’ютерної залежності.

 

7.                   На сьогодні досить проблемним у цьому контексті є явище кібербулінг.  Не цікаво знущатися над тим,  хто на це не ображається (О. Рой)

В останні роки набуває поширення «кібербулінг», або «кіберзалякування». Це явище набирає в Україні все більших обертів, і про нього вже говорять як про одну з найбільш розповсюджених форм насильства – кібертероризм.

Ці процеси характеризують, як соціальне середовище  в тому числі й освітнє, так і і нтернетний простір, адже кібербулінг – віртуальний терор, залякування, погрози, цькування, переслідування, збентеження шляхом демонстрації або іншого використання знімків, символів та ін. матеріалу за допомогою Інтернету.

Тема булінгу на сьогодні є резонансною. За даними досліджень, Україна увійшла до ТОП-10 країн із поширеною дитячою агресією у школах. Жертвами при цьому є здебільшого учні від 11 до 15 років.
        Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».
Кібербулінг небезпечний, тому що:

Надсилаються неприємні за змістом, образливі або погрозливі повідо-млення, фотографії, листи, відеозаписи;

Агресія поширюється в віртуальному середовищі, де немає дорослих, хто зміг би це контролювати і завадити;

Невідомо, хто стоїть за терором – знайомі, або стороння людина;

Інформація дуже швидко поширюється, залучаючи все більше і більше інших людей.

Кібербулінг буває найчастіше підлітковим. Зазвичай йому піддаються учні середніх класів (підлітки), особливо дівчата. Вони виступають і в ролі кривдників, і в ролі жертв.

Основні види кібербулінгу:

Флейм – віртуальна перепалка

Атаки. Зводиться до відправки жертві повторюваних образливих sms або дзвінків.

Наклеп. Поширення образливої та неправдивої інформації у вигляді фото, повідомлень, пісень тощо.

Самозванство. Переслідувач представляється жертвою використовуючи доступ до її акаунту, або створюючи фальшивий акаунт.

Поширення закритої інформації.

Ізоляція. Ізоляція людини від суспільства може завдати серйозну психо-логічну травму. Форми ізоляції в кіберпросторі можуть бути різними, почина-ючи від створення закритого співтовариства до ігнорування повідомлень жер-тви.

      Кіберпереслідування.

      Хеппіслепінг («HappySlapping» з англійської «щасливе поплескування»). Полягає в побитті жертви із записом цього дійства на відео та з подальшим викладанням ролика в мережі.

 

Психологічні наслідки кібербулінгу досить серйозні. До них слід відне-сти:

Зниження самооцінки підлітка;

Втрата впевненості в собі;

Психічні розлади;

Психоемоційна нестабільність;

Постійне відчуття тривоги, страху, розвиток параної;

Думки про суїцид.

 

ІІІ. Заключна частина.

Отже, надмірне захоплення, користування сучасними інформаційними засобами й технологіями  має як позитивні так і негативні наслідки при які  ми повинні знати, не допускати і як майбутні фахівці. Одним із завдань яких є опіка над вирішенням завдань психічного і фізичного здоров’я дітей, молоді та всього населення повинні дотримуватися здоров’язбережувальних  технологій та проводити відповідно профілактично – просвітницьку роботу.

Дякуємо всім студентам за участь у бесіді.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Здоров’язбережувальне використання програмно-апаратних засобів : на- вчально-методичні рекомендації для учнів / Ю. Г. Носенко, А. С. Сухіх / за ред. Ю. Г. Носенко. – К. : Компринт, 2017. – 32 с.
2. https://mind.ua/news/20204323-majzhe-23-mln-ukrayinciv-regulyarno-koristuyutsya-internetom-doslidzhennya
3. http://health-ua.com/article/61345-suchasna-oftalmologya-vpliv-smartfonv--tcifrove-oko-blefariti-tasuhst-ochej
4. http://health- ua.com/multimedia/userfiles/files/2020/ZU_13_14_2020/ZU_13-14_2020_st34_35.pdf