П’ять способів виразити свою любов до дитини

П’ять способів виразити свою

любов до дитини

Всі  ми  любимо  своїх  дітей,  однак  не  завжди  проявляємо щирість  своїх почуттів, не завжди показуємо свою любов дитині. Психолог А.Маслоу вказує, що  потреба  в  любові,  в  приналежності,  в  необхідності  іншому  – одна  з фундаментальних  людських  потреб.  Її  задоволення  – важлива  умова нормального  розвитку  дитини. 

Коли  дитину  безумовно приймають,  люблять,  то  вона  відчуває  себе потрібною, психологічно захищеною, щасливою, впевненою у собі, така дитина цілеспрямована  та  стресостійка  до  труднощів  оточуючого  середовища.   Коли «емоційна чаша Любові» порожня, коли батьки не вміють проявити любов, то для  дитини  характерним  стає  комплекс  неприйняття  себе,  нелюбов  до  себе, відчуття  непотрібності,  образа  на  батьків,  у  поведінці  це  проявляється  як потреба  в  увазі через  позитив  (комплекс  відмінника)  або  негатив  (порушення дисципліни,  негативні  оцінки  в  навчанні,  психосоматичні  хвороби). 

Психологи  вважають, що  погана  поведінка  дітей  є  викривленими пошуками  любові,  якої  вони  не  відчувають.  Дитині  любов  потрібна,  як  їжа  підростаючому  організму,  вона  дитину живить емоційно,  допомагаючи  психологічно  розвиватися.  Якщо  ж  вона  не  отримуєзнаків любові, то з’являються відхилення в поведінці, і навіть нервово-психічні розлади.

Вищим проявом любові  у  стосунках  з  рідними  є любов безумовна, коли ми  приймаємо  інших  такими,  якими  вони  є.  Безумовно  приймати  дитину  – означає любити  її не  за  те,  що  вона красива,  розумна,  слухняна,  добре навчається,  а  просто  за  те,  що  вона є! Дитина  повинна  відчувати,  що  вона залишається  для  батька,  матері  любимою  незалежно  від  її  оцінок,  успіхів-неуспіхів,  поведінки,  наявності-відсутності  таланту  тощо:  «Я  тебе  люблю  і приймаю тебе такою, якою ти є».

Дуже важливо для гармонійного розвитку дитини вміти показати їй свою любов.

Перша мова любові: фізичний дотик

Для деяких дітей мовою любові є фізичний дотик. Дотики доводять, що тато й мама люблять її. Обійми і цілунки – найбільш звичний спосіб вираження любові, проте існують також інші. Батько підкидає свого річного сина у повітря. Він кружляє по кімнаті зі семилітньою донькою – і та голосно сміється. Мама читає казку трирічній дитині, що сидить у неї на колінах.

Дотик є найлегшою мовою любові, оскільки батьки не потребують для цього контакту жодної спеціальної нагоди чи приводу. Вони володіють практично постійною можливістю доносити любов до серця дитини через дотик. Мова дотику не зводиться лише до обіймів і поцілунків, а охоплює всі види фізичних контактів. Навіть будучи зайнятими, батьки можуть часто делікатно торкнути дитину за руку, спину чи плече.

Друга мова любові:

слова одобрення

У вираженні любові слова мають велику силу. Слова відданості і ніжності, похвали і заохочення, слова, які скеровують у правильному напрямку, немовби говорять: «Я про тебе турбуюся». Такі слова – ніби теплий дощ, живлять у дитячій душі певність і безпеку. Навіть якщо їх проказують швидко, діти їх не забувають. Дитина все життя пожинатиме плоди слів утвердження.

Третя мова любові: спільне проведення часу

Якісний час – це той час, коли ви приділяєте дитині свою увагу повністю. Це  не  той  час,  коли  ви  сидите  разом на  дивані  і  дивитеся  телевізор,  оскільки вашу увагу віддано серіалам або новинам, але ніяк не дитині. Якісний час – це сидіти  разом  на  дивані  при  вимкненому  телевізорі  або  робити щось  разом,  і розмовляти,  віддаючи  один  одному  свою  увагу повністю. Емоційна  важливість  цього полягає  в  тому, що  в  цей  час  ми  повністю фокусуємося  один  на  одному,  ми стаємо  емоційно  ближчими один  одному,  ми  поповнюємо  банк  пам’яті спогадами любові. Коли батько сидить на підлозі з дворічною донечкою і катає їй м’ячик, то його увагу сконцентровано на дитині. У цей момент – вони разом.

Четверта мова любові: подарунки

Дарування і отримування подарунків є універсальним способом виразити любов. Англійське слово gift пов’язане із грецьким charis, що означає прихильність або незаслужений дарунок. Тут важливим є те, що коли дарунок заслужений, то це плата. Справжній подарунок не є платою за здійснені послуги – він виражає любов до особи. 

Дарування й отримування подарунків може стати найсильнішим вираженням любові як у момент, коли це діється, так і на всі подальші роки. Найбільш значущі дарунки стають символами любові, а отже частиною мови, що виражає любов. Отож, щоб батьки могли ефективно розмовляти четвертим варіантом цієї мови – мовою дарунків, дитина має відчувати справжню турботу про себе. Саме тому поруч із дарунками мають бути залучені всі інші вираження любові.

П’ята мова любові: служіння

Зрозуміло, що батьки служать своїм дітям, однак мета тут полягає не в тому, аби робити те, що їм подобається. Ваша головна мета – робити те, що для них найліпше. Те, що найбільше дітям подобається, часто не є найліпшим способом вираження вашої любові. Покладіть три коробки солодощів перед дитиною – і вона зрадіє, але тим ви не зробите їй добре. У служінні дітям основна мета – давати те, що для них найліпше, – полягає в тому, щоб увесь час намагатися задовольняти їхні емоційні потреби. І щоб цього досягти, вам потрібно поєднувати послуги з іншими виявами любові.

Отже,  основна  вимога  гармонійних  стосунків – виділяти щодня  час  для бесіди, під час  якої бажано, щоб кожен розповідав про речі, що  сталися  з ним  в  цей  день і ділився  пережитими  почуттями.  На  вихідних  проводити  з дитиною  спільний  час, ВАЖЛИВО емоційно  розслабитися  і  насолоджуватися спільною  діяльністю  (наприклад,  разом  прогулятися  по  парку,  піти  до  цирку АБО  разом  почитати  казку,  помалювати,  помайструвати,  поліпити  вареники тощо); започаткувати сімейні ритуали та традиції, які будуть сприяти емоційній єдності  родини  (наприклад,  разом  святкувати  Дні  Народження,  Різдво, заснувати Дні Радості, Дні Подяки, Дні прощення у родині, разом кожного року їздити відпочивати тощо).