Практичні способи налагодження взаємодії вихователя з батьками.

Практичні способи налагодження взаємодії вихователя з батьками.

 

Сучасні дитячі дошкільні заклади стають відкритими для батьків, дітей і громадськості. Вони все більше уваги приділяють освіті та вихованню батьків, вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку і виховання дітей. Вплив дошкільних закладів на розвиток педагогічної культури батьків буде ефективним, якщо відповідатиме таким критеріям:

• Спрямованість і адресованість.Даючи конкретні поради, рекомендації, педагоги повинні знати особливості конкретних сімей. Нерідко батьки самі звертаються до вихователів за педагогічними порадами, у тому числі з конкретними питаннями щодо власної дитини.
• Оперативний зворотний зв’язок. Робота з батьками має вибудовуватися на основі живого діалогу, в процесі якого він з’ясовує рівень сформованості педагогічних знань і навичок батьків, вносить за необхідності корективи.
• Індивідуалізація педагогічного впливу. Працюючи з батьками, вихователь допомагає їм використовувати педагогічні знання не як абстрактні істини. А як керівництво до практичних виховних дій, спрямованих на конкретну дитину з її особливостями, перспективами вікового та індивідуального розвитку.

Форми роботи з батьками можуть бути колективними, індивідуальними та наочно-інформаційними.

До колективних форм роботи належать батьківські збори (групові та загальні), на яких обговорюються проблеми життєдіяльності групи і дитячого садка; зустрічі з батьками; вечори запитань та відповідей; засідання «круглого столу» з дискусійних проблем; заняття-тренінги, покликані навчити батьків правильно організовувати спілкування і спільну діяльність з дитиною; спільні з дітьми, батьками і вихователями свята і розваги; виставки спільних робіт батьків і дітей; дні відкритих дверей; школи для батьків; сімейні (домашні) педради, які проводяться у батьків вдома; батьківські конференції.

Індивідуальні форми роботи охоплюють індивідуальні бесіди і консультації (проводять, як правило, вранці і ввечері, коли батьки приводять дитину в дитячий садок або забирають додому); відвідування дітей вдома; залучення батьків до життя дитячого садка (організаційно-господарська допомога вихователю: виготовлення іграшок, посідників, допомога у проведенні екскурсій, культпоходів тощо)

Найпоширенішими наочно-інформаційними формами роботи є виставки дитячих робіт, реклама книг, публікацій у періодиці, в системі інтрнет з проблем сімейного виховання.

Очікувана ефективність забезпечує раціональне поєднання різних форм роботи. Як свідчить досвід, у роботі з батьками слід уникати готових оцінних суджень про виховання, допомагати їм у виробленні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості і риси.

Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники дошкільного закладу. Часто батькам не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, конкурсі, засіданні дискусійного клубу).

Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім’ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім’ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей.

У роботі дошкільного закладу з батьками істотне значення має спрямування педагогічної самоосвіти батьків, стимулювання прагнення і вміння поповнювати свої педагогічні знання і після вступу дитини до школи.

День відкритих дверей

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду директор або вихователь-методист розмовляють з батьками, з'ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Бесіди

Бесіди проводяться як індивідуальні, так і групові. І в тім і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з'ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значимий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації

Звичайно складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошувати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у розв’язанні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему "Як розучувати з дітьми вірші").

Семінари-практикуми

Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх доцільно запрошувати на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи й прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат.

Батьківські збори

Батьківські збори проводяться групові й загальні (для батьків усього закладу). Загальні збори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду й т.ін. На загальні збори можна запросити лікаря або представника методичної служби міста. Передбачаються виступи батьків. Групові збори проводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншим можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячувати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, "Чому наші діти не люблять працювати?", "Як виховати у дітей інтерес до книги", "Телевізор - друг або ворог у вихованні дітей?".

Круглий стіл

Круглий стіл по проблемі інтелектуального розвитку дошкільників. У ньому беруть участь вихователь-методист, психолог, вихователі груп і інші фахівці. Учасники вільно спілкуються один з одним. Темами подібних засідань можуть бути такі, як «Розвиток допитливості у дошкільників», «Розвиток мовлення», «Спеціальна готовність дитини до школи» і ін. Такі засідання можна провести в кожній віковій групі, ставлячи акценти на завданнях програми, за якою працює ДНЗ. Доцільно використовувати такі методи, як постановка дискусійних питань, аналіз педагогічних ситуацій, повідомлення фахівців з проблеми, обмін досвідом батьків, відповіді на їхні питання фахівців. Тут можна показати батькам відкрите (або відеозапис) заняття з дітьми, організовувати виставку літератури для дітей і батьків по проблемі. Пропонується розкрити батькам сутність навчання дошкільників, його специфіку, яка полягає у використанні ігрових прийомів. Як наочність доречним буде відкрите заняття для батьків з дітьми або ж відеоматеріали фрагментів занять з математики, розвитку мовлення й ін., варто звернути увагу на дидактичний матеріал, методи навчання дітей, сюрпризні моменти на заняттях

Дискусія

Дискусія по проблемі, наприклад, розумового виховання дітей. Таку дискусію добре провести з батьками старшої групи, заздалегідь запросивши фахівців: учителів початкових класів, психолога, вихователів старшої групи. Можна використовувати такі методи, як постановка спірних питань, ознайомлення батьків з результатами тестування дітей, надання слова фахівцям, аналіз педагогічних ситуацій. Рекомендується проведення дискусій за аналогією з телевізійними «Ток – шоу»: наприклад, розподілити учасників на дві групи: перша – ті, хто вважає, що розумовий розвиток дитини - це вміння писати, рахувати, читати; друга – батьки з протилежною точкою зору. Головне – це всебічний розвиток дитини, її пізнавальна активність. Необхідно дати можливість висловитися представникам протилежних думок, надати слово фахівцеві, аргументувати правильну точку зору. Для підвищення інтересу слухачів до проблеми можна навести як приклад висловлювання дітей, продукти дитячої творчості, відеоролики й ін. Наприкінці підвести підсумок.

Усні журнали

Журнал складається з 3-6 сторінок, по тривалості кожна займає від 5 до 10 хвилин, таким чином, загальна тривалість становить 40 хвилин. Досить великий обсяг інформації, розміщений у відносно короткому відрізку часу становить значний інтерес для батьків. Кожна сторінка журналу - це усне повідомлення, яке може бути проілюстровано дидактичними посібниками, прослуховуванням магнітофонних записів, виставками виробів, малюнків, книг. Батькам заздалегідь пропонується література для ознайомлення з проблемою, практичні завдання, питання для обговорення. Ця форма може проводитися регулярно із заданими рубриками, які мають місце в тому або іншому журналі. Наприклад, «Поради фахівця», «Це цікаво знати», «Говорять діти» і ін.; рубрики наповнюються педагогічним змістом по темі. Наприклад, поради може дати психолог, соціальний педагог, лікарі, і інші фахівці. В «Усному журналі» висвітлюються актуальні проблеми інтелектуального розвитку дитини. Головне – зробити ці зустрічі неформальними, а зацікавити батьків, відповідати на хвилюючі їхні питання, не захоплюватися теорією питання, а підносити матеріал переконливо, доступно, опираючись на їхній досвід.

Наочні форми

Роботи з батьками включають підготовку пам'яток, папок – пересувок, матеріалу на стендах, фотовиставки й ін. Наприклад, можна підготувати для батьків у письмовому вигляді показники розумового розвитку дітей по вікових групах або запропонувати наочний матеріал, на формування пам'яті, уваги, уяви, мислення, а також варіанти проведення дидактичних ігор з дітьми.

Брифінг

Зустріч, на якій коротенько викладається позиція по одному зі злободенних питань. Може проводитися вихователем-методистом, вихователем групи або фахівцем, що заздалегідь готується до відповіді на запитання по певній темі. Дозволяє максимально активізувати батьків. Дві команди, одна задає питання – інша відповідає; організатор задає питання – батьки відповідають.

Батьківські конференції

Основна мета конференції - обмін досвідом сімейного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається "для запалу", щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикуються й конференції міських, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції ("Турбота про здоров'я дітей", "Прилучення дітей до національної культури", "Роль родини у вихованні дитини"). До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, які відбивають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів родин.

Сімейні клуби

На відміну від батьківських зборів, в основі яких навчально-повчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється й запитується батьками. Сімейні клуби - динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або дробитися на більш дрібні, - все залежить від тематики зустрічі й задуму організаторів.

Бібліотека спеціальної літератури

Бібліотека спеціальної літератури - значна допомога в роботі клубів з проблем виховання, навчання й розвитку дітей. Педагоги стежать за своєчасним обміном, підбором необхідних книг, складають анотації новинок.

"Батьківська пошта" і "Телефон довіри"

Це нетрадиційні форми спілкування з родиною. Враховується зайнятість батьків. Будь-який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця й т.п. Телефон довіри допомагає батькам анонімно з'ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

Бібліотека ігор (ігротека)

Нетрадиційна форма взаємодії з родиною. Оскільки ігри вимагають участі дорослого, це змушує батьків спілкуватися з дитиною. Якщо традиція спільних домашніх ігор прищеплюється, у бібліотеці з'являються нові ігри, придумані дорослими разом з дітьми.

Гурток "Працьовиті ручки"

Гурток "Працьовиті ручки" залучає бабусь. Техногенне та швидке сьогодення, а також тіснява або, навпаки, зайва розкіш сучасних квартир майже виключили з життя дитини можливість займатися ручною працею, виготовленням виробів. У приміщенні, де працює гурток, діти й дорослі можуть знайти все необхідне для художньої творчості: папір, картон, покидькові матеріали й ін.

 

Нетрадиційні форми роботи з батьками

 "Батьківська пошта"

  - нетрадиційна форма спілкування з родиною. Враховується зайнятість батьків. Будь - який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця й т.п.

"Телефон довіри"

Телефон допомагає батькам анонімно з'ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

"Батьківські скриньки"

 – форма роботи, яка дозволяє батькам анонімно звернутися до любого з фахівців дошкільного закладу з питаннями, які є для них актуальними, а працівникам ДНЗ своєчасно відреагувати на запит батьків, підготувавши консультацію, семінар або семінар-практикум.

Висновки:

Основна мета роботи дошкільних закладів – допомогти вихователеві у формуванні насправді єдиного і повноцінного соціального середовища для щасливого життя і правильного виховання кожної дитини. При цьому під повноцінним соціальним середовищем слід розуміти не тільки зовнішні, організаційні умови (єдиний режим життя, харчування, єдині правила поведінки вдома й у дитячому садку), а й єдині норми та стиль спілкування дорослих з дитиною, гуманне ставлення до малюка, повага до його потреб у спілкуванні з дорослими і товаришами, в цікавих іграх і спостереженнях, предметно-практичній діяльності, а також у схваленні, позитивній оцінці батьками і вихователями своєї особистості в цілому і конкретних вчинків або дій.

Умовами, що забезпечують ефективність взаємодії є: висока культура спілкування батьків та педагогів, доброзичливість, неупередженість у розв’язанні різних проблем, забезпечення мотивації взаємодії, актуальність та конкретність спільних завдань.

Взаємодія являє собою спосіб організації спільної діяльності з родинами, яка здійснюється на основі соціальної перцепції за допомогою спілкування.

Сутність взаємодії полягає в узгодженні в інтересах дитини, вимог, дій дошкільного закладу і сім’ї, як суб’єктів її виховання, активне залучення батьків до педагогічного процесу, надання допомоги педагогічному колективу дошкільного закладу.

Завдання взаємодії: забезпечення дитині в сім’ї та дошкільному закладі оптимальних умов для повноцінного фізичного та психічного розвитку, сприяння задоволення її потреби в емоційно – особистісному спілкуванні, розвиток її творчих інтересів та здібностей, підвищення рівня сформованості педагогічної культури вихователів та батьків. Щоб найкраще, найвідповідальніше підійти до виховання дитини, батьки разом з вихователями повинні збудувати свої стосунки на принципах взаємної поваги, розуміння важливості один одного і усвідомлення того, що таке партнерство матиме довготривалий вплив, на користь усіх. Вихователь та батьки діють в інтересах дитини, приймають рішення стосовно її виховання та навчання, створюють для неї належні умови.

Від того, наскільки ці взаємовідносини будуть узгоджені, настільки залежить успіх формування особистості в цілому. А саме, взаємодія в педагогічному процесі сім’ї та дошкільної установи здатна формувати індивідуальність, активізувати особистий творчий потенціал не тільки дитини, але і педагогів та батьків. Взаємодія, що ґрунтується на засадах коопераційної інтеракції, передбачає взаємодопомогу, співробітництво, узгодження зусиль, розглядається як цілісне явище в психолого-педагогічній системі.

Удосконалювати роботу з батьками – це у разі необхідності вносити зміни, які збагачують зміст і форми роботи, покращують різні її показники, роблять більш доцільною, сучасною, гнучкою.

Процес удосконалення – довготривалий та безперервний. Його можна здійснювати у різних напрямках. Методологічна основа всеобучу: народний педагогічний досвід та досягнення вітчизняної та зарубіжної наукової педагогіки з питань родинного виховання.

Щоб педагогічний всеобуч був достатньо ефективним, він має бути диференційованим. Тобто, він повинен передбачати якісні відмінності та особливості різних груп сімей, які до них відносяться.

Форми педагогічного всеобучу батьків різноманітні – батьківські лекторії, методичні консультації, батьківські конференції, батьківські дні. Вищою, але не єдиною ланкою освіти є університети педагогічних знань, вони працюють на громадських засобах при дитячих садках, бібліотеках. Їх основна мета – педагогізація батьків, активізація виховної функції батьків.

Рекомендації для вихователів

 

 

Наочна педагогічна інформація для батьків

Матеріал, виставлений на стендах, повинен систематично інформувати батьків про навчально-виховну роботу з дітьми, оперативно висвітлювати питання педагогічного, медичного і організаційного характеру.

Оперативність інформаційного матеріалу забезпечується частою зміною різноманітних рубрик, з’ясовуючи їх зміст. Об’яви вивішуються на 3-4 дні, а матеріал про позитивне сімейне виховання доцільно помістити на 3-4 тижні. Зміст і поновлення інформаційного матеріалу залежить:

• від режиму роботи групи (денний, цілодобовий);
• обізнаності батьків у педагогічних питаннях;
• поточних заходів дитячої установи;
• знаменних дат, подій із життя країни, нашого міста, зв’язаних з проблемами виховання.

Зміст інформаційного матеріалу необхідно систематизувати і чергувати на протязі року, розподіляючи його в наступні рубрики:

«Чи знаєте ви?» - В цій рубриці на початку року знайомлять батьків з режимом групи, сіткою занять. Доцільно нагадати батькам про дні і години роботи працівників дошкільного закладу, вказати годину, відведену для індивідуальних консультацій завідуючої, вихователя-методиста, медичної сестри, лікаря, музичного керівника. Доцільно пропонувати систематично комплекси ранкової гімнастики і поради, як їх виконувати з дитиною вдома у вихідні дні. В цій рубриці вивішують рішення батьківських зборів, різні об’яви, інформацію про передачі і бесіди для батьків по телебаченню.

«Наші перспективи» - Рубрика періодично знайомить батьків із завданнями навчально-виховної роботи з дітьми і з тими заходами, в яких передбачена участь батьків або бажана їх поінформованість. В ній розповідається про виховну роботу в групі в зв’язку з наближенням свят і яку участь будуть приймати батьки.

«Про наших дітей» або «Чому ж навчились наші діти» - Рубрика, яка містить конкретну інформацію про те, що засвоєно дітьми по тому чи іншому розділу програми за тиждень, місяць, квартал.

«Чому ми сьогодні навчились» або «Чим ми сьогодні займались» - Ця рубрика щоденно знайомить батьків з планом роботи на день або як діти засвоїли програмовий матеріал. Якщо немає можливості щоденно розміщувати цю інформацію, то треба від цього відмовитись. В цьому випадку – щоденне вечірнє спілкування з батьками.

«Вчіть цьому дітей» - Рубрика знайомить з обсягом знань, умінь, навичок, якими повинна володіти дитина і які слід закріпити вдома. Це культурно-гігієнічні навички, правила поведінки за столом, правила поведінки в суспільних місцях, правила, пов’язані з безпекою на вулиці, навички культури спілкування. Пропонуючи все це батькам, необхідно посилатися на програму.

«Це знають наші діти» - Рубрика містить програмовий, літературний, пісенний і інший матеріал, який діти пройшли в дошкільному закладі, а батькам пропонується використовувати його вдома.

   «В години сімейного дозвілля» або «В колі сім’ї» - В рубриці пропонуються поради до проведення  вихідних  днів, вільного часу для спілкування з дітьми.

«Батьківський досвід» або «Батьки розповідають про своїх дітей» -Ця рубрика знайомить з позитивним досвідом сімейного виховання. Матеріал може бути викладений від особи вихователя, розповідаю чого про досвід сім’ї вихованця або від самих батьків.

«Наша консультація». «Ми радимо». «Поради і рекомендації» або «Цікаво, корисно знати» - З цієї рубрики батьки отримують корисні поради, відомості від вихователя, від медперсоналу, музичного керівника на зацікавлені теми, а також спеціалістів інших областей: Психологів, соціологів, економістів, демографів, юристів. З цією метою можуть бути використані матеріали із періодичної преси. В зв’язку з цим конкретизується рубрика: «Консультація психолога», «Порада лікаря», «Юридична довідка», «Запитуйте – відповідаємо», «Консультація на ваше прохання».

«Готуємось до батьківських зборів» - Рубрика передбачає завчасну підготовку до зборів з тим, щоб забезпечити активну участь кожного з батьків в розмові по конкретній темі зборів.

«Як би вчинили ви?» - Рубрика, яку можна використати, як прийом активізації батьків перед зборами, заняттям педагогічного всеобучу, а також як метод, спонукаючий батьків до пошуку рішень педагогічних ситуацій. В даній рубриці подаються ситуації педагогічного змісту, які потребують від батьків визначених міркувань.

«Чого не повинно бути» - Рубрика, в якій даються короткі замальовки з характерними помилками сімейного виховання, зміст замальовок показує помилки в підходах до дітей у відношенні «дорослі – дитина», «діти і наш приклад».

Довіра відносин – цей принцип передбачає забезпечення віри батьків в професійну компетентність, тактовність і доброзичливість педагогів, їх вміння зрозуміти і допомогти вирішити проблеми сімейного виховання.

Особистісна зацікавленість батьків – визначаючи цей принцип, ми виходимо з постулату педагогічної діяльності, згідно з яким «нікого нічому не можна змусити, людина повинна сама захотіти навчатися, саме цьому і саме в мене», тобто у своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити особистісний смисл, який допоможе їм правильно будувати спілкування і спільну діяльність з дитиною, зробити педагогічну позицію адекватною, гнучкою, рухливою і прогностичною.

Підхід до батьків не як до об’єктів виховання, а як до активного суб’єкту процесу взаємодії: по-перше, визначаючи зміст, форми роботи з батьками, необхідно виходити з того факту, що саме батьки для нас є соціальними замовниками; по-друге, вони для нас не учні, а партнери, і ми їм допомагаємо, а не вчимо виховувати їх власних дітей і те, що ми їм пропонуємо повинно бути цікаво і корисно.

Затвердження їх самоцінності – тільки батьки, що себе поважають, можуть виховати здорову і вільну особистість. Цей принцип: по-перше, передбачає прояв граничного поваги до кожного з батьків, визнання його індивідуальності й неповторності, права на помилки; по-друге, відмоів від суддівської позиції по відношенню до них, надання їм підтримки; по-третє, створення умов, при яких батьки зможуть найбільш максимально і плідно виявити свої позитивні якості та здібності.

Емансипатія батьків – цей принцип передбачає: по-перше, звільнення батьків від колишніх поглядів установок на виховання та самої дитини як на нетямущого малюка, якому треба постійно підказувати, допомагати, поведінкою якого треба керувати; по-друге, пробудження їх бажання краще пізнати самих себе, що в кінцевому підсумку допоможе їм краще зрозуміти своїх дітей.

Умови оптимізації взаємодії ЗДО та сім’ї

Крім поетапної роботи педагогів з батьками, що спирається на певні принципи, побудова партнерських відносин дитячого садка з сім’єю також вимагає дотримання наступних умов:

• Співробітництво з сім’єю вимагає від педагога обов’язкового виконання на всіх етапах роботи правил гнеобхідних для оптимального педагогічного спілкування:
• Звернення до батьків своїх вихованців тільки по імені;
• Вияв щирого інтересу до батьків своїх вихованців;
• Вміння вислухати батьків, як конкретний прояв інтересу до людей взагалі;
• Прояв доброзичливості у ставленні до батьків, посмішка в спілкуванні з ними;
• Бесіди з батьками про те, що цікавить їх і що вони цінують понад усе.

1. Уміння дати відчути батькам їх значущість, повагу до їхньої думки винятково важливо для завоювання авторитету в педагогічному спілкуванні.
2. Подбати про гуманізацію та демократизацію взаємин педагога з батьками.

Гуманізувати – значить визнати цінність кожного батька як особистості її права на власну позицію, а також помилки. У цьому зв’язку з батьками потрібно і особистісні відносини.

  3. Необхідна відмова від формального спілкування, від монологу на користь діалогу.

 4. Віддавати перевагу не колективним, а індивідуальним формам роботи з батьками. Це, в свою чергу, передбачає необхідність оволодіння педагога наукою і мистецтвом спілкування.

5.  Визнати недостатньо ефективним засобом впливу на сім’ю слово, не закріплене наочністю. Тому слід рідше вдаватися до готових оціночних суджень про вихованця, корисно надати членам сім’ї можливість час від часу самим спостерігати за власною дитиною, порівнювати його з однолітками, відкривати в ньому нові, а може бути й незнайомі риси. В якості наочності можуть виступати:

- Домашні завдання (наприклад, постежте і опишіть, яке відношення проявляє ваша дитина до домашньої праці);

- Включення батьків в рольові педагогічні ігри або тренінгові вправи;

- Фотографії дітей;

- Виставка дитячих робіт;

- Виступ батьків ;

- Участь батьків у роботі гуртків, у проведенні ігор, занять і екскурсій з дітьми.

6. Оновлювати зміст роботи з сім’єю слід шляхом розширення кола проблем, пов’язаних не формуванням у дошкільнят загальних рис, а таких рис дитини, які сприяють умовам і можливостям розвитку їх індивідуальності.

7. Не слід при обговоренні педагогічних проблем давати батькам готові відповіді, необхідно будувати обговорення таким чином, щоб сприяти їх «педагогічної рефлексії», умінню батьків аналізувати власну виховну діяльність, критично її оцінювати, знаходити причини своїх педагогічних помилок, неефективності, здійснювати вибір методів впливу на дитину, адекватних його особливостям в конкретній ситуації.