Пакет

програмно-методичного забезпечення

уроків фізики в 7 класі

 в умовах модульно-розвивального навчання

Автор-упорядник

Будьонна В.К., вчитель фізики

Куп’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11,

спеціаліст вищої категорії,

В роботі подано сукупність компонентів програмно-методичного забезпечення викладання фізики в 7-му класі в умовах модульно-розвивального навчання. Вона складається з граф-схеми курсу, графіка проведення модульних занять (І семестр), наукових проєктів з вивчених тем, зразків сценаріїв модульних занять та міні-підручників до зазначених тем, розроблені згідно з навчальною програмою та з урахуванням вікових і соціальних особливостей дітей

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………2

Граф – схема курсу фізики11 клас …………………………………………  4

Графік модульних занять……………………………………………………. 5

Приклади наукові проєктів...........................................................................    6

Приклади сценарію модульного заняття…………………………………    14

Приклади розвивального міні-підручника з теми «Фізика як природнича

наука. пізнання природи»                                                                                16

Список використаних джерел………………………………………           18

Вступ

На сучасному етапі, в аспекті навчання фізики, вже неактуальними стають прості формальні знання та уміння відтворення вивченого на репродуктивному рівні. Принциповим стає розуміння суті фізичних процесів, вміння аналізувати, узагальнювати зібрану інформацію, робити висновки і на їх основі прогнозувати подальші події. У процесі навчання фізики в учнів мають бути сформовані відповідні компетентності, що ґрунтуються на системних фундаментальних знаннях та набутих уміннях, в основі яких лежить розуміння фізичних законів, явищ, процесів тощо.

 Результатом вивчення фізики у загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема, має стати набуття учнями компетентностей, завдяки яким молоді люди зможуть самовизначитися в сучасному постіндустріальному суспільстві, отримають можливості подальшого інтелектуального, морально-психологічного, культурного розвитку. Для реалізації цього необхідна така система освіти, яка будувалася б на новітніх досягненнях  психолого – педагогічної науки. 

Багаторічний досвід роботи  свідчить про те, що серед багатьох способів розвитку та удосконалення шкільної практики, важливе місце посідає технологія модульно-розвивального навчання, запропонована доктором психологічних наук А.В. Фурманом. Модульно-розвивальне навчання –це нова система, в котрій зміні підлягають всі її основні  сторони : завдання, зміст, форми та методи навчання. Технологія модульно-розвивального навчання забезпечує повну співдружність вчителя та учня, допомагає сприйняти дитину такою, яка вона є, розвивати  її природні задатки.

 Модульно – розвивальна система відрізняється від традиційної інноваційною системою програмно – методичного забезпечення. Календарно - тематичне планування здійснюється за допомогою граф – схем навчального курсу, які відображають ділення навчального матеріалу на окремі блоки, кожний з яких в свою чергу ділиться на ще менші блоки до тих пір, доки кожний блок не буде складатися з 14-16 уроків (або 21-24 міні - модулів). Навчальний процес в модульно-розвивальній системі здійснюється підчас навчальних модулів тривалістю 3х30 хвилин. Граф – схеми є прототипом календарно – тематичного планування, в поєднанні з графіками модульних занять вони дають змогу вчителю і учням бачити перспективу навчання, бо вони в однаковій мірі призначаються для роботи і вчителя, і учня. Знайомство учнів з графіками та граф – схемами (вони розміщені в кабінеті на спеціальному стенді), дає можливість учням психологічно підготуватися до кожного етапу навчального модуля. В граф - схемах здійснюється розподіл навчального матеріалу на блоки, вказано кількість годин, відведених на вивчення кожного блоку, кількість міні – модулів в кожному блоці та кількість міні – модулів в кожному з 7 етапів. Кожний блок закінчується проведенням контрольно – рефлексивного та духовно-естетичного етапів, мета якого – здійснити контроль глибини розуміння вивченого. Форма здійснення цього контролю теж вказується в граф - схемі. Важливу роль у новій системі відіграють розвивальні міні-підручники. Вони, орієнтуючись на державний стандарт, у мінімізованому вигляді подають цілісну картину одержаної інформації, містять індивідуальні завдання для учнів.

 Крім граф-схем навчального курсу (календарний план) та графіку модульних занять, пакет включає науковий проект (розробка всієї теми) , сценарій модульного заняття (поурочний план).

Багаторічний досвід роботи свідчить про те, що технологія модульно-розвивальної системи є актуальною і співзвучною тим змінам, котрі відбулись в системі освіти останнім часом. Вони включають:

1. перехід від оцінювання «незнання» до оцінювання знань кожного учня, які він засвоїв в відповідності до своїх індивідуальних особливостей;
2. вивчення  предмету за блоками ;
3. попереднє ознайомлення учнів з цілями, задачами блока, особливістю його перебігу ;
4. застосування тестових завдань для оцінки рівня засвоєння знань;
5. проблемно – пошукову взаємодія учня та вчителя, направлену активне здобуття знань.

 Запропонована робота містить приклад граф схеми, графіка модульних занять, наукового проекту  навчальних модулів курсу 7 класу. .

 Весь процес модульно- розвивального навчання при вивченні кожної теми розподіляється на дві фази. Перша – проблемно-предметна фаза. Вона складається з установчо-мотиваційного; змістово-пошукового; оцінно-смислового етапів. Друга фаза – формуючо-перетворююча. Вона включає в себе адаптивно- перетворюючий; системно-узагальнюючий; контрольно-рефлексивний; духовно-естетичний етапи. Кожний етап (модуль) забезпечується необхідними дидактичними і методичними матеріалами, переліком основних понять, навичок та вмінь, які повинні засвоїти діти у процесі навчання.

Перший модуль у вивченні кожного блоку - установочно – мотиваційний (У-М). На ньому відбувається постановка навчально-виховних завдань, введення учнів у понятійно-термінологічне поле, ознайомлення із структурно-часовою моделлю навчальної діяльності, системою оцінювання результатів, стимулюючи в такий спосіб потяг до успіху. На цьому етапі важливо націлити школярів на своєчасне усунення можливих прогалин у знаннях. Цьому допоможе робота з аркушем контролю “Перевір себе”, в якому є список літератури, рекомендованої для повторення та опрацювання, пропонується випереджаюче домашнє завдання, завдяки чому стає реальною диференціація та індивідуалізація навчання. Цій же меті служать реферати та навчальні проєкти, теми яких пропонуються в підручнику, а учні мають можливість серед них вибрати ту, яка викликає найбільшу зацікавленість. Таким чином, мета модуля –актуалізувати знання, отримані в попередніх класах; виявити прогалини в знаннях учнів, почати роботу з усуненню цих прогалин. Наступний модуль- змістовно – пошуковий (З-П). Його метою є вивчення нового матеріалу в процесі розв’язання проблемних ситуацій. Освітній процес на даному модулі являє собою систему проблемно – діалогічних методів, що, залежно від етапу організації модульно – розвивального процесу, використовує  

• проблемний виклад навчального матеріалу вчителем на основі демонстраційного, та фронтального експериментів,
• самостійну проблемно – пошукову діяльності учнів,
• спільну проблемно – діалогічну діяльність вчителя та учнів (продуктивний діалог, евристична бесіда).

Наступний контрольно-змістовий модуль (К-З), дозволяє з'ясувати ступінь засвоєння учнями теоретичних основ вивченої теми, провести корекцію отриманих знань. Ущільнене вивчення теоретичних питань дозволяє виділити час для проведення адаптивно - перетворюючих модулів (А-П), на яких відпрацьовуються навички практичного застосування знань (практикум з розв’язування задач, виконання лабораторних та практичних, експериментальних робіт, вивчення питань застосування явищ та законів у практичній діяльності людини). На системно - узагальнюючому модулі (С-У) завершується процес вивчення теми. На відміну від традиційного планування, у ході цього модуля учні осмислюють питання, вивчені на різних етапах теми, формується цілісна  система знань та норм. Підсумком усієї роботи з теми є контрольно- рефлексивний модуль (К-Р), на якому учні, виконуючи різнорівневі завдання, одержують оцінку рівня своїх навчальних досягнень. На останньому міні-модулі, духовно-естетичному (Д-Е), учні підводять підсумки своєї роботи протягом всього певного блоку, захищаючи свої навчальні проєкти та самостійно створюють сторінки розвивальних міні-підручників. 

В роботі подані приклади розробок навчальних міні – модулів з зазначених навчальних модулів, відповідно до складених наукових проектів, приклади сторінок міні-підручників з відповідних тем.

Графік

проведення модульних занять з фізики в 7 класі

І  семестр.

Приклади наукових проєктів.

ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ

12 годин/18 міні-модулів

Приклади сценаріїв модульних занять

Установчо-мотиваційний міні-модуль

(2х30)

Фізика як фундаментальна наука про природу. Етапи пізнавальної діяльності у фізичних дослідженнях. Зв’язок фізики з іншими науками. Історичний характер фізичного знання. Внесок українських учених у розвиток і становлення фізики. Речовина й поле.

Психолого-педагогічний зміст:

• Визначення близьких та віддалених перспектив навчання;
• Активізація мотиваційних резервів учнів;
• Введення учнів у  проектоване понятійно-термінологічне  поле;
• Формування внутрішньої мотивації навчання
• Доведення актуальності виучуваного матеріалу;
• Пред’явлення  структурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності.
• Створення психологічного клімату довіри між учителем і учнем, відчуття учнем власної компетентності,
• Позитивне проблемно-діалогічне прийняття учнем освітніх цілей, введення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле,
• Пред'явлення структурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності,

Результат функціонування навчального модуля:

ЗНАТИ: імена видатних вітчизняних і зарубіжних фізиків; фізичні величини та одиниці їх вимірювання , правила безпеки у фізичному кабінеті, характерні ознаки фізичних явищ, їх відмінність від біологічних, хімічних та інших явищ

ВМІТИ:  самостійно виконувати фізичні досліди, проводити спостереження, наводити приклади фізичних явищ, тіл, речовин; розрізняти значення фізичної величини та її одиниці.

ЦІНУВАТИ: внесок вчених в розвиток фізичної науки, особисту точку зору на роль науки вжитті людини.

ОБЛАДНАНННЯ: прилади для демонстрації різних видів фізичних явищ, портрети вчених.

РЕАЛІЗАЦІЯ МОДУЛЯ.

1 Повідомлення цілей, задач розділу - актуалізувати відомі знання про магнітне поле, отримані у попередніх класах, що є опорними при вивченні теми, проаналізувати прогалини в знаннях.

2.Актуалізація опорних знань на основі використання фронтального експерименту

Урок починається зі знайомства, потім розповідь учителя чергується з бесідою, в ході якої з’ясовуються особливості, відомих учням, природничих наук. За кожною з названих наук уточнюється об’єкт вивчення, а якщо можливо, то й буквальний переклад назви науки

Висновок: Всі ці науки (їх називають природничими) вивчають природні явища. Вони тісно пов’язані з фізикою та спираються на її досягнення.

2. Актуалізація знань учнів про різні види явищ, конкретизація  поняття «фізичні явища» на основі використання фронтального експерименту. Введення учнів у понятійно-термінологічне поле щодо видів фізичних явищ та їх проявів у навколишньому світі:

1) механічні (падіння каменя, кочення кульки, рух Землі навколо Сонця);

2) теплові (кипіння води, танення льоду, утворення хмар);

3) електричні (блискавка, нагрівання провідника струмом);

4) магнітні (притягання залізних предметів до магніту, взаємодія магнітів);

5) світлові (світіння лампи або полум’я, отримання зображень за допомогою лінзи або дзеркала).

      В ході обговорення застосовуємо систему проблемно – діалогічних методів, які базуються на використання демонстраційних та фронтальних експериментів, перегляд деяких видів фізичних явищ за допомогою відео фрагментів.

Це можуть бути загальновідомі демонстрації : скочування кульки та візка з похилої площини, кип’ятильник Франкліна, рух керамічних магнітів, світіння електричної лампочки, спостереження учнів за власним зображенням  в опуклих або увігнутих дзеркалах, отримання на екрані за допомогою збиральної лінзи оберненого зображення дерев за вікном , перегляд відеозаписів сонячних і місячних затемнень, веселки північного сяйва, виверження вулканів, блискавки.

Подальше обговорення наводить учнів на думку про необхідність застосування  різних етапів пізнавальної діяльності для пояснення природних явищ та розкриття їх значення для життя людини.

3. Актуалізація опорних знань щодо розуміння терміну «фізичне тіло», «речовина», «матерія».

Проблемне питання: Чи зможете ви назвати якийсь вид матерії, що не є речовиною?

З допомогою вчителя приходимо до висновку, що існує вид матерії-поле. Учні самостійно складають просту схему:

За підсумками  роботи проводиться рефлексія (учні оцінюють свою роботу на занятті та рівень засвоєння матеріалу на сторінці міні-підручника)

Приклади міні-підручників

Фізика як фундаментальна наука про природу. Етапи пізнавальної діяльності у фізичних дослідженнях. Зв’язок фізики з іншими науками. Історичний характер фізичного знання. Внесок українських учених у розвиток і становлення фізики. Уста

Установчо-мотиваційний міні-модуль

(2х30)

Твої завдання

ЗНАТИ: імена  видатних вітчизняних  і зарубіжних фізиків; фізичні  величини та  одиниці їх   вимірювання  , правила безпеки у фізичному  кабінеті, характерні ознаки  фізичних явищ, їх відмінність  від біологічних, хімічних та інших явищ

ВМІТИ:  самостійно виконувати  фізичні досліди,  проводити спостереження, наводити приклади фізичних явищ, тіл, речовин; розрізняти  значення  фізичної  величини та  її одиниці.

ЦІНУВАТИ: внесок  вчених в розвиток  фізичної науки, особисту  точку зору на роль  науки  вжитті людини.

Пам’ятка для учнів:

1. Замислюйся, міркуй, питання занотуй.
2. Порівнюй, співставляй і відповідь шукай.
3. Будь уважний.
4. Будь наполегливим і не бійся помилятися.
5. Пропануй гіпотези, що до шляхів розв’язування проблеми.

Рефлексуй свою готовність до співпраці.

  -  готовий;                  - частково готовий;                 - не  готовий

Завдання 2. Спостерігай за явищами, які демонструються і заповни таблицю

Завдання 3

Установи відповідність

Завдання 4

Познач слова, які  позначають фізичне тіло.

Завдання 3. Заповни пусті клітинки.

Рефлексія.

(Проведи стрілки до тих тверджень, які відповідають твоєму стану наприкінці уроку

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бар’яхтар, С.О. Довгий,  Ф.Я. Божинова, Фізика 7 клас: Підручник для 7 класу загальноосвітніх .навчальних закладів / Харків: Видавництво «Ранок», 2015
2. Інтернет-ресурси:: https://www.youtube.com/ http://www.slideshare.net/svett007/
3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика 7-9 класи/ Сайт МОН України, 2017
4.         Фурман А.В. Граф-схеми навчальних курсів у середній і вищій школі: [наук. вид.] / А.В.Фурман. – Тернопіль: НДІ МЕВО, 2009. – 44 с.
5.         Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення:[монографія] / Анатолій Васильович Фурман. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 340 с.
6. Фурман А.В. Теорія і практика розвивального підручника / Анатолій Васильович Фурман. -  - Тернопіль:  Економічна думка, 2004.- 288с.