2024 СЦЕНАРІЙ
тематичного вечора, присвяченого
Дню пам’яті жертв Голодоморів в Україні
«Мертві не пробачать, живі не забудуть»
Перед входом у залу глядачам роздають невеличкі папірці у вигляді листочків дерева, які їм знадобляться протягом заходу. На стіні зали екран. Біля нього праворуч поличка, на якій інсталяція – ікона Божої Матері, хліб, свічки у підсвічниках, книги про голодомор. Ліворуч від екрану стіл, прикрашений рушниками, на нім книги про Голодомор та кошик із яскравими червоними яблуками та стенд на якому намальовано «Дерево пам’яті», гілки дерева підписані взводами 1,2,3,4.На екрані картинка з назвою заходу «Мертві не пробачать, живі не забудуть». На початок відео Т № 0 «Ти приніс мені яблуко». Після відео вмикається – музика Т № 01 Є. Станкович «Панахида за померлими від голодомору - тема 1». Виходять ведучі, музика стає тихішою, але продовжує лунати.
ВЕДУЧА 1: Як привітатися з вами? Не знаю. Тому, що звичне привітання – доброго дня , сьогодні, якось не ліпиться до теми, застрягає на вустах, грудкою стає у горлі.
ВЕДУЧА 2: Кожну четверту суботу листопаду – це день пам’яті жертв Голодоморів 1922, 1932,1933, 1946 року.
ВЕДУЧА 1: Багато років пройшло з тих подій, багато років вже минуло з часу, коли нам «дозволили» узнати й згадати жахи голодомору, з часів коли відкрилася завіса сталінських репресій. Завіса брехні і перевертання історії.
ВЕДУЧА 2: Але скільки ще повинно пройти часу, щоб всі зрозуміли, що не можна ці події використовувати у своїх політичних амбіціях. Це рана народу, рана нації і її треба не намагатися лікувати, а треба ставити діагноз, треба його обнародувати…
ВЕДУЧА 1: Про ці події треба знати…Треба особливо сьогодні, під час війни, коли спадкоємиць радянської влади – росія, робить криваву спробу підкорити український народ.
Вмикається Т№ 02 – Уривок з «Панахиди за померлими від Голодомору» - Б. Ступка. Демонструється відеофрагмент Т № 03 «Пісня пам’яті жертв голодоморів».
ВЕДУЧА 2: За матеріалами Українського інституту національної пам’яті:
1917-й став роком сплеску українського національно-визвольного руху на теренах Російської імперії, в якій розпочалися революційні події. Вже за рік, у січні 1918-го, Українська Центральна Рада, тогочасний парламент, проголосила незалежність Української Народної Республіки. А ще за рік, 22 січня 1919-го, відбулася історична подія – українські землі, які раніше розділяв російсько-австрійський імперський кордон, проголосили Акт Злуки в єдину державу. За цю державу українцям відразу довелося воювати не на один фронт.
У тій війні українським силам не вдалося вибороти перемогу. На початку 1920-х більшовики, які захопили владу в Росії, окупували Українську Народну Республіку. Так, значна частина України опинилася в складі Радянського Союзу.
ВЕДУЧА 1: Проте досвід державності не минув безслідно. Буквально за кілька років з 1917-го, попри війну та політичні перипетії, українцям вдалося не тільки сформувати державні інституції, а й заснувати культурні та наукові установи, дати поштовх розвитку мистецтва й літератури. Щоб зміцнити контроль над захопленою Україною, більшовики мусили з цим рахуватися. Тож комуністичний режим пішов на створення квазідержавної Української Соціалістичної Радянської Республіки. Вдався до політики «коренізації», яка передбачала розвиток місцевих культур. А також до нової економічної політики, що сприяло лібералізації економічного життя. Відтак національне відродження продовжилося в Україні 1920-х в культурній царині. І воно було позначене орієнтацією на власні традиції та на Європу, а не на Москву. Символом цього стало знане гасло українського комуніста й письменника Миколи Хвильового «Геть від Москви!».
Відео Т № 04
ВЕДУЧА 2: Кінець 1920-х став поворотним моментом. Йосиф Сталін сконцентрував у своїх руках максимальну повноту влади й розпочав форсовану колективізацію та індустріалізацію. Україні з її обсягами сільськогосподарського виробництва та промисловим потенціалом була призначена роль джерела коштів для цих амбітних планів. Москва припинила загравати з національними рухами. Перший Україні масовий голод відмічають у 1921—1923 — в південних областях України в спричинений посухами повоєнною розрухою, політикою продрозверстки та надмірним вивезенням хліба Радянською Росією за межі УСРР.
ВЕДУЧА 1: А далі, ворог використовував голод, як свою зброю проти українців, проти їх «бунтарського» духу. Так у лютому–березні 1930-го українське село накрила хвиля повстань і збройних виступів проти насильної колективізації селянських господарств. Того року в радянській Україні було зафіксовано понад 4 тисячі масових протестів, у яких брало участь 1,2 мільйона селян. Селянські протести відбувалися й в інших регіонах Радянського Союзу, але в Україні спротив був особливо масштабним. Надто масштабним, щоб йому можна було протиставити тільки репресії.
ВЕДУЧА 2: Тож режим зробив тактичний відступ, та не відмовився від упокорення України. Йосиф Сталін використав голод як зброю, щоб розправитися з українцями, в яких вбачав загрозу. Одночасно з штучним голодом, спрямованим на упокорення українського села, він розгорнув масштабні репресії проти українських комуністів і чиновників, яких вважав недостатньо лояльними. Почалося переслідування українського культурного, мистецького, наукового середовищ.
ВЕДУЧА 1: При вході на захід ви отримали папірці на яких ми пропонуємо написати коротко свої думки, емоціями або символічними словами про Голодомор, та на виході приліпити на гілочку нашого дерева пам’яті, яка відповідає вашому взводу.
ВЕДУЧА 2: А поки що ми пропонуємо вам відповісти на питання нашої тематичної вікторини, та заробити додаткові бали для свого взводу.
ВЕДУЧА 1: - В якому році розпочався масовий Голодомор в Україні, як метод боротьби влади з українським спротивом?
А)1932 р.
Б) 1941р
- Скільки людей, за оцінками істориків, загинуло від Голодомору?
А) 4000
Б) Близько 3,9 мільйонів (загальна цифра може змінюватися залежно від джерел).
- Що стало основною причиною Голодомору?
А)реквізиція зерна, репресії проти українського селянства
Б) дармоїдство одних селян та ненажерливість інших.
- Яка політика Радянського Союзу привела до загибелі мільйонів українців?
А) Політика демократії та об’єднання зусиль.
Б) Політика колективізації і конфіскація продуктів харчування).
- Як називалися списки сіл, які Радянська влада позбавила доступу до продуктів харчування?
А) «Чорні дошки»
Б) «Чорні списки»
- Чому світова спільнота дізналася про Голодомор із запізненням?
А) В радянському союзі не було англомовної преси
Б) Радянська влада суворо контролювала інформацію і приховувала факти про голод.
-Хто був одним із перших журналістів, які повідомили світові про Голодомор?
А) Гарет Джонс.
Б) Уїнстон Черчель
- Який символ найчастіше використовується для вшанування пам'яті жертв Голодомору?
А) Мішечок пшениці
Б) Колосок
- Коли в Україні офіційно вшановують День пам'яті жертв Голодомору?
А) Четверта субота листопада
Б) В день початку жнив
- Де знаходиться національний музей «Меморіал жертв Голодомору»?
А) Ванкувер, Канада.
Б) Київ, Україна
- Який український фільм про Голодомор вийшов у 2019 році, привернувши увагу світової спільноти?
А) «Ціна правди»
Б) «Панахида за померлими».
-Яка країна першою офіційно визнала Голодомор геноцидом українського народу?
А)Канада.
Б) Німеччина
- Скільки країн світу офіційно визнали Голодомор геноцидом?
А) Всі країни – члени ООН
Б) Близько 17 (цифра може змінюватись із часом).
Після закінчення вікторини ведучі оголошують бали за вікторину.
ВЕДУЧА 2: За підсумками вікторини взводи отримали наступні бали ……
Світло згасає. На екрані демонструється № 05 анімаційний фільм «Дух Голоду». По закінченню фільму світло вмикається і ведучі надають глядачам 3-4 хв., щоб написати на папірцях рефлексію про Голодомор, а ЗКВ зібрати листочки та приклеїти їх на «гілочки» дерева пам’яті.
ВЕДУЧА 1: А зараз вам надається 3-4 хв., щоб написати на папірцях рефлексію (ваші відчуття) з приводу Голодомору – всього побаченого та почутого. А по закінченню часу, просимо ЗКВ зібрати відповіді та наклеїти їх на дерево пам’яті на гілочку, яка відповідає вашому взводу.
Глядачі пишуть. ЗКВ клеють.
ВЕДУЧА 1: Поки підраховуються бали я з великою повагою хочу представити нашого гостя. Отець Василь — настоятель Одеського Свято-Троїцького храму ПЦУ, військовий капелан. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, лауреат чеської нагороди «Пам'яті народів» . Пане отче запрошую Вас до слова.
Виступ о. Василя та загальна молитва. Після молитви ведучі дякують о. Василю
ВЕДУЧА 2: Сьогодні найактивнішими та найобізнанішими у темі вечора-пам’яті, у темі Голодомору в Україні виявилися представники _____взводу. Ця маленька нагорода для вас.
Ведучі передають ЗКВ кошик з яблуками.
ВЕДУЧА 1: Мало знайдеться в історії не тільки України, а й світу таких трагедій, як голодомори. Жахливі і вражаючі статистики цих років. За один рік загинула п’ята частина сільського населення України. Штучний голод, за різними оцінками, забрав від семи до десяти мільйонів життів українців. В Україні щохвилини вмирало голодною смертю 17 людей, за годину – тисяча, за добу – 24 тисячі. І це далеко не остаточна цифра.
ВЕДУЧА 2: Тяжко повертав собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато було позаду могил. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору.
ВЕДУЧА 1: І не знали ми які великі втрати очікують у сьогоденні. Але ворог знову запустив свої пазурі у горло нашої Матінки-України, знову ллється кров українців. Знову боротьба за незалежну та вільну державу. І тільки знаючи і пам’ятаючи про жахіття існування в нашому житі рашиської русні, можемо бути мотивованими на боротьбу з нею.
Вступає Т №06 мелодія «Свіча» М. Скорика. Ведучі запалюють свічки та закінчують захід.
ВЕДУЧА 2: Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна —
Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ…
Вимирало Село – потопала в сльозах Україна,
І розгублене небо ковтало задушений плач.
ВЕДУЧА 1: Шаленів людомор – лютували нові яничари,
І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп…
Над Полями Святими замучені душі ячали,
І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.
ВЕДУЧА 2: Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви
І розгнуздана Пам’ять малює Історії слід…
Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,
Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.
ВЕДУЧА 2: Кожної четвертої суботи листопада о 16.00 годині справжні українці по всьому світові запалюють свічки пам’яті за жертвами голодоморів. Запалимо на своєму підвіконні обов’язково і ми, де б не були, щоб не робили…
ВЕДУЧА 1: Дякуємо всім за участь та емоції. Нехай Господь вбереже Україну.
Склала сценарій
завідувачка бібліотеки І. Павліщева.