Початок навчання дитини в першому класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем.
3 рівні адаптації дитини до школи:
Високий рівень адаптації.
Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.
Середній рівень адаптації.
Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.
Низький рівень адаптації.
Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.
Види адаптацій
- фізіологічна адаптація дітей (у вересні хворіють більшість дітей, деякі скаржаться на втому, головний біль);
- Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень»;
- Біологічна адаптація – це пристосування до нового режиму навчання й життя;
- Психологічна адаптація – це входження до нової системи вимог, пов’язаних з виконанням навчальної діяльності;
- Соціальна адаптація – це процес входження до учнівського колективу.
Причини дитячого
«НЕ ХОЧУ В ШКОЛУ!»
1.Відсутність позитивної установки дошкільного життя (батьки залякують школою).
2.Не сформованість продуктивних форм спілкування з ровесниками (комунікативні труднощі).
3.Незнання вчителем індивідуально-психологічних особливостей дитини, авторитарний характер педагогічної діяльності вчителя.
4.Невідповідність режиму, методів виховання і в школі.
5.Недостатній інтелектуальний розвиток дитини, відсутність допомоги з боку батьків і вчителя.
Як допомогти першокласнику звикнути до школи
Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.
Приймати дитину - означає любити не за те, що вона гарна, розумна, здібна, відмінник, помічник і так далі, а просто за те, що вона є!
Чому більшості шестирічок складно адаптуватися до школи?
Особливості адаптації шестирічних першокласників до шкільного життя.
/Консультація для батьків/
ЗДО №7 «Дюймовочка»
вихователь-методист