ДЛЯ БАТЬКІВ

З ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ

«СПОСОБИ ВІДКРИТИ ДИТИНІ СВОЮ ЛЮБОВ»

Не прагніть до віртуозного виконання материнської ролі. У спілкуванні з дитиною немає і не може бути заборонених емоцій, але за однієї умови: вона не повинна сумніватися в беззаперечності вашої любові. Малюк повинен відчувати, що ваше невдоволення, роздратування або гнів викликані його вчин­ком, а не ним самим. Ваша дитина не може бути поганою, тому що вона – дитина і тому що вона ваша.

Називайте дитину ласкавими іменами, придумуйте домашні прізвиська, розповідайте казки, співайте колискові, і нехай у вашому голосі звучить ніжність, ніжність і тільки ніжність.

Іноді достатньо взяти дитину за руку, погладити по волоссю, і поцілувати, щоб вона перестала плакати і вередувати. А тому, як можна більше пестіть свою дитину, не звертаючи уваги на поради досвідчених батьків. Психологи дійшли висновку, що фізичний контакт з матір'ю стимулює фізіологічний та емоційний розвиток дитини. Переласкати її, вважають психологи, неможливо.

Не розмовляйте з дитиною, стоячи до неї спиною або впівоберта, не кричіть їй з сусідньої кімнати. Підійдіть, подивіться дитині в очі і скажіть те, що хочете.

ДЛЯ БАТЬКІВ З ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ

Baш малюк ні в чому не винен перед Вами. Ні в тому, що з'явився на світ. Ні в тому, що створив Вам додаткові труднощі. Ні в тому, що не дав очікуваного щастя. Ні в тому, що не виправдав вашого очікування. Ви не вправі вимагати, щоб він вирішував Вам ці проблеми.

Ваша дитина – не Ваша власність, а самостійна людина. І вирішувати до кінця її долю, а тим більше ламати на свій розсуд їй життя Ви не маєте право. Ви можете лише допомогти їй вибрати життєвий шлях, вивчивши її здібності і інтереси і створивши умови для їх ре­алізації.

Ваша дитина далеко не завжди буде слухняною і милою. Її упертість і капризи так само неминучі, як сам факт її присутності в родині.

У багатьох примхах й витівках малюка винні Ви самі, тому що вчасно не зрозуміли його, не бажаючи приймати його таким, який він є. Виповинні завжди вірити в краще, що є у Вашому малюку. Бути впевненим у тому, що рано чи пізно це найкраще неодмінно проявить­ся.

Караючи, подумай: навіщо?

Сім правил для всіх

Покарання не повинне шкодити здоров'ю - ні фізичному, психічно­му. Більш того, покарання повинно бути корисним, чи не так? Однак, караючи, ми забуваємо подумати про наслідки покарання.

Якщо є сумнів, карати чи не карати, - не карайте. Ніяких покарань в цілях "профілактики", "про всяк випадок"!

За один раз – одне покарання. Навіть якщо вчинків зроблено відразу декілька, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу!

Покарання – не за рахунок любові. Що б не трапилося, не позбавляйте дитини заслуженої похвали і нагороди.

Покараний – прощений. Інцидент вичерпаний. Сторінка перегорнута як ні в чому не бувало. Про старі гріхи ні слова.

Покарання без приниження. Що б не було, яка б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, покарання подіє у зворотний бік!

Дитина повинна боятися не покарання, а вашої прикрості.

1. Не стримуйте розкриття потенціальних можливостей психіки. 

2. Уникайте однобокості у навчанні та вихованні.

3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухомості, емоційності. 

4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої прихована, найменш спроможна досягти висот самовираження. 

5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитись без вад. 

6.  Підтримуйте здібності дитини до творчості й проявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини. 

7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, питання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за межі дозволеного