"Пам'ятки для третього класу з української мови та математики"

Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти відомий доданок:

___+5=8 8-5=3. Отже, 3+5=8

Щоб знайти невідоме зменшуване, треба до різниці додати від’ємник:

___-4=3 3+4=7. Отже, 7-4=3.

Щоб знайти невідомий від’ємник, треба від зменшуваного відняти різницю:

10-___=6 10-6=4. Отже, 10-4=6.

Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти відомий доданок:

___+5=8 8-5=3. Отже, 3+5=8

Щоб знайти невідоме зменшуване, треба до різниці додати від’ємник:

___-4=3 3+4=7. Отже, 7-4=3.

Щоб знайти невідомий від’ємник, треба від зменшуваного відняти різницю:

10-___=6 10-6=4. Отже, 10-4=6.

2 * 5 = 10

І множник ІІ множник Добуток

Щоб знайти невідомий множник, треба добуток поділити на відомий множник:

___*5=10 10:5=2. Отже, 2*5=10.

12 : 4 = 3

Ділене Дільник Частка

Щоб знайти невідоме ділене, треба частку помножити на дільник:

___:4=3 3*4=12. Отже, 12:4=3.

Щоб знайти невідомий дільник, треба ділене поділити на частку:

10:___=5 10:5=2. Отже, 10:2=5.

2 * 5 = 10

І множник ІІ множник Добуток

Щоб знайти невідомий множник, треба добуток поділити на відомий множник:

___*5=10 10:5=2. Отже, 2*5=10.

12 : 4 = 3

Ділене Дільник Частка

Щоб знайти невідоме ділене, треба частку помножити на дільник:

___:4=3 3*4=12. Отже, 12:4=3.

Щоб знайти невідомий дільник, треба ділене поділити на частку:

10:___=5 10:5=2. Отже, 10:2=5.

Рівняння

5+х= 12 14 –х=7 х-6= 5 х*3= 12 12 :х=2 х :5= 10

1. Знайди ціле і обведи його.

2. Визнач, ціле чи частина невідоме.

3. Пам’ятай!

Невідоме ціле шукаємо додаванням або множенням.

Невідому частину шукаємо відніманням або діленням.

Наприклад:

Х+12= 25

Ціле 25, воно відоме. Значить, невідомий доданок шукаємо відніманням.

Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти відомий доданок.

Х= 25-12

Х=13

Робимо перевірку:

13+12=25

25=25

Відповідь: Х=13.

Рівняння

5+х= 12 14 –х=7 х-6= 5 х*3= 12 12 :х=2 х :5= 10

1. Знайди ціле і обведи його.

2. Визнач, ціле чи частина невідоме.

3. Пам’ятай!

Невідоме ціле шукаємо додаванням або множенням.

Невідому частину шукаємо відніманням або діленням.

Наприклад:

Х+12= 25

Ціле 25, воно відоме. Значить, невідомий доданок шукаємо відніманням.

Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти відомий доданок.

Х= 25-12

Х=13

Робимо перевірку:

13+12=25

25=25

Відповідь: Х=13.

Розбір слова за будовою

1. Прочитай слово.

2. Зміни його за питаннями і виділи закінчення. Пам’ятай, що іноді закінчення буває нульове.

3. Решта – основа.

4. Добираємо до слова 2-3 споріднених слова («родичів») і визначаємо спільну частину. Це корінь.

5. Якщо є частина перед коренем – це префікс.

6. Якщо є частина між коренем і закінченням – це суфікс.

Слово БЕЗХМАРНИЙ

1. Змінюю за питаннями: немає якого? БезхмарнОГО, милуюсь яким? БезхмарнИМ.

Мінялось ИЙ, ОГО, ИМ. Значить, закінчення –ИЙ.

2. Решта – основа.

3. Шукаємо «родичів»: ХМАРа, ХМАРина, ХМАРиться. Спільна частина ХМАР – корінь.

4. Перед коренем БЕЗ- - префікс, між коренем і закінченням –Н- - суфікс.

Розбір слова за будовою

1. Прочитай слово.

2. Зміни його за питаннями і виділи закінчення. Пам’ятай, що іноді закінчення буває нульове.

3. Решта – основа.

4. Добираємо до слова 2-3 споріднених слова («родичів») і визначаємо спільну частину. Це корінь.

5. Якщо є частина перед коренем – це префікс.

6. Якщо є частина між коренем і закінченням – це суфікс.

Слово БЕЗХМАРНИЙ

1. Змінюю за питаннями: немає якого? БезхмарнОГО, милуюсь яким? БезхмарнИМ.

Мінялось ИЙ, ОГО, ИМ. Значить, закінчення –ИЙ.

2. Решта – основа.

3. Шукаємо «родичів»: ХМАРа, ХМАРина, ХМАРиться. Спільна частина ХМАР – корінь.

4. Перед коренем БЕЗ- - префікс, між коренем і закінченням –Н- - суфікс.

Будова слова

Закінчення – це змінна частина слова, що служить для зв’язку слів у реченні.

Основа – це всі частини слова, крім закінчення.

Корінь – це спільна частина споріднених слів.

Префікс – це частина слова, що стоїть ПЕРЕД коренем і служить для утворення нових слів.

Суфікс – це частина слова, що стоїть

Після кореня і служить для утворення нових слів.

Будова слова

Закінчення – це змінна частина слова, що служить для зв’язку слів у реченні.

Основа – це всі частини слова, крім закінчення.

Корінь – це спільна частина споріднених слів.

Префікс – це частина слова, що стоїть ПЕРЕД коренем і служить для утворення нових слів.

Суфікс – це частина слова, що стоїть

Після кореня і служить для утворення нових слів.

Правила переносу слів

1. Слова з рядка в рядок переносяться по складах: ка-ли-на, мо-рква або мор-ква, морк-ва, ка-рти-на або кар-ти-на (але НЕ карт-ина – дивись правило 8).

2. С лова з одного складу не переносяться: клен, день, дрізд.

3. С клад з однієї букви не залишається в рядку і не переноситься: ожи-на, мрія, ясе-ни.

4. Букви Й та Ь при переносі слів не відриваються від попередньої букви: зай-чик, май-ка, па-ра-соль-ка або па-ра-со-лька, бу-ру-лька або бу-руль-ка.

5. Буквосполучення ДЖ, ДЗ, ЬО, ЙО при переносі не розриваються: си-джу, ро-дзи-нка або ро- дзин-ка, ко-льо-ри, га-йок.

6. Апостроф при переносі не відокремлюється від попередньої букви: Ма-р’я-на або Мар’-яна, пі-р’ї-на або пір’-їна.

7. Слова з подовженими приголосними переносяться довільно: жи-ття або жит-тя.

8. Не відривай приголосний від наступного за ним голосного: па-пір (не пап-ір), ма-ле-ча (не мал-еча).

9. Н е розривай односкладовий префікс переносом: під-бігти (НЕ пі-дбігти), роз-шукати (НЕ ро-зшукати).

Правила переносу слів

1. Слова з рядка в рядок переносяться по складах: ка-ли-на, мо-рква або мор-ква, морк-ва, ка-рти-на або кар-ти-на (але НЕ карт-ина – дивись правило 8).

2. С лова з одного складу не переносяться: клен, день, дрізд.

3. С клад з однієї букви не залишається в рядку і не переноситься: ожи-на, мрія, ясе-ни.

4. Букви Й та Ь при переносі слів не відриваються від попередньої букви: зай-чик, май-ка, па-ра-соль-ка або па-ра-со-лька, бу-ру-лька або бу-руль-ка.

5. Буквосполучення ДЖ, ДЗ, ЬО, ЙО при переносі не розриваються: си-джу, ро-дзи-нка або ро- дзин-ка, ко-льо-ри, га-йок.

6. Апостроф при переносі не відокремлюється від попередньої букви: Ма-р’я-на або Мар’-яна, пі-р’ї-на або пір’-їна.

7. Слова з подовженими приголосними переносяться довільно: жи-ття або жит-тя.

8. Не відривай приголосний від наступного за ним голосного: па-пір (не пап-ір), ма-ле-ча (не мал-еча).

9. Н е розривай односкладовий префікс переносом: під-бігти (НЕ пі-дбігти), роз-шукати (НЕ ро-зшукати).