Патріотичне виховання в процесі вивчення географії

Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 з профільним навчанням Бахмутської міської ради Донецької області

Вчитель Мошегова Тетяна Геннадіївна.

 

Географічний ланцюжок з проблеми «Патріотичне виховання в процесі вивчення географії»

 

Мета: сприяти професійній компетентності вчителів географії щодо формування патріотичних цінностей на уроках та в позаурочний час з географії.

Задачі:

1) розкриття для кожної особистості поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини.

2) формування патріотичних переконань в учнів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності;

3) використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного виховання особистості;

4) застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання учнів у сучасній школі.

Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості. Шляхами реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії будуть:

1. Відбір змісту навчального матеріалу й посилення його українознавчої спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивчення й освоєння (наприклад, під час вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в курсі «Географія материків і океанів» учитель може більш докладно спинитися на дослідженнях території цього материка українським мандрівником і дипломатом Єгором Ковалевським).

2. Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї.

3. Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робот на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно-корисну діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом.

4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки, техніки, культури. Цей напрям виховної роботи реалізується в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного співробітництва.

У процесі навчання географії здійснюється моральне виховання учнів формування базових моральних цінностей, значущих моральних якостей, прагнення дотримуватися норм загальнолюдської та народної моралі, які визначають світогляд, діяльність, поведінку та вчинки дитини в природі й суспільстві. Реалізація завдань морального виховання в процесі навчання географії може відбуватися шляхом використання в процесі навчання географії творів художньої літератури та народної творчості (літературні епіграфи до уроку, образні  описи досліджуваних об’єктів або явищ, метафори тощо) з метою залучення учнів до системи загальнолюдських і національних культурних цінностей і вироблення в школярів власного ставлення до них.

Національно-патріотичне виховання молоді, яке є визначальним у формуванні духовних цінностей молоді є, як ніколи, актуальним сьогодні. Адже саме духовність і високий рівень свідомості є основою майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. І покликання освітніх закладів полягає у тому, щоб крім міцних професійних знань забезпечити у молодих людей – завтрашньої еліти країни, також формування духовно багатого та національно свідомого світогляду, усвідомлення себе учасником державотворчих процесів та почуття відповідальності за них.

 

Практична частина «Географічного ланцюжка»

Ланцюжок 1.Патріотичне виховання у контексті Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Одним із дієвих способів формування ціннісного ставлення учнів до географічного знання є розкриття здобутків вітчизняної географічної науки та висвітлення внеску українських учених у розвиток природничих наук, оскільки конкретні приклади досягнень українських учених, особливо світового рівня, мають вирішальне значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за Батьківщину й український народ.

 

Ланцюжок 2. Патріотичне виховання на уроках географії.

Тема. Фізична географія України, предмет і методи досліджень. Формування території. Сучасний адміністративно-територіальний устрій. (8 клас)

Організаційний момент

Звучить державний гімн України. Учитель разом з учнями співає один куплет гімну.

Фрагмент відеофільму «Моя Батьківщина».

Прийом «Географічний вернісаж»

Учні отримали випереджальне завдання та принесли фотознімки тих місць, де вони побували влітку. Можна коротко охарактеризувати цю територію 2–3 реченнями та прикріпити фотознімок на фізичну карту України в тому місці, де знаходиться даний об’єкт.

Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель: Подивіться уважно на карту. З’ясувалося, що всі ви є дослідниками рідної землі, України. Навіть не здогадуючись, ви вже почали знайомитися з географією нашої країни. На наших уроках ми продовжимо це знайомство з використанням наукових методів дослідження.

Прийом «Домашня заготовка»

Учні, що отримали домашнє завдання коротко розповідають, використовуючи малюнки, схеми, діаграми.

• Короткий огляд української державності за часів Київської Русі.
• Українська державність за часів отримання незалежності у 1991 році.

 

Тема. Географічні координати. Географічні координати свого населеного пункту .(6 клас)

Мотивація навчальної діяльності

Де зелені хмари яворів 
Зупинили неба синій став, 
На стежині сонце я зустрів, 
Привітав його і запитав:
Де найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам'ятай: 
Батьківщина - то найкращий край!

 Дмитро Павличко

Домашнє завдання:  Складіть чотири речення про наше рідне місто. Можна у вигляді вірша.

Тема. Ґрунти.(6,8 клас)

Мета: Виховання бережливого ставлення до ґрунтів рідного краю.

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

У всіх народів світу з давніх-давен розвинена величезна повага до землі. «Земля-матінка», «земля-годувальниця» — так її називали наші предки.              Землеробство — найдавніше заняття людини. Досвід людських поколінь довів, що земля буває різною за якістю. Не випадково з’явились такі прислів’я та приказки: «Яка земля, такий і хліб», «На добрій землі що посієш, те і вродить», «На добрій землі хліб родить, а на неродючу гній возять», «На чорній землі білий хліб родить».

Які  грунти поширені на Україні? Які у вашій місцевості? Чи родючі вони? Яка на них росте природна рослинність?

Тема.Зміни природи під впливом господарської діяльності людини(6 клас)

Мета: формування знань про види господарської діяльності людини та їх вплив на компоненти природи; ознайомлення з антропогенними комплексами та їх впливом на навколишнє середовище; сприяння розумінню необхідності усунення негативних наслідків взаємодії на­селення з навколишнім середовищем. Звернути увагу на прояви цих  процесів у рідній місцевості.

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Ви вже знаєте про те, що людина — це частина біосфери, так само, як і тварини та рослини, або, інакше кажучи, частина екосистеми. Перші люди на Землі жили в цілковитій згоді зі своїми екосистемами… Поняття «рідний край» закладається в людині з народження. Рідний край завжди асоціюється з домом, з матір’ю, родиною, друзями. Саме звідси починається освоєння та пізнання світу, тут проходять перші кроки в навчанні, перше почуття та інші перші найсильніші враження. Тому таким дорогим він є для кожної людини — як спогад про дитинство, як зв’язок з минулим. Поняття «рідного краю» невід’ємне від поняття «рідна мова». Це мова бабусиної казки, маминої пісні, батькової розповіді. І якщо хтось відрікається від усього цього, зневажає, то стає духовним яничаром, манкуртом. І його чекає така ж зневага від власних дітей. Тому потрібно зберігати і рідний край і рідну мову.

Тема. Води суходолу. Річка та її частини. (6 клас )

 Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Люблю я в рідному краю
Веселі співанки пташині,
І річки бистру течію,
І руту-м’яту при долині;
Пропахлі вітром колоски,
Гінке-гінке безмежне поле, 
І мамин хліб, і ті стежки,
Якими вранці йду до школи;
І перші проліски в гаю,
І щедре сонечко в блакиті…
Люблю Вітчизну я свою,
Вона – найкраща в цілім світі!

 Лідія Компанієць

 Завдання:  Поясніть значення слів поетеси.

   Тема. Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їх зв'язок із геологічною будовою.(8 клас)

 

Прийом «Здивую всіх»

       З багатьох виявлених видів корисних копалин Україна здатна не тільки задовольнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал.       Територія України в геологічному і металогенічному відношенні належить до числа недостатньо досліджених і можливості нарощування її мінерально-сировинної бази далеко не вичерпані.Підтвердженням цьому і є великі, в багатьох випадках, принципово нові відкриття останніх років.

Займаючи площу в 0,4 % від світової суші (603,7 тис. км2), Україна в кінці 80-х – початку 90-х років виробляла до 5 % корисних копалин від загального мирового видобутку. З розвідкою, здобиччю, переробкою і використанням мінеральної сировини, в тій або іншій мірі, було зв’язане біля 48 % виробничих фондів і 20 % трудових ресурсів.

Мінерально-сировинний комплекс забезпечував 23–25 % валового національного продукту. За теперішнього часу в надрах України виявлено біля 20 тис. родовищ корисних копалин, з яких більш 7500 родовищ по 90 видах мінеральної сировини мають промислове значення. Промисловістю освоєне 3350 родовищ, що містять від 40 до 75 % розвіданих запасів різноманітних видів корисних копалин. На їхній базі діють понад двох тисяч гірничодобувних, збагачувальних і переробних підприємств.

В Україні значними обсягами ведеться видобуток кам’яного вугілля (2 % від світового видобутку),

залізних (4 %) 

марганцевих (10 %) руд,

урану, титану, цирконію, германію, графіту (4 %),

 каоліну (18 %), брому, охри, нерудної металургійної сировини (кварцити,

 флюсові вапняки і доломити),

хімічної сировини (самородна сірка, кам’яні і калійні сульфатні солі),

лицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити тощо),

скляного піску.

 

Тема.Річки України. (8 клас)

Прийом «Мандрівка»

Учні, які заздалегідь підготували свої доповіді, розповідають про особливості найбільших річкових систем України (у вигляді екскурсії). Починають рядками віршів українських поетів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Т.Г.Шевченко

Дністер

Ци дружина люба мила з краю загостила,

Ци пташина білокрила з краю заблудила,

Ци буркун то синопюрий байраком гукає,

Ци Дністер то буйнобурий на Подоли грає?

На чиїм то поберіжюзбіжязолотіют,

І покоси шовковії колом зеленіют,

І шумя ту темні луги, гай там шелевіє,

Там хатина у садочку, ту ся двір біліє.

Всюда любо, всюда красно, всюда лиш би бути –

О дністерськібереженьки, можна вас забути?   

Юрій Федькович

 

Ой над Бугом над річкою,

На турецькій границі…

Українська народна пісня

 

І все, куди не йду, холодні трави сняться,

Де дерева шумлять і плачуть за Дінцем,

Де вулиці п'янить солодкий дух акацій,

Востаннє за вікном заплакане лице.          В. Сосюра.

Тихо-тихо, Дунай воду несе,

При Дунаю явір зелененький…

Українська народна пісня

 

     Тема.  Машинобудування і металообробка. (9 клас)

Прийом «Здивую всіх»

В Україні існують два потужні космічні центри: у Дніпропетровську (КБ «Південне» і виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод») і в Харкові (комплекс підприємств, що розробляють і виготовляють бортову електроніку й системи управління).Україна — одна з небагатьох держав світу, де розвинене авіабудування. Вершиною технічної думки авіабудівників став надпотужний «Руслан», створений в АНТК «Антонов». Не має аналогів і середній військово-транспортний літак «АН-70». Військова й цивільна продукція цієї галузі завжди вироблялися паралельно. Перспективними розробками АНТК «Антонов» є літак «АН-140», а також «АН-38-100». Українські розробники авіаційної техніки (АНТК «Антонов», Харківський державний авіаційний завод, ВАТ «Мотор-Січ»)

Тема. Електроенергетика України. (9 клас)

Прийом «Географічний практикум»

Найбільша атомна електростанція Європи розміщена на сході України, біля міста Енергодар. Називається вона Запорізька. Жодна інша атомна станція в Європі не виробляє стільки електроенергії. Теплова потужність Запорізької АЕС дорівнює майже 20 гігаватам. Побудували АЕС у 1980-х роках. Це найпотужніша електростанція в Україні, на яку припадає близько 20% всього виробництва електроенергії.

Завдання: знайдіть інформацію про найбільші електростанції світу та порівняйте їх показники з Запорізькою АЕС

     Тема. Економіко-географічне положення України. (9 клас)

Вивчення нового матеріалу

1. Транспортно-географічне положення України. Міжнародні транспортні коридори

     Багато дослідників підтримують тезу про те, що історія України впродовж століть значною мірою залежала від ділової активності на торгових маршрутах, що перетинають її територію. Коли ці шляхи “ працювали ”, країна була у силі, динамічно розвивалася, випереджаючи у розвитку багато держав Європи. За згасання активності на торгових маршрутах Україна, незважаючи на своє винятково вигідне географічне становище, досить швидко перетворювалася на пересічну європейську околицю, а то й зовсім на багато століть зникала з історичної сцени. Тому надзвичайно важливим є той факт, що сучасна Україна має потужний транзитний потенціал. Серед європейських країн Україна посідає трете місце за обсягами транзиту, а в межах СНД поділяє лідерство з Росією. Цьому сприяє вигідне географічне положення та розгалужена мережа всіх видів транспорту.

Завдання:  Дайте характеристику транспортно-географічного положення України. Країни яких регіонів можуть скористатися транспортними «коридорами», прокладеними на території України?

 

Тема. Міжнародні організації.(10 клас)

Мета. поглибити та систематизувати знання про найбільш впливові світові та регіональні міжнародні організації, сприяти розумінню інтеграційних процесів у світі, ролі міжнародних організацій у розв’язанні міжнародних і регіональних проблем;  виховувати почуття патріотизму, гордості за свою країну

 

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Кінець ХХ — початок ХІ ст. характеризується двома протилежними процесами, що, на перший погляд, виключають один одного — інтеграції та дезінтеграції країн світу. Для того щоб координувати співробітництво, створюються міжнародні організації Найбільш відомою є ООН, структурною одиницею якої є ЮНЕСКО, що опікується питаннями науки, культури та освіти

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2015 рік налічує 7 найменувань, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі .

12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року .Так, 2005 року зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії, Києво-Печерська лавра, 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова, а 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено за рахунок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини.

Включення таких моментів до уроку про світову спадщину сприяє усвідомленню ролі країни  у найбільших надбаннях людства стосовно культури.

 

 

Тема. Мінеральні ресурси світу (10 клас)

 Мета: Показати місце України у світі за запасами окремих видів корисних копалин, виховувати почуття гордості за свою країну, дбайливе, господарське ставлення до природних ресурсів

Користуючись картами атласу та діаграмами, визначте регіони, країни з:

I варіант — найбільшими запасами паливних корисних копалин.

II варіант — найбільшими запасами рудних корисних копалин.

III варіант — найважливішими родовищами нерудних корисних копалин.

За запасами залізної, марганцевої, титанової та уранової руд Україна посідає перше місце серед країн Європи.

Загальні запаси залізних руд становлять понад 30 млрд. т. Одним із найбільших у світі є Криворізький залізорудний басейн (Кривбас). Запаси марганцевих руд в Україні становлять понад 2,5 млрд. т. Зосереджені вони в Нікопольському марганцеворудному басейні — одному з найбільших у світі: за видобутком він посідає перше місце, а за запасами друге (після Південної Африки).

Світові запаси марганцевих руд становлять майже 17 млрд. тонн. Більш ніж 90 % із них припадає на ПА та Україну. Частка України в світовому виробництві марганцевої руди становить 32 %, що дозволяє не тільки задовольняти внутрішні потреби, але і значною мірою експортувати її в Росію і Західну Європу.

    Дорогоцінне каміння

    Усі існуючі в Україні родовища кольорових та облицювальних каменів в основному знаходяться у чотирьох геологічних зонах: Український щит, Карпатські та Кримські гори, Дніпровсько-Донецька западина.Основними та найвідомішими є такі родовища дорогоцінного каміння: Капітанівське (рубін), Волинське (берил, топаз), Богданівське (аметист), Центрально-Нагольчанське (гірський кришталь), Золотухинське (кварцит), Калюсик (мармуровий онікс), Карпівське (скам’яніла деревина), Багерівське (скам’яніла деревина), Вільне (янтар), Клесівське (янтар), Скалева (янтар), Катеринівське (опал), Криворізьке (Тигряче око), Прелуцьке (родоніт), Волоське (унакіт), Новомиколаївське (унакіт), Донське (мариуполіт), Янова долина (яшма), Рокосівське (гагат, обсидіан).

Тема.  ПРОМИСЛОВІСТЬ. ГЕОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ. (10 КЛАС)

Мета: звернути увагу на успіхи України у використанні альтернативних видів енергії; виховувати почуття поваги та гордості за свою країну, її успіхи  у світових досягненнях

Характерною прикметою сучасної енергетики України та її регіонів є її рух в напрямку розвитку екологічно чистої енергетики на базі нетрадиційних, відновлюваних джерел енергії. Донецька область має великий потенціал для використання альтернативних джерел енергії. Зокрема, Донеччина має значний потенціал використання нетрадиційних, відновлюваних, екологічно чистих джерел енергії, як за різноманітністю їх видів, так і за кількісними параметрами їх залучення в енергосистему регіону. На розвиток альтернативної енергетики впливає ряд чинників, зокрема, це – природно- кліматичні, геолого-фізичні, екологічні, економічні, соціальні, правові фактори, які мають пряму або опосередковану дію й можуть сприяти або стримувати розвиток відновлювальної енергетики на певній території. На Донеччині практично всі зазначенні чинники сприяють розвитку альтернативної енергетики області. Особливо це стосується природно-кліматичних чинників, які дозволяють активно використовувати на території Донецької області цілий рід відновлювальних джерел енергії, зокрема, енергію вітру, сонця, ґрунту та ґрунтових вод. Донеччина має значний вітропотенціал та всі можливості з виготовлення відповідного обладнання для вітроустановок на території області. Крім того, Донецький регіон відноситься до групи найбільш перспективних областей України з використання геліоенергетики. А за потенціалам використання енергії біомаси серед областей України Донеччина має один із найвищих оціночних показників. 

 

 

 

 

Ланцюжок 3. Патріотичне виховання позакласної роботи з географії.           

 

Приклади позакласної, туристсько-екскурсійної роботи  з патріотичного виховання учнівської молоді, розкривають взаємозв'язки між людиною (суспільством) і природою, виховують в дитині кращі моральні якості: патріотизм, дружбу, взаємодопомогу, людяність, чуйність,прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у  спільну справу.

У позакласній роботі при проведенні екскурсій, походів подорожей юних туристів-краєзнавців продовжується вивчення, дослідження рідного краю –вони розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на

уроці, формують високі моральні якості громадянина України, тут є ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями.

           Патріотичні почуття особливо легко виховуються на екскурсіях, в туристських походах, подорожах.  Всі вони виховують у школярів такі цінні якості, як почуття  дружби і колективізму, привчають до взаємної допомоги і підтримки. Вони розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті в школі, дають можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями, залучають їх до проведення різноманітних досліджень та спостережень.

 

Патріотичне виховання у контексті державних нормативно-правових документів базової і повної середньої освіти.

Сучасні державні нормативно-правові документи (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Нaказміністерствоосвіти і науки України№ 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичноговиховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізаціїКонцепції національно-патріотичного виховання дітей
і молоді та методичних рекомендацій щодонаціонально-патріотичного виховання yзагальноосвітніх навчальних закладах», Лист МОН України № 1/9-614 від 27.11.2014 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання», Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009,) зазначають одним із найважливіших завдань педагогів  роботу з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу. Важливо, щоб учні незалежно від їх національності та регіону проживання ідентифікували себе з Україною, прагнули жити в Україні; розуміли необхідність дотримання конституційних і правових норм, володіння державною мовою; сприймали регіональну історію як частину загальної історії України, відчували власну причетність до майбутньої долі рідного краю як невід’ємної складової єдиної країни.

 

Рекомендації вчителям природничих дисциплін

Природничі дисципліни мають потужний гуманітарний потенціал, який варто використовувати в патріотичному вихованні учнів. Він полягає у:

• висвітленні історії фундаментальних наук, життєдіяльності їх творців, внеску українських науковців і  винахідників у розвиток цивілізації;
• використанні методів навчання (спостереження, вимірювання, експеримент), які сприяють формуванню в учнів громадянських позицій, людських якостей, критично-аналітичного та технічного мислення.

 

Рекомендуємо такі напрями роботи

щодо патріотичного виховання:

1. Розкриття ролі фундаментальних наук у забезпеченні стабільного розвитку держави, її конкурентоспроможності й обороноздатності.
2. Використання ціннісного потенціалу громадянських і моральних якостей учених-природничників для виховання в учнівської молоді патріотичного ставлення до своєї держави, народу.
3. Розкриття внеску українських учених-природничників у розвиток світової науки.
4. Ознайомлення учнів із діяльністю та досягненнями наукових установ, підприємств України.
5. Систематичне інформування учнів  про участь українських науковців у сучасних дослідженнях, розробленнях нових технологій тощо.
6. Організація екскурсій (реальних і віртуальних) на підприємства, до науково-дослідних установ, мальовничих куточків, заповідних територій України.
7. Розв’язування та складання учнями задач (розрахункових, якісних, експериментальних) з історичними матеріалами.
8. Оновлення демонстраційних матеріалів до навчальних занять сучасними фактами (фото-, відео-; статичні дані).
9. Формування практичних навичок і вмінь учителів та учнів з надання першої медичної допомоги в нестандартних ситуаціях.
10. Розроблення учнівських проектів із використання в польових умовах таких практичних життєвих порад учасників АТО, як:

• здобування вогню;
• знезараження питної води;
• захист від укусів комах і тварин;
• особливості зберігання харчових продуктів;
• методи нейтралізації шкідливих хімічних речовин.

11.  Використання патріотичних висловів вітчизняних учених та зарубіжних про українських науковців та винахідників.

12.  Вивчення пам’яток природи в історії рідного краю та України.

13. Виховання дбайливого, господарського ставлення до природи рідного краю в системі екологічної освіти.

14. Застосування українознавчого матеріалу, пов’язаного з народними традиціями, звичаями, народною медициною, національною етнічною обрядовістю, народним агрокалендарем.

 

 

Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості.

 

Роль фізичної і економічної географії  у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн.  Кожна тема, кожний урок  – політико-виховна інформація, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого місця,ніж рідний дім немає у цілому світі.

Зокрема, на уроках   у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій.

На уроці географії кожна дитина має можливість для розвитку своїх здібностей, фантазії, смаку. Тобто хоч на мить учень може стати мандрівником, побувавши в уявній науковій експедиції до  певної природної зони чи  ландшафтів України, що існували в геологічному минулому, чи до заповідних українських об'єктів(курс «Фізичної географії», 8 клас) і скласти звіт експедиції про свої відчуття, враження, доповненими їх власними малюнками чи фотографіями; відчути себе мером рідного міста  і створити, по-господарськи продуману,економічну і соціальну програму його розвитку ( курс «Економічної і соціальної географії», 9 клас).

Вивчення економічної географії надає ще більші можливості для патріотичного виховання учнів. Знайомлячи учнів з працею людей, що позитивно впливає на почуття учнів, сприяє вихованню в них поваги до людей праці, які споруджують заводи, оброблюють поля,садять сади. Ці форми відіграють велику роль у викладанні географії у школі,забезпечують найвищий ступінь наочності в навчанні. Вони не тільки сприяють вивченню учнями свого краю і створенню в них запасу загальних уявлень і понять, але й розвивають інтерес до навколишнього середовища,до господарської діяльності людей, а отже, виховують почуття патріотизму у школярів.