Педагогічна думка Київської Русі

ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ Підготувала: Іванова-Голан Світлана Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ПЛАН: Передумови створення шкіл. Коротка характеристика шкіл Київської Русі. Перекладні праці з педагогіки. Оригінальні педагогічні роботи. Підсумок. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ЛІТЕРАТУРА: Завгородня Т.К. Історія педагогіки: навчально-методичний посібник / Т.К.Завгородня, Л.М.Прокопів, І.В.Стражнікова. - Івано-Франківськ, 2014. – С. 56-60. Лузан П.Г. Історія педагогіки та освіти в Україні : навчальний посібник / Лузан П.Г., Васюк О.В. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – К. :ДАКККіМ, 2010.– С. 24-30. Левківський М.В. Історія педагогіки: Навч.метод. посібник. Вид. 4те,. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – С. 70-75. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

У східних слов’ян у кінці VІІІ – у ІХ ст. формуються племінні князівства і союзи. Процес консолідації східнослов’янських князівств і земель завершується у 882 р. утворенням держави – Київська Русь. Цей факт сприяв виникненню писемності та шкіл, зростанню духовної культури наших предків. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ КИЇВСЬКОЮ РУССЮ У 988 Р. ХРИСТИЯНСТВА, МИ ПОВИННІ ЗВЕРНУТИ УВАГУ ЗМІНИ (ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ), ЩО ВІДБУЛИСЯ У СУСПІЛЬСТВІ. По-перше, прийняття християнства сприяло розширенню економічних, політичних культурних зв’язків з Візантією, іншими країнами; запроваджувалася «кирилиця» (сучасна назва – старослов’янська), адаптована до української мови, яка полегшувала переклад книг з грецької мови на слов’янську, що сприяло поширенню античної літератури, науки, педагогічних ідей. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ КИЇВСЬКОЮ РУССЮ У 988 Р. ХРИСТИЯНСТВА, МИ ПОВИННІ ЗВЕРНУТИ УВАГУ ЗМІНИ (ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ), ЩО ВІДБУЛИСЯ У СУСПІЛЬСТВІ. По-друге, прийнявши християнство, князі спалювали язичницьких ідолів богів, знищували книги, забороняли відправлення свят, обрядів, пов’язаних з язичницькою релігією; було знищено великі надбання дохристиянської культури. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ІСНУВАННЯ ПИСЕМНОСТІ НА РУСІ В ЯЗИЧНИЦЬКИЙ ПЕРІОД підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Зародковою формою шкіл було групове навчання, які з’являються з винайденням буквено-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів: язичницькі та християнські. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

Підготувала: Іванова-Голан Світлана З прийняттям християнства освіта й шкільництво набули подальшого розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури і науки, зблизилася з багатьма країнами Європи. Перше свідчення про школи на Русі датоване 988 р. і пов'язане з її хрещенням.

ТАК, КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР відкрив у Києві при Десятинній церкві школу «книжного вчення», в якій навчалося 300 дітей. У XI ст. у період розквіту Київської Русі, тут існували школи: - «книжного вчення», - монастирські, - школи грамоти, - кормильство, - жіночі школи. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ШКОЛИ «КНИЖНОГО ВЧЕННЯ» – школи підвищеного типу, де, як правило, викладали «сім вільних мистецтв». Навчання здійснювалося через роботу з книжкою, з текстом, що розширювало межі пізнання й можливості освіти. Молодь готували до діяльності в різних сферах державного, культурного та церковного життя. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

МОНАСТИРСЬКІ ШКОЛИ відкривалися при монастирях, де навчали новоприйнятих ченців. Навчання мало індивідуальний характер. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ШКОЛИ ГРАМОТИ існували переважно в містах. У них навчали дітей бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримували ці школи на кошти батьків, тому для бідного населення вони були недоступними. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ЖІНОЧІ ШКОЛИ забезпечували виховання жінок із знатних родів Підготувала: Іванова-Голан Світлана

Більшість дітей простих людей виховувалась у сім'ях. Їх навчали сільськогосподарської праці та іншої домашньої роботи, зрідка віддавали майстрові для опанування ремесла, де вони могли вивчати також грамоту та хоровий спів. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ПРО РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ свідчать різноманітні джерела, що дійшли до нас: пам'ятки писемності, літературні твори різних жанрів, твори образотворчого мистецтва, засоби народної педагогіки (в усній народній творчості), церковна та побутова практика. Найдавніші пам'ятки, в яких порушуються питання освіти, датовані XI ст. Серед них - твори перекладні й оригінальні (вітчизняного походження). Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ДО ПЕРЕКЛАДНИХ НАЛЕЖАТЬ: «Пчела», «Златоуст», «Златоструй», «Ізборнік» Святослава 1073 р., «Ізборнік» Святослава 1076 р. і ін. Підготувала: Іванова-Голан Світлана ОРИГІНАЛЬНІ ТВОРИ: «Слово про закон і благодать» Ілларіона, «Слово деякого калугера про читання книг» Іоанна, «Повість временних літ» Нестора, «Повчання дітям» Володимира Мономаха і ін.

«ПЧЕЛА» – складений у Візантії і перекладений на Русі в кінці ХI ст. збірник цитат із святого письма, афоризмів і висловлювань отців церкви, античних філософів Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Плутарха та інших філософів, поетів, істориків, політичних діячів тощо. Збірник вміщував 71 розділ. «Пчела» мала на меті настановити читача «як жити християнинові». Підготувала: Іванова-Голан Світлана

«ЗЛАТОУСТ» (за прізвищем грецького проповідника Златоуста) – збірка промов і висловлювань. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

«ІЗБОРНІК» СВЯТОСЛАВА 1073 Р. – збірник текстів античної літератури пізнавального характеру з різних областей знань (всього 383 статті). Написано у формі запитань і відповідей, має філософсько-богословську оболонку. В цілому призначений для розширення знань. Для історії педагогіки цінний тим, що тут зроблено спробу викласти основи тих наук, які складали зміст візантійської. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

«ІЗБОРНІК» СВЯТОСЛАВА 1076 Р. – збірник статей (44 статті), які мають виховний, повчальний характер. Повчання дано у різних формах: у вигляді притч, невеликих життєвих оповідань тощо. Вони часто звернені до дітей. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

«ІЗБОРНІКА» 1076 Р. - вибрані статті з рукописів у Київській великокняжій бібліотеці, автор древньоруський книжник і монах Іоанн. До «Ізборніка» Іоанн написав передмову, яку історики розглядають як окремий твір. Вона називається «Слово деякого калугера про читання книг» (калугер – монах). «Слово...» є першим вітчизняним педагогічним твором. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ “ПРИТЧА ПРО ЛЮДСЬКУ ДУШУ І ТІЛО” возвеличує людину, її буття. Кирило Туровський є автором концепції про пізнання і виховання шляхом розвитку розумових сил людини, яку він розробляв, виходячи з раціоналістичного пантеїзму і, не заперечуючи принципів теології. На грунті єдності “тілесної” і духовної “чистоти” він піддав критиці недоліки у практиці виховання і конкретизував релігійно-моральну програму формування особистості. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ОСНОВНІ ЙОГО ТВЕРДЖЕННЯ: людина народжується ні доброю ні злою; тією чи іншою вона стає завдяки наявності в її душі добрих або злих начал, які переважають в її життєвих діяннях; людині властива сила волі, і, додержуючись вимог християнської моралі, вона може здійснювати вчинки, що ведуть до добра; моральна поведінка залежить від розуму особистості, важливим засобом розвитку якого є книжне вчення. Погляди Кирила Туровського були близькі як до візантійських, так і західноєвропейських схоластичних традицій навчання. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

«СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ» - найдавніша літературна пам’ятка вітчизняного походження, філософсько-педагогічний трактат, написаний київським митрополитом Іларіоном між 1037-1050 рр. Це був виступ Ілларіона перед Ярославом Мудрим та прихожанами Київського храму Софії. Твір має морально-патріотичне спрямування. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ВИХОВНИМ ІДЕАЛОМ ДЛЯ РУСИЧІВ ІЛАРІОН вважав підготовку молодого покоління до захисту рідної землі. У творі в художній формі втілено патріотичну ідею незалежності Русі в усіх сферах суспільного та культурного життя, проводиться ідея патріотизму, любові до Батьківщини. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ТВІР СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ ЧАСТИН. У першій пропагується ідея рівності народів у духовному житті. Україна-Русь має бути рівною серед інших країн і позбавитися залежності від Візантії. Друга частина присвячується характеристиці руського християнства. Іларіон підкреслює, що християнство не нав’язане Русі, а прийняте її народом добровільно. Він відкидає усталену тоді думку про те, що Візантія росвітила “варварський” руський народ. У третій частині подається похвала Володимиру Святославовичу і Ярославу Володимировичу за їхні діла, спрямовані на утвердження християнства державною релігією. Іларіон був першим митрополитом, який боровся за езалежність від Візантії вітчизняної церкви, а разом з тим і держави. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

«ПОВЧАННЯ ДІТЯМ» ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА (1096 АБО 1117 Р.) – пам’ятка педагогічної думки Київської Русі, де вперше у Європі обґрунтовано необхідність переходу від релігійно-аскетичного виховання до виховання, яке пов’язане з практичними потребами людини. Мономах вперше у вітчизняній літературі вказав на зв’язок освіти з потребами життя і діяльністю особистості. Він вважав, що основою всіх успіхів людини є її праця. Виховання необхідно здійснювати не шляхом повчань, а в процесі діяння добрих справ. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

У СВОЄМУ «ПОВЧАННІ...» МОНОМАХ дає важливий матеріал для суджень про виховний ідеал Київської Русі. Викладаючи думки про гуманні відносини між людьми, він вперше закладає гуманні начала, які згодом стали основою педагогіки українського народу. У творі піднімаються важливі проблеми морального, трудового, патріотичного, релігійного виховання. Мономах вказує на важливу роль освіти у вихованні. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

Підготувала: Іванова-Голан Світлана

ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ КИЇВСЬКОГО МИТРОПОЛИТА КЛИМЕНТА СМОЛЯТИЧА (ХІІ СТ.), котрий вважав, що об’єктом пізнання повинно бути не тільки “Священне письмо”, а й природа – творіння божественної мудрості. Раціоналістичні ідеї про переваги розуму над почуттями, скептичне ставлення до окремих релігійних догматів, заклик до пізнання явищ за допомогою істинного знання уперше в історії педагогічної думки Київської Русі викладені у творі мислителя ХІІ ст. Климента Смолятича “Послання” просвітеру Фомі. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

Цю ж ідею відображено і у творчості митрополита Никифора, який у “Посланні”, адресованому князеві Володимиру Мономаху, вважає розум не тільки володарем душі, а й “царем” почуттів. У “Молінні” Данила Заточника оспівується мудрість, засуджуються моральні вади тогочасного суспільства. Звертаючись до переяславського князя Ярослава Всеволодовича, автор радить цінувати людей не за багатство, а за розум, прислухатися до розумних порад. Автор вважає, що добро і зло перебувають у діалектичному зв’язку з досвідом. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

Історичне значення педагогічної спадщини Київської Русі, досягнень педагогічної думки полягає у тому, що вони створили основу для подальшого розвитку української школи і педагогіки. Підготувала: Іванова-Голан Світлана

Підготувала: Іванова-Голан Світлана