Педагогічна лабораторія: Інноваційні підходи до формування лексичної сторонни мовлення дітей

Педагогічна лабораторія:

Інноваційні підходи до формування лексичної сторони мовлення дітей

Мета: створення інформаційного простору для обміну педагогічним досвідом та підвищення професійної компетентності та майстерності педагогів ДНЗ з формування лексичної сторони мовлення дітей.

Завдання:

= оновити науково - методичний рівень компетенції педагогів;

= розширити досвід педагогів по створенню умов в ДНЗ для формування лексичної сторони мовлення дітей;

= спонукати педагогів до практичної діяльності по оволодінню інноваційними  підходами  до формування лексичної сторони мовлення дітей

                                                                                                                 

Хід педагогічної лабораторії:

                                                                                                                   Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

                                                                                                                   Збирайте, як розумний садівник,

                                                                                                                          Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

                                                                                                              Не майте гніву до моїх порад

                                                                                                                        І не лінуйтесь доглядать свій сад.

 М. Рильський

Згідно з державними вимогами до рівня розвитку лексичної компетенції дітей старшого дошкільного віку, визначених змістом освітньої лінії «Мовлення дитини» Базового компонента дошкільної освіти, випускники дошкільного закладу перед вступом до школи мають вміти оперувати узагальненими словами різного порядку, стійкими загальновживаними словосполученнями; мовлення дітей набуває образності; за кількісною та якісною характеристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах свого розуміння.

Щоб досягти високої ефективності у формування лексичної сторони мовлення дітей дошкільного віку, треба об'єднати зусилля всіх фахівців дошкільного закладу — вихователів, музичного керівника, практичного психолога та використовували роботі з дошкільниками інноваційні освітні методи і прийоми  до формування лексичної сторони мовлення дітей. Метою їх застосування є індивідуалізація освітньої роботи з дітьми.

Слайд №1                  Інноваційні прийоми та методи корекційно-освітньої роботи

Із метою подальшого планування своєї роботи з дітьми по розвитку мовлення на початку навчального року проводити  моніторинг. Він дає змогу діагностувати в дітей недоліки мовлення як особливості мовленнєвих порушень, так і психологічні проблеми, зокрема: тривожність, занижена самооцінка, агресивність. Враховуючи всі індивідуальні особливості, надалі добирати  найефективніші прийоми та методи корекційно-освітньої роботи з кожною дитиною.

Слайд №2

Під час проведення індивідуальної роботи та підгрупових занять приділяти  увагу кожній дитині, допомагаючи розв'язати наявні у неї проблеми. Із цією метою  краще використовувати  психогімнастику, яка є ефективним засобом для:

• зняття в дітей психоемоційного напруження;

• формування адекватної самооцінки та свідомого ставлення до свого мовленнєвого дефекту;

• виховання позитивних особистісних якостей;

• стимулювання бажання спілкуватися з однолітками та дорослими.

Було добре  зібрати  багато різних психогімнастичних етюдів, ігор і завдань, що дадуть  змогу доцільно добирати їх відповідно до кожної теми блочно-тематичного плану.

Більшість психогімнастичних завдань побудовано на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта — це відтворення дітьми дій і вчинків уявних персонажів.

Завдяки проведенню психогімнастики під час заняття вдається поліпшити емоційний стан кожної дитини. З огляду на поставлену мету в корекційній роботі використовувати:

•         психологічні вправи — діти вчаться розпізнавати й називати емоційні стани людей, які їх оточують;

• мімічні вправи — діти вчаться виражати впевненість, схвалення, осуд, невдоволення, радість, байдужість, зацікавленість тощо;

• етюди та ігри — діти тренують свою увагу, пам'ять, витримку.

Психогімнастика  «Ми - сніжинки».

«Ми - сніжинки, біленькі, легенькі, холодні, красиві. Ось ми всі разом сидимо у хмаринці, гойдаємось, як у човнику. Важко хмарці тримати стільки багато сніжинок - полетіли вони на землю. Спочатку тихо, плавно кружляли, потім підхопив їх вітер і поніс. У різні сторони розлетілися сніжинки і м'яко опустилися на землю. Знову вітер сніжинки піднімає, кружляє, снігові кучугури намітає».

 Слайд №3                                             Моделювання

   У роботі над лексичною стороною мовлення з дітьми   доцільно використовувати метод моделювання. Цей метод полягає в розвитку мислення кожної дитини за допомогою спеціальних схем, моделей, які в наочній і доступній формі відтворюють приховані властивості об'єкта. Використовуючи метод моделювання, ознайомлювати дітей із графічним способом подання інформації — моделлю. Разом зображати  предмети, явища, дії, поняття за допомогою схематичних зображень. Умовними замінниками можуть бути різні символи:

 

• геометричні фігури;

                     

                                        Сірий маленький -   зайчик

 

 

 

 

 

                                                 

 

 

                                                Сірий великий -   вовк

 

 

 

 

 

                                      

                                                    Коричневий квадрат –  ведмідь

 

 

 

 

 

                                                         Рудий, оранжевий –  лисичка

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд №4            спрощені зображення предметів — силуети, контури, піктограми;

 

 

 

 

 

     Слайд №5            план і умовні позначення, які в ньому використовують.

 

 

Що це? (назва одягу)	Якого кольору одяг?	З яких деталей одяг?
Для кого цей одяг?	На яку частину тіла вдягаємо?	Для якої пори року цей одяг?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд №6.                   Складання порівнянь  за опорною схемою

Вихователь  демонструє  схему  для  складання  порівнянь, яка спрямована на активізацію різних чуттів.

 

 

 

 

                                         

                                               

 

?

  

 

 

?

                    

       Вихователь. Розгляньте уважно схему. Що на ній зображено? Чим метелик схожий на веселку? Так,  метелик барвистий, як веселка; а ще він яскравий, мов сонечко! А чому зображена пір’їнка? Молодці, тому що метелик, легенький, ніби пір’їнка. За таким принципом діти складають порівняння з опорою на схему: ніжний, наче парашутик кульбабки; тихий, ніби весняний вітерець; гарний, немов квітка тощо.

 

Наприклад:

• Я знаю, що собака – друг людини.    

 

По-перше, собака охороняє будинок людини. 1

По-друге, ходить з господарем на полювання. 2

 

Отже собака – друг людини. 

 

 

 

Слайд №7                       Опорні картинки

    Для збагачення лексики дітей новими словами використовуються  опорні картинки Це дає дітям змогу міцніше та швидше запам'ятати певні поняття.

	Прасувати		В'язати, плести
	готувати варити, смажити.		писати, малювати, розмальовувати, креслити.
	бачити, дивитися, розглядати.		говорити, розмовляти, кричати, співати, читати.
	купувати, платити.		мити, варити, прати, полоскати, поливати

 

Спочатку ознайомлюємо дітей із символами, розповідаємо, що деякі символи мають кілька значень, скажімо, символ «кран» має значення мити, прати, полоскати, поливати тощо.

 Слайд №8   Одним з ефективних засобів збагачення лексики дітей є «Фразовий конструктор» за допомогою якого діти будують речення, використовуючи символічні зображення предметів.

 

      Слайд №9.  Ознайомлюючи з прийменниками, використовуємо символи, за допомогою яких діти швидше запам'ятовують їх та використовують у своєму мовленні. Пропонуємо дошкільникам дібрати картинки, які стосуються певного прийменника, наприклад, «над»

 

 

 

метелики	кружляють	над	квітами

 

 

А для засвоєння дитиною способу узгодження займенників (він, вона, вони) з дієсловами використовуємо картинки із зображеннями силуетів людей у русі.

Ігри з манкою.

Використання  на заняттях зі збагачення лексики дітей ігри з манкою. Для цього насипати  на поверхню столу манну крупу та запропонувати  дитині робити на ній відбитки долоньками, кулачками, ребрами долоньок, створюючи певний малюнок, як-от сонечко чи квіточка. Це дає змогу розвивати мовлення, увагу й пам'ять дітей . Як свідчить досвід, використання ігор з манкою сприяє:

• розширенню словникового запасу;

• розвитку тактильно- кінетичної чутливості й дрібної моторики рук;

• зняттю м'язового напруження;

• стабілізації емоційного стану, нівелюванню негативної енергії;

• розвитку вміння співвідносити гру з реальним життям, шукати способи розв'язання проблемних ситуацій;

• вдосконаленню зорово-просторового орієнтування;

•         розвитку фонематичного слуху і сприймання;

•        засвоєнню літер, оволодінню навичками читання і письма.

Застосування прийомів роботи з манкою дає змогу зробити традиційну методику з розширення словникового запасу дітей цікавою та захопливою. Замість манної крупи можна використовувати пісок.

Слайд №10                                   Логічні казки Практична робота з дітьми переконує, що ефективним засобом розвитку їхнього мовлення є казка. Поруч із традиційними методами роботи з казкою, як-от бесіда, читання, розповідання, драматизація, використовуємо також нетрадиційні методи: • переплутування сюжету й персонажів; Ріпка Посадила Мишка ріпку. Виросла ріпка велика-превелика. Стала мишка тягнути ріпку – не витягне. Покликала мишка кицьку. Кицька за мишку, мишка за ріпку, тягнуть-тягнуть – витягнути не можуть. Покликала кицька Жучку. Жучка за кицьку, кицька за мишку, мишка за ріпку, тягнуть-тягнуть – витягнути не можуть. Покликала Жучка внучку.  Внучка за Жучку, Жучка за кицьку, кицька за мишку, мишка за ріпку, тягнуть-тягнуть ріпку – витягнути не можуть. Стала внучка бабу кликати, а бабі ніколи – вона пиріжки пече. - Ось з’їсте по пиріжечку – зразу сили додасться! – каже баба. З’їли. Баба за внучку, внучка за Жучку, Жучка за кицьку. кицька за мишку мишка за ріпку, тягнуть-тягнуть – витягнути не можуть.  Залізла мишка в нірку до своїх мишенят та й плаче: - Ніхто мені не допоможе! Залишаться мої мишенята голодними! - Не плач, мишко, - каже баба, - зараз я діда покличу. Він у нас найсильніший, та й пиріжок я йому найбільший залишила. Покликала баба діда. Дід за бабу, баба за внучку, внучка за Жучку, Жучка за кицьку, кицька за мишку, мишка за ріпку. Тягнуть-тягнуть – витягнули ріпку! • зміна характеру персонажа; Жили собі двоє мишенят Круть та Верть і півник Голосисте горлечко. Півник тільки й знав, що співав та відпочивав. А мишенята, тільки починало світати, бралися за роботу. Одного разу замітали миші подвір’я і знайшли колосок. — Кого вони покликали? — Що відповів півник? • зміна місця часу й подій; • зміна кінцівки казки; наприклад вигадаємо  кінцівку до казки «Журавель та лисичка» • складання казки за схемою, символами. Казка про осінній листочок Жив собі листочок. І було у нього багато друзів - кленових листочків. Настала осінь. Всі вони стали жовто-багряні. Вітерець налітав на них, відривав від гілочок і, кружляючи, опускав на землю.    - Не займай мене, вітре, - просив листочок. - Не бійся, я понесу тебе далеко від твого дому. Покажу тобі, як навколо гарно, - відповідав вітер.    Листочок затремтів у повітрі, а потім опустився на землю, де було багато таких листочків, як він. "Що ж зі мною буде? - подумав листочок, - я тут нікому не потрібний".   "Шурх-шурх-шурх", - почулося раптом. Це прибіг маленький їжачок. Настромив нашого листочка на голки і поніс до своєї хатки. Листочок посміхнувся і подумав: - Як добре, що я комусь знадобився! Я і мої друзі-листочки будемо зігрівати їжачка, щоб йому було тепло і затишно зимою.     о                                        ?       Для зацікавлення кожної дитини заняттям та для досягнення поставлених завдань, скажімо: корегувати вимову, формувати граматичний лад чи збагачувати словник дитини, самостійно створювати  логопедичні казки. Залежно від мети створюються  такі казки навчального, розвивального, виховного характеру. Текст казок наповнюємо  словами зі звуками, які в мовленні дитини треба автоматизувати. Заняття з лексики вибудовуються  як одну суцільну казку, вплітаючи в хід її сюжету низку нетрадиційних форм корекційної роботи. Для прикладу наводу індивідуальне заняття «Із  Карлсоном граємося, мовлення навчаємося» (див. Додаток). Використання  логопедичних казок під час індивідуальної роботи, у повсякденному житті та під час занять. Наголошуємо на тому, що кожна дитина — індивідуальність. Тож варто досягати реалізації корекційних завдань у такий спосіб, щоб дітям було цікаво, комфортно й нескладно. Завдяки використанню нетрадиційних прийомів корекційної роботи ми маємо змогу корегувати мовлення кожної дитини, активізувати розумову діяльність, розвивати психічні процеси, поліпшувати емоційний стан. Тож логопедична казка, як свідчить досвід, є важливою складовою у роботі з дітьми по розвитку мовлення.  Слайд №11. Лексичні та мовленнєві вправи Одним  із  дієвих  методів  розвитку  мовлення  дошкільників  є  використання  лексичних  та  мовленнєвих  вправ.  Це  завдання  практичного  характеру  для вправляння  дітей  в  активному  вживанні  слів-означень,  антонімів,  створенні  синонімічного ряду тощо. Метою та кого вправляння є розвиток словника:   збагачення його образними словами —  золоте листячко; сонне дерево;  шовкова травиця;   розкриття метафоричних образів  —  вітер гладив ниви; море заснуло;  струмок гомонить; небо цвіте хмарами; небо обтрушує зорі в озерце. Використання  лексичних  та  мовленнєвих  вправ  сприяє  розвитку  мислення  дітей,  забезпечує  достатній  лексико-граматичний  запас  для  висловлювань,  робить  мовлення  дітей  більш  виразним  і  барвистим.  Дошкільники  залюбки  виконують вправи, в яких треба: підібрати синоніми до заданих слів;   замінити слово іншим, близьким за значенням;   завершити порівняння, метафору;   перетворити непоширене речення на поширене;   відгадати слово; «розфарбувати» слова тощо. Лексичні та мовленнєві вправи ЗАВДАННЯ: дібрати близькі за значенням слова (синоніми) до слів занедужала— ... (захворіла) одказує — ... (відповідає) тюпати — ... (ходити) ЗАВДАННЯ: замінити вираз близьким за значенням словом Сильна метелиця — ... (хуртовина) Велике нещастя — ... (горе) Сильний дощ — ... (злива) ЗАВДАННЯ: завершити порівняння (метафору) Небо синє, наче ... (море) Повітря тепле, наче ... (парне молоко) Сніг пухкий, наче ... (пух) Річка блищить, наче ... (дзеркало) ЗАВДАННЯ: сказати інакше Срібні хмари — ... (сизі хмари) Безхмарне дитинство— ... (щасливе дитинство) Срібне волосся — ... (сиве волосся) Волошкові очі — ... (сині очі)   ЗАВДАННЯ: «відгадати» слова пухнастий, пречистий, іскристий, холодний ... (сніг) лютий, пекучий, тріскучий ... (мороз) морозяний, сонячний, свіжий, короткий ... (день) ЗАВДАННЯ: «розфарбувати» слова: весна— ... (зелена, блідо-голуба) ніч — ... (чорна, фіолетова, срібна) метелик— ... (райдужний, червоний) дощ — ... (срібний, прозорий) Вправа «Творці краси» ЗАВДАННЯ: перетворити непоширені речення на поширені Прилинула  (на  крилах)  весна  (весна-чарівниця).  Махнула  рукавом  —  і  потекли  (дзвінкі,  жваві,  веселі)  струмки  з-під  снігу. Висновок Використовуючи у роботі інноваційні прийоми та методи до формування лексичної сторони мовлення дітей ми підтримуємо інтерес дітей до пізнання навколишнього світу, розвитку вміння спілкуватися. Після таких прийомів діти можуть легко й невимушено висловлювати свої думки, стають дружелюбними, у них спостерігається збагачення словникового запасу. вони правильно будують прості речення.. Більшість дітей вільно складають творчі розповіді, використовуючи власний досвід, набувають впевненості у своїх силах і здібностях, що особливо важливо для дітей.