Педагогічна лабораторія: Інноваційні підходи до формування лексичної сторонни мовлення дітей

Педагогічна лабораторія:

Інноваційні підходи до формування лексичної сторони мовлення дітей

Мета: створення інформаційного простору для обміну педагогічним досвідом та підвищення професійної компетентності та майстерності педагогів ДНЗ з формування лексичної сторони мовлення дітей.

Завдання:

= оновити науково - методичний рівень компетенції педагогів;

= розширити досвід педагогів по створенню умов в ДНЗ для формування лексичної сторони мовлення дітей;

= спонукати педагогів до практичної діяльності по оволодінню інноваційними  підходами  до формування лексичної сторони мовлення дітей

Хід педагогічної лабораторії:

                                                                                                                   Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

                                                                                                                   Збирайте, як розумний садівник,

                                                                                                                          Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

                                                                                                              Не майте гніву до моїх порад

                                                                                                                        І не лінуйтесь доглядать свій сад.

 М. Рильський

Згідно з державними вимогами до рівня розвитку лексичної компетенції дітей старшого дошкільного віку, визначених змістом освітньої лінії «Мовлення дитини» Базового компонента дошкільної освіти, випускники дошкільного закладу перед вступом до школи мають вміти оперувати узагальненими словами різного порядку, стійкими загальновживаними словосполученнями; мовлення дітей набуває образності; за кількісною та якісною характеристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах свого розуміння.

Щоб досягти високої ефективності у формування лексичної сторони мовлення дітей дошкільного віку, треба об'єднати зусилля всіх фахівців дошкільного закладу — вихователів, музичного керівника, практичного психолога та використовували роботі з дошкільниками інноваційні освітні методи і прийоми  до формування лексичної сторони мовлення дітей. Метою їх застосування є індивідуалізація освітньої роботи з дітьми.

Слайд №1                  Інноваційні прийоми та методи корекційно-освітньої роботи

Із метою подальшого планування своєї роботи з дітьми по розвитку мовлення на початку навчального року проводити  моніторинг. Він дає змогу діагностувати в дітей недоліки мовлення як особливості мовленнєвих порушень, так і психологічні проблеми, зокрема: тривожність, занижена самооцінка, агресивність. Враховуючи всі індивідуальні особливості, надалі добирати  найефективніші прийоми та методи корекційно-освітньої роботи з кожною дитиною.

Слайд №2

Під час проведення індивідуальної роботи та підгрупових занять приділяти  увагу кожній дитині, допомагаючи розв'язати наявні у неї проблеми. Із цією метою  краще використовувати  психогімнастику, яка є ефективним засобом для:

• зняття в дітей психоемоційного напруження;

• формування адекватної самооцінки та свідомого ставлення до свого мовленнєвого дефекту;

• виховання позитивних особистісних якостей;

• стимулювання бажання спілкуватися з однолітками та дорослими.

Було добре  зібрати  багато різних психогімнастичних етюдів, ігор і завдань, що дадуть  змогу доцільно добирати їх відповідно до кожної теми блочно-тематичного плану.

Більшість психогімнастичних завдань побудовано на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта — це відтворення дітьми дій і вчинків уявних персонажів.

Завдяки проведенню психогімнастики під час заняття вдається поліпшити емоційний стан кожної дитини. З огляду на поставлену мету в корекційній роботі використовувати:

•         психологічні вправи — діти вчаться розпізнавати й називати емоційні стани людей, які їх оточують;

• мімічні вправи — діти вчаться виражати впевненість, схвалення, осуд, невдоволення, радість, байдужість, зацікавленість тощо;

• етюди та ігри — діти тренують свою увагу, пам'ять, витримку.

Психогімнастика  «Ми - сніжинки».

«Ми - сніжинки, біленькі, легенькі, холодні, красиві. Ось ми всі разом сидимо у хмаринці, гойдаємось, як у човнику. Важко хмарці тримати стільки багато сніжинок - полетіли вони на землю. Спочатку тихо, плавно кружляли, потім підхопив їх вітер і поніс. У різні сторони розлетілися сніжинки і м'яко опустилися на землю. Знову вітер сніжинки піднімає, кружляє, снігові кучугури намітає».

 Слайд №3                                             Моделювання

   У роботі над лексичною стороною мовлення з дітьми   доцільно використовувати метод моделювання. Цей метод полягає в розвитку мислення кожної дитини за допомогою спеціальних схем, моделей, які в наочній і доступній формі відтворюють приховані властивості об'єкта. Використовуючи метод моделювання, ознайомлювати дітей із графічним способом подання інформації — моделлю. Разом зображати  предмети, явища, дії, поняття за допомогою схематичних зображень. Умовними замінниками можуть бути різні символи:

• геометричні фігури;

                                        Сірий маленький -   зайчик

                                                Сірий великий -   вовк

                                                    Коричневий квадрат –  ведмідь

                                                         Рудий, оранжевий –  лисичка

Слайд №4            спрощені зображення предметів — силуети, контури, піктограми;

     Слайд №5            план і умовні позначення, які в ньому використовують.

Слайд №6.                   Складання порівнянь  за опорною схемою

Вихователь  демонструє  схему  для  складання  порівнянь, яка спрямована на активізацію різних чуттів.

       Вихователь. Розгляньте уважно схему. Що на ній зображено? Чим метелик схожий на веселку? Так,  метелик барвистий, як веселка; а ще він яскравий, мов сонечко! А чому зображена пір’їнка? Молодці, тому що метелик, легенький, ніби пір’їнка. За таким принципом діти складають порівняння з опорою на схему: ніжний, наче парашутик кульбабки; тихий, ніби весняний вітерець; гарний, немов квітка тощо.

Наприклад:

• Я знаю, що собака – друг людини.    

По-перше, собака охороняє будинок людини. 1

По-друге, ходить з господарем на полювання. 2

Отже собака – друг людини. 

Слайд №7                       Опорні картинки

    Для збагачення лексики дітей новими словами використовуються  опорні картинки Це дає дітям змогу міцніше та швидше запам'ятати певні поняття.

Спочатку ознайомлюємо дітей із символами, розповідаємо, що деякі символи мають кілька значень, скажімо, символ «кран» має значення мити, прати, полоскати, поливати тощо.

 Слайд №8   Одним з ефективних засобів збагачення лексики дітей є «Фразовий конструктор» за допомогою якого діти будують речення, використовуючи символічні зображення предметів.

      Слайд №9.  Ознайомлюючи з прийменниками, використовуємо символи, за допомогою яких діти швидше запам'ятовують їх та використовують у своєму мовленні. Пропонуємо дошкільникам дібрати картинки, які стосуються певного прийменника, наприклад, «над»

А для засвоєння дитиною способу узгодження займенників (він, вона, вони) з дієсловами використовуємо картинки із зображеннями силуетів людей у русі.

Ігри з манкою.

Використання  на заняттях зі збагачення лексики дітей ігри з манкою. Для цього насипати  на поверхню столу манну крупу та запропонувати  дитині робити на ній відбитки долоньками, кулачками, ребрами долоньок, створюючи певний малюнок, як-от сонечко чи квіточка. Це дає змогу розвивати мовлення, увагу й пам'ять дітей . Як свідчить досвід, використання ігор з манкою сприяє:

• розширенню словникового запасу;

• розвитку тактильно- кінетичної чутливості й дрібної моторики рук;

• зняттю м'язового напруження;

• стабілізації емоційного стану, нівелюванню негативної енергії;

• розвитку вміння співвідносити гру з реальним життям, шукати способи розв'язання проблемних ситуацій;

• вдосконаленню зорово-просторового орієнтування;

•         розвитку фонематичного слуху і сприймання;

•        засвоєнню літер, оволодінню навичками читання і письма.

Застосування прийомів роботи з манкою дає змогу зробити традиційну методику з розширення словникового запасу дітей цікавою та захопливою. Замість манної крупи можна використовувати пісок.