Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи

Новогалещинський заклад дошкільної освіти «Сонечко»

 

 

 

 

 

 

І.В. Лучнікова

 

Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи

 

Методичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017

 

 

   І.В.Лучнікова. Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи . Новогалещинський заклад дошкільної освіти.

 

Рецензенти:

Т.В.Бондаренко – директор Новогалещинського закладу ДО.

 

 

 

 

Методичний посібник  включає  в себе  стислий огляд наукової та методичної літератури, висвітлює авторську систему методичної роботи  по розвитку творчого потенціалу педагогів, включає в себе поширені конспекти активних та інтерактивних форм методичної роботи з педагогічним колективом. Методичний посібник розраховано на вихователів-методистів і завідувачів дошкільних навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………….     4

Розділ 1  Розвиток творчого потенціалу педагогів дошкільної освіти

               в системі методичної роботи ………………………………...    6 

1.           Розвиток  творчої  особистості педагога у науковій та

 методичній  літературі ………………………………………….    6

2.           Система роботи по розвитку творчого потенціалу педагогів

 дошкільного навчального закладу ……………………………..   10

3.             Впровадження в практику роботи елементів інноваційних

          технологій як один із засобів розвитку творчості педагогів …..  11

4.           Використання активних та інтерактивних форм методичної

роботи – шлях до розвитку творчої активності педагогів……… 13

Розділ 2  Активні та інтерактивні форми методичної роботи ………..  16

2.1.  Презентація творчих майстерень  з елементами ігрового

          тренінгу «Від творчого педагога до творчої дитини»……………16

2.2.  Піраміда знань «Сучасні аспекти морально-етичного

          виховання» ………………………………………………………….27

2.3.  Педагогічна панорама «Казкотерапія» ……………………………..38

Висновки ………………………………...………………………………...57

Список використаних джерел ……………………………………………58

                    

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

ВСТУП

                                                                                   «Творчість  є  діяльністю, в яку

                                                                                 людина  вкладає  немовби частинку

                                                                                 своєї  душі, і  чим  більше  вона

                                                                       вкладає, тим багатшою стає її душа»

В.О.Сухомлинський

 

         Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти в цілому й до кожного вихователя окремо. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свою професійну майстерність. Тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Тому на сучасному етапі найбільш актуальним завданням методичної служби є розвиток творчого потенціалу педагогів. Реалізувати це завдання можна за умови якісно нових підходів до роботи з педагогічними кадрами. Час примушує нас шукати нові шляхи і форми роботи, які б допомогли педагогам піднятися на більш високий професійний рівень, спонукали їх діяти, творити, шукати, пізнавати, відкривати.

      Об’єкт дослідження – процес формування активності і творчості педагога дошкільного навчального закладу в системі методичної роботи.

      Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови та механізм формування творчості педагога дошкільної ланки, діагностика рівня розвитку творчої активності  вихователя дошкільного навчального закладу.

      Гіпотеза дослідження – ефективність формування творчого потенціалу педагогів дошкільного навчального закладу значно підвищиться, якщо в методичній роботі з кадрами використовувати активні та інтерактивні форми, залучати педагогів до вивчення і  впровадження в навчально-виховну роботу з дошкільниками  елементів інноваційних технологій

      Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови і механізми, що забезпечують формування та стимулювання активності і творчості педагога дошкільного навчального закладу. Створення сприятливих умов для самореалізації, самоствердження, саморозвитку кожного педагога дошкільного закладу в процесі включення його в різноманітну змістовну методичну діяльність.

     Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та професійній практиці діяльності вихователя дошкільного навчального закладу;
2. Визначити  і обґрунтувати суть, зміст і функції понять «творчість», «креативність», «педагогічна творчість», «творчий потенціал»;

 

4

3. Виявити рівні сформованості та показники активності і творчості педагога;
4. Розробити і апробувати технологію формування творчості  педагога шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи;
5. Виявлення і розвиток творчого потенціалу особистості вихователя, формування компетентності у сфері інноваційної діяльності.

       Процес розвитку творчого потенціалу педагога дошкільного навчального закладу буде ефективним за умови:

- здійснення діагностики рівня розвитку творчого потенціалу педагога;

- використання активних та інтерактивних форм методичної роботи;

- залучення педагогів до всіх форм методичної роботи;

- залучення педагогів до вивчення та впровадження в практику роботи елементів інноваційних технологій;

- створення умов для самоосвіти;

- створення сприятливого психологічного клімату в колективі.

           Новизна дослідження полягає в тому, що використання активних та інтерактивних форм методичної роботи полегшують процес набуття педагогами нового досвіду, сприяють засвоєнню нових знань, розвитку активності, ініціативності, творчості кожного вихователя, сформують у кожного педагога такий тип мислення, який забезпечить творчий характер педагогічної праці.

      В.О.Сухомлинський відмічав: «Радість творчої праці, повнота життя завдяки творчості – до цього прагне кожна культурна, освічена людина».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

РОЗДІЛ 1

Розвиток творчого потенціалу педагогів дошкільної освіти в системі методичної роботи

1.1. Розвиток творчої особистості педагога в  науковій та методичній літературі.

 

               Педагогічна творчість була і залишається у центрі уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Сучасний стан соціально-педагогічної практики характеризується значним попитом на педагогічну творчість освітян. В психолого-педагогічних дослідженнях (В.І.Андрєєв, Т.С.Альтшуллер, В.А.Канвалик, Н.В.Кузьміна, В.А.Моляко та ін.) та на практиці в працях (Ш.О.Амонашвілі, А.А.Дашевська, С.М.Лисенкова) з’ясовано, що саме творча особистість педагога є визначним фактором виявлення та розвитку творчих можливостей вихованців.

            І.М.Дичківська вважає педагогічну творчість обов’язковим компонентом інноваційної педагогічної діяльності. На думку науковця, інноваційна педагогічна діяльність – це заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, орієнтована на зміну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики.

           Педагогічна творчість – це прийняття і здійснення педагогом оптимальних нестандартних рішень у змінних умовах навчально-виховного процесу.

           За визначенням В.О.Сухомлинського, педагогічна творчість – це бачення людиною свого внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння і творення краси в наслідках своєї праці, своїх зусиль. Процес творчості характерний тим, що творець своєю діяльністю і її наслідками справляє величезний вплив на тих, хто перебуває поряд з ним. Практика доводить, що високий рівень розвитку творчої активності педагога є найважливішою умовою формування творчої активності дитини-дошкільника.

           Вітчизняною та зарубіжною наукою накопичено певний досвід у розробці основних теоретичних передумов проблеми формування творчої особистості. Ю.М.Кулюткін виділяє серед важливих якостей творчої особистості наступні:

1. Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється в реалізації власних творчих сил і здібностей, в постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.

2. Захоплення справою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою, глибока задоволеність нею і, разом з тим,  постійна готовність удосконалювати справу.

6

3. Аутентичність особистості. Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.

4. Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших, повна самостійність в оцінках.

5. Впевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і задач, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.

6. Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної постановки цілей, а також зміни їх залежно від умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.

7. Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, вміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.

8. Дитяча сприйнятливість і відкритість у ставленні до нового. Поєднання зрілої думки з дитячою свіжістю сприйняття.

        Дослідженням проблеми творчої особистості педагога займаються українські вчені Н.В.Кічук, С.О.Сисоєва, які вважають, що творча особистість характеризується спрямованістю на творчість, інтелектуальною активністю…

        Творчість (за словником з філософії) – це процес людської діяльності, який створює якісно нові матеріальні та духовні цінності.

        В.О.Сухомлинський відмічав, що «творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості та проявом її сил в активній діяльності».

        Л.С.Виготський зазначав: «звичайно найвищий вияв творчості досі доступний лише небагатьом  обдарованим геніям…людства, але у повсякденному житті, що оточує нас, творчість є необхідною умовою існування, і все, що виходить за межі рутини і в чому є хоча б йота нового, зобов’язане своїм походженням творчого процесу людини».

         А.Маслоу назвав здатність до творчості найбільш універсальною характеристикою людини.

         Існують два критерії творчості:

1) новизни результату або способу діяльності;

2) якості процесів мислення й уяви, що характеризуються як креативність.

        Креативність – загальна здібність людини, її здатність до творчості, комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості.

         Найважливіші риси педагогічної креативності:

7

- пошуково-проблемний стиль мислення;

- проблемне бачення;

- розвинена творча уява, фантазія;

- специфічні особисті якості (допитливість, самостійність, цілеспрямованість, готовність до ризику), а також специфічні провідні мотиви (творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти результату, необхідність реалізувати себе).

        Великий внесок у дослідження креативності, що є передумовою й основою творчості, починаючи з дітей дошкільного віку, внесли П.Торренс, Дж.Гілфорд, Д.Б.Богоявленська, Г.В.Залевський, В.А.Крутецький, Н.Б.Шумакова та ін.

         Е.Фромм запропонував визначення поняття творчості як здатності людини дивуватися і пізнавати, уміти знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду.

          Творчість не завжди вчасно виявляється і розвивається. Навіть володіння особистістю певними знаннями не гарантує її готовності до творчості. Для цього потрібна рушійна сила, яку науковці називають «творчим потенціалом». Слово «потенціал» у перекладі з латині означає «можливість», «потужність».

          Творчий потенціал – це сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, що виражає готовність удосконалювати педагогічну діяльність, а також наявність внутрішніх засобів і методів, які забезпечують цю готовність. Особливістю педагогічної творчості є те, що педагог реалізує свої особистісні і професійні творчі потенції засобом творення особистості дитини, а розвиток його творчого потенціалу зумовлений розвитком творчого потенціалу вихованця.

           Т.М.Третяк стверджує, що основою творчого потенціалу людини є такі чинники:

- інформація, обізнаність людини щодо розв’язання актуальної проблеми;

- прийоми, методи, способи, стратегії, необхідні для розв’язання проблеми;

- мотивація, воля, впевненість людини в собі.

          Специфіка полягає в тому, що об’єктом педагогічної творчості є особистість дитини, а результатом – формування цієї особистості. На педагогічну творчість впливають фактори, які важко прогнозувати. Можна виділити основні рівні професійної діяльності педагога у його спробі досягти високого творчого результату:

• рівень самосвідомості. Він включає оцінку власних можливостей, яка може виражатись в усвідомленні свого покликання у житті. Це передбачає

8

володіння такими якостями: упевненість у власних силах, готовність до ризику, відсутність побоювання розкрити власні ідеї суспільству, контролювання емоцій, здатність до фантазії і відхилення від стереотипів;

• рівень професіоналізму, що ґрунтується на оптимальних знаннях і вміннях, які є обов’язковими  в педагогічній діяльності, і залежить від здібностей та теоретичної підготовки вихователя. В.О.Сухомлинський зазначав, що далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний;
• рівень самореалізації. Творчу індивідуальність педагога характеризує передусім потреба в самореалізації. Самореалізація – це ставлення людини до себе як до діяча і її прагнення та здатність до зміни себе, людей, світу. Сучасному педагогу варто усвідомити рівень професійних вимог, аби спрямувати свою діяльність на творчу самореалізацію. Вагомими чинниками, які спонукають педагога до самореалізації, є аналіз власної професійної діяльності порівняно з передовим педагогічним досвідом, участь у різноманітних конкурсах і програмах, що сприяє творчій активності педагога;
• рівень самоосвіти. Самоосвіта життєво необхідна кожній сучасній людині для її самореалізації. Сьогодні вихователь має розуміти: бути професіоналом – означає перебувати в постійному творчому пошуку, розвитку, самовдосконаленні. Сучасний освітянський простір створює всі умови для підготовки вихователя: забезпечення підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки (магістратура, аспірантура), участь у різноманітних конкурсах, конференціях («Вихователь року», майстер-класи, виступи на семінарах, обмін досвідом, можливість опублікувати власні розробки); використання інноваційних технологій. Результатом самоосвіти має стати підвищення якості навчально-виховного процесу;
• рівень мовознавчий. «Заговори, щоб я тебе побачив». Антична мудрість Сократа є актуальною і сьогодні, бо і в сучасності наявна потреба в людях, які вміють самостійно мислити, переконувати живим словом, нести істину, добро і красу за допомогою якісного мовлення. Мовний бар’єр – одна з вагомих перешкод у творчому становленні особистості.

       Кожен педагог – індивідуальність, тому і його творча майстерність має особливості і певною мірою індивідуалізована. Він може самостійно обирати спосіб удосконалення. Проте ні в якому разі не варто забувати, що творчістю є «діяльність, в яку людина вкладає немовби частинку своєї душі, і чим більше вона вкладає, тим багатшою стає її душа».

9

1.2. Система роботи по розвитку творчого потенціалу педагогів дошкільного навчального закладу.

                 Методична робота у дошкільному закладі містить цілісну систему заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації, професійної майстерності, розвиток творчого потенціалу кожного педагога .

                 Для підвищення професійної компетентності педагогів, їх особистісного і фахового зростання методична служба:

- стимулює творчу самореалізацію педагогічних працівників;

- проводить науково-методичні заходи, спрямовані на реалізацію фахового та особистісного потенціалу педагогів;

- сприяє впровадженню інноваційних педагогічних технологій;

- вивчає, узагальнює і поширює перспективний педагогічний досвід;

- діагностує і прогнозує результати освітнього процесу.

Щоб стимулювати творчу активність педагогів, вихователю-методисту слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси і нахили, знати рівень розвитку творчого потенціалу  кожного вихователя. Для цього проводимо діагностування рівня сформованості фахової компетентності педагогів, використовуючи самоаналіз, експрес-опитування, анкетування, тестування. Діагностика рівня розвитку творчого потенціалу педагогів  показала, що у нашому дошкільному навчальному закладі високий творчий потенціал мають – 4 педагога;

                                         нормальний творчий потенціал –  2 педагога;

                                         невеликий творчий потенціал –3 педагога.

За результатами діагностики та цілеспрямованого спостереження за роботою педагогів дошкільного закладу були умовно визначені групи професійної компетентності педагогічних працівників. Із 9 педагогів:

І група -  педагоги-«початківці» - 3 чол.;

ІІ група – педагоги-«пошуковці» - 2 чол.;

ІII група – педагоги-«майстри» - 2 чол.;

IV група – педагоги-«новатори» - 2 чол.

10

1.3.  Впровадження в практику роботи елементів інноваційних технологій як один із  засобів розвитку творчості педагогів

       Удосконаленню методичної майстерності педагогів, підвищенню якості навчально-виховного процесу сприяє упровадження в практику роботи інноваційних технологій. Ознайомивши вихователів з різними інноваційними технологіями (ТРВЗ, ейдетика, методика К.Орфа, метод проектів по колекціонуванню, економічне виховання старших дошкільнят) та інші,  ми прийшли до висновку, що можемо використовувати в роботі з дошкільниками тільки елементи інноваційних технологій. Методична служба нашого дошкільного закладу пропонує декілька етапів при впровадженні інноваційних технологій в практику роботи:

На І етапі – з’ясовуємо проблему та виявляємо її актуальність.

На ІІ етапі – висуваємо мету, завдання та гіпотезу, прогнозуємо очікувані результати. На цих етапах працює тільки творча група педагогів.

На ІІІ етапі – опрацьовуємо літературу з даної проблеми, проводимо теоретичні семінари, консультації.

На ІV етапі – практично знайомимо педагогів з методами і прийомами даної технології, проводимо семінари-практикуми, розробляємо перспективне планування та опробовуємо методику в одній групі. Проводимо заняття з дітьми, вивчаємо результативність засвоєння знань.

На V етапі – аналізуємо і узагальнюємо дані результату використання інновації.

На VІ етапі – впроваджуємо інноваційну технологію або її елементи в практику роботи всіх груп дошкільного навчального закладу.

        Робота по вивченню і впровадженню інноваційних технологій проводиться із залученням як можна більшої кількості педагогів.  Для цього зручно вести таблицю «Використання елементів інноваційних технологій», яка поновлюється щорічно.

        Звичайно, упровадження інноваційних технологій неможливо уявити без самоосвіти педагогів. У процесі роботи педагоги активно користуються інформаційним банком даних методичного кабінету. Вони творчо використовують отриману інформацію і часто самі поповнюють інформаційний банк. Цьому сприяє вільний доступ педагогів до Інтернету, сучасних медіа-тек, фахової преси.

         Для узагальнення і систематизації самоосвіти педагоги ведуть:

1. «Зошит по самоосвіті», де фіксують вивчений перспективний педагогічний досвід; участь у методичних заходах дошкільного закладу, міста; співпрацю з колегами, батьками.

 

 

11

 

 

      Загальновідомо, що ніщо так не стимулює творчу самореалізацію педагогів, як ситуація успіху. Таким «досьє успіхів» у нашому дошкільному закладі є портфоліо кожного педагога. Наповнення його документами, що свідчать про особисті досягнення, - найкращий мотив для творчої самореалізації і удосконалення фахової майстерності педагога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

4.           Використання активних та інтерактивних форм методичної роботи – шлях до розвитку творчої активності педагогів

     Одним із найоптимальніших шляхів організації освітнього процесу – це впровадження  інтерактивних методів, під якими розуміємо взаємозалежну спільну діяльність усіх учасників освітнього процесу, під час якої всі вони поринають у реальну атмосферу співпраці для спільного розв’язання проблем.

      Інтерактивна модель навчання орієнтує учасників процесу на тотальний прояв творчої активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання стратегії та координацію спільних дій.

      Структура інтерактивного процесу навчання:

• Вступна частина:

• уведення в проблему, викладення певної інформації про неї;
• сприйняття та усвідомлення головної мети.

• Технологічна частина:

• розподіл учасників процесу на групи, команди, сектори тощо;
• отримання учасниками необхідних ресурсів(бланків, канцтоварів, ПК, реквізитів тощо);
• сприйняття членами мікрогруп встановленої для них мети.

• Основна частина – робота в мікрогрупах, спрямована на досягнення встановленої мети.
• Звітна частина:

• підготовка мікрогрупами здобутих під час виконання завдання або вправи результатів у вигляді доповіді, презентації, творчого виступу, концертного номеру, листівки, пам’ятки тощо.

• Рефлексія:

• узагальнення та усвідомлення учасниками процесу інтерактивного навчання здобутих усіма результатів;
• індивідуальне кодування досвіду за допомогою символічних схем, малюнків, образів, фрагментів занять з метою перенесення його у власну професійну діяльність.

       Саме активні та інтерактивні форми методичної роботи полегшують процес набуття педагогами нового досвіду, сприяють засвоєнню нових знань, розвитку активності, ініціативності, творчості кожного вихователя, поліпшують емоційний фон спілкування.

      Пропонуємо різноманітні види активних та інтерактивних форм методичної роботи для розвитку творчого потенціалу педагогів.

13

Активні форми	Інтерактивні форми
Методичний фестиваль	Творча лабораторія
Методична панорама	Калейдоскоп творчих майстерень
Методичний міст	Презентація творчих майстерень
Проблемний стіл	Педагогічний парламент
Методичні посиденьки	Рольова гра
Проблемно-аналітичні бесіди	Ділова гра-стратегія
Педагогічний консиліум	Педагогічний фрістайл
Методичний ринг	Тренінг-панорама
Диспут	Ігровий тренінг
Дискусія	Вітальня педагогічної майстерності
Ділова гра	Піраміда знань
Прес-конференція	Ігрове моделювання
Методичний аукціон	Обсерваторія педагогічних ідей
Педагогічна студія	Проблема по колу
Педагогічні майстерні	Командний ланцюжок
Майстер-клас	Педагогічна реклама
Педагогічний турнір	Колаж інтересів
Педагогічний КВК	Педагогічний синквейн
Банк педагогічних ідей	Відкритий мікрофон
Брейн-ринг	Сам собі режисер
Клуб творчих зустрічей	Судова справа
Круглий стіл	Гаряча лінія
Ярмарок методичних ідей	Мозковий штурм
Педагогічний відеосалон	Поле чудес
Творчий звіт	Щасливий випадок
	Метод кейсів

  14

     Використання активних форм методичної роботи, реалізація інтерактивної моделі навчання дасть змогу розв’язати комплекс провідних завдань методичної служби:

• розвиток творчого потенціалу педагогів дошкільного навчального закладу;
• удосконалення комунікативної компетентності педагогів;
• систематизація і конкретизація професійних знань;
• практичне відпрацювання певних умінь і навичок педагогів;
• активне використання активних та інтерактивних методів у роботі з дітьми.

     Вся методична робота спрямована на забезпечення творчого характеру педагогічної праці, стимуляцію пошуку, творчої активності вихователів, впровадження інноваційних технологій, передового педагогічного досвіду з метою якнайповнішого забезпечення інтересів дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

РОЗДІЛ  2 

Активні та інтерактивні форми методичної роботи

 

Презентація творчих майстерень з елементами ігрового тренінгу

«Від творчого педагога до творчої дитини»

Мета: Виявити рівень знань педагогів про поняття «творчість», «креативність», «творча особистість»;  конкретизувати й узагальнити знання із проблеми формування творчої індивідуальності дошкільників засобами естетичного виховання;  в умінні аналізувати ситуацію (запитання) і доходити  спільної думки.

Розвивати творчу активність, нестандартність мислення, образну пам’ять і творчу уяву, швидкість та творчість думки.

Виховувати вміння працювати колективно, толерантність.

Категорія учасників: педагоги  закладу ДО. 

Хід  заходу:

Методист: Відомо що тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Тому на сучасному етапі найбільш актуальним завданням методичної служби є розвиток творчого потенціалу педагогів.

Над цим питанням наш дошкільний заклад працює вже багато років. Ми розпочали цю роботу з підвищення освітнього та якісного рівня педагогів.

Ми вважаємо, що використання  активних та інтерактивних форм методичної  роботи полегшують процес набуття педагогами нового досвіду, сприяють засвоєнню нових знань, розвитку активності, ініціативності, творчості кожного вихователя, сформують у кожного педагога такий тип мислення, який забезпечить творчий характер педагогічної праці.

І сьогодні ми пропонуємо Вашій увазі ділову гру з елементами тренінгу «Презентація творчих майстерень»

• Запрошую педагогів взяти участь у діловій грі .

(Заходять під музику, стають півколом)

•  Доброго дня, шановні колеги! Запрошуємо вас взяти участь у діловій грі «Презентація  творчих майстерень». Для цього потрібні бажання працювати та хороший настрій.

Методист: - Виховувати творчу особистість без краси неможливо. Прекрасне – вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Своєю здатністю помічати красу, відчувати й емоційно переживати її ми відкриваємо в дитини почуття прекрасного. Прекрасне тісно пов’язане з мистецтвом. А  мистецтво асоціюється з творчістю, творчими майстернями. Тож я вас запрошую до творчих майстерень художників, музикантів, акторів.

На столі знаходяться однакова кількість зелених, жовтих і червоних листочків. Зараз я прошу вас взяти по одному листочку. Таким чином ви поділитися на три майстерні:

Зелена – музична майстерня

Червона – театральна майстерня

Жовта – образотворча майстерня

Правила роботи в майстернях:

1) Усі беруть участь у тому, що відбувається, над кожним завданням команди працюють певний час.

2) Доброзичливе ставлення слухачів один до одного.

3) Бути відкритим і відвертим.

4) Не перебивати того, хто висловлюється, чітко висловлювати свої думки.

5) Поважати думку іншого.

6) З оцінкою викладеною ведучим і художньою радою ніхто не сперечається.

 Сьогодні нашу роботу оцінює художня рада у дуже поважному складі.

Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти й до кожного вихователя. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свою професійну майстерність.

Завдання № 1 «Знайомство»

Кожна майстерня має представити себе в короткому резюме й емблемі.

Методист: Члени майстерень справді проявили неабияку винахідливість, художні, поетичні здібності й навіть філософський  погляд на творчість.

А тепер переходимо до педагогічних і психологічних понять.

Завдання № 2. Сьогодні ми розглянемо поняття:

• Що таке  творчість? Що таке креативність?
•  Як ви розумієте поняття творча особистість?

(На різного кольору: жовтій, зеленій, червоній стрічках  написані запитання)

1) Що таке творчість? 

2) Що таке креативність?

3) Що таке творча особистість? (Команди обирають стрічки).

Вам потрібно розкрити дане поняття словесно, наочно, а також підібрати характерні якості даного поняття до кожної букви слів: творчість, креативність, особистість, заповнивши таблицю.

Творчість – це діяльність, яка породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю.

          Найчастіше творчість визначається як процес діяльності, результатом якого є створення  якісно нових матеріальних і духовних цінностей.

Творчість є здатністю людини створювати з наявного матеріалу дійсності на основі пізнання закономірностей об’єктивного  світу нову реальність, що задовольняє різноманітним суспільним та особистим  потребам.

Творчість – це процес самореалізації, який у підсумку формує творчу особистість.

Існує також педагогічна творчість.

Специфіка педагогічної творчості полягає  перш за все в тому, що об’єктом і  кінцевим результатом педагогічної творчості є формування  особистості, а не створення образу як у мистецтві, не створення механізму чи конструкцій як у науці.

Творчість – особливий вид активності нерегламентованого,перетворювального характеру.

Основні риси творчої діяльності – це неповторність, оригінальність, унікальність.

Т – толерантний, терплячий

В – винахідливий, відкритий, відвертий, впевнений               

О – оригінальний

Р – рішучий, розкутий, романтичний

Ч – чутливий, чесний, чуйний, чарівний

І – ініціативний, інтелектуальний, інтелігентний

С – самостійний, сміливий, самодостатній, сумлінний

Т – товариський, турботливий, тактовний, талановитий ,творчість

Ь

«Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок  між  інтелектуальним життям особистості та проявом її сил в активній діяльності» (В.О.Сухомлинський).

Види творчості визначаються характером діяльності людини – творчість винахідника, організатора, наукова і художня творчість тощо.

У процесі творчості беруть участь духовні сили людини, зокрема уява, а також  майстерність, яка виникла під час навчання і практичної діяльності людини  й необхідна для втілення творчих задумок.

 Творчість -  притаманна лише людині, це діяльність, що породжує якісно нове, відмінне, неповторне, оригінальне, унікальне.

Що таке креативність?

 Креативність – це творчі можливості людини, які виявляються в мисленні, почуттях, спілкуванні,  діяльності,  характеризують особистість загалом.

Креативність  (за визначенням П.Торенса)  - це процес появи чутливості до проблем, до дефіциту знань або суперечностей у них,  визначення цих проблем, пошук їх рішень, висування гіпотез, перевірок, змін і переперевірок гіпотез, а потім обґрунтування результату рішення.

Креативність – це здатність до творчої діяльності.

К – кмітливий

Р – розсудливий

Е – енергійний

А – активний

Т – тактовний

И –

В – винахідливий

Н – нестандартний

І – ініціативний

С – сміливий

Т – толерантний

Ь

Креативність -  загальна здібність дитини , її здатність до творчості, одна із базових якостей особистості, комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості.

Показники сформованості креативності:

• через творче досягнення самовиражається, актуалізує свої здібності;
• генерує ідеальні ідеї, самостійно висуває різноманітні гіпотези; намагається відійти від запропонованого шаблону;
• гнучкість і швидкість мислення, кмітливість, дотепність, розсудливість;
• знаходить  оригінальні способи розв’язання проблем ;
• характеризується творчою продуктивністю, схильністю реалізувати задумане;
• підходить до проблеми зрізних точок зору, легко переключається з одного класу об’єктів на інші, швидко вдається до аналогій, порівнянь, протиставлень, асоціативних зв’язків; користується різними  доказами;
• виявляє інтерес до парадоксів, має  розвинене почуття гумору, схильна до  сумнівів, вміє дивуватися;
• здатність бачити істотне, відокремлювати головне від другорядного, сприймати все комплексно;
• здатна прогнозувати,  випереджати, передбачати;
• вирізняється метафоричністю, багатством уяви, вмінням бачити складне у простому, у складному просте.

      Зарубіжний науковець Е.П.Торренс розуміє під креативністю здібність до загостреного сприйняття недоліків та пропусків у знаннях, чутливість до дисгармонії.

    Е. Фромм розкриває поняття креативності як здібність дивуватися, пізнавати щось нове, вміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях , спрямованість на відкриття нового і здібність до глибокого усвідомлення свого досвіду.

   Виділяють  загальну, потенційну та актуальну креативність.

   Під загальною креативністю розуміють  здібність людини до творчості взагалі.

Основні критерії креативності:

• оригінальність;
• гнучкість;
• швидкість;
• допитливість;
• сміливість.

Що таке творча особистість?

   Творча особистість  - це людина, здатна вникати  в суть ідеї і втілювати її всупереч всім перешкодам, аж до отримання практичного результату.

   Т. Едісон говорив, що винахід – це 10 %  натхнення і 90 %  поту.

Що ж властиво творчим особистостям?

• інтелектуальна незалежність, яка проявляється ще в ранньому дитинстві і допомагає мислити та говорити попри усталені стереотипи й авторитети;
• виняткова допитливість;
• значка гнучкість під час зіткнення з будь-якими проблемами;
• завжди розглядають кілька  альтернативних варіантів. Тому мають високу продуктивність.

Австралійські  вчені  Г.Карна і М. Кертон вважають, що творчі люди діляться на «новаторів» і «адаптерів». І ті й інші здатні до творчості і відрізняються не продуктивністю, а стилем мислення.

    «Адаптери»  - схильні вдосконалювати  та поліпшувати використовувані методи, дотримуючись загальноприйнятих поглядів.

    «Новатори» - висувають ідеї, що передбачають радикальні зміни.

    Наприклад, трирічна дитина хоче доторкнутися до великого собаки, а мати забороняє їй це. Як діятимуть у цих обставинах «адаптер» і «новатор»? Дитина - «новатор» у відповідь на заборону торкатися собаки руками, робить це ногою, що не було заборонено. Якщо не дозволено й це, вона швиденько стає навкарачки і обережно тикається  у собаку головою.

   А як у цій ситуації чинить маленький «адаптер»? Він методично ридає доти, доки знесилена мати не дозволить йому робити все, що заманеться.

   Свого досягне і «новатор», і «адаптер», але  поведінка «новатора» більше схожа на те, що ми звикли вважати творчістю.

   Важливою властивістю творчої людини є:

• твердість у досягненні мети;
• впевненість у собі;
• рішучість;
• самостійність;
• наполегливість і старанність,

що допомагають долати перешкоди, не пасувати  перед невдачами і труднощами.

Будинок «Творча особистість»

його цеглинки означають риси творчої особистості (Приклад, як можна наочно представити поняття).

 

творча особистість

 

 

 

 

 

 

 

ТВОРЧА  ОСОБИСТІСТЬ

                                                                                                                                                           

 

 

                                                                                                                                               

 

                                                                     

                                                                                     

 

                                                           

 

              

 

 

 

                                                    

О – особливий

С – самостійний

О – оригінальний

Б – багатий

И – Інтелігентний

С – старанний

Т – терплячий

І – інтелектуальний

С – самостійний

Т – трудолюбивий

Ь

Методист: Аналізуючи ваші виступи можна зробити висновок, якими ж якостями повинен володіти педагог:

Характерні риси творчого педагога

• наукове мислення;
• високий рівень педагогічної майстерності;
• педагогічна інтуїція;
•  потреба у творчій діяльності, самовдосконаленні;
• вміння проводити критичний аналіз і самоаналіз педагогічної діяльності;
• вміння передбачувати нове, бачити перспективу;
• здібності до управлінської діяльності;
•  ініціативність і активність;
• багата уява і нестандартне мислення;
•  цілеспрямованість і вольові якості;
• висока ерудиція;
• культура педагогічної праці.

Завдання 3. «Метод синквейна»

Методист: Учасники гри показали ґрунтовні знання таких складних понять як «творчість», «креативність»,  «творча особистість». І щоб закріпити ці поняття пропоную використати метод  Синквейну.

Синквейн – п’ятирядна  віршована форма, яка виникла в США  на початку ХХ століття під  впливом японської поезії.

1 рядок – тема синквейна, заключає в собі одне слово (зазвичай іменник або займенник), яке означає об’єкт або предмет, про що йде мова.

2 рядок – два слова (прикметники або дієприкметники), що дають опис  якості об’єкта чи предмета.

3 рядок -  3 дієслова чи дієприслівники, описують характерні дії об’єкта .

4 рядок – фраза з 4-х слів, що виражає особисте відношення автора до предмета чи об’єкта

5 рядок – одне слово-резюме, що характеризує суть предмета чи об’єкта .

  Вам завдання: Придумати  вірші методом синквейну, підводячи підсумок понять:

І майстерня «Творчість»              ІІ «Креативність»                ІІІ «Творча особистість»

Наприклад,

Креативність

Кмітливий, дотепний; прогнозує, випереджає, конструює.

Знаходить оригінальні способи  розв’язання.

Здібність

 

Завдання 4. «Заповнення листа мети»

Методист:  А тепер потрібно визначити які саме форми, засоби, методи та види діяльності найбільш ефективні для художньо-естетичного розвитку старших дошкільників.

    Кожна майстерня отримує аркуш із намальованими будиночками, на даху якого зазначено мету, яку педагоги мають досягти  у процесі художньо-естетичного розвитку. Запропонована мета  відповідає напряму майстерні.

     На стіні учасники пишуть завдання , вирішивши  які,  на їхню думку,  можна досягти  поставленої мети.

    На стежці, що веде до будинку, записуються методи і способи  вирішення  цих  завдань.

Паркан – перешкоди, які заважають досягти мети.

Лист мети 1. Творчий розвиток особистості в образотворчій діяльності.

Лист мети 2. Розвиток музичних здібностей дошкільників.

Лист мети 3. Розвиток творчих здібностей у процесі театралізованої діяльності.

Перш ніж ви почнете працювати, хочу вам нагадати:  Вчені вважають, що для розвитку творчих здібностей у дошкільників потрібно створити умови, де має відбутися думка, де постійно працює дитяча здогадка, інтуїція, фантазія.

Методист: Отже, ми можемо зробити висновок, щоб діти навчилися творчого пошуку, слід конструювати спеціальні ситуації, які створюють умови для творчого розв’язання проблем.

      Казка – джерело мудрості народу. Казка дарує радість і дорослим , і дітям.

Тому зараз ми виконаємо  вправу «Казковий вернісаж»

  Кожна майстерня по черзі витягує згортки зі скриньки із описом знайомої всім казки, думає над відповіддю, потім зачитує опис казки і свій варіант відповіді. Отже, розпочинаємо.

1. В якій відомій казці сіра непривітна осо­бистість здійснює підступний план убивства двох осіб, і лише завдяки своєчасному втру­чанню громадськості все закінчується добре? (Червона шапочка.)
2. Назвіть казку, в якій різні за своїм со­ціальним статусом герої займали по черзі помешкання, створене в незвичайному ар­хітектурному стилі. І все було б добре, якби до помешкання не повернувся його попере­дній власник зі своїм охоронцем. От героям казки й довелося залишити незаконно зайняту територію. (Рукавичка.)
3. Герой якої казки постійно виконує заба­ганки своєї норовливої дружини? Проте, як би він не прагнув задовольнити амбіції супутниці, вона щоразу підвищує рівень вимог. Зрештою, подружжя опиняється на початковому етапі задоволення власних потреб. (Золота рибка.)
4.  В якій казці головна героїня постійно й нахабно обмовляла тих, хто їй робив добро? А коли вона, щоб уникнути покарання, неза­конно оволоділа чужим помешканням, то різні впливові особи намагалися провести з нею роботу з подолання її асоціальної поведінки. Вдалося це лише найменшому з усіх учасників експерименту. (Коза-дереза.)

 

5.               Назвіть казку, в якій ідеться про спортс­мена, котрий вирушає на змагання з бігу з перешкодами. Хитрість і витримка допо­могли йому дуже близько підійти до фінішу, проте фінал — трагічний. Проявивши за­надто велику самовпевненість, він гине.

(Ко­лобок.)

 

6.               Назвіть казку, в якій головна героїня могла перевтілюватися в різні образи задля свого нареченого. Проте одного разу його нероз­судливість та імпульсивність у поведінці при­звели до довготривалої розлуки закоханих. Та, долаючи різні перешкоди, вони все ж таки єднають свої долі. (Царівна-жаба.)

 

Методист: Наступне випробування для членів майстерень продемонструвати, як педагоги застосовують знання на практиці.

Завдання № 6.  «Презентація творчих доробок»

Майстерні мають представити домашнє завдання: Розкрити поняття «творчість» засобами художньо-естетичного розвитку.

1. Майстерня – Розкрити поняття «творчість» за допомогою образотворчої діяльності.
2. Майстерня – Розкрити поняття «творчість» засобами театралізованої діяльності.
3. Майстерня – Розкрити поняття «творчість» засобами музичної діяльності.

Методист: Вихователь – ключова фігура, яка здійснює вплив на формування творчої особистості. І сьогодні ми побачили наскільки творчі наші педагоги.

Для підбиття підсумків презентації слово надається членам художньої ради.

Вправа «Емоційний ланцюжок»

    Учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда і по черзі, один за одним, дякують сусідові ліворуч за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють йому свої побажання.

Методист: Підсумок (притча)

      Колись давно у Стародавньому Китаї жив розумний, але дуже пихатий мандарин. Весь день він приміряв багате вбрання, розмовляв із підданими про власний розум і згадував минулу зустріч з імператором… Минали дні, роки… Аж ось країною поширилась чутка, що неподалік від кордону з’явився найрозумніший у світі чернець. Дізнався про це і наш Мандарин. Дуже розлютився він: як можна називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі?! Проте, тамуючи лють і не виказуючи своїх емоцій,  Мандарин запросив ченця до себе у палац. Сам же задумав обдурити його: «Я візьму у руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках: живе чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе, я роздушу метелика, а якщо мертве, випущу його…» І ось настав день зустрічі.

  У пишній залі зібралося багато людей, усім хотілося подивитися двобій найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали увійшов невисокий, худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, Мандарин запитав: «Скажи-но мені, що я тримаю у руках: живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Усе у твоїх руках!» Збентежений Мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

    Отже, лише від вас, вашого розуміння дітей, як ви зможете виявити їх задатки, здібності, залежить наскільки творчими людьми виростуть наші вихованці. Усе у Ваших руках!!! Тільки творчий педагог спроможний виховати творчу особистість і на згадку про нашу зустріч я дарую Вам цих метеликів, які нагадуватимуть, що все у Ваших руках!

   Вправа «Аплодисменти».

      Ми з вами добре попрацювали і на завершення нашої роботи я пропоную уявити на одній долоні посмішку, на іншій – радість. А щоб вони не втекли від нас, їх треба міцно-преміцно поєднати в аплодисменти.

 

 

СУЧАСНІ  АСПЕКТИ  МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

Форма  проведення :  педагогічна піраміда знань

 

Мета: Наочно показати педагогам, що практика міцно тримається на теорії та народній педагогіці. Закріпити поняття, що таке «мораль» і «етика», повторити завдання морально-етичного виховання на сучасному етапі, основні методи, прийоми та форми роботи, які використовують вихователі для здійснення цих завдань. Розвивати бажання працювати з методичною літературою, відшукуючи новинки, інновації на задану тематику. Вдосконалювати практичні вміння педагогів під час ігрового тренінгу «Проведи дидактичну гру». Розвивати активність, толерантність, креативність.

Виховувати любов до усної народної творчості, до своєї професії,загальнолюдські якості.

 

Матеріал:  Слайди: куби різного кольору з надписами: «ТЕОРІЯ», «НАРОДНА ПЕДАГОГІКА», «ПРАКТИКА»; магнітна дошка з маркером, атрибути до дидактичних ігор та сценки «Аптека майбутнього» ( красиві пляшки з надписами «Ніжність», «Любов», «Терпіння» та ін.., білий халат для аптекаря), магнітофон із записами, гонг.

 

Попередня робота: Завдання вихователям:  підібрати прислів’я, знайти цікаві звичаї ввічливості, вислови видатних людей на морально-етичну тематику; поцікавитися, хто з науковців, педагогів займався проблемою морально-етичного виховання; підготувати атрибути для проведення дидактичних ігор.

Хід заходу:

Методист: Гуманістичний підхід до виховання передбачає  формування              особистості, сприймання кожної людини як найвищої цінності. Ще Василь Олександрович Сухомлинський вказував,  що «Світ вступає у вік Людини. Більш ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про те, що ми вкладаємо в душу дитини».

    На сучасному етапі центральним стає  виховання загальнолюдських цінностей (доброти, милосердя, толерантності). Дуже важливо щоб такий підхід був вирішальним у моральному вихованні дошкільників. Тому ми сьогодні пропонуємо вашій увазі піраміду знань «Сучасні аспекти морально-етичного виховання».

     В педагогічній піраміді знань приймають участь дві команди: команда «Леді» і команда «Джентльменів» (заходять під музику, у кожної команди своя емблема).

      У нас сьогодні також працює експертне журі, яке буде слідкувати за правильністю проведення змагань. Кожний куб піраміди оцінюється в 5 балів. Відповіді учасників не повинні повторюватися, за найбільш вдалу відповідь, цікаве, нетрадиційне рішення експерти мають право добавити бали, або знизити, якщо був повтор чи неправильна відповідь.

І ми починаємо перший дін – ТЕОРЕТИЧНИЙ (музика)

Вам пропонується два куба: жовтий і зелений. Я думаю, що команда «Джентльменів» надасть право першим розпочати гру команді «Леді»?

Який куб ви обираєте? ( команда обирає куб і запитання).

1. Що таке етика?

- це наука про мораль;

- це наука, що аналізує загальні закони розвитку моральних відносин і уявлень;

- це наука, що розглядає форми моральної свідомості, досліджує питання про блага, добро, зло, справедливість...

- це наука, що виробляє моральні норми поведінки, розглядає питання про те,  як повинна чинити кожна людина;

- наука , що обґрунтовує моральні принципи, в яких відображаються соціально-історичні проблеми людини.

2. Як ви розумієте слово «мораль»?

- це форма суспільної свідомості, в якій відображаються і закріплюються етичні якості соціальної дійсності (благо, добро, справедливість);

- сукупність правил, норм поведінки людей, що визначають їх обов’язки і відношення один до одного і до суспільства;

- це  загально визначене поняття про те, що таке добре і що таке погано;

- це предмет вивчення етики;

- це «правило для волі і совісті» (визначено у словнику Даля).

Методист: експертне журі, чи були повтори, неточності? Нагадую, що за цей куб по 5 балів.

Пропоную наступні два куби: червоний і синій. Який куб обирає команда «Джентльменів»?

1. Назвіть завдання морально-етичного виховання на сучасному етапі.

- виховання почуття національної гідності: любов до свого народу, мови, культури, історії, рідного дому, сім'ї;

- виховання загальнолюдських якостей, гуманних почуттів (доброти, милосердя, толерантності, чуйності, справедливості, чесності, товариськості, скромності...);

- формування  гуманних взаємин (дружніх стосунків  з однолітками, розширення кола спілкування на доброзичливій основі) – це шлях до гуманізації взаємин;

- розвиток почуття  особистої гідності, виховання у дітей самоповаги – шанобливого , гідного, ціннісного ставлення до себе і на основі цього виховання шанобливого, ціннісного ставлення до інших людей;

- розвиток у дітей відповідальності (саме усвідомлення власної  відповідальності може забезпечити правильну, з погляду моралі, поведінку в складних ситуаціях):

• відповідальність щодо близьких людей (піклування про батьків, допомога їм, бути уважними до них);
• відповідальність у виконанні доручених завдань, у ставленні до речей (старанність, бережне відношення до речей);
• відповідальність  у ставленні до  всіх людей (бути ввічливими, уважними, небайдужими);
• відповідальність щодо себе (бути дисциплінованими, робити так, щоб потім не було соромно, бути чесними перед собою, знати, що є совість);

- виховання  культури поведінки та культури спілкування дошкільників, ознайомлення з етичними нормами спілкування (засвоєння вимог щодо  зовнішнього вигляду: одяг, жести, міміка, постава), формування елементарних умінь, навичок та звичок, які стосуються етики мовленнєвої поведінки, формування культури поведінки в громадських місцях, в побуті. Всі норми і правила спілкування з дорослими і однолітками повинні бути основані на повазі, доброзичливості, ввічливості;

- сприяти соціальному розвитку дошкільника: виховувати здатність сприймати себе в контексті відносин з іншими, відчуття своєї  належності до певної соціальної групи; формувати вміння брати іншого до уваги, рахуватися  з ним, доброзичливо взаємодіяти, налагоджувати  спільну діяльність; вчити справедливо розподіляти функції, домовлятися, обґрунтовувати  свою думку, поступатися, запобігати конфліктам, справедливо розв’язувати їх, бути приємною людиною;

- формування екологічної культури (знання, свідоме дотримання норм поведінки у природі), активізація діяльності для покращення природного середовища.

 

2. Назвіть традиційні і сучасні методи та прийоми морально-етичного виховання  та цікаві форми роботи з дітьми.

- Метод репродуктивного пояснення (бесіди, прояснення, навчання);

- Метод привчання і вправлянь (доручення, чергування, показ, вправи);

- Метод створення педагогічних ситуацій (ситуації співпереживання, морального вибору, моральної творчості, ігри-драматизації, сюжетно-рольові  ігри);

- Метод стимулювання моральної поведінки (заохочення, похвала, оцінка, нагорода).

Прийоми: розповідь вихователя, запитання, читання художньої літератури, розгляд ілюстрацій, картин, показ діафільмів, порівняння (двох вчинків або творів), розповіді – загадки, складені вихователем чи дітьми, моральні задачі, дидактичні ігри, інсценівки.

Прийоми: написання  записок із словами подяки («скринька подяки») – шанобливе ставлення  до своїх однолітків і схвалення вчинку;

- «парні картинки» - дитину ставлять у ситуацію вибору і необхідності прийняти певні рішення (щоб пояснити зміст прислів’я «На добро відповідають добром» пропонуємо відповідні картинки, і діти самі доходять висновку та висувають правило: «Не чини зла нікому, бо зло повернеться до тебе»).

- «живі картинки»  - моральне правило переноситься у реальне життя (розглядається картинка, де зображений негативний вчинок, а оживляється протилежний зміст – позитивний).

Форми роботи:

-заняття-диво (моральне правило переноситься з художніх творів у реальне життя);

- заняття - відкриття (конкретні вчинки розігруються у спеціальній обстановці);

- заняття-хвилинки (коротенькі розмови близько 5 хвилин  з підгрупами дітей для роз’яснення змісту поняття).

Методист: На цьому наш теоретичний дін закінчено (звучить музика). Слово надається експертному журі для підведення результатів двох кубів.

   І ми переходимо до ІІ діну нашої піраміди знань (музика).

Невичерпна криниця  народної педагогіки. Схиляєшся перед мудрістю простого народу, який знаходив доступні засоби для морального розвитку дитини. Загадки, приказки, прислів’я, пісеньки, народні звичаї, лічилки – в словах-перлинках закодовано розум, мораль, етику. І тому ІІ дін нашої піраміди  знань – НАРОДНИЙ - називається « Мудрість народна вічно жива». Вам пропонується  два куба: сірий і чорний (Слайд 3). Який обирає команда «Леді»?

1. Чи знаєте ви прислів’я? Як народна мудрість пояснює слова «добро», «доброта»?

- Де немає добрих, там добра немає.

- Зробиш добро – не кайся, вдієш лихо – начувайся.

- Добрий чоловік людям добро чинить і нікому не хвалиться.

- Шукай добро: воно дорожче від золота.

- Той мені брат, хто моєму добру рад.

- З добрим здружись, а з лихим стережись.

- Усе добре переймай, а зла уникай.

- Хто людям добра бажає, той собі має.

- За добро добром платять

- Доброму  скрізь добре

- До доброї криниці стежка утоптана.

- На добро відповідають добром.

- Добро роби, добро і буде.

- Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту.

-  Від добра добра не шукають.

- Не одежа красить людину, а її добрі діла.

Методист: Протягом тисячоліть люди шукали такі способи і форми спілкування, при яких всім було добре, щоб  ніхто не почував себе незручно. Цікаво прослідкувати, як розвивалась людська думка, як люди вчились себе поводити. Отже, розглянемо колекцію хороших манер, які  прийшли до нас з давнини.

2. Назвіть цікаві звичаї ввічливості, що збереглися і в наші дні і покажіть практично один із звичаїв.

- Звичай знімати капелюх, коли входиш до будинку, виник в той час, коли лицарі мандрували  країнами, були вдягнуті у лати. Входячи до будинку, лицар знімав шолом, ніби кажучи цим жестом господареві:  «Я в безпеці, голова відкрита, тому що я довіряю тобі». В наш час це доводить господарям, що ви  поважаєте будинок, у який увійшли, поважаєте людей, що мешкають у ньому.

- Звичай знімати рукавиці при привітанні прийшов до нас із лицарських часів. Знявши рукавицю, людина демонструє, що у руці немає зброї, що  вона ставиться до зустрічного доброзичливо. А зараз знімають рукавицю через повагу чи увагу до товариша.

- На сучасному етапі дуже актуальні правила ділового етикету. Коли зустрічаються вперше два ділових партнера,  то при зустрічі дарують сувеніри. Першим робить подарунок господар, а у наступну зустріч партнери обмінюються сувенірами.

- Привітання – це своєрідна наука, яка має свої закони і тонкощі. Король Франції Людовик ІV вітався з покоївкою так само люб’язно, як і з придворною дамою. Були часи, коли  жінці не цілували руку при зустрічі. Чи цей звичай застарілий, чи є  виявом найвищої вихованості – кожен чоловік вирішує для себе сам. Джентльменові треба пам’ятати, що руку цілують лише у приміщенні. Чоловік першим вітає жінку, а хлопчик дівчинку, молодший по віку старшого. Молодша по віку жінка вітає старшу жінку і чоловіка, який набагато старший її.

- «Роби візити не попереджуючи, і ти дізнаєшся, що про тебе думають»,- говорить французька приказка. Потрібно пам’ятати, що несподіваний візит завжди завдає неспокою господареві. Тому такі візити можливі у випадку крайньої необхідності. В середині ХІХ століття в Скандинавії звичаї вимагали, щоб господар неодмінно прийняв гостя, навіть незнайомого і небажаного і вийшов його  зустрічати до дверей дому. Після вітання гостю підносили чашу з медом, запрошували в хату. Тільки посадивши гостя біля вогню, господар дому розпитував його , куди він тримає дорогу, які його наміри. І тільки після цього запитував, з ким він взагалі має честь говорити. І дуже красивий звичай зустрічати  дорогих гостей у нас на Україні – хлібом і сіллю. Хліб означає добро, а сіль – любов. (показують цей звичай)

 Методист: Експертне журі! Скільки балів за цей куб набирає кожна команда? Багато педагогів, філософів, письменників, видатних людей свого часу, займались проблемою морального виховання. Ось наступні два куби (блакитний і оранжевий). Який обираєте ви?  І вам дістається запитання:

1. Які вислови  видатних людей про моральне виховання ви знаєте?

- «Моральність  - це, без сумніву, найважливіше в житті, вона, можливо, сама воля до життя». Томас Манн.

- «Головна умова моральності – бажання стати моральним». Сенека.

-  «Моральне виховання починається  з перших кроків свідомого життя дитини» В.О.Сухомлинський

- «Виховує все, але перш за все люди». А.С. Макаренко

- «Чуйність і лагідність – та духовна сила, яка здатна зберегти дитяче серце від огрубіння, озлоблення, жорстокості, байдужості...». В.О.Сухомлинський

- «У серце увійде лише те, що йде від серця». Жан-Жак Руссо

- «Хай добро живе у душі а не на язиці». В.О.Сухомлинський

- «Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість». Сервантес

- «Справжня ввічливість у доброзичливому ставленні до людей». Жан-Жак Руссо

- «Кожне твоє слово відгукнеться в душі іншої людини, але як відгукнеться, залежить від тебе». В.О.Сухомлинський

- «Добрі почуття потрібні не для того, щоб людина милувалася власною добротою, а щоб була доброю до людей». В.О.Сухомлинський

- «Хорошими манерами володіє той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище». Джонатан Свіфт і т.д.

2. Які сучасні педагоги займались проблемою морально-етичного виховання дошкільників? Назвіть їх роботи.

- Лаврентьєва «Культура спілкування дошкільників»

- Захаров «Як  попередити відхилення у поведінці дитини»

- Виноградова «Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников»

- Приходько «Формування позитивних взаємин в дитячому колективі»

- Титаренко  «Моральне виховання   дошкільників в сім'ї»

- Нечаєва «Моральне виховання  дітей дошкільного віку».

- В.О. Сухомлинський «Як виховувати  справжню дитину», «Серце віддаю дітям»

- Артемова «Моральні твори засвоюються  з дитинства»

- Островська «Виховання дисциплінованості у дошкільників».

- В.Сухомлинський «Хрестоматія моральних цінностей людства» (збірник казок та оповідань)

- А.С.Макаренко «Лекції про виховання дітей»

- С.Петерина «Воспитание культуры поведения у детей  дошкольного возраста» і т.д.

Методист:  На цьому другий дін закінчено. Слово надається  експертному журі. Скільки балів після двох дінів набрала кожна команда?

Методист: Відомо, що будь-яку теоретичну ідею, наукову гіпотезу можна спростувати чи підтвердити тільки практикою. Тому наш ІІІ дін – ПРАКТИЧНИЙ.  Наступні 2 куби  (фіолетовий і коричневий) – асоціативні. Які асоціації  у вас виникають, коли ви чуєте вислів:

                       «Ведмежа послуга»?

(один представник від команди пише 4 слова-асоціації, а всі інші вгадують).

1. Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте вислів:

                        «Золоті руки»?

Методист: Експертне журі! Скільки співпало слів?

2. Всім відомо, що гра – провідна діяльність дитини дошкільного віку, і вона відіграє велику роль у морально-етичному вихованні дошкільників. У нас залишився 1 рожевий куб – ігровий -  для обох команд із запитанням:

Назвіть дидактичні ігри, в які ви граєте з дітьми на  морально-етичні теми і проведіть одну з них.

1. -  «Світлофор відповідальності»;

    - «Поважати людину означає»;

    - «Як вчинити?»;

    - «Слова подяки»;

    - показують гру-тренінг «Ланцюжок компліментів» (або іншу)

2.  – «Оцінити вчинок»;

     - «Живі картинки»;

     - «Квіточка - леліточка»;

     - «Позитивний герой»;

     - показують  дидактичну гру «Я хочу сказати своє слово...».

Методист: На цьому ІІІ практичний дін закінчено. Ось і побудували ми  педагогічну піраміду знань, де наочно маємо можливість побачити і впевнитись, що практика міцно тримається на теорії і народній педагогіці.

    Слово для підведення підсумків змагання надається журі.

                     (Підведення підсумків, нагородження переможців).

  Методист:  Сьогодні ми розглянули деякі сучасні аспекти морально-етичного виховання дошкільників.

    Моральною особистістю, людиною, дитина стане тоді, коли в її душі назавжди оселиться лагідність, душевність, сердечність. Але ж де вихователям взяти стільки душевної теплоти і любові, щоб все це передати дітям? То давайте хоч  на хвилинку зазирнемо у майбутнє!

                      Розігрується сценка з вихователями:

         «Аптека майбутнього»

Сьогодні кібернетика навкруг

І те, що було вчора – вже не так.

В майбутньому ж таке ось буде чудо,

Звичайно, точно стверджувати не буду,

Але в майбутньому, напевно, буде так.

 

Зникнуть всі людські хвороби, ліки

(зверніть увагу,  тут зовсім недалеко)

А для духовних радощів роботи

Відкриють особливий магазин-аптеку.

 

Яка б то не була у вас потреба

Відгукнеться він вмить і відкриється.

- Скажіть, чи є у вас сьогодні ніжність?

- Так, візьміть, хай душа ваша з радістю стрінеться.

 

- А ось мені хотілось щастя тонну

І професійного при тому.

- Якого вам? Надовго? І коли?

- До пенсії звичайно й назавжди!

- Будь ласка, приймайте по рецепту,

 А також не забудьте про дієту.

 

• А я у вас терпіння попрошу,
  Терпіння в дитсадочку – це важливо.
• Звичайно, вам я теж допоможу,

            Без нього працювати неможливо.

 

- Для працелюбства можна вітаміни?

- Будь ласка, всі корисні і активні.

 

- А нам би крапель доброти додати,

 Чи можна їх у вас узяти?

- Тримайте, ось флакон тепла,

Від нього збільшиться добра.

Нехай у жарті цьому будуть радість і краса,

Але в житті бувають різні чудеса,

Як знати, що можливо і роки ті недалекі,

Коли відкриті будуть ось такі аптеки,

Де будуть щедрість, ніжність, чуйність, доброта, любов,

Терпіння, працелюбність, щастя знов.

 

Але найголовніше доброта,

Добро роби, нехай добро і буде.

Бажаємо всім  йти дорогою добра

І ніжність, і любов постійно дарувати людям.

          ( Пісня «Дорогою добра»)

Методист: Сьогодні нам усім потрібна доброта, милосердя, чуйність, любов і посмішка – символ людяності і злагоди.

    Сент-Екзюпері писав: «Часто посмішка і є головне. Посмішкою дякують. Посмішкою нагороджують. Посмішкою дарують тобі життя».

І ми даруємо Вам свої посмішки і конверти щастя  з побажаннями.

 

Використана  література:

1. Базовий компонент дошкільної освіти / - К.: Дошкільне виховання, 1999.
2. Богуш А.М.  Шлях до милосердя і любові / А.М. Богуш // Дошкільне виховання. – 2001. - №2. – С 5-6.
3. Калуська Л. Абетка чеснот української дитини: практично-орієнтований збірник методичних матеріалів / Любомира Калуська. – Тернопіль: Мандрівець, 2000. – 133с.
4. Лаврентьєва Г. Джерело доброти: Навчально-методичний посібник / Г.Лаврентьєва. – К.: А.С.К.,1997. – 301 с.
5. Мельник Л. Формування духовних цінностей та морально-етичних норм у дітей / Л.Мельник // Палітра педагога. – 2007. - № 2. – С 18 – 21.
6. Сухомлинський В.О. Хрестоматія з етики / В. О.  Сухомлинський. – М.: Педагогіка, 1990. – 296 с.
7. Швидка Н. Школа чеснот юного українця / Н.Швидка // Палітра педагога. – 2008. - №4. – С 6-8.

 

 

 

 

 

			Практика
			Народна педагогіка
		Т Е О		Р І Я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичний семінар 

«КАЗКОТЕРАПІЯ»

Форма проведення:  педагогічна панорама

Мета:  Познайомити педагогів з інноваційною технологією - казкотерапія. Розглянути її завдання, види казок та методику їх проведення. Розвивати творчу активність, уяву, логічне мислення. Виховувати бажання використовувати інновації у своїй роботі.

 

Матеріал: таблиці (або слайди): "Види казок", “Завдання казкотерапії”, атрибути для практичного показу, магнітофон, записи музики для медитації, тести-схеми.

Хід  семінару:

Звучить музика.

Методист: В нашому урбанізованому світі, насиченому інформацією і стресами, душа просить Казки. Душа просить Казки або того особливого стану, які одні називають щастям, другі - очікуванням дива, треті - відчуттям дитинства.

Так, що сьогодні ми пропонуємо вам педагогічну панораму "КАЗКОТЕРАПІЯ", де розглянемо інноваційну технологію по навчанню і вихованню дітей дошкільного віку, розвитку та зміцнення їх психологічного здоров'я.  в нашій панорамі приймають участь:

- члени пошуково-дослідницького центру,

- вихователі,

- психолог,

- музичні керівники,

- вчителі початкової школи.

- Що ж таке казкотерапія? Як це поняття розуміють наші педагоги.

Вихователі:

1. Казкотерапія - це лікування казками, відкриття тих знань, які живуть в душі дитини і які є  на даний час психотерапевтичними.

2. Казкотерапія – це процес пошуку змісту, розшифровка знань про світ і систему взаємовідношень у ньому.

3. Казкотерапія - це процес утворення зв'язку між казковими подіями і поведінкою у  реальному житті.
4. Казкотерапія - це процес активізації ресурсів, потенціалу особистості.
5. Казкотерапія - це процес екологічної освіти і виховання дитини.
6. Казкотерапія - це процес покращення внутрішньої природи і світа навколо.
7. Казкотерапія — це процес, коли з'являється почуття захищеності і аромат таємниці.

8. Казкотерапія  -це процес споглядання і розкриття внутрішнього і зовнішнього світу  дитини.

9. Казкотерапія - осмислення пережитого і моделювання майбутнього.

10. Казкотерапія - це процес підбору кожній людині своєї особливої казки.

11. Казкотерапія - це виховна система, перевірена багатьма поколіннями.

12. Казкотерапія - це інноваційна технологія, яку можна використовувати в роботі з дітьми і дорослими.

Методист: Казкотерапією люди займалися завжди. Але називали це по-іншому. Сьогодні ми виділяємо 4 етапи в розвитку казкотерапії:

I- усна народна творчість.

Його початок загубився в глибині століть, але процес усної (а пізніше і письмової) творчості продовжується і по сей день.

II- «Збір і дослідження казок і міфів».

Процес пізнання прихованого змісту казок і міфів продовжується до сих пір.

III- психотехнічний.

Мабуть, немає ні однієї педагогічної, психологічної, психотерапевтичної технології, в якій би не використовувався прийом «Придумай казку». Сучасні практичні підходи застосовують казку як техніку для психодіагностики, корекції, розвитку особистості.

IV- інтегративний.

Цей етап пов'язаний із формуванням концепції комплексної казкотерапії.

Методист: Важливо підкреслити, що ні один з цих етапів не закінчувався, поступаючись місцем новому, кожний етап означав початок певного процесу.

Розглянемо  завдання  казкотерапії  :

1. Зниження рівня тривожності та агресивності у дітей.
2. Розвиток вміння долати труднощі та страхи.
3. Виявлення і підтримка творчих здібностей.
4. Формування навиків конструктивного вираження емоцій.

5. Розвиток здібностей до емоційної регуляції та природної
комунікації.

Методист: Розглянемо, які ж бувають казки. Т.Зінкевич-Євстигнєєва виділяє 5 видів казок. Перш за все це художні казки.

Художні казки бувають:

•       народні;
•       авторські.

Які ж казки краще для розвитку особистості дитини? Одні вчені стверджують, що в авторських казках дуже багато особистого і пропонують читати тільки народні казки.

Інші говорять, що народні казки дуже жорстокі й одноманітні. Так що ж краще вибрати? Які ідеї несуть народні казки?

 Вихователі:

Народні казки несуть надзвичайно важливі ідеї:

1. Перше, це те, що оточуючий нас світ - живий. У будь-який момент все може заговорити з нами. Ця ідея важлива для формування бережного і свідомого відношення до того, що нас оточує, починаючи від людей і закінчуючи рослинами.
2. Друга ідея, що оживаючі об'єкти оточуючого світу здатні діяти самостійно, вони мають право на своє особисте життя. Ця ідея важлива для формування почуття сприймання іншого.
3. Наступна ідея - розділення добра і зла, перемога добра. Ця ідея важлива для підтримки бадьорості духу і розвитку прагнення до кращого.

4. Найцінніше дістається через випробування, а те, що дістається дарма, може швидко зникнути. Ця ідея важлива для формування механізму терпіння у досягненні мети.
5. Навколо нас багато помічників. Але вони приходять на допомогу тільки тоді, якщо ми не можемо справитися з ситуацією, або завданням самі. Ця ідея важлива для формування почуття самостійності, а також довіри оточуючому світу.

Методист:   Всі   філософські   ідеї   можуть   обговорюватися   з   нашими вихованцями. Приклад психологічної роботи з народними казками пропонує  практичний психолог.

 Психолог: Наприклад,  усім відома казка «Курочка Ряба».  Цікаво, що чим коротша казка, тим більш концентрованим змістом вона володіє. Спробуємо поміркувати разом: Про що ця казка?

1. Подарунок долі («золоте яйце») і що роблять з ним
непідготовлені люди.

2. Про стереотипи людської поведінки (якщо яйце, то по ньому треба бити, незалежно від якості шкарлупи).
3. Про випадки, які за звичаями трапляються закономірно ( мишка бігла, хвостиком зачепила, яйце впало і розбилось).
4. Любов до ближнього („ не плач дід, не плач баба, я знесу вам інше яєчко, не золоте, а просте").
5. Про мрію та надію, яка розбилася.

Здається, що це зовсім не дитяча казка. Звичайно, вона більш підходить для обговорення з дорослими і підлітками філософії життєвих ситуацій і уроків, які ми здобуваємо.

Чого навчає нас казка «Курочка Ряба»?

1. Утримувати своє помешкання в чистоті, не доводити до появи мишей,  у цьому випадку є надія, що яйце не буде розбите.

2. Гнучкість під час вирішення нових або складних ситуацій. Якби дід та баба по-іншому підійшли до вирішення цього питання, вони б не стали бити по золотому яєчку, а найшли кращий спосіб використання.

Психолог: Все це може стати темою для обговорення.

Поясніть, будь-ласка, чого дід і баба плачуть, коли яйце розбилось, адже вони самі хотіли цього, коли били по ньому. Дійсно чого дід і баба такі непослідовні?

•      Може вони хотіли розбити яйце самі, без сторонньої допомоги?
• А може вони плачуть від того, що побачили  у середині яйця не те, що хотіли?
•      Може хотіли, щоб воно залишилося цілим?

Під час обговорення казки наша основна задача - підвести дитину чи дорослого до того, що всі явища в нашому житті неоднозначні. Для цього ми повернемо казкову ситуацію наче кристал і розглянемо її грані.

Методист: Авторські ж казки більш тремтливіші, образніші за народні. Якщо ви хочете допомогти дитині усвідомити свої внутрішні переживання, то, мабуть, краще вибрати авторську казку.

     Наступний вид казок - це дидактичні казки. Вони створюються педагогами для «упакування» навчального матеріалу. При цьому абстрактні символи (цифри, букви, звуки, арифметичні дії) оживають, створюється казковий образ світу, в якому вони живуть.

      Ще один вид казок, що використовують в роботі з дошкільниками - це медитативні казки. Вони створюються для накопичення позитивного образного досвіду, зняття психоемоційного навантаження, створення кращих моделей взаємовідносин, розвитку особистісних потенціалів.

      Медитація являє собою повне занурення у який-небудь процес. Коли ми щось захоплено робимо, ліпимо, граємо - це можна назвати медитацією.

Головне призначення медитативних казок - повідомлення нашому несвідомому позитивних «ідеальних» моделей взаємовідношень з навколишнім світом та іншими людьми. Тому характерною особливістю медитативних казок є відсутність конфліктів і злих героїв.

Які ж умови для проведення медитації?

 Вихователь:

    -    в приміщенні для занять повинно бути тепло, але не душно. Холод

            викликає     мимовільну напругу м'язів.

• освітлення повинно бути м'яким і теплим. Не потрібно добиватися повної темряви (це багатьох лякає).
• Спеціально підібрана музика для релаксації (звуки природи з накладеною мелодією).
• Зручна поза. «Лежачи», руки вздовж тулуба, зовсім не обов'язкове. Можна розташуватися і сидячи, і лежачи на боку, закривати очі також не обов'язково.
• Ритуал «входу» та «виходу» із медитації передбачає неквапливість та поступовість.

Методист: Такі казки орієнтовані на розвиток різних видів чуттєвості.  Характер цих казок  -  подорож.

 Методист: Подібні казки, розказані під музику, розвивають уяву та мимовільну увагу. Перед тим, як розпочати проведення повноцінних занять по казкам, необхідно потренувати дітей в умінні правильно сидіти, розслаблятися, відчувати, виконувати інструкції.

Для цього пропонується три техніки розслаблення:

1 - розслаблення по  контрасту з напруженням,

2 - розслаблення з фіксацією на диханні,

3– розслаблення - медитація.

Що таке розслаблення по  контрасту з напруженням?

Вихователь: При навчанні дітей розслабленню по контрасту з напруженням ми привернули увагу дітей до певної групи м'язів (рук, ніг, тулуба, шиї, обличчя). Контрастними парами можуть бути слова:

твердий - м'який;  сильний – слабкий;  холод – тепло;

бурулька – водичка; рух – сон;  злий - добрий

Використовуються  наступні  варіанти вправ:

Вихователь:

1. Дітям пропонується максимально напружити, зробити твердими пальці рук («кігті тигра») і потримати їх у такому положенні. Вихователь обходить дітей, чи досить твердими стали пальці. Потім дітям пропонується розслабити пальці (зробити «м'які лапки»). Вихователь перевіряє, чи досить м'якими стали пальчики.

 2. Дітям пропонується в положенні стоячи «замерзнути», зжатися від холоду. Вихователь перевіряє настільки напряглися м'язи тіла. Потім він ласкаво гладить кожну дитину, пропонуючи «зігрітися». Перевіряє розслабленість, піднімаючи  руки дітей.  М’яка  рука буде падати сама.

 Методист:  А що таке розслаблення з фіксацією на диханні?

 Вихователь: Майже всі динамічні вправи, ігри, танці рекомендується закінчувати розслабленням з фіксацією уваги на диханні. Ритмічне уповільнення дихання заспокоює збуджений розум і допомагає дитині повніше розслабитися.

Методист: Ще один вид розслаблення - медитація.

Вихователь:   Дітям   пропонується   як   можна   уважніше   вдивлятися, вслуховуватися, занурюватися в той чи інший стан. Вихователь  намагається допомогти дітям максимально глибоко поринути в звук, колір, світло чи відчуття.

Якщо медитація передбачає перевтілювання в героїв казок, то дітям пропонується як можна яскравіше і виразніше передати заданий образ.

Методист: Заняття по казкам досить проводити 1 раз на тиждень. Тривалість їх може бути різною: від 25 хвилин і більше. Потрібно враховувати вік дітей та їх психічні можливості.

Ми в дошкільному закладі проводимо заняття по казкотерапії, починаючи з середньої групи 1 раз на місяць в розділі «Художня література», а також в повсякденному житті 1 раз на тиждень.

Вихователі:

• Місця для заняття повинно бути досить багато, на підлозі повинен лежати великий килим. Діти найчастіше сидять в позі розслаблені на п'ятках, опустивши вільно руки вздовж тулуба або поклавши їх на стегна. Спину потрібно тримати прямо.

• У процесі розслаблення (сидячи, лежачи, стоячи) дітям не рекомендується рухатися, розмовляти, задавати питання. Дітям потрібно навчитися слухати себе.
• У  процесі заняття дітям періодично надається можливість говорити про свої відчуття, але іноді пропонується просто мовчки «послухати» себе.
• Вхід в казку є дуже важливим моментом. Це момент - чарівництва, таємничості, «наповнення  суперенергією».
• Текст казки є сполучним ланцюжком між вправами і створює певну атмосферу.  У кожної казки - свій неповторний дух і свої особливості.
• Казки можна повторювати через певний проміжок часу. Діти роблять повторення, крім того знайомі вправи сприймають краще,  з більшою цікавістю.
• Всі атрибути казок, наочність, музичні твори можна варіювати і замінювати іншими, спрощувати або ускладнювати.
• Необхідно пам’ятати, що все виконане дітьми, всі їх слова, рухи, навіть імпровізації є успішними, найкращими і прекрасними. Важливо, щоб діти вірили в себе і свої сили.

Методист: Педагогічна робота схожа на роботу садовода. І від нашої турботи, любові та уваги залежить краса душі кожної дитини.

Пропонуємо вашій увазі уривок корекційно-розвивального заняття в старшій групі «Заєць  Коська і джерельце».

Методист: Ні одне заняття по казкотерапії неможливо провести без музики.

В останні роки ми все частіше чуємо вислів: інноваційна технологія - музикотерапія. Слово мають музичні керівники.

Музичний керівник: Музикотерапія - це психотерапевтичний метод, оснований на цілющій дії музики на психологічний стан людини. При музикотерапії відбувається постійний приплив енергії всередину нашого організму до тих пір, поки не досягається гармонія.

Музикотерапія повинна носити діяльний характер і проявляється в грі, співах чи танцях.

Методист:   І  на  закінчення  нашої  педагогічної  панорами  подивіться, послухайте і увійдіть в прекрасну музику танцю.

Танок з квіткою.

  Ви відчули чарівну силу музики і танцю. А сили для подорожі по казці всім подарує ось ця чарівна квітка (демонструє квітку). Подивіться на цю квітку дуже уважно і відчуйте, як ця  краса і сила переходять в ваше тіло: голову.., шию.., руки.., груди.., живіт.., ноги… Ви наповнились чарівною силою і готові до подорожі?

Тож зустрічайте казку!      

Музична казка "Дюймовочка"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК   ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні ( нова редакція) / Науковий керівник А.М.Богуш. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
2. Богуш А.М. Шлях до милосердя і любові / А.М.Богуш // Дошкільне виховання. – 2001. - №2. – С.5-6.
3. Буракова Ю. Презентація творчих майстерень / Ю.Буракова // Дитячий садок. Бібліотека. – К: Шкільний світ. – 2009. – С. 5-9.
4. Вінник Н.Д. Творчий потенціал педагога як чинник успішної професійної діяльності / Н.Д.Вінник // Проблеми сучасної психології. – 2010. – Випуск 7. – С. 99-105.
5. Дейнеко О. Ігрове моделювання як форма активізації педагогів / О.Дейнеко // Вихователь-методист. – 2011. - №2. – С.44-45.
6. Жидкова Н.Є. Інноваційні технології як основа ефективного розвитку дошкільного закладу / Наталія Євгенівна Жидкова // Педагогічна думка. – 2005. - №1-2. – С.21-22.
7. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Путь к волшебству. Теория и практика по сказкотерапии / Т.Д.Зинкевич-Евстигнеева. – Санкт-Петербург: «Речь», 1998. – 230 с.
8. Лосєва Н.М. Самовдосконалення викладача: навчально-методичний посібник / Н.М.Лосєва. – Донецьк: ДоНУ, 2004. – 76 с.
9. Методична робота з педкадрами: [Електронний ресурс] //http:// www.moippo.mk.ua / attachments/article/1703.
10. Практикум по сказкотерапии / под ред. Зинкевич-Евстигнеевой Т.Д. – Санкт Петербург: «Речь», 2000. – 312 с.
11. Розвиток творчого потенціалу педагогів: [Електронний ресурс] // http://aw qust.com/index_?_view.php?id=54.
12. Сисоєва С.О. Теоретико-методологічне обґрунтування педагогічної творчості / С.О.Сисоєва // Відкритий урок. – 2005. - №№21, 22. – С.13-19.
13. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у п’яти томах / Василь Олександрович Сухомлинський. – К: Радянська школа, 1976. – т.1. – 509 с.
14. 13.Творча особистість педагога як передумова розвитку творчих можливостей дітей: [Електронний ресурс] // http://argol.com.ua/21.htm.
15. Тренинг по сказкотерапии / под ред. Зинкевич-Евстигнеевой Т.Д. – Санкт Петербург: «Речь», 2002. – 167 с.
16. Шептифрац А.А. В мире игры и фантазии / А.А.Шептифрац. – Тирасполь: Школа развития, 1997. – 51 с.
17. Шуть М. Гра як інструмент оптимізації педагогічної діяльності вихователя-методиста / М.Шуть // Вихователь-методист. – 2011. - №2. – С.54-56.