|
|
АКТИВНИ РІВЕНЬ
|
ТВОРЧИЙ РІВЕНЬ
|
|
Створення пізнавальної атмосфери уроку
|
-
Урок проходить в оптимальному темпі, етапи логічно зв’язані один з одним.
-
Розмаїтість видів навчальної роботи забезпечує стабільність навчально-пізнавальної атмосфери.
-
Відпрацьовані форми навчальної роботи дають змогу заощаджувати час для введення нестандартних навчальних ситуацій
|
-
Урок (чи велика його частина) проходить на високому емоційному й інтелектуальному підйомі.
-
У результаті народжується почуття задоволення від спільної роботи, бажання повторити успіх.
|
|
Використані методи навчання
|
-
Учитель володіє пояснювальними, репродуктивними, інструктивно-практичними, продуктивно-практичними, пояснювально-спонукальними, частково-пошуковими методами навчання, які застосовуються адекватно змісту.
|
-
Різними методами стимулюється пошукова діяльність школярів.
-
Педагог не забуває про методи, які мотивують процес пізнання.
-
Уміло застосовуються методи самоорганізації пізнавальної роботи учнів.
|
|
Організація діяльності учнів
|
-
Активність учнів адекватна запитам навчального процесу.
-
Учні готові до проблемних ситуацій, оскільки впевнені в спрямовуючій допомозі вчителя.
-
Різноманітні завдання забезпечують зайнятість усіх школярів з урахуванням здібностей.
|
-
Діяльність має розвиваючий характер (у комунікативній, творчій, пізнавальній сферах).
-
Учні приймають творчі й проблемні ситуації уроку, що свідчить про ступінь довіри між педагогом і вихованцями.
|
|
Навчальна взаємодія вчителя й учнів
|
-
Почувається відпрацьованість системи навчальних дій між учителем і учнями.
-
Учні охоче вступають у діалог.
-
Практично виключений дисциплінарний вплив на дітей.
-
Учнями визнається й приймається активна, ініціююча позиція вчителя.
|
-
Педагог заохочує ініціативу учнів, створює умови для емоційної відкритості, довіри.
-
Учителем і учнями спільно створюються можливості для самореалізації особистості.
|
|
Мова педагога і її значення на уроці
|
-
Педагог вільно володіє матеріалом уроку, подає його в науковій і доступній для засвоєння формі.
-
Мова виразна, багата, формулювання запитань спонукають до навчального діалогу.
-
Мова виступає як один з організуючих початків продуктивного уроку.
|
-
Мова вчителя збагачує навчальний матеріал.
-
У монологах педагог продумано використовує паузи, риторичні і проблемні запитання, створює емоційні кульмінації.
-
Емоційно-інтелектуальна насиченість мови підтримує пізнавальну активність учнів, спонукає до творчості.
|
|
Виховуючий бік заняття
|
-
Учитель уміло вибудовує тему уроку у виховному ключі.
-
Учнями і педагогом вироблені норми взаємин, що надихають на продуктивну роботу.
-
Засвоюються знання і відповідні поведінкові навички, необхідні учням для успішної соціалізації в суспільстві.
|
-
Учитель (манера поводження, мова, професійні уміння) є позитивним прикладом для наслідування.
-
Учні без нагадувань учителя прагнуть до оптимальної організації зовнішнього і внутрішнього простору навчання.
-
Виробляється ціннісне відношення педагога до вихованців і навпаки.
|
|
Контроль і корекція діяльності
|
-
Контроль і корекція здійснюється на всіх етапах уроку.
-
Відповідям учнів дається коротка характеристика, оцінка узгоджується.
-
Навчальний процес коректується в залежності від ситуації; педагог готовий до розмаїтості в подачі і закріпленні матеріалу.
|
-
У системі контролюється і ненав’язливо коректується діяльність учнів.
-
Учні володіють навичками само- і взаємоконтролю.
-
Передача контрольних функцій від педагога до учнів свідчить про взаємну довіру, засновану на об’єктивності, знанні критеріїв оцінок, навичках самоаналізу.
|
|
Результативність заняття
|
-
Основний матеріал засвоєний учнями в обсязі, достатньому для первинного засвоєння.
-
Учні засвоювали застосування ЗУНів у нових ситуаціях.
-
Закріплено позитивний виховуючий ефект заняття як у змісті, так і у формі організації уроку.
|
-
Матеріал уроку засвоєний усіма, закріплений з опорою на продуктивні ЗУНи, дана перспектива подальшого навчання.
-
Учні одержали стимул до самостійної пізнавальної діяльності.
-
Високий ефект уроку, який виховує (від прийняття моральних норм та обов’язків до прагнення і розуміння інших і себе).
|
