Цифрове середовище
як інструмент підвищення ефективності навчального процесу на уроках географії
Вілянська О.І., учитель географії
НВК Мирноградської міської ради
ВСТУП
Світовий процес переходу до інформаційного суспільства вимагає від сучасної освіти орієнтуватись на розвиваючі технології, що формують в учнів готовність оперувати інформацією, швидко приймати рішення, використовуючи засвоєнні знання, навички та вміння, для рішення практичних завдань. Географія, як шкільний предмет здатна суттєво вплинути на менталітет людини, яка формує себе як особистість.
Традиційна модель освіти стала неефективною, бо нове покоління “цифрових дітей” сприймає освіту інакше. Вчитель перестав бути основним джерелом інформації, діти інформаційно перевантажені. Як зацікавити учнів, що необхідно зробити, щоб навчити всіх без винятку?
“У 21 столітті безграмотним вважається вже не той, хто не вміє читати чи писати, а той, хто не вміє вчитися, доучуватися і переучуватися» -писав Елвін Тоффлер, один з авторів концепції «Інформаційної цивілізації». ХХІ століття - час розвинених інформаційних технологій, глобальної комп'ютеризації виробництва. Життя вимагає інтелектуально розвиненої особистості і разом із цим толерантної, відкритої до демократичного спілкування й розвитку в національному та міжнародному вимірі. Провідна роль у формуванні такої особистості належить освіті.
Нові технології розширюють можливості процесу навчання і потребують зміни організації навчального процесу. Збільшення інформаційного простору, потреба у виборі правильного рішення, унеможливлює використання традиційних форм роботи. Інформаційно - цифрова компетентність стає суттєвою допомогою для навчання: формує предметні знання, уміння і навички, сприяє візуалізації навчального матеріалу, економії часу, забезпечує online оцінювання, сприяє відкритості освітнього середовища для вчителів та учнів. На уроках географії учні використовують сучасні пристрої для добору інформації, її обробки, створення інформаційного продукту, збереження і передачі. Це спільна пошукова діяльність, спільне редагування документів і, як результат - підвищення рівня інформаційної компетентності учнів.
Сучасну нову якісну освіту неможливо одержати, розв’язуючи педагогічні проблеми застарілими методами. Тому зараз одним з напрямків модернізації системи освіти є впровадження цифрових технологій. Це дозволяє активізувати аналітичну діяльність учнів, поглибити демократизацію методики викладання, розкрити творчі можливості. Стимулювати і розвивати психічні процеси, мислення, сприйняття, пам’ять учнів. На фоні сучасного зниження пізнавального інтересу учнів застосування інформаційно-комунікативних технологій у поєднанні з інтерактивними методами навчання підвищує результативність навчання, інтерес до предмету, сприяє усвідомленню значущості отриманих знань, практичному пізнанню навколишнього світу.
У час стрімкої інформатизації українського суспільства та інтенсивного
оновлення й переформатування освітньої галузі особливо гостро стає питання формування цифрової грамотності випускника закладу освіти. Формула Нової української школи: «Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності».
Сучасні діти зростають повністю «занурені» в мобільні технології та комп’ютери. Персональні пристрої створюють те середовище, за допомогою якого молодь взаємодіє з оточуючим світом. Підлітки вже не сприймають традиційні форми навчання, а потребують мобільні технології в освіті. Їм необхідне динамічне інтерактивне середовище, яке забезпечить якісне оволодіння програмним матеріалом із максимальним наближенням до сучасних технічних можливостей дитини.
Рис. 1. Компетентнісний потенціал географії засобами мобільних технологій
Мобільні технології — це широкий спектр цифрових і повністю портативних мобільних ґаджетів (пристроїв), що дозволяють здійснювати операції з отримання, обробки та поширення інформації.
Технологія мобільного навчання передбачає використання деяких
можливостей мобільних пристроїв школярів для організації роботи на уро-
ці і свідоме включення мобільних пристроїв учнів в освітній процес.
Для мобільного навчання використовуються наступні мобільні засоби зв’язку:
Застосування мобільного навчання дозволяє по-новому поглянути на освітній процес з методичної точки зору. Зазначена технологія дозволяє виокремити ряд важливих тенденцій, що значно підвищують ефективність викладання і водночас вимагають перегляду традиційних підходів до навчання:
Особисто я тільки намагаюсь опановувати такі технології, опрацьовую літературу, досвід колег, пробую використовувати деякі додатки на уроках.
Для організації якісного освітнього процесу використовую наступний веб-іструментарій вчителя:
1. Мобільні додатки з географії.
2. Інтерактивні додатки до атласів
3. Геосервіси.
4. Онлайн-тести для перевірки знань з географії та підготовки до ЗНО.
5. Веб-ресурси для поглиблення знань з предмету.
6. Онлайн-ігри, вправи та тренажери для вивчення географії.
7. Віртуальні дошки, «хмари слів», ребуси, тренажери і онлайн ігри
8. Власна система організації взаємодії учасників засобами сервісів аканту
Google.
На сьогоднішній день існує понад 70 корисних безкоштовних мобільних додатків для вивчення географії(рис.2). Вчитель на власний розсуд може обрати оптимальніші з них і побудувати навчальну діяльність. Найбільш ефективний спосіб їх застосування під час індивідуальної роботи або в невеликих групах.
Рис.2 Мобільні додатки для вивчення географії
Наприклад, додаток «Google Earth» відправляє користувача у віртуальний тур по планеті та навіть за її межі. Пригода відчувається по-справжньому: технології Google дозволяють досліджувати історичні об’єкти, життя мегаполісів, ландшафти різних кліматичних поясів, побувати в джунглях, на дні океану, на верхівках гірських вершин і в відкритому космосі.
Мобільний додаток можна завантажити з Play Маркет або мережі
Інтернет. Зазвичай, я використовую цю програму на великому екрані проектора, але використовуючи мобільний додаток, учень вдома має можливість переглянути повторно карти, відео, зупинитися на потрібному моменті. Недоліком використання додатку є те, що для відтворення карти, відео на мобільному пристрої потрібен якісний, швидкий зв’язок з інтернетом , для перегляду візуалізованої інформації витрачається значна частина трафіку мобільного інтернету.
Одним із різновидів мобільного програмного забезпечення є інтерактивні додатки до атласів «Географія». Сьогодні географічна карта перестає бути тільки статистичним символом на уроках географії. В інтернеті можна знайти безліч різноманітних видів карт, які можна використовувати на уроках — так звані цифрові карти. Інтерактивні цифрові карти можна використовувати на різних етапах уроку засобами мобільних ґаджетів: вивчення нового матеріалу, узагальнення, повторення. Ваажаю, раціональніше їх використовувати під час виконання практичних робіт, знаючи рівень підготовки учнів класу, їх психолого-вікові особливості. Вчитель має безліч можливостей щоб запропонувати певні завдання для індивідуальної чи колективної роботи. Для контролю знань, умінь та навичок обраної теми в інтерактивних картах можна виконувати завдання у вигляді
тестів чи розв’язати географічну задачу.
Варіанти завдань з електронною картою на мобільному телефоні:
1. Наближати чи віддаляти певні території для детальнішого розгляду.
2. Робити власні малюнки.
3. За допомогою клавіатури наносити власні позначки чи інформацію.
4. Поєднувати декілька карт, що дає можливість пояснити причино-наслідкові зв’язки й закономірності.
5. Переглядати ілюстративний і текстовий матеріал.
Ризики при використанні на мобільному телефоні: веб-ресурс не підтримує офлайн-режим, подання інформації російською мовою, українська не підтримується, важко переміщувати елементи інтерактивних вправ на мобільному ґаджеті, безкоштовна тільки демоверсія.
Нині інтернет дає можливість на уроках географії використовувати багато мережевих геосервісів. Їх також можна розглядати як навчально-методичний інтерактивний комплекс:
- наприклад: сайт Scientific Vizualization Studi (https://svs.gsfc.nasa.gov/ ) надає можливість завантажити анімовані дані про різноманітні природні процеси та явища. Інформація на веб-ресурсі щодня оновлюється, що дає можливість досліджувати дані накладанням на зображення земної поверхні;
- NASA створила геосервіс World Wind(https://worldwind.arc.nasa.gov). Це тривимірний віртуальний географічний глобус, на якому можна побачити не лише адміністративні кордони, населені пункти, а й більш детальну інформацію про територію (назву вулиці, номер будинку).
- інтернет-сервіс Globe (http://globe.gov) пропонує інформацію про погоду певного регіону за бажанням.
- Google Maps (https://maps.google.com.ua/) надає змогу не тільки з високою точністю знаходити об’єкти на зображенні земної поверхні, а й залишати коментарі й оцінки. Для вчителів Google Maps пропонує:
- різноманітні карти й зображення місцевості для вивчення географії світу чи краєзнавства;
Особливу увагу заслуговують онлайн-тести для перевірки знань з географії та підготовки до ЗНО, які коректно відображаються та зручні у використанні на мобільному ґаджеті. Існує велика кількість онлайн-платформ, за допомогою яких учитель має можливість швидко оцінити знання та уміння учнів. Я часто використовую вже існуючі тести, розроблені спеціалістами, наприклад, для підготовки до ЗНО( https://www.iznotest.info/geografiya-2/ .)або для перевірки знань чи закріплення матеріалу(http://merkator.org.ua/ru/testy-po-geografii/), освітній портал «Вне школы».
На веб-ресурсах розміщені всі теми за навчальною програмою з географії по різним класам. Питання різнопланові: вибрати правильні відповіді, на відповідність або певну послідовність. У кінці тесту висвітлюється результат в кількісному складі та час витрачений на роботу. Тестування з підготовки до ЗНО можна використовувати не тільки для старшокласників, а й учнів відповідного класу за темами, як підготовку до узагальнення матеріалу.
Для якісної реалізації навчальної програми та завдань конкретних уроків в умовах дистанційного навчання працюю з платформами, які надають можливість розробити власне тестування. Найпростіший варіант — конструктор тестів сервісу Форма на платформі Google. Він дозволяє вчителю створити питання різних типів, проставити бали для оцінювання та переглянути результати проходження в загальній таблиці.
Веб-ресурси для поглиблення знань з географії займають окрему ланку. Для зацікавлення учнів навчальним предметом, надання додаткових джерел інформації пропоную наступні сайти:
ic=-282.63,-172.81,274) — веб-ресурс, який надає можливість учням у форматі 3D переглядати рухи океанічної води — течії; перевертати планету
Земля з різних ракурсів; прослідкувати формування та положення баричних центрів на материки.
Завжди цікавими та захоплюючими для дітей є онлайн-ігри, вправи та тренажери для вивчення географії. Під час кожного уроку намагаємось урізноманітнити діяльність учнів ігровими інтерактивними завданнями, які підтримуються мобільними пристроями.
Наприклад, Seterra — захоплююча освітня географічна гра, яка дозволяє закріпити знання про країни, столиці, прапори і міста Африки, Європи, Північної і Південної Америки, Азії та Австралії за допомогою вправ з контурними картами!
Веб-ресурс підтримує 33 мови і користується популярністю серед людей по
всьому світу.
Універсальний інструмент Learningapps.org дозволяє використання мобільного ґаджету на всіх етапах уроку, не залежно від навчального предмету. Сайт вміщує велику колекцію напрацьованих завдань, яку можна застосовувати в навчальній діяльності, або скористатися конструктором і створити власні вправи.
Використання мобільних технологій на уроках географії обмежується лише фантазією вчителя. Планую організувати різноманітні завдання з віртуальними дошками (стінами), «хмарами слів», інтелектуальними картами(використовуємо на уроках їх дуже часто, але поки учні створюють їх в зошитах і на плакатах) , плейкастами, сервісами Google та ін. Відмітила для себе, що колективне створення, наприклад, інтелект-карти сприяє систематизації та закріпленню навчального матеріалу, формує навички командної роботи. Публічний захист проекту вдосконалює навички ораторського мистецтва кожного учня. Термін Mind Maps перекладається по-різному: «інтелект-карти», «карти розуму», «карти думок», «карти мислення», «ментальні карти», «карти пам'яті» та ін., але суть одна : такий спосіб інформації дозволяє найбільш наочно відобразити смислові, причинно-наслідкові, асоціативні зв'язки між поняттями, подіями, ідеями.
Великий потенціал вони мають для візуальної подачі тем програмного матеріалу курсу географії 9 класу при вивченні розділу «Вторинний сектор господарства». Таку форму роботи доцільно використовувати при вивченні виробництв, які мають галузеву структуру. Це приклад такої карти, яку я знайшла в мережі(робота Горпиненко О.А.)
Спробуємо працювати із сервісом https://padlet.com/ , який надає можливості додавання до спільного полотна прикріплювати фото, файли, посилання на сторінки інтернет, замітки. Це може бути приватний проект декількох учасників, або майданчик для обміну інформацією чисельної групи, доступний для читання і редагування будь-яким користувачем.
Зміст роботи із «хмарами слів» полягає в особливому способі подачі текстової інформації — у її візуалізації. Досліджуваний об’єкт описано у вигляді набору ключових слів (текстової хмари), які в особливий спосіб вписані в графічну фігуру. У голові візуала картинка починає асоціюватися з набором слів, що полегшує засвоєння нового матеріалу.
Більшість наших учнів є візуалами, тому для пояснення нового матеріалу використовую мультимедійні презентації, інтегровані мультимедійні посібники, інтерактивні карти, 3Д моделі, анімацію. Використовую навчальні відео, фрагменти науково-популярних фільмів, навчальні мультфільми. Використовую програму для створення ребусів, особливо для визначення теми уроку або для розшифровки афоризмів(http://rebus1.com/ua/index.php?item=main).
Усі представлені сервіси є абсолютно безкоштовними, простими у використанні та сприяють спільній роботі учнів. Використовуючи їх у своїй роботі вчитель має можливість автоматизувати процес навчання шляхом перерозподілу навчального часу, введення нових підходів до подання теоретичного матеріалу та організації онлайн-взаємодії між учасниками освітнього процесу.
Для проведення якісного уроку та отримання значних результатів учитель повинен не лише підготувати цікаві завдання, а й ретельно продумати організаційні моменти. З власного досвіду знаю, що на початковому етапі виникають ряд труднощів, тому пропоную декілька порад, які допомогли і мені:
1. При моделюванні уроку враховувати труднощі при впровадженні,
до яких можна віднести:
2. При використання мобільних технологій особливу увагу вчителю треба
приділяти часовим нормам застосування ґаджетів на уроці (оптимальний час до 15 хв.).
3. Якщо виникає «психологічний бар’єр» у використанні мобільних пристроїв, то «не опускайте руки», а дійте. Продемонструйте завдання на великому екрані, надайте детальну інструкцію. Намагайтеся обирати вправи ігрового спрямування, які одразу зацікавлять учнів. Дайте можливість спробувати виконати завдання дітям, не враховуючи помилки в оцінювання за урок.
4. Під час застосування ґаджетів на уроці пам’ятайте, що не у всіх учнів є
мобільний інтернет. Для організації навчальної діяльності використайте один із запропонованих варіантів:
Варіант І: Попросіть учнів з безлімітним пакетом мобільного інтернету
«роздати» його друзям або надайте його з власного телефону (бажано орга-
нізувати цю роботу перед уроком).
Варіант ІІ: Скористатися шкільною мережею Wi-Fi.
5. Пам’ятайте, ідеальних умов не існує, не всі учні мають сучасні мобільні телефони, які підтримують потрібні для навчання функції. В цьому випадку шукайте альтернативні варіанти: організувати роботу парами або групами.
6. Не бійтеся використовувати групові форми роботи. Для об’єктивного оці-
нювання використовуйте коефіцієнт участі конкретного учня у командній роботі.
Розрахунок коефіцієнту участі конкретного учня: Діти між собою
обговорюють обов’язки, поділяють ролі, обирають капітана. По завершен-
ню роботи виставляють коефіцієнти кожному з членів команди: 1 — най-
більший, 0,9 і нижче — якщо учень виконав не всі завдання. Коефіцієнт
учня помножається на загальну оцінку команди. Наприклад, команда на
кінцевому етапі отримала 10 б., колективно виставляють Пєтрову І. коефі-
цієнт 0,7, то за урок у хлопця 7 балів (10 помножити на 0,7 = 7 б.)
Якщо виникають непорозуміння між членами команди щодо вистав-
лення коефіцієнтів, то заключне слово за капітаном, бо його обирали усі
учасники разом і на ньому відповідальність за результат.
7. Ретельно продумуйте кожну хвилину уроку, намагайтеся забезпечити швидкий доступ до інформації.
8. Зверніть увагу, для зчитування QR-коду треба встановити спеціальну про-
граму, наприклад «QR сканер» або скористатися одним з мобільних додатків,
в який вбудована зазначена функція: Програма Viber або вбудована функція в камері телефону.
9. Якщо на урок потрібен цілий перелік потрібних посилань, то налаштуйте
його в одному місці (сторінка веб-ресурсу, онлайн-документ, плейкаст, вірту-
альна дошка тощо) та згенеруйте його QR-код. Діти перейдуть за посиланням, ознайомляться з інформацією, не витрачаючи час на введення адрес у вікно браузера.
10. Якщо, готуючись до уроку, ви знайшли цікаву та корисну інформацію, але англійською мовою, а Вам заважає мовний бар’єр, то скористайтеся наступними підказками:
Текстова інформація: Ввімкнути вбудований перекладач браузера
Google Chrome: відкрити англомовний сайт у вікні браузера, натиснути
ПКМ на сторінці, у контекстному меню обрати «Перевести на русский».
Відеофрагменти: Відкрити відео на каналі YouTube, включити субтитри, налаштувати переклад субтитрів українською або російської мовою
(натиснути — Субтитри — переклад — український або російський).
Впевнена, застосування таких сервісів, мобільних додатків, мультимедіа сприяє розвитку та соціалізації учня, формує його загальну культуру, світоглядні орієнтири, екологічний стиль мислення і поведінку, творчі здібності, дослідницькі навички і навички життєзабезпечення, здатність до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
ВИСНОВКИ
Одним із медіатрендів останніх років є цифрове навчання. Це не означає, що навчання відбувається на вашому мобільному телефоні, це означає “забезпечення можливостей навчання у тому місці, де знаходиться людина”. Це “спосіб навчання”, а не “тип навчання”. З плином часу процес навчання не може лишатися незмінним. Змінюється наше життя, технології, з’являються різноманітні електронні пристрої, які цікаві нашим учнями – це потрібно враховувати при виборі методик навчання. Замість слова “учень” ми поступово почали використовувати слово “наученець”. У цьому теж є глибокий сенс: учня ми навчаємо, а наученець – це людина, яка здатна навчатися самостійно. Сучасні технології можуть допомогти зробити процес отримання знань більш ефективним.
У столітті Інтернету, мобільних телефонів та інших гаджетів завдання вчителя – дати учням інструменти, які допоможуть їм налагодити самостійне навчання. Ці пристрої повинні бути зрозумілими і цікавими для дітей. До них належать електронна пошта, Інтернет, соціальні мережі, мобільні додатки. На даний момент існує велика кількість різноманітних освітніх інтернет-ресурсів, за допомогою яких можна не лише відправляти домашні завдання, а й виконувати їх, контактуючи при цьому з учителем, читати лекції, вести облік і контроль виконаних робіт, спілкуватися з батьками. Сучасні технології увірвалися у наше повсякденне життя, тому вони повинні використовуватися і в навчанні.
Технології дозволяють отримувати миттєвий зворотній зв’язок. Так, сучасні технології дозволяють учням стати більш активними учасниками освітнього процесу, а педагогам – створювати нові методи, моделі навчання і виховання.
Технології допоможуть педагогу автоматизувати або спростити виконання ряду необхідних обов’язків, економити час. Сучасні технологічні засоби спрощують систематизацію та підбір індивідуальних завдань для учнів, допомагають відстежити активність їх участі в обговоренні та ін.
Технології забезпечують миттєвий доступ до потрібної інформації і виховують важливі навички роботи з джерелами. Цінність навчального процесу підвищується, якщо інформація в навчальних посібниках може швидко оновлюватися і доповнюватися, в тому числі силами самих учнів.
Уміння використовувати технології – це найважливіший життєвий досвід і показник цифрової грамотності.
За вчителем залишається право керувати навчальним процесом. Слід пам’ятати, що цифрове середовище є ефективним, але допоміжним засобом навчання, тому при підготовці до уроку вчитель, складаючи план уроку, повинен виходити з його цілей, а відібраний матеріал повинен виконувати основні дидактичні функції: доступності, систематичності та послідовності. При цьому будь то чи комп’ютер, чи мобільний телефон чи будь який інший гаджет лише доповнює вчителя, не замінює його.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
2. Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська школа». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/AXKd7m
3. Носенко Ю.Г., Попель М.В., Шишкіна М.П. Хмарні сервіси і технології у науковій і педагогічній діяльності: Методичні рекомендації / / За ред. М.П.Шишкіної. – К.: ІІТЗН НАПН України, 2016 – 74с.
4. Горбатюк Р. М., Тулашвілі Ю. Й. Мобільне навчання як нова технологія вищої освіти [Електронний ресурс]. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2013. № 27. С. 31–34. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2013_27_10 2.
5. Навчальна програма з географії для 6–9-х класів для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН від 07.06.2017 № 804.
6. Евзикова О. В. Что такое мобильное обучение и BYOD [Электронный ресурс]. Teachtech. 2015. URL: http://teachtech.ru/teoriya-onlajn-obucheniya/chto-takoemobilnoe-obuchenie-i-byod.html
7. Мобільні технології в школі: посіб. для вчителів /І. А. Патрушева, О. М. Гера, Н. В. Діденко, Л. А. Павлюк, О. Л. Сафроненко. — К.: Видавничий дім «Освіта», 2019. —175 с.