Педагогіка партнерства як ключовий компонент НУШ
Про матеріал
Головний принцип співпраці між усіма учасниками освітнього процесу – принцип дитино центризму, тобто орієнтуватися на потреби учня учениці.
· повага до особистості;• доброзичливість і позитивне ставлення;• довіра у відносинах;• діалог – взаємодія – взаємоповага;• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);• принципи соціального партнерства (рівність сторін,добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковістьвиконання домовленостей)Основні принципи цього підходу:
Засади педагогіки партнерства ґрунтуються на взаємодії та співпраці вчителів, батьків, учнів. Згідно з цими принципами вчителька – це друг і наставник, а родина учня чи учениці – зацікавлені однодумці, які беруть участь у житті школи. А отже, вчителі, батьки, учні – рівноправні учасники освітнього процесу, об’єднані спільними цілями та прагненнямий відповідальні за результат. Що таке педагогіка партнерствай навіщо вона школам?
Роль сім’ї у розвитку дитини. У сім'ї дитина засвоює морально-етичні принципи, загальнолюдські поняття; добра і зла, корисного і шкідливого. Батьки – зразок для наслідування. Сім’я – джерело емоційної підтримки, взаєморозуміння, дружби, любові та затишку. У сім’ї закладаються основи: становлення особистості, поваги до інших, комунікативні якості, почуття обов’язку, збереження та передачі культурних цінностей тощо
Ш к о л астворює умови для інтелектуального та творчого розвитку дитини; дає можливість засвоювати знання, уміння, оволодівати компетентностями;розвиває пізнавальний інтерес, допитливість, самостійність, відповідальність, упевненість у собі…;закладає основи навчальної співпраці;формує соціальні навички взаємодії з іншими людьми тощо.
Школа та сім’я Два суспільних інститути, на які покладено обов’язок виховувати людину. Об’єднані спільною метою, завданнями, інтересами дитини. Без їх єдності ефективність навчання, виховання та розвитку особистості дитини буде низькою. Відповідальність за дитину лежить як на школі так і на родині.
Батьки у сучасному освітньому процесі:не повинні бути безініціативними, залишатися байдужими;очікувати, що лише школа має дати освіту та виховання їх дітям;не виступати в ролі експертів чи критиків; мають діяти з вчителями та дітьми на засадах партнерства з правом ініціативи, активної дії.
Одним цілим нас хоче бачити насамперед дитина.2. Коли батьки беруть участь у шкільних заходах, співпрацюють з учителями, то діти бачать, що всі значимі для неї, піклуються про неї. 3. У дитина зростає впевненість у собі та самоповага.4. У співпраці ми можемо дати набагато більше, ніж у протиріччі. Важливо!
Основні принципи педагогіки партнерства. Рівноправність всіх учасників освітнього процесу; усвідомлення необхідності позитивного впливу на дитину;розуміння важливості один одного (батьків та вчителя) для дитини; об’єднання спільною метою; єдність інтересів, прагнень та вимог;діалог, взаєморозуміння та взаємодія; обов’язковість виконання домовленостей;довіра, повага та підтримка один одного;доброзичливість, гуманні стосунки;висока відповідальність за долю дитини.
Умови співпраці педагогів та родини. Батьки мають бути впевненими, що їх участь у житті школи важлива насамперед для дитини. Батьки повинні усвідомлювати позитивні наслідки для дитини, через їх включення у життя закладу. Важливо, щоб батьки були переконані у хорошому ставленні педагога до дитини, відчували його компетентність. Педагог має завоювати довіру батьків добром, небайдужим ставленням до дитини; врахувати її бажання, інтереси, потреби.
Що є важливим у співпраці з батьками:1. Надавати інформацію про школу: реформи, принципи, підходи, методи тощо.2. Інформацію про те, що діти мають знати і вміти за поточний період з різних предметів.3. Наголосити про єдність підходів та вимог. 4. Переконувати у важливості шкільного життя для дитини. Доречно, щоб батьки цікавилися у дітей: Що вони робили у школі? Чого нового навчилися? Що було найцікавіше? В чому відчули трудність? Хто і як допомагав? 5. Планувати і проводити разом з дітьми святкові заходи.
Що є важливим у роботі з батьками:6. За потреби, попросіть, щоб допомагали своїм дітям у оволодінні певними навичками (організаційними, чи предметними). Для цього підкажіть методику роботи над завданнями. 7. Ненав'язливо пропонуйте батькам психологічні поради, наприклад: як мотивувати до навчання; як розвивати увагу, пам'ять…; як правильно похвалити, підтримати; що таке емоційний інтелект і як його розвивати.8. На батьківських зборах обговорюйте загальні проблеми класу, не порівнюйте дітей, нікого не ставте у приклад іншому і т. п.