«Педагогіка партнерства» як один із факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу.»

Міністерство освіти і науки України

Калмиківська ЗОШ I-III ст.

 

 

 

 

 

 

 

Батьківські збори.

«Педагогіка партнерства» як один із факторів

ефективної взаємодії учасників освітнього процесу.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Старобільськ - 2018

 «Педагогіка партнерства» як один із факторів

ефективної взаємодії учасників освітнього процесу.»

      “Ми дуже помиляємося, коли думаємо, що життя дитини в шкільному віці все належить школі; ні, школа має тільки дуже невелику частку в тому природному розвитку дитини, на яке набагато більше впливає час, природа і сімейне життя»

                                                                                 Ушинський К.Д.

    Шановні батьки, давайте виховувати дітей разом! Тільки наша спільна праця зможе дати нам хороші плоди!

   Неможливо плеснути в долоні однією рукою. Учитель – це тільки одна «долонька». І якою б сильною, творчою і мудрою вона не була, без вас, дорогі батьки, без вашої другої «долоньки», вчитель безсилий.

   Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. І все ж… Якщо подивитися на ситуацію з іншого боку. Що залежить від батьків? Як вони будують свої стосунки з освітньою установою, в якій навчається їхня дитина? Що дорослі можуть зробити для того, щоб школа не стала «полігоном» для конфліктів, а була другим домом для їх дітей? Виявляється, для цього треба зовсім небагато: треба тільки навчитися вибудовувати взаємини один з одним.

Як писав великий педагог Сухомлинський «Тільки разом з батьками, спільними зусиллями, вчителі можуть дати дітям великелюдське щастя.»

Останнім часом дуже багато дискусій точиться щодо новітніх підходів до педагогічної співпраці класного керівника з батьками, так званої педагогіки партнерства, та й, зрештою, щодо його вагомого впливу й значимості у вихованні учнівської молоді, правильності вибору самої методики діяльності. А зараз я пропоную вам  метод «сторітелінгу». Скласти історію.

Розподілимося на групи за кольорами. Кожній з груп подається початок ви повинні продовжити одночасно. Метод сторітелінгу - це розповідання історій, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації.

1 група: Все почалося з того ….

2 група: Але історія на цьому не закінчується …

3 група: Партнерство не закінчується …

Отже підбиваючи підсумки сторітелінгу можна сказати. Термін «партнерство» переважно визначають як:

– система взаємовідносин, які відбуваються у процесі певної спільної діяльності;

– спосіб взаємодії і взаємин, організованих на принципах рівності, добровільності, рівнозначущості та доповнюваності всіх її учасників;

– організаційна форма спільної діяльності, що передбачає об’єднання осіб на відповідних умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації;

– спосіб взаємовідносин, за яких зберігаються права кожної із сторін, чітко  узгоджені і злагоджені дії учасників спільної справи, що ґрунтуються на засадах взаємовигоди та рівноправності.

Педагогіка партнерства – чітко визначена система взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, вчителів), яка:

– організовується на принципах добровільності й спільних інтересів;

– ґрунтується на повазі й рівноправності всіх учасників, дотримуючись

визначених норм (права та обов’язки) та враховуючи ціннісні орієнтири кожної із сторін;

–  передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань

та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

Педагогіка партнерства ґрунтується на таких принципах:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах, стосунках;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Для сприяння самореалізації кожного учня треба розуміти, що кожен учень – це унікальна й неповторна індивідуальність. Тому пріоритет вільного розвитку особи є базовим принципом побудови освітнього середовища школи, головна мета якої – зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу. 

 До реалізації ідей педагогіки партнерства ведуть два шляхи.

По-перше, шлях, який можна назвати «романтичним» – «віддавши серце дітям». Учитель наближується до дитини за рахунок великої любові і поваги до неї, «схиляється до її рівня». «Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.

 

По-друге, – це шлях розподілу функцій вчителя та учня і організація їх співпраці. У функції вчителя входить ретельно підготувати вдома для дитини навчальне завдання (задачу), продумати в деталях хід його вирішення різними групами учнів тощо. Функція учня – на добровільних засадах прийняти запропоновану вчителем задачу як свою і самостійно її вирішувати. У такому випадку обидва учасники навчання і виховання – вчитель і учень – рівноправні, вони – суб'єкти діяльності. Ніхто ні над ким не застосовує владу. Так реалізується ідея рівності. Таким чином, психологічну основу педагогіки партнерства складають суб’єкт-суб’єктні стосунки – співпраця двох суб’єктів. Цей тип взаємин є для навчально-виховного процесу оптимальним, бо, з одного боку, він зберігає за вчителем функцію управління, а з другого, – дає учневі можливість діяти самостійно.

А для того щоб узагальнити више перераховане використаємо метод «Прес»

 

    

         

 

 

   

 

 

     

Отже основні вимоги та правила організації партнерства школи і сім'ї :

• соціально-педагогічне партнерство педагогів і батьків, які об'єднали свої зусилля для досягнення спільної мети - формування морально-духовної, життєвокомпетентної особистості, яка успішно самореалізується у соціумі як ГРОМАДЯНИН, СІМ'ЯНИН, ПРОФЕСІОНАЛ;

• єдність дій педагогів і батьків як основних суб'єктів навчально-виховного процесу;

• зміцнення й розвиток контактів між педагогами і батьками  щодо вивчення психології дитини та її поведінки;

• постійний діалог як форма відносин між педагогами і батьками, основою якої є свідоме прийняття шкільних вимог і правил  батьками, а також поважливе ставлення педагогів до думок і пропозицій батьків;

• гуманізація міжособистісних відносин, попередження конфліктних ситуацій та оптимізація взаємин між основними суб'єктами навчально-виховного процесу - педагогами і батьками, в основі яких – толерантність, розуміння, співучасть, відкритість, добровільність, здатність до взаємодії;

• постійне, різнобічне і глибоке вивчення сім'ї;

• системна організація навчання батьків, підвищення рівня їхніх психолого-педагогічних знань і компетентності, урізноманітнення форм і методів педагогічної просвіти.

А зараз давайте складемо асоціативний кущ:

До слова партнерства (Додаток 1) Гра проводиться під музику Арфа Металлофон Сказочный мир Beautiful music Metallophone. (https://www.youtube.com/watch?v=BLKhYqEijfw)

Основні умови успішної організації партнерства школи і сім'ї:

1.               Об’єктивні (тип навчального закладу, місце знаходження навчального закладу, кількість та контингент учнів, батьків тощо).

2. Суб’єктивні (соціально-психологічні):

• зміна цільових установок діяльності школи в роботі з сім'єю;

• організація соціально-педагогічної просвітницької роботи школи з сім'ями;

• підготовка педагогів до здійснення діяльності в формі

соціально-педагогічного партнерства з сім'ями;

• формування мотиваційної готовності педагогів, сімей до процесу взаємодії в

формі соціально-педагогічного партнерства.

  Тільки  разом ми подолаємо всі труднощі!

    Тому будь-яка ваша допомога – це добрий знак того, що все у нас вийде, дорогі батьки. Давайте виховувати наших дітей разом!!!

Додаток 1