Пелопоннеські війни.Східний похід Александра Македонського

Пелопоннеські війни . «Східний похід» Александра Македонського

Пелопоннеські війни. «Східний похід» Александра Македонського1. Пелопоннеські війни. Після завершення персько -грецьких війн Афіни та Спарта виявилися наймогутнішими полісами Еллади. Вони згуртували навколо себе поліси-союзники. Протистояння між цими об’єднаннями вилилося в Пелопоннеські війни 431—404 рр. до н. е., які закінчилися поразкою Афін, їхнім політичним та економічним занепадом. Регіони, де відбувалися бойові дії, були спустошені, сторони страчували полонених, чого не бувало раніше. Спартанці нав’язали Афінам олігархічний устрій із владою «тридцяти тиранів». Їх так назвали тому, що правляча верхівка розпочала масові страти незгодних. Через вісім місяців такого свавілля афіняни повстали та повалили владу «тридцяти тиранів». В Афіни повернулася демократія.

Битва між спартанцями та афінянами на острові Сфактерія . 425 р. до н. е. Сучасний малюнок. На цьому війни між полісами не припинилися. У 395—387 рр. до н. е. тривала Коринфська війна між Спартою та союзом Афін, Фів і Коринфа. У цій війні активну роль відігравали перси, які скористалися ситуацією, щоб повернути собі контроль над частиною Малої Азії та Егейським морем, втрачені за умовами раніше укладеного миру. Тривалі війни за володарювання над Елладою виснажили греків.

2. Македонія. Філіпп IIНа північ від Еллади розташований гористий край, який у ті часи називали Македонія. Тут виникла й розвивалась окрема держава, якою керував монарх — басилей. Він мав майже не обмежену владу. Основними заняттями населення були скотарство й полювання, меншою мірою — землеробство. У горах добували мідь, залізо, золото та срібло. Завдяки цьому македоняни отримували постійні прибутки. Вони переймали від греків звичаї, їхні мистецькі традиції. Золота монета із зображенням бога Аполлона, викарбувана за правління Філіппа II, який запровадив власну монету. Знахідка зберігається в Музеї мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку (США).• Про що свідчить зображення грецького бога на македонській монеті?

У 382—336 рр. до н. е. Македонією правив Філіпп II — хитра й розумна людина, умілий політик і дипломат. Багато греків вважали Філіппа II таким самим елліном, як вони самі. Вони сподівалися, що він зможе об’єднати Елладу. Філіпп II використовував ці переконання, щоб здобути вплив у різних полісах. Завдяки підкупам і військовій силі йому вдалося підкорити багато полісів.• Метод «Мозковий штурм» (див. додатки до підручника). Чому греки вірили, що Філіпп II зможе їх об'єднати?Філіпп II удосконалив македонське військо. Було запроваджено так звану македонську фалангу: якщо у грецькій фаланзі було вісім рядів воїнів, то в македонській — 16. Македонські гопліти були озброєні сарісами — довгими списами (кілька метрів у довжину). У війську з’явилися загони спеціалістів, які вміли виготовляти машини для штурму міст: тарани, катапульти, балісти, збірні мости. Філіпп II. Сучасний малюнок.

Також македоняни, на відміну від греків, активно використовували на полі бою кінноту. Поки фаланга стримувала наступ противника, кіннота завдавала йому нищівного удару. Важкоозброєних кіннотників називали гетайрами. Македонська фаланга. Сучасний малюнок.

3. Об'єднання Греції під владою Македонії. Завершення класичного періоду в історії ГреціїБагато еллінів не були проти македонян, але Коринф, Фіви та Афіни не погодилися визнати владу Філіппа II і чинили опір. Вирішальна битва між греками й македонянами відбулася в 338 р. до н. е. поблизу міста Херонея. У ній греки зазнали поразки й були змушені коритися новій силі. Срібний обруч Філіппа II, знайдений у його гробниці. Знахідка зберігається в Музеї природної історії імені Філда в Чикаго (США).

Філіпп II намагався зміцнити здобуту владу. Наступного року в Коринфі він організував з’їзд представників грецьких полісів, на якому було прийнято такі рішення:встановлення загального миру в Елладі;заборона змінювати політичний устрій полісів;проголошення свободи торгівлі й мореплавства;оголошення війни Персії. Ці події завершили класичний період в історії Греції — час існування незалежних полісів. Джерела повідомляють. Римський історик Плутарх про Александра Македонського. Щоразу, коли приходила звістка, що Філіпп II завоював якесь місто або здобув славну перемогу, Александр ставав похмурим і казав друзям: «Так батько встигне все захопити, так що мені разом із вами не вдасться зробити нічого великого».• Як наведений текст характеризує Александра?

Цікаво знати. Філіпп II приділяв значну увагу вихованню Александра. Його вчителем став грецький філософ Арістотель. Щоправда, царевича більше цікавили подвиги героїв минулого, зокрема Ахілла, ніж вивчення філософії. Філіпп II приділив чимало часу та зусиль підготовці великого воєнного походу проти Персії. Він планував розпочати війну зі звільнення грецьких полісів у Малій Азії. Проте Філіппа II було вбито на весіллі власної доньки. Влада в Македонії перейшла до його сина Александра.4. «Східний похід» Александра Македонського. Александр став басилеєм у віці 20 років. Він вирішив продовжити справу батька — воєнний похід на Персію об’єднаного війська більшості грецьких полісів, крім спартанців і македонян. Цей «Східний похід» тривав протягом 334—324 рр. до н. е. Під час походу війська Александра Македонського завоювали не лише Перську імперію, а майже весь відомий на той час світ. Приводом до походу було названо те, що ще під час персько-грецьких війн перський правитель Ксеркс спалив грецькі храми.

{3 C2 FFA5 D-87 B4-456 A-9821-1 D502468 CF0 F}Дата. Подія334 р. до н. е. Перехід македонських військ через чорноморську протоку Геллеспонт до Азії334 р. до н. е. Битва на річці Гранік. Перемога військ Александра Македонського333 р. до н. е. Битва біля міста Ісс. Перемога військ Александра Македонського332 р. до н. е. Облога та взяття міста Tip македонськими військами332—331 р. до н. е. Підкорення Александром Македонським Єгипту.331 р. до н. е. Битва під Гавгамелами, що стала кінцем Перської імперії329 р. до н. е. Підкорення Александром Македонським Середньої Азії327—326 р. до н. е.Індійський похід. Македонські війська здобули вирішальну перемогу на річці Гідасп (притока Інду), але відмовилися йти далі на схід326—324 рр. до н. е. Повернення Александра Македонського до Вавилона. Результатом «Східного походу» стало утворення величезної імперії, що простягалася від Балканського півострова до річки Інд«СХІДНИЙ ПОХІД» АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Александр, як він сам стверджував, у своїх завоюваннях прагнув «досягти краю світу, берегів Великого зовнішнього моря» (давні греки вірили, що світ плоский, а в його центрі — суходіл, який омиває море). Проте цього не відбулося: у 323 р. до н. е. він помер у Вавилоні від малярії. Александр Македонський. Римська копія погруддя, виготовленого грецьким майстром. Пам'ятка зберігається в Новій гліптотеці (художній музей) Карлсберга в Копенгагені (Данія).

Більшість народів, на чиї землі ступало греко-македонське військо, не чинили спротиву. Проте народи, які раніше мали власну державність, опиралися завойовникам: фінікійське місто Tip, населення долини Інду, також неодноразово повставали грецькі поліси. Битва поблизу міста Ісс. Ліворуч на коні — Александр Македонський, праворуч на колісниці — Дарій III. Римська мозаїка, знайдена під час розкопок міста Помпеї. Знахідка зберігається в Неапольському археологічному музеї (Італія).

Цікаво знати. Завойовуючи нові землі, Александр Македонський намагався не порушувати місцеву організацію влади й суспільства. Натомість він домагався, щоб його проголошували верховним правителем відповідно до місцевих правил. Також, завоювавши Персію, Александр почав одягатися як перський цар та одружився із двома персіянками. Він вважав, що підкорені ним народи краще сприйматимуть нового правителя, якщо він буде дотримуватися їхніх звичаїв.