Перший урок "Моя Україна в серці назавжди"

Тема: Моя Україна в серці назавжди (віртуальна подорож музеями України)

Мета:  актуалізувати знання учнів про рідний край, Україну, її традиції, визначні місця; розвивати українське мовлення, культуру поведінки, уміння ввічливо висловлювати свої думки; виховувати любов до рідного краю, повагу та гідність за державу.

Наочність: інтерактивна дошка, ілюстрації, картки з визначними місцями України, портрети визначних осіб України, пазл «Народні символи України», ребуси, прапор, презентація, відео. https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/

Перебіг уроку

І. Оргмомент

https://www.youtube.com/watch?v=SOKclYG8HBU

   З такими чудовими побажаннями починаємо наш перший урок.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

   У 2021 році ми відзначаємо 30-річчя незалежності України. Доволі не мало часу пройшло від тих подій, які нас підвели до самостійності. Ми маємо, пам’ятаючи про це, продовжувати будувати міцну та квітучу країну. І працюючи на цим,  ми з вами здійснимо захопливу віртуальну подорож музеями України просто неба. Для цього нам необхідно отримати квитки. Квитками будуть успішно виконані вами завдання.

      Отже відправляємося в подорож.

      ІІІ. Робота над темою заняття

Щоб отримати перший квиток необхідно розгадати ребуси.

1. Ребус. Розгадайте ребуси та поєднайте ці два поняття. Як вони пов’язані?

(бібліотека)

(Князь)

      БІБЛІОТЕКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО – книгозбірня, заснована Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві. Про неї відомо лише з літописної статті 1037 у "Повісті временних літ", де повідомляється, що Ярослав "любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви". Повідомлення не дає інформації ані про призначення книгозбірні, ані про її розмір, ані про зміст/характер книг, що там зберігалися (найімовірніше, йдеться у першу чергу про книги, призначені не для читання, а для богослужіння). Термін "бібліотека" стосовно Б. Я. М. вперше застосовано в "Історії русів", яка розповідає, що Ярослав Мудрий заснував "главное училище Богословия и других изящных наук, с обширною из Греции выписанною библиотекою" (фантастичний характер цього повідомлення очевидний). Незважаючи на відсутність конкретних фактів, окремі російські (Є. Голубинський, Б. Сапунов) та українські (Н. Солонська) дослідники намагалися реконструювати "фонд" бібліотеки, обрахувати кількість її книжок, з’ясувати її подальшу долю (ці міркування мали суто умоглядний характер).

      З початку 20 ст. відома легенда про "Ярославів скарб", тобто Б. Я. М., яка нібито захована у підземеллях Києва (імовірний творець легенди – археолог і містифікатор І. Стеллецький). Легенда набула поширення з 1960-х рр. завдяки публікаціям у науково-популярній літературі (П.Толочко, С. Хведченя). Археолог В. Харламов у 1990 і 1992 намагався знайти Б. Я. М. на території Межигірського монастиря. Поширенню легенди сприяли романтичні уявлення про високий рівень культури Київської Русі часів Ярослава Мудрого.

           Деякі дослідження вказують, що бібліотека налічувала близько 900 примірників.

    Отже, перший квиток у вас у руках і ми відправляємося до Музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай».

2. Наступний квиток ми отримаємо, склавши пазл.

   https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=2ac4fa530874

   Що означає дана картинка? У декого з вас на парті схований один із національних символів України. Знайдіть і спробуйте пояснити, що він означає.

  Калина — символ життя, крові, вогню. усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну.

Писанка

Писанка - цесимвол Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

Рушник

Рушник в українській культурі (український традиційний рушник) — це прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогшляд та звичаї предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров"я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою оброядів та ритуалів.

Вишивати рушники — давній український народний звичай.

Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер"єри помешкань,вівтарі та ікони в церках. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На рушнику новонароджену дитину на хроещення, на ньому проводжали людину в останню дорогу.

Верба

Верба дарує нам багато корисного, лікує. Вона — ніби позначка води на землі. Тому й криницю копають завжди під вербою. На сухому місці це дерево не росте ніколи. «Де срібліє вербиця, там здорова вербиця», — говорить народне прислів'я.

Українці вважають вербу святим деревом і шанують його. На останню неділю перед Великоднем припадає Вербна неділя. Цього дня в церкві повсюди святять нарізані вербові гілочки. Повсюди в Україні побутував звичай ритуального биття ними.

Люди вірили в чудодійну силу живої верби. Вона мала достаток і здоров'я. Верба дуже живуча. Ввіткнеш гілочку чи кілок у вологу землю — виросте дерево. Верба — символ неперервності життя. Красива, ніжна, невибаглива, корисна.

Барвінок

Не знайдеться в Україні такого села чи міста, де б не було цієї рослини. Не боїться вона ні затінку, ні морозу. За таку вдачу барвінок став символом мужності, життя, символом справжнього козака.Хрещатий барвінок... Не обходилось без нього жодного весілля. Його вічнозеленими листочками заквітчували шлюбне вбрання нареченої, устеляли доріжку перед молодими, а разом із кетягами червоної калини прикрашали коровай. На весіллі барвінок — символ вірності, краси і цнотливості.

Український вінок

Віночки з роду-віку були найкращою прикрасою дівчини, неодмінною ознакою національного українського одягу.

Український віночок — не просто прикраса, а оберіг, адже в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. До віночка впліталось багато різних квітів, кожна квітка щось символізувала. Деревій — символ нескореності, барвінок — символ материнської любові, ружа, мальва і півонія — символи віри, надії і любові. Ромашка у вінку наймолодша за своїм віком, приносила не лише здоров'я, а й доброту і ніжність. Любисток додавали, щоб хлопці любили. І обов'язково вплітали калину — символ дівочої вроди та нашої України. А всього в українському       віночку — дванадцять квіточок. І кожна — лікар, оберіг від злих сил.

      А які є державні символи України?

Другий квиток відправляє нас до Музею в Києві «Мамаєва слобода».

3. Третій квиток ми отримаємо, відповівши на запитання фотовікторини «Визначні постаті України»

1. Будівничий великої держави. Син великого київського князя Володимира Святославича та полоцької князівни Рогніди. За його правління Київська Русь сягнула піку своєї могутності і бурхливого розвитку у всіх сферах політичного і культурного життя. За його наказом побудовано Софійський собор.

(Ярослав Мудрий)

2. Один із волинських князів змішаного українсько-литовського походження, збудував нижче Дніпровських порогів на о. Мала Хортиця фортецю для захисту від татар, що знаменувало заснування Запорозької Січі як козацької фортеці й бази для походів морем та суходолом.

(Дмитро Вишневецький)

3. Український політичний, державний і військовий діяч, гетьман Війська Запорозького, поет, публіцист. Гетьман України в еміграції. У 1710 році створив першу Конституцію України.

(Пилип Орлик)

4. Граф. З 18 років став президентом Російської академії наук, яку очолював протягом п’ятдесяти років. Останній гетьман України.

(Кирило Розумовський).

5. Гетьман Війська Запорозького, талановитий воєначальник і полководець, який отримав ряд великих перемог, що увійшли в історію. Підняв українські землі на війну проти Речі Посполитої 1648-1657 років.

(Богдан Хмельницький).

Отже, тепер ми потрапляємо до музею «Резиденції Богдана Хмельницького».

4. Україна та український народ подолали складний шлях до незалежності. Безліч вієн та боротьба. І ось, нарешті, довгоочікувана незалежність.

   Перед вами дати та події, потрібно з’єднати їх так, щоб вийшов перелік важливих дат у становленні незалежної України.

Отримуємо квиток до серця козацтва – Запорозької Січі.

І останній квиток ми отримаємо, створивши візитну картку України.

     Подорожуємо до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

      Рефлексія. Подорожуючи, ми з вами згадали хоч і не всі, але найвизначніші постаті, події, поняття, які нерозривно пов’язані з Україною і про які ми маємо пам’ятати. На завершення хочеться провести невелику вправу, яка називається «Кошик побажань». Напишіть на ваших стікерах, чого ви бажаєте Україні в майбутньому і прикріпіть до нашого кошика.

      Пам’ятаймо, ми – українці і ми – майбутнє своєї країни. Тож будуймо це майбутнє разом!