Перший урок "Щоб у серці жила Батьківщина"

ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА БАТЬКІВЩИНА

Перший урок

Мета:  формувати ціннісне ставлення до держави, українського  народу; розширити знання учнів з історії України, викликати бажання бути корисними для  зміцнення та процвітання України; сприяти збереженню культурної спадщини Батьківщини;  розвивати пізнавальний інтерес; виховувати  почуття національної гордості, поваги до  Батьківщини, культуру взаємовідносин між людьми у щоденному житті.

Обладнання: національна символіка, плакат «Я люблю Україну»,  блакитно-жовті сердечка.

Технічні засоби: ПК, мультимедійний проектор.

Хід уроку

Лунає пісня « Це моя Україна!»

1-й учень: Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща у світі!

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні. 

2-й учень: Сади чарівні, мальовані села,

Моя Україна – це пісня весела,

Це щира, багата, як світ, її мова.

Крилата, така мелодійна, чудова!

Її обереги – верба і калина.

Найкраща у світі моя Україна!

Нам найрідніші вітчизна і мати,

То як же нам, дітям, її не кохати!

3-й учень: Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна і мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна. І мила,

Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

Вітчизна свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі – єдина.

Відеоролик. «Україна. Народжені вільними!»

Викладач. В історії України є дата, яку можна назвати найважливішою:
24 серпня 1991 року - цього дня народилася Незалежна Україна. Відбулася подія, про яку мріяли десятки поколінь українського народу впродовж багатьох століть. Саме цій події й присвячено перший урок у цьому навчальному році. Отже, тема нашого уроку:  «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України».

Викладач. Щасливі ми, що народилися в такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь давнього роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ

України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із

зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає

недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.

Викладач. Немає життя без України – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це

доля, яка випадає раз на віку, бо Україна, - це пісня, яка вічна на цій землі.

Україночка. Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

Виконання пісні про Україну

Викладач. Сьогоднішній перший урок поведе вас у захопливий світ історії. А історія ця, мов той безкінечний шлях, лине із сивої давнини у манливе майбутнє. Перед вами відкриються сторінки становлення нашої держави, ім'я якій — Україна. Ви дізнаєтесь, яка прекрасна наша земля і яка тяжка доля випала нашому народові у його прагненні бути вільним і незалежним, мати своє обличчя, свою мову і культуру, свою самостійну державу. Вірю, що доля України зворушить вас і повік проросте у вашім серці любов'ю до неї.
Сьогодні ми з вами зібралися, щоб відсвяткувати День незалежності нашої держави, яка відродилася з попелу і руїн національного забуття.

(Звучить Гімн України.)

Учень 1. Тебе не вигадав Тарас,

Бо ти можлива і без нього.

Та й Котляревський в перший раз

Не споряджав тебе в дорогу!

Учень 2. Ти — наче вранішня зоря,

Гориш і сяєш споконвіку...

Не заснував тебе варяг, —

У греки йшов по твоїх ріках...

Учень 3.  Тебе оспівував Боян —

Поет і воїн знаменитий!

І скільки літ твої поля

Дають можливість людству жити...

Политі кров'ю поколінь,

Вони спроможні все вродити —

Учень 1. Бійців одважних, ковалів,

Красунь жінок, високе жито...

Хати біленькі — оком кинь:

Од Сяну річки до Ельбрусу

Орють і сіють козаки —

Нащадки хліборобів-русів...

Учень 2.  Тебе не вигадав ніхто.

З'явилась ти у День Творіння!

Благословив тебе Христос

На вічне щастя і гоніння!

Учень 3. Щодня благаю я Христа,

Аби не знала ти руїни...

Тебе не вигадав Тарас —

Завжди була ти, Україно!...

Викладач. День незалежності... Як же довго наш народ ішов до цього свята! Йшли через утиски, в'язниці Сибіру впродовж усієї історії, від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незліченна кількість найкращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність. Україна... В одному слові і для нас, і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю...

Викладач. Україна — країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними, безіменними, невідомо коли і ким складеними піснями.

Учень. Є щось святе в словах «мій рідний край».

Для мене — це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене — це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані Любов'ю,

Й пісень людські прозорі ручаї, —

Усе, що серцю рідне невимовно.

Його історія... В ній стільки гіркоти!

І тим рідніш мені ти, краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

і день встає, як райдуга, погідний.

Викладач. А зараз ми з вами пригадаємо весь шлях нашої держави до незалежності, пройшовши його по сходинках.

 1-й учень. Перша сходинка. Київська Русь ІХ-ХІ ст. була однією з найбільших й наймогутніших держав у Європі. У часи Володимира Великого вона досягла високого рівня військової могутності, економічної міці, культурного піднесення, стала в рівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Пізніше Ярослав Мудрий, син Володимира, продовжував зовнішню політику свого батька. В той час Київська Русь мала дружні стосунки майже з усіма країнами Європи. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», тому що його дочки були дружинами королів Норвегії, Угорщини, Франції, а сини були одружені з можновладними принцесами Візантії, Польщі, Німеччини. Київська Русь відігравала політичну роль у міжнародному житті, бо захищала Європу від нападів східних кочівників.

2-й учень. Друга сходинка. У ході визвольної війни (1648-1657 рр.) українського народу під проводом Богдана Хмельницького створено основу для розбудови козацької держави. У ХV столітті на території Європи з’являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. А 1710 року Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом значно випередила тодішні правові акти європейських держав. 16 статей документа визначили демократичні засади української державності.

3-й учень. Третя сходинка. У новітню добу свої історії український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності. Україна була поділена між двома сусідніми імперіями: Російською та Австро-Угорською. Події Першої світової війни, а також розвиток подій 1917 року в Петрограді сколихнули український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи, українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду. Вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський діяч, історик Михайло Грушевський. Центральна Рада, виконуючи народну волю, своїм четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.

На жаль, у лиху годину відродилася українська держава, яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність. 29 квітня 1918 року на засіданні Ради було ухвалено Конституцію УНР, а Михайла Грушевського обрано Президентом Української Народної республіки. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній квітучій землі в радості і достатку.

4-й учень. Четверта сходинка. Незважаючи на століття поневолення іншими державами, одвічною була мрія багатьох українців про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України, в якому підкреслювалося: “… продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

1-й учень. 1 грудня 1991 р. відбулися дві події історичної ваги — понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, водночас було обрано Президента республіки — Л. Кравчука (понад 61% голосів). Ось як прокоментував результати референдуму американський тижневик «Тайм»: «Росія може існувати без України; Україна може існувати без Росії. Але Радянський Союз не може існувати без України. Він закінчився».

2-й учень. 1 грудня 1991 року відбувся референдум, що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.

Відомий автор і виконавець пісень Тарас Петриненко, аби взяти участь у Всеукраїнському референдумі, відмінив свої гастролі за кордоном. «А раптом одного голосу не вистачить, щоб Україна стала вільною», — так прокоментував він свій вчинок.

3-й учень. Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав. 4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 р. він отримав статус державного. 15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна...». 19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.  28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію.

4-й учень. П’ята сходинка. ХХІ століття… Молода українська держава ще не встигла міцно встати на ноги. І знову виникає загроза її суверенітету та незалежності. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір.

    Та не всім це до душі. Росія ніяк не може пробачити Україні її незалежність.. Російські сепаратисти зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

Учень: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

Викладач. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого жертвують своїми життями мужні воїни АТО.

Вшануємо пам’ять загиблих за волю та незалежність Батьківщини хвилиною мовчання.

Викладач. У світлі нещодавніх подій серця українців з новою силою запалали патріотичною любов’ю до багатостраждальної неньки-України. Тисячі мужніх синів та дочок добровольцями вирушили боронити кордони нашої держави від загарбників, інші небайдужі присвятили себе волонтерській справі і всі ми, діти своєї Батьківщини, молимось за її долю та просимо у Бога Перемоги добра та справедливості.

Викладач. Так хлопці з українського поп-рок гурту АнтитілА присвятили майже весь свій час волонтерській діяльності та багато разів відвідували українських воїнів у зоні проведення АТО. Пісня «Завжди моя» народжувалася у серцях хлопців, що їхали розбитими польовими дорогами в мікроавтобусі під завалами військової амуніції, медикаментів, одягу. Вона народжувалася за братньою вечерею біля великого казана та під час нічних розмов з патріотами на передовій. Вона народжувалася в момент передачі дитячих малюнків-оберегів у руки відважних захисників нашої Вітчизни. Вона народжувалася весь останній рік. І в горі, і в радості, але з вірою у Перемогу!

Перегляд кліпу «Завжди моя» АнтитілА.

Викладач. 25 років. Це багато чи мало? З погляду історії - це маленький проміжок часу в тисячолітньому розвитку людства. А з точки зору розвитку й утвердження нової незалежної держави - це не так вже й мало. Швидко промайнули роки, багато відбулося подій, виросло нове покоління молоді. Можна зробити певні висновки, підвести підсумки.

Відео «Здобутки України за 25 років незалежності».

Викладач. «Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього»,- так сказав чотири століття тому відомий іспанський письменник М. Сервантес. Ці слова не втратили свою актуальність і правдивість і нині. Двадцять п`ять років тому справдилася споконвічна українська мрія: Україна стала незалежною державою. Століттями, віками наш народ йшов до цієї особливої події. На цьому шляху полягло немало відомих і безіменних героїв. Гинуть і зараз на Сході України, утверджуючи наше право на волю і свободу. Як показав час, боротьба за своє право бути незалежним і самостійним є постійною. Якою наша держава буде ще через 25 років, буде залежати від вас. Хочеться вірити, що уроки історії не пропадуть даремно для вас, а любов, повагу до Батьківщини ви пронесете в своєму серці й передасте наступним поколінням. Хочеться завершити урок оптимістичними словами Василь Симоненко: «Народ мій є! Народ мій вічно буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»

Заключна пісня про Україну.