Перший урок у 4 класі "Добре тому жити, хто вміє дружити"

ОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 33 I – III  СТУПЕНІВ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Розробка першого уроку в 4 класі «Добре  тому  жити,  хто   вміє дружити»

                          Учитель початкових класів

Вища категорія, старший вчитель                      Свідіна Інна Борисівна

Мета.  

         Ознайомити учнів із сутністю понять «добро», «доброта»; формувати вміння оцінювати власні вчинки та вчинки інших людей, формулювати оціночні судження; формувати моральні чесноти: добропорядність, почуття милосердя. Шляхом створення психологічних ситуацій вибору підвести учнів до розуміння важливості взаємодопомоги в колективі; сприяти створенню дружнього дитячого колективу, виховувати чемне ставлення учнів одне до одного.

        Розвивати творчість, зв’язне мовлення; вміння мислити, вирізняти істинні та хибні цілі в житті; сприймати людей такими, якими вони є.

        Виховувати позитивні риси характеру, бажання робити добро, людяність, доброзичливість, порядність.

Обладнання. Телевізор; комп'ютер; клей-олівець; малюнки героїв мультфільмів; малюнки  рукавичок, чашок, шкарпеток; конверти зі словами-якостями: малюнки з дітьми; картки з прислів'ями;

І. Вступна бесіда 

- Ось і промайнуло тепле  літо. Я  рада  вітати вас в  нашому  світлому  класі. Ви відпочили, набрались сил  і готові вчитися. Любі діти! Я щиро вітаю вас зі святом — Днем знань. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров'я та здійснення всіх бажань.

     За  літо ви познайомилися з багатьма людьми. Сподіваюсь, що ви скучили за  своїми  друзями з класу.  А тепер посміхніться і привітайтеся з тим, хто сидить біля вас.

 Руханка

В цьому класі друзі  всі. ( Тричі  плескають у долоні ) Я і ти, і ми, і ви.

Добрий день тому, хто зліва.

Добрий день, тому, хто справа.

Ми – шкільна сім'я.

В цьому класі друзі  всі.

Посміхнись тому, хто зліва.

Посміхнись, тому, хто справа.

Ми – одна сім'я.

- Як приємно, коли люди знайомляться, коли вітають один одного, посміхаються. Це прекрасно, коли люди хочуть бути друзями.

ІІ. Оголошення теми і мети заходу -Діти , а як називається наша Батьківщина? 

 Що для мене Україна?

 Це моя Баьківщина,

 Рідна мати, колиска ,

 Перших спогадів низка ,

 Запах луків і поля ,

 Цей мій дім , моя доля,

 І глибоке коріння,

 І майбутнє творіння ,

 Те, що в серці, у крові 

 Суміш болю і любові

          Діти, кожен з нас , українців , відчуває те ж саме і міг би продовжити цей вірш, додаючи щось своє , особисте. Це тому, що ми належимо до великої і древньої нації, тому , що в нас є почуття любові до рідної землі , гордість за геніальних діячів науки і культури , яка дала українська земля : Григорія Сковороду, Тараса Шевченка , Ярослава Мудрого, Лесю Українку.

         Україна – це отча земля, рідний край, де ти народився. Широкі й чарівні простори, прекрасні села й міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять по його берегах сади, ліси. Наша Україна – райська земля безмежних степів, неозорих ланів,прадавніх таємничих лісів. Це земля могутніх і славних предків, які залишили нам у спадок священні звичаї та прекрасні поетичні традиції, безцінні дари – слово і пісню. Золотистим морем розливається по безкраїх нивах жито – пшениця, всяка пашниця. Працьовиті й волелюбні люди здавна живуть в Україні.

Є багато країн на землі, Є в них озера , річки і долин.

Є  країни великі й малі,

      Та найкраща завжди –Батьківщина.

-   Наша країна може пишатися не лише видатними діячів науки і культури, але і  корисними копалинами, заповідними зонами,  стародавньою архітектурою, родючою землею.

Є в центрі Європи чудова країна, Сягає корінням у сиві часи.

І це – незалежна моя Україна!

Україна – одна з найбільших європейських держав. ЇЇ площа – 604 тис. кв. метрів. На території України проживає понад 110 національностей.

Кожна держава має свої державні символи , давайте пригадаємо які символи нашої держави ви знаєте?

-   Вивчаючи  такий предмет як « Я у світі» , ви мабуть пригадуєте що наша країна  має багато сусідів, і вони так само як і наша країна входять до європейського союзу.

-   Тому і кажуть «Ми – діти європейської родини, або ми – діти Європи».  До складу ЄС входять 28 країн.

—  Народи світу різняться між собою національним одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини, національні блюда. У кожного народу є улюблені рослини — рослини-символи.

Розмальовування квітів. Прикріплення їх до теми уроку. 

Слухання пісні Наталії Май «Я бажаю Вам добра»

Я помітила, що всі посміхнулися, усім стало приємно і тепло. І справді, щира посмішка, добре слово і краплиночка тепла мають велику силу – силу любові і добра .

-   Прочитайте тему  сьогоднішнього уроку.  

-   Добре  тому жити, хто вміє  дружити. Так  говорить  народна українська мудрість.

 Мотивація навчальної діяльності

     У давнину український народ називали чудовим словом «добричі», тому що вони мали добру вдачу, були чуйні, ні з ким не ворогували, не нападали, бо жили з того, що давала їм матінка-земля. І дітей своїх так виховували: поважати один одного, вміти поступитися, миритися, жити в мирі і злагоді.

   Багато років промайнуло з тих пір, але цей звичай не забувають у наших сім'ях.

   У злагоді і мирі ми повинні жити у нашій шкільній учнівській сім'ї, нашій   країні.

   Сьогодні ми будемо  говорити   не тільки про дружбу, а ще про те, кого можна назвати другом, яким  повинен   бути справжній друг, дізнаємося, що таке «міцна дружба», спробуємо визначити закони дружби.

   Скільки б іграшок, книжок, розваг  у  тебе  не було, без справжнього друга сумно і нецікаво. Адже тільки з другом  можна поділитися радістю і смутком, поговорити про все, що тебе  цікавить, весело погратися.

Словникова робота. «Знайомий, приятель, товариш, друг»

-        Дружба, товариство, друг і товариш ... Здавалося б поняття прості, але як складно буває часом розібратися в людських відносинах. А від того, на скільки кожному вдається  зберегти і відстояти в собі і оточуючих, людське, залежить багато чого, залежить, яким буде наше життя.

-        У всіх  у вас є друзі, товариші. Так давайте розберемося, чим відрізняються поняття «друг» і «товариш». Ці поняття дуже близькі один одному, але все-таки різняться. Як?

«Додай потрібне слово»

•       Про людину, з якою  ви просто вітаєтесь у дворі, ви можете сказати ... (знайомий).

•       Про людину, з якою час від часу обговорюєте деталі матчу, фільм, якісь події, ви скажете ... (приятель).

•       Про однокласника, з яким за багато років  навчання в школі   з'їдений пуд солі, скажете ... (товариш).

•       Про людину, якій довіряєте свої таємниці, з якою можна розділити  радості і печалі, скажете ... (друг).

Інтерактивна вправа « Мікрофон» 

-   Подивіться на наш будинок, який зветься школа. Чи можна назвати її нашим спільним домом? Як ви хочете, щоб в ньому жилося? 

У школі багато просторих та світлих кабінетів. В кожному з них навчаються діти. Це однокласники. Що у них спільне? 

-Чи можна їх назвати товаришами, друзями? Як діти стають друзями? Що для цього треба? 

( Спільні інтереси та заняття, однакові погляди на життя…). 

-Діти, а як ви розумієте слово «дружба»?  

-   У кого з вас є друзі? 

-   Чи є вони серед однокласників?  - Що для цього потрібно? 

Вправа «Гронування»

-   Яким би ви хотіли бачити свого друга (подружку)? Серед особистісних якостей виберіть потрібні.

справедливий привітний заздрісний                                                                          лінивий вірний агресивний

щедрий                                                             надійний           хитрий байдужий чуйний пихатий жадібний                                                                             відвертий спокійний глузливий 

Читання учнями віршів

     Є  чарівне  слово « дружба »,                                                       Знаємо  ми це усі.      Дружать ноти зі словами      І складаються   пісні.

     Дружбу треба поважати,      Дружбу треба берегти. Дружать  всі малята,

     Подружились  я  і  ти.

     Дружать квіточка і бджілка,      Дружать  море й кораблі.      Дружать  в небі місяць, зірки,      Пори року на землі.

     Дружить поле з колосками,      Дружать літо і тепло.      Дружить осінь із дощами,      Дружать щастя і добро.

    Дружать  хлопчики й дівчата     В лісі дружать всі звірята.     Дружать ріки і струмки,     Дружать гори і горбки.

    І дорослі дружать й діти,     Як нам цьому не радіти?     Де  в  сім'ї любов і ласка,     Там панує мир і щастя.

     Знає сонце, знає  вітер,

     Знає поле, знає  ліс,

     Що під хмарами небес      Дружба - чудо із чудес.

     Якщо друг у  тебе  є,      Люби його   над  усе. Ти  не  зрадь його ніколи,      Помагай йому в усьому. 

     Вислухати його вчись,      З   ним секретом поділись.      І   цукерку вдвох  ви з'їжте,      Яблуко навпіл розріжте.

     Якщо дружить увесь клас,      Успіх буде повсякчас.      Все вам легко удається,      Весело усім живеться.

Асоціативний кущ «Як  пахне дружба?»   

-                                 Як  пахне дружба?

-                                 Яка вона на дотик?

-                                 На смак?

-                                 З  якою погодою ви б порівняли дружбу?

-                                 З  якими тваринами можна пов'язати слово дружба?

-                                 Які фарби ви візьмете, щоб «намалювати» дружбу? (Словесне малювання)

-                                 Все, це про що ми говорили, я хочу разом з вами зібрати в одну чудодійну

квітку. А що це за квітка, ви зрозумієте, прослухавши оповідання  В. Сухомлинського «Якби я мав килим – літак». 

Далеко – далеко за морем, серед високих гір, росте дивовижна квітка. Розцвітає ранньою весни і цвіте усе літо до пізньої осені. Має ця квітка предивну властивість: вона очищує повітря. Хто дихає повітрям біля цієї квітки, той ніколи не хворіє.

Якби я мав килим – літак, полетів би за море, опустився у горах, знайшов би дивовижну квітку. Я б зібрав би її насіння і привіз би додому. Роздав би усім людям по насінинці, щоб в усіх виросла чудодійна квітка, щоб не було жодної хворої людини.

-                                 Ось я хочу, щоб і в нас ця квітка розквітла. А станеться це тоді, коли ми з вами пограємо в гру, яка називається «Я хочу».

Я починаю цю гру. Я хочу, щоб було добро на землі. (Малює пелюстку до квітки на дошці). Діти виходять по черзі  і домальовують по пелюстці, говорячи:

-                                 Я хочу, щоб була радість;

-                                 Я хочу, щоб було милосердя;

-                                 Я хочу, щоб було щастя;

-                                 Я хочу, щоб був мир;

-                                 Я хочу, щоб була дружба; -         Я хочу, щоб була людяність.

Діти, я хочу щоб ви пам’ятали:

Життя – це скарб, дарований нам Богом.

Це радість,віра,мудрість,доброта.

Не розгубімо їх життєвими дорогами.

Нехай панує людяність свята.

Діти, добро народжується в серці, а виявляється у вчинках.

-                                 Давайте  зараз заглянемо на одне подвір'я.

 Читання вірша  Бутрім В.Л. « Сірко».

   Сірко-сердега тужить,    Що з ним ніхто не дружить.    Підходить збоку кіт Мурко:    « Давай пограємо, Сірко !»    Сердито гаркнув на кота:

   «Ану ж бо зникни, мілкота!     Щоб я з котами грався».

   А згодом півень підлетів,    З Сірком погратися хотів.

   Сірко і півня, як кота ,

   Прогнав, та й ще обскуб хвоста.    Той заспівав: « Кукуріку!»    Ганьба бешкетнику Сірку!».    Сусідському  Пірату    Сірко був дуже  радий.    Змагатись почали. Забіг-    Сірка суперник переміг!

   Сірко почав  кусатись:

   « З  таким не хочу гратись!».    Лежить і знову тужить,    « Як нецікаво жити!

   Немає з ким дружити!

   Такі погані  всі! Чому?»    А що сказали б ви йому?

    ( Відповіді  дітей )

-   Дружба – це дар. Дружити треба  вміти.

  Є датське прислів'я: «Дорога до дому друга ніколи не буває довгою.» (Висловлювання учнів.) 

Динамічна пауза

Дружать в нас у клас  хлопчики й дівчатка,

Дружать в нас на ручках пальчики-малятка.

Всі ми звикли до порядку, дружно робимо зарядку.

На носочки піднялись, і до сонця потяглись. 

Руки в гору, руки вниз і тихесенько прогнись.

Раз присядьте, два  присядьте  і за парти тихо сядьте.

 Вікторина «Хто з ким дружить?»  

-   Діти, головна дружба  починається в родині. Саме в родині мами читають вам перші казки, розповіді про дружбу. 

-   Які казки та оповідання про дружбу ви вже прочитали? (Відповіді учнів.) 

-Зараз ми проведемо вікторину. Вікторина «Хто з ким дружить?» 

-   Книг  про дружбу багато. Читаючи ці книги, ви придбаєте собі  ще  й літературних друзів.

Перед вами різні герої, різні імена. Як ви думаєте, хто з ким дружить, хто кому потрібен?

Кумедний бурундук Чіп і ... (Дейл)

Добра Білосніжка і ... (сім гномів)

Кумедний Вінні-Пух і ... (Порося)

Добрий Малюк і ... (Карлсон)

Зелений крокодил Гена і ... (Чебурашка)

-   Які ви знаєте українські народні казки, в яких йдеться про дружбу, взаємодопомогу?

(  « Рукавичка», «Ріпка», «Котик і Півник», «Коза-дереза» )  

-   Чи були герої казки « Лисичка та Журавель» друзями? Чим закінчилась їхня дружба? Чому?

Та не тільки казки писали про дружбу, а ще і вірші. Послухайте.

Поетична сторінка   

Десь далеко в небі синім дві хмаринки посварились,  і розбіглися по світу, сірі і сумні... 

І тепер, коли ти бачиш, як ідуть холодні зливи, Знай, що то хмаринки плачуть у височині...  Тож якщо ти маєш друга, не сварися з ним даремно,  Бережи його, бо раптом втратиш назавжди...  І тоді страждати будеш, як хмаринки ті у небі,  Що не можуть  одна  одну й досі віднайти...

 В житті усім потрібна дружба: 

І для розваг, і для журби, й для служби.  Із другом легше в світі жити,  Але й дружити треба вміти.  Слід другові допомагати, 

В пригоді завжди захищати,  Слід жарти друга розуміти Й самому жартувати вміти.  Коли ж якесь нерозуміння, 

Потрібно виявить терпіння. 

При сварці – швидше помиритись –  Не варто з друзями сваритись. 

 Знайомство з мирилками 

-   Отже, мир і злагода, перш за все,  починається в колективі.  - А якщо друзі посварилися, що треба робити7 - А як миряться діти? 

Мирилка летіла,  На плече сіла,  Сказала тихенько: 

-   Миріться швиденько! 

Ти - не  ворог, я - не ворог. 

Нам сваритись просто сором.  Помирились, помирились, Щоб ніколи не сварились. 

Ти не плач, не плач, не плач 

І скоріш мені пробач, 

І на мене ти не сердься,  Бо у тебе добре серце. Будемо завжди дружити  І ніколи не сваритись! 

Дай скоріш мізинчик свій,  Зачепи його за мій. 

Мізин-мізин-мізинець -  Помирив нас, молодець! 

Подивися просто в очі;  Я сваритися не хочу.  Я образить не хотів, 

Ненароком зачепив.  Просто в очі подивись  І зі мною подружись. 

Стовп цвяхів (притча)

            В одному селищі разом зі своїми батьками жив звичайнісінький хлопчик десяти років. Він був досить тямущим, іноді допомагав батькам по господарству, часом байдикував із друзями. Але ж характер мав... Він просто не міг пройти мимо, щоб комусь якоїсь капості не зробити: дівчаток смикав за кіски, молодшим давав щиглів, а одноліткам ставив підніжки. Навіть до старших не виявляв належної поваги — постійно грубіянив. Довго терпіли односельці його поведінку, та врешті-решт терпець їм урвався. Прийшли вони до батька хлопчика з вимогою вжити якихось заходів. 

         Довго думав батько, як навчити сина зважати на почуття інших людей. Нарешті покликав його, підвів до дерев’яного стовпа, на якому ворота трималися  (малюємо на дошці стовп), і каже: 

— Пам’ятаєш, сину, як вранці образив мене своїм грубим і нестриманим словом? — Ну, — зам’явся був син. — Було...

— Так от, відтепер щоразу, коли зробиш комусь боляче, ти маєш приходити до цього стовпа і забивати в нього цвях. І батько вказав на коробку з цвяхами і молоток, що лежали поряд. 

        Хлопець узяв молоток і зі смаком забив величезний цвях у дерево. Чесно кажучи, йому це сподобалося: він відчув свою силу і владу над дерев’яним стовпом, що, як йому здалося, певним чином символізував його владу над почуттями інших людей.

— Діти, намалюймо кольоровими олівцями такі стовпи — кожен собі… Тепер пригадаймо, кому сьогодні, вчора чи позавчора (або ще раніше) ми навмисно чи випадково (вільно чи мимоволі) завдали болю або заподіяли будь-яку іншу прикрість, намалюймо кольоровими олівцями свої цвяхи і на них простим олівцем напишімо імена тих, кого скривдили (дотримання зазначених правил використання кольорових та простих олівців є обов’язковим). 

На виконання завдання відводиться 3 хв.

           Відтоді щодня нові цвяхи з’являлися на стовпі. Не минуло й року, як на ньому зовсім не залишилося місця. Коли хлопчик побачив це, то замислився. І раптом згадав слова батька: “Ти зможеш витягти цвях зі стовпа тільки тоді, коли попросиш вибачення в тих, кого образив”.            Бажання забити цвях було таким сильним, що хлопчик вирішив вибачитись перед кимось. Неподалік він побачив сусідську дівчинку, яку нещодавно смикав за кіски. Він підійшов до неї і раптом випалив: — Пробач мені! 

          Той подив, який він прочитав у дівчинки в очах, пробудив у нього всередині якісь нові, досі незнані почуття. “Як дивно...” — тільки й устиг подумати він, витягаючи цвях. І в той момент, коли цвях вискочив зі стовпа, ці нові почуття посилилися — вони поєднували в собі радість і полегшення. Це було так несподівано, що хлопчик вирішив перевірити: чи при витягуванні кожного цвяха він зможе переживати такі ж приємні почуття?.. 

— Спробуймо і ми “повитягати” цвяхи. Погляньте на свої стовпи, подумайте, в кого ви хотіли б попросити пробачення. Тепер заплющте очі, уявіть, як підходите до цієї людини і просите вибачення. Розплющте очі, зітріть зображення цвяха та підписане біля нього ім’я людини, в якої ви попросили вибачення. На виконання завдання відводиться 3 хв. 

             Витягувати цвяхи було набагато приємніше, ніж їх забивати.

Пройшло зовсім небагато часу, і на стовпі не залишилося жодного цвяха.

Син покликав батька: 

— Дивися! — з гордістю вказав він на стовп. 

— Бачу, — відповів батько. 

             І, трохи помовчавши, додав: — Ти молодець. Я пишаюся тобою. Бо, сину мій, це вчинок людини, готової нести відповідальність за кожну свою дію, за кожне своє слово. Але подивися на стовп: що ти бачиш? Проведи рукою по ньому: що ти відчуваєш? Ці дірки вже нічим не залікувати… 

(Звернути увагу дітей на свої стовпи:залишився чи слід від кольорових олівців, якими ви малювали?)

             Тож запам’ятай, сину, від наших грубих слів, від нашої неуважності в душах тих, з ким ми спілкуємося, залишаються такі самі рани, як на цьому стовпі. Навчися жити так, аби не залишати таких слідів у чужих серцях. 

Тож пам’ятаймо: жити треба так, аби не залишати болючих слідів у душах людей.

Рефлексія: гра «Так чи ні»

-       Бабусі хлопчик помагав, На допомогу він мастак.

Він ,діти, добрий хлопчик? (Так) - Тепер усі скажіть мені:

У сварці жити добре? (Ні)

-       А як немає забіяк?

Тоді усім прекрасно?(Так)

-       А як серця у всіх ясні, То вам погано діти? (Ні) - Співає хлопчик гарно як!

А вам подобається? (Так)

-       А як обличчя всіх сумні, 

Похмурі, злі? Вам добре? (Ні)

-       Кричить, ламає все хлопчак, Це теж погано діти? (Так) - Тоді іще скажіть мені:

Як діти б’ються гарно? (Ні) - Коли вам краще жити:

     Коли сміються діти?(Так) Звичайно, краще в мирі

І з усіма дітьми дружити, Щоб всі веселими були, В добрі і злагоді жили.

 Відповіли ви чудово, Вирушаємо в дорогу.

-       Отже, хочеш мати друга - будь ним. Це мудре старе правило. Потрудися душею для людини,що знаходиться поруч , сприйми її радощі й негаразди як свої власні, подумай про те, як зробити її життя щасливішим, не пожалій для цього ні сил, ні часу.

   Взаємоповага, чуйність, ввічливість — неодмінні ознаки дружного класу. Неприпустимі в класі образливі прізвиська, непристойні жарти, неповага до дівчат, грубість у взаєминах. Дружбу   можна легко зруйнувати грубими, недоречними жартами.  Вам ще доведеться крокувати з класу в клас  пліч-о-пліч. Перед вами буде виникати безліч проблем, але я хочу сподіватись, що ви пронесете у своїх серцях довіру до людей, добро, уміння дорожити дружбою.

    У всі часи в усіх народів дружба вважалась великою цінністю. Український народ завжди цінував цю чесноту в людських стосунках. Тому не дивно, що про дружбу та друзів є багато прислів’їв та приказок. Продовжимо роботу в групах і будемо складати прислів’я з двох частин в одне ціле.

      Інтерактивна вправа «Хмаринка слів». ( робота в групах)

Кожна група складає прислів´я «Хто швидше».

 Перевірка результату роботи.

- Як розумієте зміст прислів'їв?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  Додай слово

Щоб могли ми гарно жити,

Треба вчитися…(дружити) А не кидатись словами, Щоб не стати …(ворогами).

І запам’ятай собі –

З другом легше у ….(журбі). Друг нас виручити може,  У біді він …(допоможе).

А як пісня, жарт чи сміх –  Радість ділиться на …(всіх). Друг нас може захистити, Може з класом …(помирити). Друг не стане кепкувати І на людях нас…( повчати).

А як сварять всі навкруг -

Йде на захист справжній…( друг).

І ніколи не забудь!

І ти для друга  вірним …(будь)!

І ще одне запам’ятай:

Друзів ти..( не забувай)! Знай, моя дитино мила, Дружба - це велика…(сила).

Притча «Батьківські поради»

    В одній сім’ї батько перед смертю покликав до себе синів, дав кожному з них у руки по гілочці і сказав:

-   Спробуйте переломити їх.

    Сини виконали батьківську волю й переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ці гілочки разом в пучок і знову попросив переламати гілочки, тільки тепер усі одразу.

    Спочатку старший син спробував переламати пучок, але не зміг цього зробити. Потім середній і молодший сини намагалися зробити те ж саме, але в них нічого не вийшло.

     І тоді батько сказав їм:

-   Ось так і в житті: кожного з вас поодинці можна образити, зламати, але якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають, і всі негаразди ви легко подолаєте.

-   Про кого й про що ця притча?

-   У чому полягає батьківська настанова?

-   Ось так кожного з нас можна уявити як одну гілочку. Аннуся - одна гілочка, Софійка - друга, Олексій - третя…Як можна зламати одну гілочку, так можна й образити кожного з вас поодинці. А якщо ви будете триматися разом, то легко зможете боротися з будь-якими негараздами.

   Уявіть, що наш клас - це пучок гілочок, який не можна переламати. Для цього наш клас повинен бути дружним.

Якщо друг у тебе є, життя радісним стає.

Разом можна все зробити.

То ж без друга не прожити!

Твій друг тобі віддасть усе: і свій квиток на карусель, цвях, мотузку і літак, і не за щось, а просто так.

І ти нічого не жалій ніколи і нітрохи,  і навіть м’яч футбольний свій віддай, як друг попросить.

Друга вислухати вчись, з ним секретом поділись. І цукерку вдвох ви з’їжте, навпіл яблуко розріжте.

Якщо друг тебе почує, твоє серце не сумує, горе зменшиться удвічі, радість загляне у вічі.

Якщо дружить увесь клас,

успіх буде повсякчас, все вам легко удається, весело усім живеться.

Що одному не під силу, те гуртом ми зробимо сміло. Бо, як кажуть: «Добре жити там, де вміють всі дружити».

ІІІ. Підсумок уроку

-   Ось і добігає кінця наш урок. Сподіваюся, що він збагатив вас, допоміг доторкнутися душею до людських витоків добра й милосердя. Запам'ятайте закони  дружби (на дошці).

-   Не залишай друга в біді, поділи з ним радість і горе.

-   Стався до свого друга так, як би ти хотів, щоб він ставився до тебе.

-   Не бійся в друга попросити вибачення, і сам старайся якомога швидше забути свою образу.

Постарайтесь їх пам’ятати і виконувати. Будьте дружніми, люблячими, добрими, турботливими і надійними. Нехай дружба буде вашим найціннішим скарбом! Бережіть її, щоб  проблеми чи негаразди не змогли її зломити, як співається в пісні « Справжній друг»!

 ( Звучить пісня  сл. Б. Савельєвої, муз. М. Пляцковського, переклад

О.Пархоменко «Справжній друг») 

Інтернет-ресурси:

http://metodportal.com/node/14341

http://www.zirkova40.kiev.ua/index.php/vchitelyam/ https://www.metod-kopilka.ru/vihovna_godina_

https://naurok.com.ua/rozrobka-pershogo-uroku-na-temu-dobre-tomu-zhiti-htovmie-druzhiti-1--2-klas-5513.html

https://osvita.ua/doc/files/news/327/32737/Druzba.doc

Література 

1.    Розк.. он. – 2008 - № 9, Шастків В.С.  Дружба- найбільший скарб, с. 3637

2.    .Поч. освіта.-2010-№     30-31,Кирноз       Т.Подорож до      королівства Дружби,с.40-41

3.    Куріпта В.І. Сценарії позакласних заходів для 1-4 класів.-Х: Вид.група « Основа» ,2006-–  368 с. ( Б-ка журн. « Початкове навчання»; Вип.5(29)).

4.    Абетка дружби: оповідання,вірші,казки,прислів'я,приказки./ упорядник О.Д.Чередниченко-Х.: Белкар-книга,2011.-48 с.:іл..- ( Промінець)

5.    Оксана ДЕРКАЧ Арт-педагогічні техніки у системі методів формування в учнів досвіду морального вибору