Першоджерела - документи до уроку "Німеччина після Першої світової війни"

   ДОБІРКА   МАТЕРІАЛІВ

  ДО УРОКУ  НА ТЕМУ « Німеччина після Першої  світової війни».

Для практичного самостійного опрацювання учнями   при розгляді питань теми.  Доцільно використовувати в рамках компетентністного підходу.

МОВОЮ   ДОКУМЕНТІВ

СТАТИСТИКА

  «В грудні 1922 року кілограм хліба коштувал біля 130 марок, а через рік — вже більше 300 міліардів.

В липні 1923 року золота марка коштувала 262 тысячі паперових марок, а в листопаді — вже 100 міліардів.

Таким чином, за чотирі місяці вартість паперових грошей впала в 382.000 разів.

Куряче яйце коштувало 23 мільярди марок.

Ціна  хліба досягала 140 триліонів паперових марок.

Зарплатню  сплачували двічі на день, а в обідню перерву люди  стрімголов мчали до магазинів.»

2. 

3.

4.   СВІДОЦТВА  ОЧЕВИДЦЯ

 Работавший в первой половине 1920-х годов в Мюнхене американский дипломат Роберт Мёрфи в своих мемуарах писал: «Самое ужасное, что мне довелось наблюдать, пока я находился в Мюнхене, была безудержная инфляция, пожравшая сбережения нескольких поколений самых достойных и обеспеченных людей и повергнувшая миллионы граждан в состояние безысходного отчаяния. »

5.  Умови «плану Дауеса»  (1924 -1929)

• Скорочення можливостей для Французької республіки здійснювати санкції проти Німецької Держави
• Союзники виводять окупаційні війська з Руру
• Німецька Держава щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок за рік та збільшуючи до 2,5 млрд марок за рік у термін чотири роки)
• У джерела покриття репарацій мають бути включені прибутки держави за рахунок акцизних, митних та транспортних податків
• США надають Німецькій Державі значні позики (близько 800 млн марок).

6.   План Юнга  (1929-1932)

• зменшення загальної суми репарацій (до 114 млрд марок);
• щорічна виплата Німецькою Державою 2 млрд марок протягом 37 років;
• виплата репарацій повинна здійснюватися тільки за рахунок надходження в бюджет і прибутку залізниці;
• скасування відрахувань з прибутку промисловості;
• достроковий вивід окупаційних військ з Рейнської області.
• виплата репарацій передбачалася аж до 1988 р.: у перші 37 років Німецька Держава мала б щорічно сплачувати по 1988 млн марок, а з 1966 р. протягом наступних 22 років по 660 млн марок
• При такому розрахунку, замість встановленої раніше загальної суми репарацій в 132 млрд рейхсмарок вона скорочувалася до 113,9 млрд, і після сплати за перші 37 років твердої суми репарацій, вона могла бути скорочена або відстрочена у разі економічних труднощів Німеччини. 

7. КОНСТИТУЦІЯ Веймарської республіки - прийнята Національними зборами в липні 1919 р.

     Німецька імперія проголошувалася республікою, яка складається з союзу земель.              

Відповідно до конституційного принципу народного суверенітету  перше місце серед органів влади відводилось рейхстагу як органу народного представництва, що обирається загальним голосуванням. За ним закріплювалася вища законодавча влада.

Особливе місце в конституційному механізмі відводилося президенту республіки, провідна роль якого визначалася його всенародним обранням на сім років. Йому відводилася головна роль у встановленні  політичної стабільності в країні. У президента були дуже широкі, майже диктаторські повноваження.                               

Другий розділ Конституції присвячений «Основним правам і обов'язкам німців», де поряд із широким переліком політичних і громадянських прав і свобод, деталізованих тими чи іншими правовими гарантіями, закріплювався і ряд принципово нових соціальних прав.:

1.проголошення рівності всіх перед законом, при цьому особливо підкреслювалася рівність чоловіків і жінок «у правах і обов'язках» (ст. 109).

2. Свобода вибору професії і свобода пересування, закріплені далі, супроводжувалися правом емігрувати за кордон » (ст. 119).

3. Недоторканність особи і житла (ст. 115. 117), свобода), таємниця листування (ст. слова (ст. 118)

4.свобода зборів (ст. 123), свобода утворення об'єднань і товариств (ст. 124) .

5. Закріплюючи свободу совісті (ст. 135), Конституція забороняла державну церкву (п. 1 ст. 137 ) і державну підтримку церкви (п. 1 ст. 138).

6.обов’язоковість «загального шкільного навчання», , при цьому «керівними засадами... для прийому дитини до певної школи» мали бути її покликання, обдарованість і нахили, а не «майнове і суспільне ста-новище... її батьків» (п. 1 ст. 145). Для навчання дітей з малозабезпечених сімей у середніх і вищих школах передбачалося виділення спеціальної громадської допомоги (п. З ст. 146).

7. забезпечення «кожного німця здоровим житлом, а всі німецькі сім'ї, особливо багатодітні, — домівкою і правом на працю». (п. 1 ст. 155).

8.«обробка і користування ґрунтом... землевласника» закріплювалися в Конституції як його «обов'язок перед суспільством» (п. 3 ст. 155).

9. Стаття 116 - «застосування розумових і фізичних сил на благо суспільства» відносить до «морального обов'язку» кожного німця.

10.надання робітникам права на вільне об'єднання в спілки з метою «збереження і покращення умов праці без будь-яких обмежень» (ст. 159), на колективний договір (п. 1 ст. 165), на соціальне страхування «для збереження здоров'я, працездатності, охорони материнства», а також у разі «старості, недуг і різних життєвих випадковостей...» (п. 1 ст. 161).

9.

10.

11.

12.

.