«Першокласник у сім'ї та школі» (Методичні матеріали для вчителів щодо роботи з батьками першокласників)

 

 

 

 

 

 

(Методичні матеріали для вчителів щодо роботи з батьками першокласників)

 

 

 

 

 

Вчитель початкових класів

СШ І ст. №244 м.Києва

Христюк Інна Миколаївна

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………4

Використання різних форм роботи з батьками першокласників…………5

Методичні рекомендації учителям початкових класів щодо особливостей роботи з батьками першокласників…………………………………………..8

План роботи з родинами першокласників………………………………….10

Тематика батьківських зборів для 1-4 класів………………………………11

Родинні свята……………………………………………………………………13

Давайте знайомитись…………………………………………………………….13

Тато, мама і я – дружна сім'я……………………………………………………16

Таємниці доброго розуму й розумного серця………………………………….22

Якщо хочеш бути здоровим…………………………………………………….27

Вчимося разом з дітьми…………………………………………………………28

Батьківські збори……………………………………………………………....31

Успішна адаптація першокласників до школи як умова гармонійного розвитку особистості………………………………………………………….…31

Батьківський ринг «Що? Де? Як? Чому?»(збори-гра)………………………...43

Телебачення у житті дитини…………………………………………………….46

Поради батькам ………………………………………………………………..48

Перелік музичних творів для слухання в школі і сім’ї……………………49

Перелік картин для перегляду учнями в школі і сім′ї…………………….50

Список літератури…………………………………………………………….…52

 

Вступ

Організація повноцінної взаємодії педагогів і батьків є сьогодні одним з найважливіших завдань, що стоять перед колективами шкільних закладів. Вивчення цієї проблеми показує, що в багатьох навчально-виховних закладах відбувається активний пошук і впровадження таких форм взаємодії з родинами першокласників, які б дозволили досягти реального співробітництва. Особливо це стосується роботи молодих учителів – випускників вищих навчальних закладів. На жаль, є і батьки, які погано розуміють свої обов'язки, припускаються серйозних помилок у вихованні дітей.

Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної освіти батьків, організація та проведення заходів, спрямованих на опанування батьками педагогічних знань, - це головні завдання навчально-виховних закладів у роботі з батьками.

Виховання дитини в школі та сім'ї – це єдиний нерозривний процес, тому надзвичайно важливо, щоб педагоги і батьки об'єднали своє можливості та зусилля і почали плідно співпрацювати задля гідного виховання підростаючого покоління та компетентності учнів.

Дані методичні матеріали стануть у пригоді вчителю початкових класів та студентам –практикантам, адже тут вміщені сценарії родинних свят, батьківські збори та інші заходи, що мають на меті не тільки всебічно розвивати підростаюче покоління, але й зблизити учнів, педагогів та батьків.

 

 

 

 

 

 

Використання різних форм роботи з батьками першокласників

Форми і методи роботи вчителя, класного керівника з батьками бу­вають індивідуальними і колективними. Провідна роль належить індивіду­альним формам роботи: відвідуванню сім'ї учня, пропаганді сімейного ви­ховання, виконанню батьками педагогічних доручень, педагогічним кон­сультаціям тощо. [2;40]

Форми роботи з батьками

1.                   Індивідуальні:
   •                       відвідування сім'ї;
   •                       запрошення до школи;
   •                       індивідуальна педагогічна допомога;
   •                       листування з батьками;
   •                       дні відкритих дверей;
2.                   Колективні:
   •                       зібрання батьківського активу;
   •                       групові бесіди;
   •                       групові консультації;
   •                       батьківські консиліуми;
   •                       загальношкільні збори;
   •                       класні батьківські збори;
   •                       збори концерти;
   •                       родинні свята;
   •                       педагогічний всеобуч;
   •                       конференції з обміну досвідом.

Розглянемо детальніше деякі з них.

          Відвідування сім'ї учня допомагає з'ясувати умови життя школяра. загальну та педагогічну культуру родини, ознайомитися з досвідом вихо­вання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до учня.

Запрошення батьків до школи. За необхідності вчи­тель запрошує батьків окремих учнів до школи  на розмо­ву, під час якої дуже важливо дотримуватися педагогічно­го такту, створити атмосферу доброзичливості. Щоб ви­кликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності роз­мови. Така бесіда буде корисна і для вчителя, і для бать­ків. Педагог відповідає на запитання батьків, висловлює їм свої вимоги. Батьки отримують корисні поради і допо­могу від педагога, переконуються в його уважному став­ленні до них, турботі про їхню дитину. У такій розмові пе­дагог має бути особливо тактовним, пам'ятаючи, що над­мірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків насторогу, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію.

Іншою не менш важливою формою встановлення контактів із сім'єю, батьками є пропаганда сімейного виховання. З цією метою класний керів­ник може використати багатий матеріал журналів "Сім'я", "Світ сім'ї", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та іншу літературу з сімейно -шкільного виховання.

Встановленню контактів сприяє спілкування батьків і класного кері­вника у процесі виконання батьками педагогічних доручень. Це може бути керівництво гуртком за інтересами, дитячим клубом, об'єднанням за міс­цем проживання, спортивною секцією; сприяння у проведенні екскурсій, в організації зустрічей з цікавими людьми; у створенні класної бібліотеки; участь у розвитку і зміцненні матеріальної бази школи, у вирішенні госпо­дарських завдань тощо.

До форм індивідуальної роботи належать педагогічні консультації, в основі яких лежать відповіді на запитання батьків. Психолого - педагогіч­ними основами консультації є прихильне ставлення учителя до ініціативи батьків: вияв готовності до надання допомоги сім'ї; конкретні рекоменда­ції і поради з питань, з якими звернулись до педагога батьки.

Важливою формою індивідуальної роботи вчителя з батьками мо­лодших школярів є індивідуальна бесіда. Основна мета бесід і консульта­цій - отримання відповідей на запитання, які цікавлять батьків, встанов­лення тісного взаємозв'язку з сім'єю. В індивідуальних бесідах батьки відкрито розповідають про невдачі, турботи, які викликає поведінка дити­ни. Зміст такої форми роботи може бути різноманітним, а головна мета - педагогічна освіта батьків.

Педагогічний лекторій, метою якого є акцентування уваги батьків на актуальних проблемах виховання. Ця форма забезпечує оволодіння ба­тьками систематичними знаннями основ теорії виховання.

Університет педагогічних знань, який передбачає більш складні, порівняно з попередніми, форми роботи по оволодінню теорією виховання. Навчання передбачає лекційний курс, а також семінарські заняття.

Важливою формою роботи є колективні бесіди і консультації, які будуються на основі плану роботи, індивідуальних бесід з батьками, відві­дування сімей, спостережень за поведінкою дітей у школі, громадських мі­сцях. Колективні консультації можуть бути запланованими і незапланованими. Для всіх батьків доречно буде провести консультації юриста, робіт­ників міліції, педіатра і дієтолога, психолога та ін. Консультації для батьків вимагають ретельної підготовки.

Підсумкові річні науково - практичні конференції батьків з проблем виховання. Основним їх завданням є обмін досвідом сімейного виховання, розповсюдження і впровадження найкращого досвіду сім'ї. Визначається найбільш актуальна проблема з питань сімейного виховання, протягом ро­ку проводиться її теоретичне і практичне вивчення в школі і сім'ї, напри­кінці року підводяться підсумки. Важливу роль у проведенні такої форми роботи відіграє підготовка батьків.

День відкритих дверей або батьківський день - проводиться, як пра­вило, перед початком чверті, семестру з метою привернути увагу батьків до роботи всієї школи, до питань виховання. До цього дня для батьків го­тується концерт з попередніми виступами шкільного активу, проводяться зустріч і у класах, організуються виставки кращих малюнків, учнівських виробів та інше, проводяться спортивні змагання на приз батьківського комітету, перегляд художніх фільмів на теми виховання та інше. Ефектив­ною формою роботи вчителя з батьками демонстрація кінофільмів - короткометражних, документальних, художніх. Вона, звичайно, поєднується з іншими формами роботи: лекцією, конференцією, зборами тощо.

      Класні батьківські збори - традиційна форма роботи. Збори класні керівники проводять на початку навчального року та наприкінці чверті. На них обговорюються найбільш важливі питання виховання дітей в школі та сім'ї. Добре підготовлені і вдало, проведені збори допомагають краще ор­ганізувати сімейне виховання. Класний керівник не може обмежуватись лише інформацією про успішність та дисципліну. Він знайомить батьків з досвідом виховання в сім'ї, допомагає краще розібратися в складних пи­таннях сімейної педагогіки. Корисно познайомити батьків з планами робо­ти класного керівника.

Однією із форм педагогічної освіти батьків є сюжетно рольові ігри. Необхідною умовою їх правильної організації є попереднє теоретичне опрацювання та осмислення вчителем ролі гри в структурі педагогічної освіти. Сюжетно-рольова гра - це певні ситуації, про які батьки мають уяв­лення (досвід власних спостережень в реальному житті), передбачає колек­тивний та індивідуальний аналіз. Гра дасть змогу частіше залучати батьків до порівняння різних факторів, позицій, явищ аргументувати свою думку дітям. Певні ігрові сюжети допоможуть батькам свідоміше засвоювати пропонований зміст, аналізувати певні ситуації, що виникають у сім'ї, ко­ригувати свій виховний вплив на дітей.

Методичні рекомендації учителям початкових класів щодо особливостей роботи з батьками першокласників

1.    Постійно вдосконалювати свої знання щодо форм, методів та прийомів роботи з батьками. Вивчати передовий педагогічний досвід.

2.    Опиратися на наукові досягнення класиків педагогічної думки, надбання народної педагогіки, сучасних науковців.

3.    Бути зацікавленим, коректним, співчутливим у взаємодії з бать­ками молодших школярів.

4.    Продуктивна робота вчителя з сім'єю можлива лише в ситуації діалогу.

5.    Уміння зрозуміти іншого, прийняти його позицію, налагодити зворотній контакт, бути самим собою у спілкуванні повинні стати не­від'ємною рисою особистості вчителя початкових класів.

6.    У роботі з батьками використовувати колективні та індивідуа­льні форми, враховувати помилки сімейного виховання, застосовувати адекватно ситуації продуктивні методи виховання.

7.    Навчати батьків правильно організовувати дозвілля, режим дня, навчальну діяльність в умовах сім'ї.

8.    Пам'ятати що учитель - це людина, яка поважає себе учнів і ба­тьків своїх вихованців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План роботи з родинами першокласників на навчальний рік

Серпень

1. Організаційні загальношкільні  збори для батьків майбутніх першокласників.
2. Семінар-тренінг « Перша зустріч з батьками».

Вересень

1.  Відкриття школи "Батьківські університети".

2.  Анкетування батьків.

3.  Психолого-педагогічні обстеження дітей.

4.  Індивідуальні консультації для батьків.

5.  Збори обговорення пропозиції «Гра – швидка допомога в навчанні ».

Жовтень

1.  Відкритий урок для батьків.

2.  Батьківські збори: "Успішна адаптація першокласників до школи як умова гармонійного розвитку особистості".

3.  Індивідуальні консультації для батьків.

Листопад

1.  Батьківський ринг "Що? Де? Як? Коли?"

2.  Індивідуальні консультації для батьків.

Грудень

1.  Перевірка техніки читання першокласників.

2.  Індивідуальні консультації для батьків.

Січень

1.  Батьківські збори "Швидке читання — запорука успішного навчання".

2.  Індивідуальні консультації для батьків.

Лютий

1.  Зустріч із логопедом школи.

2.  Індивідуальні консультації для батьків.

Березень

1.  Батьківські збори "Формування графічних навичок письма".

2.  Індивідуальні консультації для батьків.

Квітень

1.     Відкритий урок для батьків.

2.     Індивідуальні консультації тій батьків.

Травень

1. Батьківські збори "Спілкування  у сім'ї. Активне слухання".

 

Тематика батьківських зборів

І клас

 Вересень

Знайомство з батьками учнів – першокласників.

Знайомство з директором школи і шкільною адміністрацією.

Представлення педагогів, які працюють з класом. екскурсія школою.

Листопад

Труднощі адаптації першокласників до школи.

Фізіологічні труднощі адаптації першокласників до школи.

Психологічні труднощі адаптації до школи.

Система взаємин у родині.

Батьківський практикум.

Січень

Телевізор у житті першокласника.

Вплив телебачення на формування характеру.

Визначення назв і кількості телепередач для дитини.

Березень

Емоції позитивні і негативні.

Ознайомлення батьків з поняттям самооцінювання учнів.

Вивчення причин переважання негативних або позитивних емоцій в учнів.

Анкетування батьків.

Травень

Підсумки навчального року та орієнтири розвитку дитини.

2 клас

Жовтень

Фізичний розвиток молодшого школяра.

Фізична культура в житті учня.

Вимоги до батьків.

Грудень

Агресивні діти. Причини і наслідки дитячої агресивності.

Батьківська влада, її види і шляхи впливу на дитину.

Шляхи подолання дитячої агресивності.

Лютий

Покарання та заохочення у родині.

Аналіз життєвих ситуацій (з досвіду роботи).

Травень

Підсумки навчального року та орієнтири розвитку дитини.

3 клас

Жовтень

Спілкування та розвиток особистісних якостей дитини.

Спілкування дитини у родині. Результати цього процесу для дорослих і дітей.

Анкетування батьків.

Грудень

Трудова участь дитини у житті родини.

 Інтелектуальна праця і працездатність.

Розвиток працездатності дитини у родині.

Лютий

Уява та її роль у житті дитини.

Уява і розвиток естетичної культури дитини.

Батьківський практикум.

Травень

Підсумки навчального року та орієнтири розвитку дитини.

4 клас

Жовтень

Фізіологічне дорослішання та його вплив на формування пізнавальних і особистісних якостей дитини.

Батьківський практикум

Грудень

Шляхи розвитку навчальних здібностей дитини.

Як допомогти дитині виявити свої здібності.

Лютий

Мовленнєві навички та їх значення у подальшому навчанні школярів.

Знайомство з учителями, які навчатимуть у 5 класі.

Анкетування батьків.

Травень

Підсумки чотирьох років навчання та орієнтири розвитку дитини.

 

РОДИННІ СВЯТА

«Давайте знайомитись»

Мета: Познайомити між собою родини учнів класу. Виявляти інтереси, захоплення і вподобання кожної сім'ї, щоб у перспективі успішно використовувати їх в організації навчально-виховної роботи з дітьми. Виховувати у школярів почуття любові до батьків, свого роду та бажання примножувати родинні традиції. Сприяти створенню дружної класної родини.

Родинний вечір проводиться у класній кімнаті. Інтер'єр класу оформлений в осінньому стилі. На столах, що стоять попід стінами, розміщені альбоми, книжки-розгортки з сімейними фотографіями, на яких відтворено життя дитини від народження до вступу в 1-ий клас, сімейні виставки. На дошці великими літерами кольоровою крейдою написана тема вечора. Столи у класі розставлені так, щоб учасники могли вільно спілкуватися один з одним.

Учитель:         Добрий вечір, наші мами,

Добрий вечір, татусі,

Добрий вечір, любі дітки, бабусі і дідусі,

І, звичайно, гості всі.

Ласкаво просимо всіх до господи.

Учасники вечора заходять до класу, і кожна сім'я сідає за окремий стіл.

Учень: Сумний осінній вечір надворі,

 Лиш в мороці ясніють ліхтарі.

І в цей осінній непогожий час

"Будьмо знайомі", — звертаємось до вас.

Учениця: Просимо всіх до господи.

І нас врятує від негоди

Щира пісня, рідна мова.Мудра бесіда-розмова.

 Учитель: Дорога наша класна родино! Ми сьогодні вперше зібралися всі разом   у   шкільній   "домівці"   ваших   дітей   на   родинний   вечір   "Давайте знайомитись".

Упродовж майже двох місяців навчання ми готувалися до цього вечора. Погляньте, як любовно і гарно в стилі осінньої казки прибраний клас. А ще ми підготували для вас пісні, танці, хороводи, інсценівки, смішинки, сюрпризи, щоб ви повеселились разом з нами, відпочили.

Ми хочемо, щоб усі ви сьогодні познайомились, ближче пізнали один одного, подружились, для того, щоб зробити шкільне життя дітей змістовним, захоплюючим і корисним.

За невеликий період навчання у школі я побувала у кожній сім'ї", Ви всі мене радо приймали, ділились досвідом сімейного виховання дітей. Тому сьогодні я з приємністю хочу сказати, що в нашій класній родині зібралися гарні сім'ї, кожна з яких — своєрідне цілюще джерельце сімейної педагогіки. І якщо нам удасться ці джерельця злити в єдиний потужний струмок, ми станемо родиною однодумців, зможемо домогтися єдності педагогічних впливів на дітей.

А тепер слово їм, нашим дітям. Вони вже з нетерпінням чекають, щоб привітати вас піснею, бо дуже люблять співати.

Усі діти класу виконують 2-3 лісні, які розучили на уроках музики та в позаурочний час.

Учитель: Правда, як гарно співають діти. Ми, українці, співучий народ. Є і в нашій класній родині сім'ї, що над усе люблять співати. Ось за першим столом сидить сім'я .... Тут співають усі з покоління в покоління. Пісня є доброю супутницею в їхніх справах., допомагає у вихованні дітей. Головний "заспіву­вач" у цій сім'ї — тато. Шановний ..., поділіться, будь ласка, з нами "секрета­ми" виховання дітей піснею.

Після коротенького виступу батька члени сім "і, які присутні на вечорі (бабуся, тато, мама і двоє діток), виконують улюблену пісню.

Учитель: Наші діти люблять виготовляти різноманітні вироби. Погляньте, яку чудову виставку вони підготували, щоб порадувати всіх, а в кінці вечора вручать свої вироби вам на пам'ять. А ще учні підготували разом із вчи­телькою   музики  та   вихователькою   групи  продовженого  дня  невеличкий концерт художньої самодіяльності.

Діти виступають.

Учитель: У сім'ї... основою виховання є праця. Батько з матір'ю залучають дітей до праці не примусово, а через гру, і діти залюбки виконують трудові доручення. Думаю, що вам буде цікаво почути розповідь мами про досвід сімейного виховання дітей засобами праці. Просимо до слова, шановна.....

Після розповіді мама пропонує присутнім пограти ігри-конкурси: "Хто швидше пришиє ґудзик" (гра для тат), "Хто швидше зав 'яже краватку " (гра для мам), "Яка команда швидше перенесе предмети з одного місця на інше" (для всіх учасників свята).

А тепер привітаємо у нашому класі усіх бабусь .

Діти виконують пісню "До бабусі їду" (слова В. Дерія, музика В.Назаренка)

Почергово вчитель представляє кожну сім'ю, знайомить з її захопленнями, розказує про кращий досвід сімейного виховання, У перервах між: виступами членів сімей діти співають, танцюють, декламують, грають в ігри тощо.

Учитель: Дорога класна родино, наш вечір підходить до кінця. Ми дуже вдячні всім, хто брав участь у нашому першому родинному святі, всім, хто завітав до нас. Сподіваємося, що цікава розмова, теплота і щирість, яких так багато сьогодні, залишаться з нами і в серцях наших дітей назавжди.

Дні дитинства — наче плин води,

Проліта дитинство — та у спадок

Зостається пісня, повна згадок.

Пам'ять зостається назавжди. До нових зустрічей, шановна родино!

 

«ТАТО, МАМА І Я – ДРУЖНА СІМ’Я»

Зал  святково  прибраний.  На  сцені за  столиками сидять учасники — сімейні колективи.

Мета. Виховувати любов дітей до мами, шанобливе ставлення, повагу, почуття вдячності, гордість за рідну матусю.

Обладнання. Плакат „Рідна ненечко моя", фотомонтаж „Наші мами", малюнки, виконані дітьми. „Моя мама", вітальні листівки, поробки до свята.

Ведуча. Добрий день добрим людям. Ми вітаємо вас із святом весни. Дякуємо вам за те, що всі сьогодні завітали до нас.

За   давнім   українським   звичаєм   дорогих   гостей   зустрічають   свіжим рум'яним хлібом, який увібрав у себе тепло і світ щедрої української землі. Хай цей хліб нагадає вам про рідний дім і стане для вас символом родинного свята. Учні в українських костюмах виносять коровай.

Ведуча. Спасибі вам за те, що ви вирішили взяти участь у нашому родинному святі. Серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місць замає сім'я, родина. Від родини йде життя людини. Сім'я - святиня людського духу, благородних людських почуттів, кохання, вірності, любові, піклування. Людина є смертною. Але рід, родина, народ - безсмертні. А зараз ми хотіли б поближче познайомитися з нашими сьогоднішніми гостями, сім'ями, які прийшли до нас на свято.

 Представлення сімей.

1.   Склад сім'ї.

2.   Вік сім'ї.

3.   Заняття у вільний час.

Представлення журі:

1.   Заступник директора з навчально-виховної роботи.

2.   Вчитель з паралельного класу.

3.   Член батьківського комітету.

4.   Представник учнівського колективу.

Ведуча. А тепер від слів перейдемо до наших конкурсів. Як відомо, сім'я - це близька співдружність дорослих і дітей. І чим тісніший зв'язок, тим більше значення має сім'я у житті кожного її члена.

А як виглядають батьки в очах своїх дітей? У всіх батьків є свої сильні і слабкі сторони. Тепер батьківський талант полягає в тому. Щоб вміло використати свої сильні сторони в спілкуванні з дітьми. У демонстрації своїх сильних сторін нам допоможуть наступні конкурси.

І конкурс. „Чи знаєте ви один одного?"

У конкурсі беруть участь тата, представники сімей.

Хід конкурсу

Чоловіки по черзі відповідають на запитання ведучої. А жінки-мами — підтверджують їх відповіді або не підтверджують. Максимальна оцінка за цей конкурс - 5 балів.

Запитання для проведення конкурсу:

1.   Які квіти полюбляє ваша дружина?

2.   Яку страву найбільше полюбляє готувати?

3.   Якому кольору віддає перевагу?

4.   Які парфуми використовує?

5.   Чи підтримуєте авторитет жінки в очах дитини? І як саме?

6.   Чи нагадує вам жінка про заробітну платню?

7.   Чи даруєте ви квіти і подарунки дружині в свята?

8.   Чи даруєте ви квіти і подарунки дружині без свят?

Виставлення оцінок членами журі.

Підведення підсумків конкурсу.

Ведуча. Кожна жінка - добра господиня. Кожного дня їй доводиться готувати членам сім'ї., сніданок. І суть нашого наступного конкурсу: виявити її майстерність в цьому.

II конкурс „Кулінарний"

У ньому беруть участь жінки і діти, а чоловіки відпочивають. Набір продуктів: 2 варені картоплини 2 варених яйця І свіжий огірок майонез, зелень петрушки.

Завдання: приготувати салат. Час проведення - 5 хвилин. При перевірці враховується якість нарізання овочів, смак страви. Зовнішній вигляд страви, назва.

Під час проведення страви звучить в грамзаписі українська народна, пісня „Із сиром пироги ".

Виставлення оцінок членами журі.

Підведення підсумків конкурсу. Максимальна оцінка за конкурс - 5 балів.

Перерва-відпочинок: діти виконують танок на мелодію пісні „Колобок".

 Ведуча. Хоча ваші діти вже навчилися читати, проте вони всі люблять слухати казки.

IІІ конкурс „Розкажи мені, тато, казку"

У конкурсі беруть участь батьки. Вони витягують назви казок і номер, під яким вони її будуть розповідати. Назви казок „Колобок", „Рукавичка', „Ріпка", „Курочка-ряба", „Червоний капелюшок".

Поки чоловіки готуються до конкурсу, учениця виконує пісню „Мама ".

Розповідь казок батьками.

Виставлення оцінок членами журі.

Підведення підсумків конкурсу.

Ведуча.   Спасибі   нашим   дорослим   учасникам,   татам   і   мамам.   У   таких талановитих батьків і діти повинні бути талановитими. І виявити таланти дітей - мета наших наступних конкурсів. Конкурси серед дітей.

IV конкурс „Намалюй свою маму"

Матеріал. Дошка, крейда.

Із зав'язаними очима на дошці намалювати портрет своєї мами.

Звучить українська мелодія. Максимальна оцінка — 5 балів за цей конкурс. Виставлення оцінок членами журі.

Підведення підсумків конкурсу.

V конкурс „Подарунок мамі"

Виготовлення вітальної листівки. У конкурсі беруть участь діти-учасники і їхні друзі. За готовими шаблонами виготовити листівку. При підведенні підсумків враховується акуратність наклеювання деталей, розміщення на аркуші паперу, підпис до листівки.

Виставлення оцінок членами журі.

Підведення підсумків конкурсу.

VI конкурс „Стільці"

Посередині залу ставляться колом стільці, але на один стілець менше, ніж граючих. Поки звучить мелодія, діти танцюють навколо стільців, як тільки мелодія перестає грати, вони повинні сісти на стілець. Той, хто залишиться без стільця, вибуває з гри і забирає один стілець. Гра триває доти, поки не залишиться один учасник.

VII конкурс „Вірші мамі"

Кожен з учасників дарує своїй мамі вірш, присвячений їй. Враховується виразність читання.

Виставлення оцінок членами журі. Підведення підсумків конкурсу.

VII конкурс „Найкращі слова"

 Ведуча.   Жінці   приємно,   коли  їй   дарують   компліменти.   Зараз   наші чоловіки будуть дарувати компліменти своїм жінкам.

Хід конкурсу

Чоловіки по черзі називають ласкаві слова жінкам, доки хтось з гравців не зможе назвати слово. Головна умова - не повторюватись.

IX конкурс „Нагодуй тата"

Діти годують своїх тат печивом. Перемагає той, хто з "їсть найбільше печива за дві хвилини.

Виставлення оцінок членами журі.

Підведення підсумків конкурсу.

Ведуча. А зараз ми дамо нашим учасника час відпочити. Послухайте вірші-жарти у виконанні учнів класу. Інсценізація вірша С.Михалкова „А что у вас?", танок „Реп".

Ведуча. Наші учасники відпочили, набрались сил. Отже, продовжуємо змагання-конкурс під девізом „Тато, мама і я дружна сім'я".

X конкурс „Хто швидше перенесе воду?"

По черзі тато, мама і дитина переносять ложкою воду із однієї посудини в іншу посудину. Враховується час, за який перенесено воду, і кількість води, якою наповнили другу посудину.

Максимальна оцінка — 5 балів.

Виставлення оцінок членами журі.

Підведення підсумків конкурсів. Під час проведення конкурсу звучить сучасна мелодія.

XI конкурс „Пісенний "

Ведуча. Як ви бачите, у будь-якої людини є талант, який відрізняє її від інших і яким вона може пишатися.

Як відомо, в пісні розкривається душа народу кожної людини. Перефразовуючи відоме прислів'я, можна сказати: скажи мені про те, що ти співаєш, і я тобі скажу, „хто ти". А пісня завжди славиться своєю мелодійністю, співучістю, задушевністю.

А українські пісні - особливі.

Дозвольте подарувати вам українську народну пісню „Зелене жито".

Виконання пісні „Зелене жито".

Ведуча. Свої улюблені сімейні пісні виконують для вас наші учасниці -мами.

Звучать пісні „Несе Галя воду", „ Чом ти не прийшов?", „Цвіте терен ", „ Червона калина ", „Посіяла огірочки ".

Ведуча. Велике спасибі вам учасницям за чудове виконання українських народних пісень.

Тепер ми ще краще знаємо наших учасників і розуміємо їх душі.

Виставлення оцінок членами журі.

XII конкурс „Конкурс-сюрприз" (танцювальний)

Учасники змагань повинні протанцювати танок, почувши мелодію перший раз. Звучать такі мелодії:

1.   Вальс.

2.   Російський танок.

3.   Український танок.

4.   Сучасний танок.

5.   Циганський танок. Підведення підсумків цього змагання.

Ведуча. Нарешті прийшла черга останнього конкурсу.

XIII конкурс „Захист блюда"

Представникам сімейних династій треба представити своє блюдо. І коротко розповісти про історію його виникнення і приготування.

Ведуча. Тепер всі глядачі знайомі з нашими сім'ями, сімейними традиціями. Ми дуже раді, що наше сьогоднішнє родинне свято пройшло в теплій атмосфері.

Ведуча. А зараз найприємніша мить, яку з нетерпінням чекали всі учасники свята. Кожна сім'я по-різному проявила свої таланти в конкурсах.

Отже, слово журі.

Підведення підсумків свята.

Нагородження.

„Пісенний конкурс" - приз книга „Щедрівки",

„Танцювальний конкурс" - приз касета із записами танцювальних мелодій,

„Кулінарний конкурс" - приз дощечка для нарізування овочів,

Конкурс „Намалюй маму" - альбом для малювання,

Конкурс „Вітальна листівка" - приз дитяча книжка,

Конкурс „Домашнє завдання" і „Захист блюда" - приз - вінчик для мішання варення, качалка для розкачування тіста. Загальний рахунок.

І місце, II місце, III місце - вручення шоколадних медалей. „Приз глядацьких симпатій" - торт.

Ведуча. Сподіваємося, що наше сьогоднішнє свято надовго запам'я­тається як глядачам, так і учасникам. Всім велике спасибі. А на закінчення свята всі учасники виконують пісню „Україна".

 

«ТАЄМНИЦІ ДОБРОГО РОЗУМУ І РОЗУМНОГО СЕРЦЯ»

Мета: розвивати в дітей здатність аналізувати свої дії; виховувати почуття доброти, ввічливість, взаєморозуміння.

Підготовча робота: анкетування дітей, макети потяга і чотирьох вагонів з но­мерами.           

Учасники заходу: діти, батьки, вчителі.

РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН ЗАХОДУ

Діти входять до класу, одержують жетони з номерами «вагонів» (№ 1,2,3 і 4) і зай­мають свої «місця» у «вагонах». Ролі провідників грають учителі, а батьки із завдан­нями зустрічають дітей на станціях. На дошці напис: «Подорож до міста Добро - Чемне».

Потяг вирушає з піснею В. Шаїнського «Улыбка» (співається перший куплет із приспівом) і прибуває на станцію «Коли ви ввічливі».

В е д у ч и й. Спочатку подивимося, наскільки ми ввічливі. А може, нас і в місто не пустять? Якщо ввічливо — плескайте в долоні 2 рази, якщо не­ввічливо — плескайте 1 раз.                                                      

•  Привітатися при зустрічі.

•  Штовхнути і не вибачитися.

          •  Допомогти піднятися тому, хто впав.

•  Підняти річ, що впала.

          •  Не встати, звертаючись до вчителя.

          •  Купити квиток в автобусі.

          • Не поступитися старшим місцем у транспорті.

          • Не помітити невдоволення мами.

Запитання (на кожний вагон — по одному запитанню):

•  Як ви попросите передати гроші на квиток в автобусі?             

•   Як ви будете прощатися, ідучи з-гостини?

•   Як ви будете просити про щось дорослу малознайому людину?

•   Як ви будете звертатися до тата, мами, бабусі вранці?

Виконується другий куплет пісні «Улыбка».

Увага! Зупинка за попередженням. Отримано сигнал: надійшов лист — жителі міста Добро-Чемно просять нас про щось:

«Діти! У нас лихо! У країні захопила владу страшна цариця Злобуля. Вона замурувала в стіну всі добрі слова, вчинки, пісні, вірші й музику. Зробила своїми наближеними (ці слова написані на плакаті чорною тушшю): жадібність, заздрість, брутальність, зухвалість, плітки, жорстокість.

Тепер у нас похмуро навіть удень: усі б'ються, кривдять одне одного, брешуть, лихословлять. Допоможіть нам виправити ситуацію, щоб усі знову стали доброзичливими, ввічливими, турботливими!»  

Ведучий. Що будемо робити, діти? Давайте перетворимо ці слова на протилежні за значенням. Я знаю — у вас вийде це чаклунство.

Діти повинні назвати та записати слова фломастером червоного кольору: щед­рість, добродушність, ніжність, пестливість, ввічливість, уважність, люб'язність, поблажливість, правдивість, жалість, співчуття.

Вигнали ми царицю Злобулю, новою царицею стане... (діти придуму­ють ім'я).

Отже, зуміли ми з вами знищити злодіяння грубих і жорстоких слів, і попереду в нас станція «Добрих вчинків».

Очікуючи на неї, ми пригадаємо, що:

•   важливо вітатися зі своїми близькими, у школі — з однокласниками     та вчителями;

•   звільняти дорогу дівчаткам перед дверима школи, роздягальні, а та­кож учителеві та будь-якому дорослому;

•   не можна грубити товаришам, якщо навіть ти дуже роздратований, і, звичайно, дорослим — мамі, таткові, бабусі, вчителеві;

•   прояв доброзичливості не тільки в словах, але й у вчинках завжди прикрашає поведінку вихованої людини.

Все сказане вище означає, що доброзичливість ми можемо розглядати як уміння людини виразити й виявити своє добре ставлення до інших. А зрозуміти й виконати бажання іншого — це задоволення, слово честі!

Завдання: дати рецепти добрих справ у формі сценки, віршів, частівок, пере­робленої пісні.

Ми вже на півдорозі, й ви далеко від домівки занудьгували, вас охопив смуток і туга за рідними місцями. Ми прибуваємо на станцію «Рідний дім». Завдання. Написати листа додому в ситуації, коли:

а) вас проти вашої волі відправили в заміський табір;

б) ви вже дуже довго лікуєтеся в лікарні;

в) закінчивши школу, ви продовжуєте навчання в інституті далеко від домівки;

г) ви подорослішали, у вас уже своя родина, ви живете в іншому місті. Після дзвоника діти читають листи.

Теплі почуття від спогадів про домівку підняли ваш настрій. І от остан­ня станція — «Ввічливе слово».

У нашій рідній мові чарівні є слова.

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

 «Добридень», «До побачення» —                                  

          І усмішка сія.

Велике мають значення

Ось ці прості слова!

Як скаже син чи донечка:

«Спасибі» вам, «Будь ласка» —

          Ясніше сяє сонечко,

           І світ стає, як казка!

 Ось ці прості, живі слова

 Не забувайте, діти!  

 Від них і радість ожива,

 В очах промінчик світить.

 Від цих чарівних добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

          То треба говорити!

  А зараз ваше наступне завдання. Треба підготувати експонат шкідливих звичок та здати його до музею шкідливих звичок.

Наша подорож, діти, добігла кінця, і ми знову в школі. На шляху ми ба­гато дізналися про доброту та ввічливість, позбулися всіх шкідливих слів і не­гативних рис характеру, шкідливі звички здали до музею, тож давайте візьме­мо із собою тільки хороше і створимо модель учня нашої школи, тобто при­думаємо, яким він повинен бути, які якості повинні бути йому притаманні.

Висловлюються діти, батьки.

Доброта — це прагнення людини дати повне щастя всім людям, всьому людству! Ввічливість — це вміння поводитися так, щоб іншим було приємно з тобою.

Багато добрих справ чекає на нас, але колись ми повинні вирости справжніми людьми: добрими, сміливими, чуйними, ввічливими. Цього і треба вчитися з дитинства.                                                                                 .

Ввічливість, чесність і доброта радують людей і роблять їх сильними та веселими. А для того щоб стати ввічливими, ми повинні користуватися і чарівними словами, від яких стає тепліше, радісніше.

Не тільки слова повинні бути в нас добрими, але й вчинки такими, щоб і за них не доводилося червоніти ані нам, ані нашим батькам, ані друзям. і Треба намагатися завжди та в усьому бути корисними людям.

Ми гадаємо, що ніколи не зникнуть із нашої землі справжні друзі, мужні і та шляхетні люди, здатні завжди прийти на допомогу, захистити слабкого.

Ніколи зла нікому не творіть,

          Бо зло вертається, погану звичку має.

          Добро творіть, усім добро робіть,

І втоми серденько нехай не знає.

          З любов'ю в серці, з радістю ростіть,

           Учиться людям сонечком світити.

І доброту в своїй душі носіть.

 

«ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ЗДОРОВИМ»                            

Тип заходу: конкурс веселих і кмітливих.      

     Учасники заходу: батьки або збірна команда дітей класу та їхніх батьків.

Коментар. Змагаються не більше 2-3 команд. Журі вибирається з бать­ків і запрошеного на збори вчителя фізкультури.

РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН ЗАХОДУ

1. Організаційна частина

Оголошення теми та її актуальності в нашому житті. Вибір журі та ви­значення оціночної системи. Формування команд, вибір капітанів, проду­мування назв, стислі вітання команд, представлення капітанів.

2. Основна частина

1) Розминка

Ведучий задає по 4 запитання кожній команді:

•   Чому корисно ходити босоніж?

•   Скільки разів на день необхідно чистити зуби?

•   У чому користь перебування в лазні?

•   Що важливіше: сон чи їжа?

•   Чому треба щодня приймати душ?

•   Скільки разів на день треба мити руки?

•   У чому полягає користь віника в лазні?

•   Чому після сну не можна різко вставати з ліжка? Ведучий коментує відповіді й доповнює їх за необхідності.

2) Конкурс капітанів

Кожен капітан повинен зі своєю командою організувати виконання комплексу ранкової гімнастики. Завдання капітани виконують по черзі, але можна й одночасно.

3) Конкурс «Меню»

Команди повинні за три хвилини скласти недільне меню для родини так, щоб воно було корисним і економним. Після складання кожна команда захищає своє меню.                  

4) Музичний конкурс «Ланцюжок пісень»

Команди повинні продемонструвати знання пісень, присвячених спор­ту, а також сонцю, воді, природі, тобто тому, що допомагає людині зберіга­ти здоров'я.

Одна команда починає співати один рядок з пісні, а інша — повинна відповісти рядком іншої пісні.

Тільки-но настає пауза, конкурс припиняється. Перемагає команда, гравці якої проспівали більшу кількість пісень.

5) Розповідь «Наш вихідний»

  За 5 хвилин команда повинна скласти гумористичну розповідь про вихідні дні родини, що минули.

У кого вийде більш весела й повчальна розповідь, одержує більше .   балів.

 6) Конкурс рекламних кліпів

За 10 хвилин кожна команда повинна підготувати рекламу бігу підтюпцем і загартовування в театралізованому вигляді.

Переможців і тих, хто програв, можна нагородити найкориснішими для здоров'я призами — морквою та яблуками.

 

«ВЧИМОСЯ РАЗОМ З ДІТЬМИ»

Тип заходу: батьківський турнір.

 Загальні принципи організації турніру:

 1.   Турнір являє собою змагання «знавців» з певної проблеми, об'єднаних у кілька команд. Краще, якщо їх буде не більше чотирьох, по 6-7 осіб у кожній.

 2.    Результати змагання оцінює група експертів, до якої можуть увійти шкільний психолог, хтось із батьківського комітету — 3—4 осіб.

 3. Результати оцінюватимуться за такою системою. На кожному робочо­му столі команди лежить коробка. Якщо команда дає повну й обґрунто­вану відповідь, то в коробку команди від експертів кладеться жетон у формі кола, за не зовсім повну відповідь,— квадратний жетон, а за доповнення не на своє питання — жетон у формі трикутника.

4. Турнір проходить у три тури, і кожному туру відповідатимуть різні ко­льори жетонів — для того щоб можна було визначити команду - переможницю в кожному турі й виявити місця за підсумками всього тур­ніру. 5.   Проводить турнір класний керівник.

РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН ЗАХОДУ

1 тур. Розминка

Перевірка рівня компетентності батьків за їхнім умінням допомагати і своїй дитині у навчанні.                      

Ведучий ставить кожній команді по одному запитанню. Дається хвилина на обмірковування, а потім заслуховується відповідь, яка може бути представлена декількома судженнями учасників.

Орієнтовні варіанти запитань:

•   Чи входить до батьківських обов'язків допомога дитині у навчанні?

•   Назвіть способи допомоги батьків своїм дітям у навчанні.

•   Як виглядає робочий куточок школяра у вашій квартирі?

•   Який час для підготовки домашнього завдання найбільш доцільно використовувати в режимі дня?

          • Як пов'язані дотримання режиму дня і результати навчання в школі?

•   Як впливає якість харчування дитини на її навчання?

Після кожної відповіді класний керівник та інші педагоги поглиблю­ють, систематизують та узагальнюють інформацію з поставлених проблем. Експертна група оцінює відповіді команд і винагороджує жетонами.

2 тур. Атака віялом

Якщо команд чотири, то одна повинна придумати 3 запитання для кожної з решти команд, тобто «атакувати» питаннями інші команди.

У цьому змаганні експерти мають оцінити «силу атаки», тобто актуаль­ність, важливість питання, що ставить команда перед «супротивником», а також повноту відповіді команди, яка зазнаватиме «нападу».

«Атаки» виконуються по черзі: спочатку перша команда атакує решту, потім друга і т. д.  Запитання складаються за темою турніру.

Команда може звернутися по допомогу до експертів, класного керівни­ка, якщо буде відчувати ускладнення в постановці питання. Заключна частина другого туру проводиться за такою самою схемою, як і першого.       

3 тур. Ситуація                                                                            

Кожній команді ведучий пропонує знайти вихід із запропонованих си­туацій. Орієнтовні ситуації:

•   Сьогодні після вечірніх «Новин» по телебаченню дуже цікавий фільм. Уже зранку ваша дитина нагадала вам про це й дуже просить дозво­лити його подивитися. Як слід повестися батькам?

•   Учора ввечері ви разом із донькою підготували текст для переказу, а сьогодні вона зі сльозами повідомляє, що одержала за переказ двійку.                                                                                                                  

•   Перед сном ви перевірили зошити сина й побачили, що приклади розв'язані з помилками, у зошиті брудно. Які ваші дії?

•  Увійшовши до кімнати, мати побачила, що батько в роздратуванні вирвав із зошита доньки (сина) аркуші з недбало виконаною роботою й змушує дитину переписати завдання. Як повестися матері?

•   Ваша донька заявила: «Я не буду більше дружити з Оленою: вона ста­ла погано вчитися, одні трійки одержує!»

•   Син просить батька: «Тату! Я так стомився, не піду сьогодні до шко­ли, а ти записку напиши вчительці, що я занедужав».

Тур проводиться таким чином: ситуація зачитується, команді дається ЗО секунд на обмірковування, і вислухується відповідь.

Непогано організувати невелику дискусію з проблеми, а потім змоделювати найбільш оптимальний варіант її вирішення.

Експерти підбивають підсумки туру і турніру в цілому. Можливе наго­родження переможців. Класний керівник дякує всім за роботу й бажає батькам успіхів у допомозі дітям у навчанні.

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

Тема. Успішна адаптація першокласників до школи як умова гармонійного розвитку особистості.

Обладнання. Таблиці "Готовність дитини до школи", "Режим дня першо­класника"; діагностичний матеріал; виставка перших зошитів учнів; фотогазета "Перший день у школі"; пам'ятки для батьків.

План

1.Знайомство.

2.Повідомлення психолога "Про складові готовності дитини до школи".

3. Повідомлення вчителя "Режим дня першокласника".

4. Ділова гра "Готовність дитини до школи".

•  Об'єднання в групи.

•  Вироблення правил співпраці.

•  Ознайомлення із завданнями та вирішення проблемних ситуацій.

5. Психолого – фізіологічна готовність дитини до школи.(Слово педагога. Робота з таблицями).

6. Аналіз діагностичних матеріалів.

7. Поради батькам.

9. На книжкову полицю батьків.

Із скриньки народної мудрості.

У вихованні все головне: і урок, і розвиток різнобічних інтересів дітей поза уроком, і взаємовідносини вихованців у колективі.

В.О.Сухомлинський

Школа – духовна колиска народу.

В.О.Сухомлинський

1. Знайомство

« Мене звати … Хочу побажати своїй дитині…»

2. Готовність дітей до школи. Виступ психолога.

- Успішність навчання значною мірою залежить від того, наскільки готовими до цієї нової складної діяльності прийдуть діти до школи.

Емоційно-вольова готовність	Фізична готовність	Мовленнєво-комунікативна готовність
Позитивна мотивація	Готовність дитини до школи	Інтелектуальна готовність
Соціальна зрілість		Психічний розвиток

 

3. Виступ учителя.

- Дитина пішла в перший клас…

Відбувається зміна провідних видів діяльності: місце гри поступово займає навчання. Яким воно є ?Чи буде воно успішним для вашої дитини? Адже нові обов′язки вимагають від дитини зібраності, затрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо розпорядок дня школяра продумати до найдрібніших деталей.

Відомий фізіолог І.П. Павлов вважав, що дотримуючись певного розпорядку дня, ми допомагаємо роботі нервових клітин, запобігаємо перевтомі.

Розглянемо робочий день першокласника.

Підйом. Ранок у багатьох сім'ях проходить напружено, особливо тоді, коли дорослі поспішають на роботу. Батьки час від часу покри­кують на дитину, підганяють її. Щоб цього уникнути, важливо пам'ятати одну очевидну істину: вчасно встати — вчасно лягти. Якщо дити­на привчена рано лягати спати, звечора готувати все необхідне до за­нять, то особливих труднощів у дотриманні даного режимного момен­ту не відчуватиметься. Привчайте малюка вставати зразу (затяжний підйом породжує млявість), вітатися з матір'ю, батьком та всіма рід­ними.

Робочий день школяра, як правило, починається з ранкової гімнас­тики. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, легень, сприяє гарній поставі. Перед її проведенням бажано добре провітрити приміщення, можна увімкнути музику. Ранкова гімнастика закінчуєть­ся водними процедурами: обтиранням, обливанням.

Після гімнастики і ранкового туалету — сніданок. Дитині потрібен повноцінний сніданок, оскільки попереду — напружена розумова пра­ця. Нехай вона з'їсть і гарячу страву, і чай, і фрукти. Як правило, щось діти їдять з апетитом, чогось вони не люблять, а дещо взагалі не вжи­вають. Прислухайтесь до цього. Такі переваги не завжди є виявом ди­тячих капризів. Іноді це потреба організму, з якою не рахуватися не можна. Попросіть дитину допомогти прибрати зі столу, помити посуд.

Дорога до школи. З дому слід виходити завчасно, іти енергійно. Ви повинні показати дитині найбезпечніший шлях до школи, час від часу нагадувати про дотримання правил вуличного руху.

Ранок закінчився. Діти пішли у школу. Почався робочий день. Яким він буде, значною мірою залежить від того, як пройшов ранок. Пам'ятайте: усе, що дитина може, вона повинна виконати сама: зроби­ти зарядку, старанно застелити ліжко, помитися, одягнутися, вчасно вийти з дому. Це важлива умова виховання самостійності.

Враховуючи той факт, що на базі класу шестиліток функціонує клас-група, тобто з учнями працює два вчителі: один веде уроки, а другий — групу продовженого дня, характеристика наступних режимних мо­ментів (обід, післяобідній відпочинок, заняття за інтересами) стосуєть­ся лише батьків, діти яких не відвідують групу продовженого дня.

 Обід. Бажано, щоб він складався з трьох страв. Вживання лише Другої страви нерідко призводить до захворювання органів травлення. Порадьтеся, як краще накрити стіл, адже гарно сервірований стіл по­ліпшує апетит. Сідаючи обідати, дитина має переодягнутися, помити руки, а після обіду — помити посуд, навести порядок на кухні.

Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня праце­здатності доцільний активний відпочинок (прогулянка, рухливі ігри та розваги). Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин на день. Це необхідно для того, щоб ди­тина росла здоровою. Але, як показує практика, так відпочиває лише третина учнів. Причини різні: не дозволяє мама, дитина не встигає ви­конувати домашні завдання, займається в гуртку чи секції. Тому такі діти швидше втомлюються, гірше працюють, частіше хворіють. Для шестирічних першокласників важливий і пасивний відпочинок— денний сон протягом години.

Підвечірок. Дитина може випити склянку молока чи соку з булоч­кою, з'їсти сирі овочі, фрукти. Після цього слід приступати до виконан­ня домашніх завдань. Нагадаємо, що першокласникам не даються за­вдання додому, тому в цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.

Важливо виробити у першокласника звичку правильно тримати ручку. Ручку слід тримати трьома пальцями: великим, вказівним і се­реднім, на відстані 1-1,5 см від кульки. Вона має проходити біля згину першого суглоба великого пальця та третього суглоба вказівного, кі­нець спрямований на праве плече. Якщо підняти вказівний палець, то ручка тримається великим і середнім.

Безпосередньо перед письмом варто, на перших порах, простежи­ти, чи правильно лежить зошит. Нижній лівий кут повинен лежати на­впроти середини грудної клітки дитини. Права рука перпендикулярна до верхнього краю зошита, а відстань від стола до грудей дорівнює ширині затиснутого кулачка.

Як домогтися виконання дітьми вищезгаданих вимог? Умова одна: не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте від нього. Син чи донька засвоять це досить швидко тоді, коли дорослі кожен раз і однозначно будуть реагувати на їхні вчинки. З другого бо­ку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть і незначний успіх: «Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і сутулишся менше. Молодець[».

Настає вечір. Вдома збирається вся сім'я. Поспілкуйтеся з дитиною. Поцікавтеся, як пройшли уроки в школі, що нового дізналася, розпи­тайте про життя класу. Усе це зближує вас з дітьми, сприяє взаєморо­зумінню.

Телевізор. У кожній сім'ї ставлення до нього різне: від категоричної заборони дивитися телепередачі до довготривалого «сидіння» перед екраном. Зробіть так: перегляньте програму телепередач на наступний тиждень, відберіть найцікавіші, які будуть дивитися діти.

Зауважимо, що лікарі та психологи радять дивитися передачі не частіше трьох разів на тиждень, причому сумарна тривалість не по­винна перевищувати шести-семи годин. Практикуйте колективний пе­регляд окремих телепередач з наступним їх обговоренням.

Вечеря має бути легкою і становити не більше 20% денного раціо­ну. Молоко, овочі, фрукти та інша легкозасвоювана їжа повинні скла­дати основну частину вечірніх страв.

Вільний після вечері час школяр може використати на свій розсуд: допомагати батькам, гратися, слухати радіо тощо. Простежте, щоб ді­ти не гралися в рухливі ігри, не слухали розповіді про страшні події.

Перед сном дитина мас скласти в ранець усе, що необхідно до за­нять, провітрити кімнату, умитися, почистити зуби, якщо є можливість — прийняти душ (але обов'язково помити ноги), постелити постіль, побажати усім доброї ночі.

Сон. Першокласника рекомендують" вкладати спати не пізніше 21.00. На жаль, чимало дітей порушує цей режим. Скорочення ж три­валості сну, як відомо, сприяє виснаженню нервової системи, ослаб­ленню здоров'я. Малюк стає збудженим, неуважним. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчати дитину лягати спати і вставати завжди в один і той самий час; практикувати перед сном 20 — 30-хвилинні прогулянки на свіжому повітрі; спати, у міру можливості, при відчиненій кватирці і, звичайно, на окремому ліжку.

4. Ділова гра «Готовність дитини до школи».

Основні правила гри:

• Бути активними учасниками;
• Уважно прислухатися до думки кожного;
• У грі немає глядачів, усі учасники.

Кожна група отримує опис ситуації.

 Завдання: ознайомитися з текстом і відповісти на запитання.

Ситуація №1. Дівчинка до 6-річного віку виховувалась у бабусі в селі. Влітку перед початком навчання батьки забрали її в місто. З перших днів навчання у дитини виникли проблеми в спілкуванні з однолітками. Під час знайомства вона не могла розповісти про себе. Чому?

Запитання. Чи потрібно активізувати інтерес дитини до навколишнього світу? Якими знаннями повинна володіти дитина t>—7 років?

Вчитель (психолог) підводить підсумок. Інтелектуальна готовність перед­бачає сформованість уваги, розвинену пам'ять, операції аналізу, синтезу, узагальнення. До 6—7 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста (села), де мешкає, назву своєї країни та її столицю; ім'я та по батькові батьків, де вони працюють, розуміти, що бабуся — це мама батька чи мате­рі. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви мі­сяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і диких тварин, тобто орієнтуватися в часі, просторі, найближчому оточенні.

Отож, це інтелектуальна готовність.

Ситуація №2. Дитина володіє високим рівнем знань та навичок, необхід­них для навчання в школі. У ході діагностування мотиваційної готовності хлопчик сказав: "Я відвідую школу тому, що мене мама примушує. А якщо б не мама, я б до школи не ходив".

Запитання. Чи буде успішним навчання дитини у школі? Які ваші ре­комендації щодо формування мотиваційної готовності?

Отже, мотиваційна готовність — це бажання школяра прийняти нову для нього соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалася сво­єю головною діяльністю — навчанням.

Ситуація №3. Сергій був дуже розвиненим хлопчиком. До моменту всту­пу до школи він умів читати, знав багато віршів. Але, незважаючи на те, що хлопчик пішов до школи з охотою, з перших днів навчання він став пору­шувати дисципліну: міг без дозволу ходити по класу під час уроку, не реагу­вав на зауваження вчителя.

Запитання. Що стало причиною такої поведінки Сергія у школі? Які ваші рекомендації щодо формування вольової готовності?

Отже, вольова готовність потребує від учня вміння поставити мету, при­йняти рішення, намітити план дій, виконати його, виявити зусилля, оціни­ти результат свого вольового зусилля.

Підведення підсумків. «Мозковий  штурм»

Орієнтовні пропозиції. Яка роль батьків у подоланні труднощів, пов′язаних з адаптацією дитини до школи?

• Дбати про здоров′я дитини;
• Допомагати у підготовці домашніх завдань;
• Не сварити дитину за оцінки;
• Організувати робоче місце дитини;
• Привчати до самостійності;
• Заохочувати найменші успіхи дитини у навчанні й поведінці.

5. Психолого-фізіологічна готовність дитини до школи. Слово педагога.

— З початком навчання у житті дитини відбувається дуже багато змін. Це нові умови життя та діяльності, нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем; соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, а школа, де навча­льна діяльність стає провідною. Усе підпорядковується навчанню, школі. Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5—6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та три­вожність. Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвіду­вання дитячого садочка адаптація до школи має різний перебіг.

Легше проходить період пристосування до школи і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Та сьогодні лише 20—25 % дітей ідуть до школи здоровими. Решта мають різноманітні пору­шення та відхилення у стані здоров'я.

Виступ психолога. Фізіологічна адаптація.

— Процес фізіологічної адаптації дитини до школи можна розділити на кілька етапів. Як проходить цей процес, які зміни в організмі дитини наяв­ні в ході адаптації до школи, протягом багатьох років вивчали спеціалісти в галузі медицини.

Що ж відбувається в організмі дитини в перші дні навчання?

•  нестійка працездатність;

• дуже високий рівень напруження серцево-судинної системи;

•  низькі показники координації різних систем організму між собою;

•  зміни функціонального стану центральної нервової системи;

•  різке зниження навчальної активності;

•  зниження працездатності;

•  до кінця першої чверті маса тіла зменшується у 60 % дітей;

• скарги на втому, головний біль, сонливість, погіршення апетиту, поганий сон;

•  розгальмованість рухова або в'ялість, втома;

•  розлади шлунково-кишкового тракту;

•  підвищення артеріального тиску.

Варіанти шкільної дезадаптації.

 Дезадаптація невстигання. Причина — педагогічна занедбаність. Тут величезна провина дорослих, бо вони неуважні чи байдужі до того, як у дитини формуються навички і вміння.

Дезадаптація як невміння дітей довільно регулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати вимоги.

Такі учні виконують завдання не за власною ініціативою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли їх лають, змушують). Подібне проявляється в емоційних дітей, які відрізняються високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю переживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а отже, виконуючи завдання, роблять без­ліч помилок, неуважні, загальмовані. Це — наслідок сімейного виховання: "вседозволеності", тобто діти прийшли до школи з дуже низьким рівнем вольової готовності.

Дезадаптація як невміння дітей увійти в темп шкільного життя.

Учні, які соматично ослаблені, часто втомлюються, нестримані. Вони пасують перед труднощами, значно недооцінюють свої можливості.

6. Аналіз діагностичних матеріалів.

ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

1.  Визначення самооцінки. "Сходинки ".

2.  Емоційний стан. Тест "Намалюй свій настрій ".

—  Намалюй, який у тебе настрій, коли ти зранку прокидаєшся і збира­єшся до школи.

—  Намалюй свій настрій в школі.

—- Намалюй настрій, з яким ти повертаєшся додому.

3.    "Школа звірів"  .

4.    Діагностика мотивації до шкільного навчання (методика М.Р. Гінзбурга).

Для 6-річних дітей найбільш характерними є такі мотиви:

• власне навчально-пізнавальний мотив, який є основним для пізнаваль­ної потреби (навчальний);

•  широкі соціальні мотиви, які базуються на розумінні суспільної необ­хідності навчання (соціальний);

• "позиційний" мотив, пов'язаний із прагненням зайняти нове положен­ня у стосунках з оточуючими (позиційний);

•  "зовнішні" щодо самого навчання мотиви, наприклад, підкорення ви­могам дорослих і т. ін. (зовнішній);

•  ігровий мотив, неадекватно перенесений у нову (навчальну) сферу (іг­ровий);

•  мотив одержання високої оцінки (досягнення).

7. Поради батькам.

•  Радійте вашій дитині!

^е Розмовляйте з дитиною спокійним голосом.

•  Будьте терплячими.

•  Щодня читайте дитині.

•  Заохочуйте зацікавленість та уяву дитини.

•  Піклуйтеся про те, щоб дитина мала можливість отримувати нові вра­ження, котрі могли б стати джерелом її історій, фантазій, мрій.

•  Купуйте касети з улюбленими казками, піснями дитини.

•  Допоможіть дитині вивчити її ім'я, прізвище та адресу.

•  Відвідуйте разом з дитиною музеї, бібліотеки, театр.

•  Ніколи не втрачайте почуття гумору!

Результати тестування "Моя сім'я"

— Малюнок сім'ї — тест на визначення емоційного благополуччя дити­ни. Хочете глибше зрозуміти свою дитину, її сприйняття навколишнього світу, сім'ї та вас самих?                    

—Ми пропонуємо вашій увазі малюнковий тест "Моя сім'я". Він основа­ний на усвідомленні того, що діти по-своєму оцінюють поведінку батьків.

Правило № 1.

На малюнку нічого випадкового бути не може. Адже дитина малює не предмети з натури, а виражає свої емоції і переживання з приводу близьких їй людей. Відмови типу: "А брата я просто забув намалювати", або "Сестра в мене не помістилась" повинні втратити для вас значення.

Якщо хтось із членів сім'ї на малюнку відсутній, то це може означати:

1.     Наявність безсвідомих негативних почуттів до цієї людини, котрі, однак, дитина сприймає як заборонні. Наприклад, ревнощі до молодшого брата або сестри. Дитина ніби розмірковує: "Я повинна любити брата, а він мене дратує, і це погано. Тому взагалі нічого не намалюю".

2.     Повна відсутність емоційного контакту з "забутою" на малюнку людиною. Цієї людини ніби просто немає в емоційному житті дитини.

Правило № 2.

Якщо на малюнку відсутній сам автор, то можна будувати гіпотезу в двох напрямках:

1. Це складнощі самовираження у взаєминах з близькими: "Мене тут не помічають", "Мені важко знайти своє місце";

2. або: "Я й не намагаюсь знайти тут своє місце, мені і без них не погано".

Правило № 3.

Розмір зображеного персонажа або предмета виражає його суб'єктивну значущість для дитини. Наприклад, якщо кішка або бабуся більші за лінійними розмірами, ніж мама з татом, отже, зараз стосунки з батьками для дитини на другому плані.

Правило № 4.

Після того, як дитина закінчить малювати, обов'язково запитайте її, "хто є хто" на малюнку, навіть якщо вам здається, що ви й так все зрозуміли. Це необхідно, навіть якщо кількість персонажів дорівнює кількості членів сім'ї, хтось з реальних членів сім'ї може бути відсутнім, а замість нього з'явитися видуманий персонаж. Наприклад, Дід Мороз або фея.

Правило № 5.

Видумані персонажі символізують нереалізовані потреби дитини, вона задовольняє їх у своїй фантазії, уявних стосунках.

Якщо ви зустрілися з таким персонажем, то детально розпитайте дитину про нього — так ви дізнаєтесь, чого дитині не вистачає в житті.

Правило № 6.

Уважно роздивіться, хто на аркуші розміщений вище, а хто нижче. Най­вище на малюнку розміщений персонаж, що має, на думку дитини, найбільшу владу в сім'ї, хоча може бути й найменшим за лінійними розміра­ми. Нижче від усіх розміщений той, чия влада в сім'ї мінімальна.

Правило № 7.

Відстань між персонажами (лінійна дистанція) одночасно пов'язана з дистанцією психологічною. Тобто, хто для дитини в психологічному пла­ні ближче, дитина намалює поблизу себе. Те саме й з іншими. Тих, хто близький між собою, дитина намалює поруч.

Правило № 8.

Якщо дитина малює себе маленькою на просторі аркуша, то в неї в даний момент низька самооцінка.

Правило № 9.

Персонажі, які торкаються, наприклад, руками, перебувають в такому ж тісному психологічному контакті, і навпаки, якщо не доторкаються, то в психологічному контакті не перебувають.

 

8. На книжкову полицю батьків.

1.  Амонашвили Ш. А. В школу — с шести лет. — М.: Педагогика, 1986.

2.  Бардин К. В. Как научить детей учиться: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. и перераб. — М.: Просвещение, 1987.

3.  Белова Л. В. В семье — первоклассник. — М.: Педагогика, 1980.

4.  Мадорский Л. Р., Зак А. 3. Таня, Сережа, Люда, Антон — младшие школьники. — М.: Знание, 1989.

5.  Мир детства. Младший школьник. Библиотека для родителей. (Под ред. А. Г. Хрипковой; отв. ред. В. В. Давидов.) 2-е изд. доп. — М: Педагогика, 1999.

6. Савченко О. Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. — К.: Рад. шко­ла, 1979.

 

«БАТЬКІВСЬКИЙ РИНГ "ЩО? ДЕ? ЯК? ЧОМУ?"»

(збори-гра)

Підготовчий етап.

Протягом кількох місяців (з 1 вересня) у класі діє «Скринька для запитань». Сюди батьки опускають картки з проблемними ситуація­ми у вихованні дитини, запитаннями, що виникають під час підготовки домашніх завдань.

Завдання вчителя — згрупувати ці запитання за рубриками: "Літера­тура", "Мова і мовлення", "Виховання", "Світ науки", "Здоров'я" тощо. На свій розсуд вчитель може доповнити їх своїми запитання­ми. Обладнання. Два столи, на кожному столі — "скатертина-коло", розділена на однакові частини — секції, у центрі — дзиґа із стрілкою; конверти із запитаннями, відповідно до рубрик; скрипічний ключ (макет), ма­гнітофон, касети з музичними запитаннями.

Орієнтовні запитання до теми "Звуки і букви".

1.    Скласти звукову модель слова маяк.

2.     Придумати слово, в якому букв більше, ніж звуків. (Сіль, дзеркало.)

3.     Скласти речення за схемою.

4.  Як поділити слова насіння, джміль на склади для переносу? (Насіння; джміль.)

5.  Скільки рядків треба пропустити у зошиті між роботами? (Дві.)

6.  Назвати букви, що позначають два звуки на початку складу.(Я, ю, є,ї.)

7.  Які букви завжди позначають два звуки? (ї, щ)

8.  Назвати букви, що на письмі вказують на м'якість попереднього при­голосного, (і, я, ю, є, ь)

9.  Пояснити, як визначити кількість складів у слові.

10.  Назвати буквосполучення, які позначають один звук, (дз, дж)

Орієнтовні запитання до теми "Література".

1.  Відгадати загадку. Як називається казка? Хто її автор?

Сидить півник на печі, їсть смачненькі калачі. Тут лисичка прибігає, швидко півника хапає. Біжить котик рятувати, в лисиці півника забирати.

("Котик і півник", укр. нар. казка)

2.  Розповісти скоромовку.

3.  Розгадати ребус.

4.  Яку книгу читає ваша дитина?

5.  Які прислів'я знає?

6.  Скільки слів за хвилину читає ваша дитина у цьому місяці?

7.  Пояснити значення слова "купина". ("На купині жабки гріли свої лап­ки " (Буквар, К. С. Прищепа, В. 1. Колесниченко. — Київ: "Форум", 2001.)

8.  Назвати трьох дитячих поетів, письменників.

9.  Які дитячі журнали ви знаєте?

Орієнтовні запитання до теми "Виховання".

1.  Похвали дитину по-різному (5 варіантів).

2.  Дитина від природи дуже повільна. Як допомогти їй встигати робити все на рівні з іншими дітьми?

3.  Дитина часто нервує — "раптом я щось забуду?", "раптом у мене не вийде?" Як їй допомогти?

4.  Як допомогти дитині виправити її недоліки?

5.  Чим ви займаєтесь з дитиною у вільний час?

6.  Які обов'язки має ваша дитина вдома?

7.  Ваш син отримав погану оцінку за диктант. Ваші дії?

8.  З ким із однокласників дружить ваша дитина?

9.  Пригадайте, коли вперше і як приємно здивував ваш школяр.

10.   Яку тваринку хотіла б мати ваша дитина? Чи зможе вона за нею доглядати?

Орієнтовні запитання до теми "Світ науки".

1.  Як називаються числа при додаванні?

2.  Проведіть дослід, що доводить твердження "вода — розчинник".

3.  Назвіть рослини — символи України.

4.  Як дізнатися, на скільки одне число більше або менше від іншого?

5.  На які три групи діляться всі рослини?

6.  Які народні прикмети ви знаєте? (2-3)

7.  Задача. Уявіть, що ви — водій тролейбуса. Ви проїхали 5 км з трьома зупинками, перевезли 150 пасажирів, продали 125 квитків. Скільки років водію?

8.  З чого складається грунт?

9. Загадайте команді-супернику 1 загадку.

10.  Чому наше місто має таку назву?

Орієнтовні запитання до теми "Здоров'я".

1.  О котрій годині першокласник має лягати спати?

2.  Скільки хвилин триває урок у першому класі?

3.  Які вправи ви можете запропонувати для зняття втоми?

4. Яким видом спорту займається ваша дитина?

5.  Як правильно переходити дорогу?

6.  Які знаєте вправи для розвитку гнучкості пальців і кисті руки?

7.  У якій формі має ходити дитина на урок фізичної культури?

8.  Запропонуйте ваш комплекс ранкової гімнастики.

9.  Як правильно організувати робоче місце для дитини вдома?

10.  Які правила особистої гігієни має знати першокласник?

Хід гри

Учасники розподіляються на дві команди. Кожна почергово заводить дзиґу і відповідає на певне запитання. За правильну відповідь команда отримує 1 бал. Та команда, яка одержала більшу кількість балів, є переможцем.

Телебачення у житті дитини

План проведення батьківських зборів

Завдання зборів:

1.  Звернути увагу батьків на достоїнства й недоліки спілкування дитини з телевізором.

2.   Визначити назви та кількість передач для перегляду дітьми.

Підтеми для обговорення:

1.   Статистика щодо ролі телебачення в житті дитини.

2.  Вплив телепередач на формування характеру і пізнавальної сфери дитини.

Запитання для дискусії:

1.   Чи вважаєте ви. що телевізор повинен бути серед основних предметів побуту?

2.   Які телепередачі, на ваш погляд, формують особистість дитини?

3.  Як, на вашу думку, слід організувати спілкування дитини з телевізором?

4.  Що дає дитині телевізор?

5. Чи є перегляд телепередач, особливо для першокласників, щось позитивне?

Варіант вступного слова психолога:

- Перед тим як розпочати розмову, пропоную вам, шановні батьки, скласти діаграму шкільного розпорядку дня вашої дитини.

Діаграма складається за результатами відповідей батьків на запитання, скільки часу іде в дитини на: сон, школу, друзів, хатню роботу, спілкування з родиною, себе, телевізор тощо. Що вам хочеться змінити в цій діаграмі?

Після виконання батьками завдання психолог продовжує розмову: Телевізор у житті дитини - це добре чи погано? Скільки і що повинні дивитися діти? Чи потрібно вимикати телевізор, якщо ми вважаємо, що передача буде дитині нецікава? Ці та інші запитання сьогодні потребують відповідей. А тепер трохи статистики: дві третини наших дітей віком від 6 до 12 років дивляться телевізор щодня; час щоденного перегляду телепередач дитиною складає в середньому понад дві години; 50% дітей дивляться всі телепередачі поспіль, без будь - якого вибору; 25% дітей віком від б до 10 років дивляться ті самі телепередачі від 5 до 40 разів поспіль; 38% хлопців віком від 6 о 12 років при визначенні рейтингу використання вільного часу на перше місце оставили телевізор, вилучивши при цьому заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі й спілкування з родиню.

Але, можливо, ви подумаєте, що ця статистика не стосується наших дітей? Дарма, хочу навести результати опитування в класі, проведеного за наступними запитаннями:

1.   Скільки разів на тиждень ти дивишся телевізор?

2.   Дивишся телевізор один чи зі своєю родиною?

3.  Ти любиш дивитися все поспіль чи віддаєш перевагу якимось окремим передачам?

4.   Якби ти опинився на безлюдному острові, які предмети замовив би доброму чарівникові, щоб твоє життя було цікавіше?

Психолог аналізує відповіді. Проводиться обговорення проблеми та обмін думками.

Думки учнів семирічного віку про перегляд телепередач.

 Перегляд телевізора дає можливість: розслабитися, забути щоденні проблеми, страхи й переживання; знаходити відповіді на запитання, на які не дають відповіді дорослі через зайнятість; зрозуміти, що таке "добре" і що таке "погано"; дізнатися про різні явища з різних галузей знань; розвивати уяву, фантазію, емоційну сферу.

Правила боротьби з телеманією:

1. Спільне визначення та обговорення телепередач для перегляду дорослими й дітьми на наступний тиждень.

2.   Обговорення улюблених телепередач із дітьми після перегляду.

3.  Зважування "за" і "проти" дітей з приводу "дорослих" передач і думки дорослих з приводу дитячих.

4.  Телевізор не повинен бути вагомою складовою життя батьків: це стане позитивним прикладом для дитини.

5.  Слід пам’ятати про те, що дитина, яка щодня бачить сцени насильства, убивства, звикає до них і навіть отримує від таких епізодів задоволення. Слід відгородити дітей від їх перегляду.

Домашнє завдання батькам

1.   Зверніть увагу, скільки часу ваша дитина біля телевізора.

2.   Чи ставить дитина запитання після перегляду передач, чи хоче обговорити з вами передачу?

3.   Яким передачам віддає перевагу?

4.   У якій передачі дитина хотіла б сама узяти участь?

5.   Як зробити, щоб діти не чули від батьків: "Знову уроки ввечері робиш?!", "Чим ти займався? Що, біля телевізора сидів?!" тощо.

Слід пам’ятати про те, що вплив телебачення на дітей суттєво відрізняється від впливу на психіку дорослих. Першокласники часто не можуть чітко визначити, де правда, а де неправда: вони сліпо довіряють усьому, що представлено на екрані. Ними легко керувати, маніпулювати їхніми емоціями і почуттями. Лише з 11 років діти починають не настільки довірливо ставитися до того, що бачать на екрані.

 

Поради батькам:

• Якщо дитина зростає в атмосфері критики, вона вчиться засуджувати.

•  Якщо дитина зростає в атмосфері ворожнечі, вона вчиться боротися.

• Якщо над дитиною глумляться, вона стає соромливою.

•  Якщо дитина живе в страху, вона стає боязкою.

• Якщо дитину постійно соромлять, вона звикає почуватися винною.

•  Якщо дитина зростає в толерантному середовищі, вона вчиться бути терплячою.

• Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться впевненості.

•  Якщо дитина зростає в атмосфері прийняття, вона вчиться любові.

•  Якщо дитина зростае в атмосфері похвали, вона вчиться любити саму себе.

 

ПЕРЕЛІК МУЗИЧНИХ ТВОРІВ ДЛЯ СЛУХАННЯ

В ШКОЛІ І СІМ′Ї

1. Бах Й.С.

• Соната для флейти.

• Концерт для скрипки і гобоя. Адажіо.
• Токата і фуга ре-мінор.

       2. Гріг Е.

•   Пташка.

       3. Сен-Санс К.

•   Інструментальна сюїта «Карнавал тварин».

       4. Чайковський П.І.

•   Лебедине озеро.
•   Російський танець.
•   Арабський танець.
•   Пісня жайворонка.

5. Прокоф′єв С.

• Симфонічна казка «Петя і Вовк».

       6. Шуман Р.

• Альбом для юнацтва.

 

ПЕРЕЛІК КАРТИН ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ УЧНЯМИ В ШКОЛІ І СІМ′Ї

1. Васнєцов В.М.

• Портрет;
• Баба Яга;
• Снігурка;
• Соняшники;
• Зимовий пейзаж.

      2. Айвазовський І.К.

•   Автопортрет;
•   Шторм;
•   Веселка;
•   Місячна ніч;
•   Ранок;
•   Дев′ятий вал.

3. Левітан

• Портрет;
• Березень;
• Золота осінь;
• Березовий гай;
• Село взимку.

       4. Леонардо да Вінчі

•   Автопортрет;
•   Джоконда;
•   Мадонна Літа;
•   Мадонна в гроті.

5. Шишкін І.І.

• Ранок в сосновому лісі;
• Жито;
• Дубовий гай;
• Зима;
• Дуби.

      6. Білокур К.

      7. Приймаченко М.

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.  Азаров Ю.П. Педагогіка сімейних відносин. - М., 1976. - 202 с

2.  Азаров Ю.П. Сімейна педагогіка. - М.: Політіздат, 1982. - 223 с

3. Березняк Є. Співпраця керівників школи з батьками та громадськістю //Освіта України. - 2000. - № 51-52. - С 6.

4.  Виннескотт Д.В. Розмови з батьками. - М., 1995. - 186 с

5. Гребенніков LB. Виховний клімат родини. М., 1975. - 204 с

6. Демещенко Т. Перші кроки разом з батьками //Досвід виховання. - 1997. - № 11. - С 26-27.

7. Докукіна О.М. Підготовка батьків до морального виховання //Початкова школа. - 1990. - № 3. - С 53.

8. Дуброва В. Взаємна довіра - запорука успіху //Дошкільне виховання. -1996. -№ 12. - С 12-13.

9. Зверева І.Д. Коваль Л.Г. Фролов П.І. Педагогічна та батьківська  оцінка якостей особистості школяра //Все для вчителя. – 1.- №4.-С 20-21.

10. Калеченко М. Проблема сім'ї та сімейного виховання в У і //Шлях освіти. - 1997. - № 4. - С 47-50.

11. Кіт Г.Г., Тарасенко Г.С. Українська народна педагогіка. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2008. – 302с.

12. Ковальов С.В. Психологія сімейних відносин. - М., 1986.

13. Ковальов С.В. Психологія сучасної родини: Кн. для вчителя. - М.: Освіта, 1983.-208 с

14.  Конончук А.І. Ви і Ваш син (донька) //Початкова школа. - 1988. -№ 8. - С 66.

15. Константинова T.I. Виявлення індивідуальних особливостей дитини у сім'ї //Початкова школа. - 1985. - № 2. - С 73.

16. Корнієнко С, Корнієнко С Родинне дозвілля у початкових класах: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: "Навчальна книга -Богдан", 1998.-158 с

17. Корнієнко С.М. Родинні виховні заходи у початкових класах: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: "Підручники і посібники", 1996.-79 с.

18. Корнієнко СМ., Кодлюк Я.П. Батьківські збори у початкових класах: Навчально-методичний посібник. - 2-е вид. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 64 с

19. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К.: Радянська школа, 1972. -254с.

20. Савченко О.Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. – К.: Рад. школа, 1979.

21. Стельмахович М. Виховний ідеал української народної педагогіки // Початкова школа. – 1998. - № 6. – С.1-5.

22. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Рад. школа,1978. – 263с.

23. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям// Вибрані твори: В 5-ти томах. – К.: Рад. школа, 1976. Т.3. – С. 5-279.

24. Тарасенко Г.С. Відкрийте дітям дивосвіт природи: Порадник для батьків з виховання душі і серця дитини. – Вінниця: 2008. - 240с. 

25. Черниш П. Вплив народної педагогіки на формування громадянина України // Рідна школа. - 1996. - № 10. – С. 37 – 41.

26. Яценко Т. Родинне виховання на засадах народної педагогіки  // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 2. – С. 88-95.