Петриківський розпис —мистецький символ України

Петриківський розпис —мистецький символ України

Людина за своєю природою — митець. Усе, що її оточує і до чого торкаються її руки, вона намагається зробити прекрасним. Подивіться навкруги: там, де виникає краса і гармонія, — починається мистецтво. Мистецтво створення побутових речей та їх художнє оздоблення називається декоративно-прикладним, або декоративно-ужитковим. Витвори українських народних майстрів красномовно розповідають про світ, де ми живемо, і кожна намальована, вишита чи вирізьблена квітка або ягідка — це справжнє диво!

Декоративно-прикладне мистецтво — різновид декоративного мистецтва, пов’язаний зі створенням і художнім оздобленням виробів побуту

У кожного народу переважають ті чи інші види декоративно-прикладного мистецтва. Це зумовлено навколишньою природою, традиціями, які зберігалися й розвивалися протягом століть. В Україні поширені такі види декоративно-прикладного мистецтва: вишивка, килимарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, гончарство, ковальство, гутництво, витинанка, лозоплетіння, народне малярство, зокрема розпис. Для виготовлення ужиткових виробів використовують дерево, глину, тканини, метал, папір, нитки тощо

Своєрідним символом — візитівкою українського мистецтва став петриківський розпис, або «петриківка» (назва походить від селища Петриківка, що на Дніпропетровщині, де сформувався цей вид народного декоративного малярства). Побутові речі з візерунками в стилі «петриківки» збереглися з XVII ст.! Петриківський розпис було внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (2013)

Село Петриківка, Дніпропетровська область

Традиції петриківського розпису Історія розпису сягає ще далеко до нашого народження. Ще за часів Запорізької Січі село було засновано в 1772 році останнім кошовим отаманом Петром Калнишевським, та названо на його честь. В селі ніколи не було кріпацтва, мешканці села були вільні і могли співати, танцювати, малювати

Петриківський розпис починався у вигляді стінопису та декору речей хатнього вжитку. Петриківка у ХІХ ст. вже була центром розповсюдження стінопису на Україні.

Чим пишніші та яскравіші орнаменти нанесені на піч, тим більше удачі та щастя буде у родині.

Характерною особливістю петриківського розпису є переважання рослинних візерунків (здебільшого квіткових) і створення фантастичних, небувалих у природі форм квітів, наприклад «цибульки» або «кучерявки». Найпоширенішим у цьому розписі є зображення калини — неофіційного, але загальновідомого символу України, оспіваного в численних піснях

Також застосовують мотиви садових і лугових квітів — жоржин, айстр, тюльпанів, троянд, ромашок, волошок, ягід полуниці та винограду. Інколи квіти та ягоди поєднуються з птахами. Традиційним для «петриківки» є зображення жар-птиці. Це не звичайний різнокольоровий птах, а міфічна істота з візерунками по всьому тулубу, яка приносить щастя. Рідше трапляються зображення тварин і людини, які, завдяки багатому декоруванню форми, мають дещо фантастичний вигляд. Усі зображення на петриківських розписах є стилізованими

Предмети домашнього побуту

“Мальванки” – це засновані на настінних орнаментах малюнки на папері, якими прикрашали житло.

Петриківський орнамент характеризується, як рослинний, переважно квітковий. Широке застосування у розпису мають мотиви садових і лугових квітів та ягід калини, полуниці, винограду.

У роботах переважають яскраві кольори, без попереднього промальовування малюнка, тому дана майстерність вимагає високої чіткості рухів

Наталія Мулярчук. Герб України Наталія Статива-Жарко. Таріль із петриківським розписом Петриківський розпис на баклазі та на головній сторінці пошуковика Google

Майстри петриківського розпису

Тетяна Пата (1884-1976) Українська художниця, майстер петриківського розпису, заслужена майстриня народної творчості, засновник школи декоративного розпису.

Роботи Тетяни Пати “Зозуля на Калині” “Павичі серед квітів”

Надія Білокінь (1893-1981) Українська майстриня народного декоративного розпису, класик петриківського розпису, майсер мальованки.

“Весільна процесія” “Наречена” “Весільний поїзд”

“Гвоздики та мітлички” “Яблука”

Марфа Ксенофонтівна Тимченко (1922-2009) народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка та премії імені Катерини Білокур. Основа творчості художниці — глибинний, нерозривний зв’язок з орнаментальним мистецтвом її рідного славнозвісного села Петриківка. Упродовж довгого творчого життя художниця створила сотні оригінальних квіткових і сюжетних композицій на папері, картоні, порцеляні та полотні, спільною рисою яких є витонченість малюнка, відчуття ритму, композиційна й колористична довершеність

«Я хотіла побачити місто...» (фрагмент) «Ще треті півні не співали»

Федір Панко (1924-2007) Український художник, майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості. Очолив першу в Україні та світі фабрику петриківського розпису.

“Легенда про петриківську вишню” “Оксана і Ярема”

“Соняхи” “Петро Калнишевський”

Валентина Дека українська художниця, майстриня петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України (2007), член Національної спілки художників України (1982) і  Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2002). Працює в центрі нароного мистецтва “Петриківка”.

“Мій квітучий край” “Два півники”

“Сонячний день” “Петриківський край”

Андрій Пікуш (1950 р.н) Народний художник України (2013). Лауреат премії імені Катерини Білокур (2009). Заслужений майстер народної творчості України (1981). Послідовник Тетяни Пати. Керівник Центру народного мистецтва “Петриківки”.

“Соняхи” “Півень”

“Зозулі на калині” “Калина”

Марія Пікуш (1954 р.н) Народний майстер України, директор Петриківської дитячої художньої школи.

“Яблунька” “Птахи на калині”

“Маки”

Валентина Панко (1960 р.н) Майстер петриківського розпису,член спілки майстрів народного мистецтва України.

“Синій птах” Петриківські рукотвори В. Панко

Виставкова зала музея Федора Панка

Сучасне використання петриківського розпису

Петриківські орнаменти широко використовуються у книжковій графіці, художній промисловості і є в кожному українському домі – це вази, кухонні дощечки, тарілки.

Петриківський розпис в одязі

Петриківський розпис у сучасній архітектурі

Петриківський розпис в інтер'єрі

У Києві Свято-Юрівський храм розписаний петриківським розписом.

25 вересня 2012 року сучасні майстри петриківщини увінчали своє мистецтво вуличним розписом, що ввійшло до книги рекордів України, як найбільний розпис ручної роботи.

5 грудня 2013 року – петриківський розпис українського народного малярства внесено до списку Юнеско нематеріальної культурної спадщини людства

Види мазків

Види орнаментів “бігунець” “вазон”

“букет” “композиція в овалі” “жанрова композиція”

Творче завдання

Творче завдання

Підсумуємо: