Підготовк до НМТ. Тема 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІ — у ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.

Про матеріал

Узагальнюючий блок матеріалів для підготовки учнів до НМТ, який охоплює тему остаточного поглинання Гетьманщини Російською імперією та події на Правобережжі. Конспект містить перелік ключових термінів і дат для тестування, орієнтири для роботи з пам'ятками й історичними постатями, а також посилання на практичні вправи. Сподіваюся, цей матеріал допоможе вашим учням успішно впоратися з цим насиченим історичним періодом!

Перегляд файлу

Тема 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІ — у ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.

Ця тема є логічним продовженням попередньої, але фокусується на остаточному поглинанні Гетьманщини Російською імперією та зміні політичного ландшафту на Правобережжі.

Це один із найважливіших і водночас найдраматичніших періодів в історії України, який входить до програми НМТ. Цей час охоплює фінал доби Руїни, спробу відновлення незалежності за Івана Мазепи, поступове обмеження автономії Гетьманщини Російською імперією та епоху існування Нової (Підпільненської) Січі.

Нижче наведено структурований конспект із ключовими датами, постатями та поняттями, який допоможе швидко повторити цей період.

1. Гетьманування Івана Мазепи (1687–1709 рр.)

Іван Мазепа зміг об'єднати Лівобережну та Правобережну Україну, очолював Гетьманщину протягом 22 років і став символом боротьби за незалежність.

1687 р. — Коломацькі статті: Угода Мазепи з московськими царями. Вони значно обмежували права гетьмана (заборона дипломатії, обов'язкове розміщення московських залог у козацьких містах, заохочення міжетнічних шлюбів).
Внутрішня політика: Мазепа робив ставку на козацьку старшину («значкове військове товариство»), підтримував духовенство та культуру. Це епоха розквіту «мазепинського (українського) бароко» (будівництво соборів у Києві, Чернігові, Переяславі, підтримка Києво-Могилянської академії).
1704 р. — Приєднання Правобережжя: Скориставшись повстанням Семена Палія та Північною війною, Мазепа ввів війська на Правобережжя і фактично об'єднав Україну під своєю булавою.
1708 р. — Військово-політичний союз зі Швецією: Мазепа укладає таємну угоду з королем Карлом ХІІ з метою виходу з-під влади Московії. У відповідь Петро І наказує знищити гетьманську столицю Батурин (Батуринська трагедія).
1709 р. (березень) — Руйнування Чортомлицької Січі: Московські війська знищують Січ за те, що кошовий отаман Кость Гордієнко із запорожцями підтримав Мазепу.
27 червня 1709 р. — Полтавська битва: Поразка шведсько-козацького війська. Мазепа та Карл ХІІ відступають у володіння Османської імперії (Бендери), де восени того ж року гетьман помирає.

2. Пилип Орлик та його Конституція (1710 р.)

Після смерті Мазепи козацька еміграція в Бендерах обирає гетьманом Пилипа Орлика.

5 квітня 1710 р. — «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (Конституція Пилипа Орлика).
- Значення: Перша українська конституція, яку часто називають однією з перших у Європі.
- Суть: Обмежувала владу гетьмана на користь Генеральної військової ради (прообраз парламенту), проголошувала православ'я державною релігією, визначала кордони України та встановлювала антикорупційні норми.

3. Наступ на автономію Гетьманщини (перша половина XVIII ст.)

Після Полтавської битви царизм розпочав планомірну ліквідацію української державності, чергуючи періоди жорсткого тиску та тимчасових послаблень.

Гетьманування Івана Скоропадського (1708–1722 рр.): Діяв під суворим контролем московського резидента (Ізмайлова). У 1709 р. Петро І видав Решетилівські статті, які ще більше обмежили самостійність Гетьманщини.
1722–1727 рр. — Перша Малоросійська колегія: Орган із 6 московських офіцерів на чолі з Степаном Вельяміновим, що керував Гетьманщиною замість гетьмана. Наказний гетьман Павло Полуботок спробував протестувати, за що був ув'язнений у Петропавлівській фортеці, де й помер.
Гетьманування Данила Апостола (1727–1734 рр.): Відновлення посади гетьмана через загрозу війни Росії з Османською імперією.
- Видав «Рішительні пункти» (1728 р.) — указ, що регулював права Гетьманщини.
- Провів судову, фінансову та земельну реформи, уклав звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ».
1734–1750 рр. — Правління Гетьманського уряду: Після смерті Апостола нові вибори гетьмана заборонили. Владу передали колегіальному органу з 3 росіян та 3 українців під керівництвом Олексія Шаховського.

4. Правобережна Україна та Запорожжя

Доля Правобережжя: За Прутським (1711 р.) та Адріанопольським (1713 р.) мирними договорами Росія відмовилася від Правобережжя на користь Речі Посполитої. Козацькі полки там були остаточно ліквідовані.
Рух гайдамаків: На Правобережжі через посилення польського національного та релігійного гніту спалахують повстання народних месників — гайдамаків (перше велике повстання відбулося у 1734 р. під проводом Верлана).
1734 р. — Заснування Нової (Підпільненської) Січі: Запорожці повернулися з турецьких володінь (де заснували Олешківську Січ) і з дозволу російського уряду заснували нову Січ на річці Підпільній. Вона проіснувала до 1775 року.

💡 Топові терміни для НМТ з цієї теми:

Малоросія — офіційна назва Гетьманщини в документах Російської імперії. Малоросійська колегія — державний орган Російської імперії, створений для управління українськими землями та ліквідації їхньої автономії. Гайдамаки — учасники національно-визвольного та соціального руху на Правобережній Україні проти польського гніту. Коломацькі статті — договірні умови, що зафіксували підлегле становище Лівобережжя щодо Москви на початку правління Мазепи.

1. Гетьманщина за Кирила Розумовського (1750–1764)

Останній гетьман Лівобережної України. Його правління було спробою «цивілізованої» автономії.

Реформи:
- Судова: запровадження шляхетських судів (земських і підкоморських).
- Військова: введення мундирів, вдосконалення артилерії.
- Освітня: план відкриття університету в Батурині.
Кінець гетьманства: 1764 р. Катерина ІІ змусила Розумовського зректися булави.

2. Остаточна ліквідація автономії

Російська імперія діяла системно:

1764 р. — остаточна ліквідація гетьманства.
Друга Малоросійська колегія (1764–1786): на чолі з Петром Рум’янцевим. Мета: повна інтеграція українських земель в імперію.
1775 р. — руйнування Нової (Підпільненської) Січі військами генерала Текелія. Останній кошовий отаман — Петро Калнишевський (засланий на Соловки).
1783 р. — офіційне запровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині.

3. Правобережна Україна та Коліївщина

На Правобережжі, яке залишалося під Польщею, посилювався соціальний та релігійний гніт, що викликало рух гайдамаків.

Гайдамаччина: народний партизанський рух проти польської шляхти.
1768 р. — Коліївщина: найвищий етап руху.
- Лідери: Максим Залізняк та Іван Ґонта.
- Подія: «Уманська різня». Повстання було придушено спільними зусиллями польських та російських військ.
Опришки: аналогічний рух у Карпатах. Найвідоміший лідер — Олекса Довбуш (діяльність у 1730–1740-х рр.).

4. Поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795)

Внаслідок занепаду Польщі її землі були розділені між Росією, Австрією та Пруссією.

1772 (І поділ): Австрія захоплює Галичину.
1793 (ІІ поділ): Росія отримує Правобережжя (Поділля, Волинь, Київщину).
1795 (ІІІ поділ): Росія отримує Західну Волинь.

5. Культура та Просвітництво

Григорій Сковорода: видатний філософ, гуманіст, поет («Сад божественних пісень», «Байки харківські»). Проповідував ідею «сродної праці».
Архітектура: панування пізнього бароко та перехід до класицизму.
- Собор Святого Юра у Львові (арх. Б. Меретин).
- Ратуша в Бучачі.
- Андріївська церква в Києві (арх. Б. Растреллі).
Музика: творчість «золотої трійці» — Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель.

Що важливо запам'ятати для НМТ:

1764 — ліквідація гетьманства.
1775 — ліквідація Запорозької Січі.
1783 — закріпачення селян Лівобережжя.
Григорій Сковорода — ключова постать культури XVIII ст.
Різниця між Лівобережжям та Правобережжям: на Лівобережжі — наступ Російської імперії, на Правобережжі — польське панування та гайдамацькі повстання до 1793 року.