Підготовка до НМТ історія України_ Тема 3 "Русь Україна( Київська Русь)"

Про матеріал

Матеріал підійде для учнів 7 класу на уроках істрорії під час вивчення Київської Русі та для учнів 11 класу, при підготовці до НМТ

Перегляд файлу

Тема 3 "Русь Україна ( Київська держава"

Основні теорії походження назви "Русь"

Питання походження назви "Русь" є одним з найбільш дискусійних в історії східних слов'ян. Існує декілька основних теорій, кожна з яких має своїх прихильників та критиків.

1. Норманська теорія

Норманська теорія, також відома як варязька, стверджує, що назва "Русь" походить від скандинавського племені русів (давньоскандинавською Róþsmenn), які прийшли на східнослов'янські землі у IX столітті. Згідно з цією теорією, варяги відіграли ключову роль у формуванні держави, а їхня назва згодом поширилася на всю територію, якою вони керували.

2. Слов'янська теорія

Слов'янська теорія стверджує, що назва "Русь" має слов'янське походження і пов'язана з певним слов'янським племенем або територією. Існує декілька версій цієї теорії:

3. Інші теорії

Крім норманської та слов'янської теорій, існують й інші гіпотези щодо походження назви "Русь":

У VIII—IX ст. у східних слов’ян набирають сили державотворчі процеси. У результаті об’єднання окремих союзів племен виникають нові утворення — племінні княжіння. Кожне з них мало власну територію. Сучасні вчені вважають, що ці об’єднання містили елементи державності.

За свідченням арабських авторів, на східнослов’янських землях існували три об’єднання:

Вважається, що племінне княжіння полян у Середньому Подніпров’ї, відоме арабам як Куявія, стало осередком, довкола якого зростала східнослов’янська державність.

На межі VШ–ІХ ст. склалися реальні історичні передумови для утворення на його основі першої східнослов’янської держави, завдяки якій було об’єднано древлян і сіверян. Верховна влада в новій державі належала нащадкам полянського князя Кия.

За твердженням літописця, саме з полян походять перші київські князі: Кий та його брати Щек, Хорив і їхня сестра Либідь. Із цими князями Нестор Літописець пов’язує будівництво Києва, який отримав назву на честь старшого брата.

Фрагмент з літопису "Повість минулих літ":

«...Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було мiж них три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їхня – Либідь. І сидів Кий на горі,де нинi узвiз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом… Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні… А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян».

Памʼятник засновникам м.Києва. Споруджений в 1982 р. на ознаменування

1500-річчя міста Києва. Скульптор: Василь Бородай

Економічний та соціальний розвиток східних слов'ян

Господарство східних слов'ян

Економіка східних слов'ян у ранній період їхньої історії базувалася на землеробстві, скотарстві, мисливстві, рибальстві та бортництві (збиранні меду диких бджіл).

● Землеробство: Основним заняттям було землеробство. Спочатку переважало підсічне землеробство (випалювання лісу для отримання родючої землі), а згодом – перелогове (виснаження землі та перехід на нову ділянку). Вирощували пшеницю, жито, ячмінь, просо, льон, коноплі.

● Скотарство: Розводили велику рогату худобу, свиней, коней. Скотарство відігравало допоміжну роль, забезпечуючи тяглову силу та продукти харчування. ● Мисливство та рибальство: Мисливство на хутрових звірів (бобри, куниці, лисиці) та рибальство були важливими промислами, особливо в лісовій зоні. Хутро слугувало предметом обміну та експорту.

● Бортництво: Збирання меду диких бджіл було поширеним заняттям, мед використовувався як продукт харчування та для виготовлення напоїв. ● Ремесла: Розвивалися ремесла, такі як ковальство, гончарство, ткацтво, обробка дерева та шкіри. Ремесла поступово відокремлювалися від сільського господарства, з'являлися перші ремісничі поселення.

● Торгівля: Східні слов'яни вели активну торгівлю з сусідніми народами, зокрема з варягами, хозарами, Візантією. Експортували хутро, мед, віск, рабів, а імпортували зброю, тканини, прикраси, вино. Важливим торговим шляхом був шлях "із варяг у греки", що проходив через східнослов'янські землі.

Торговий шлях “із варягів у греки”

Соціальна структура східних слов'ян

Соціальна організація східних слов'ян у ранній період характеризувалася племінним ладом.

Племена: Східні слов'яни об'єднувалися в племена, кожне з яких займало певну територію. Відомі племена: поляни, древляни, сіверяни, радимичі, в'ятичі, уличі, тиверці, білі хорвати та інші.

Віче: Важливу роль у житті племені відігравало віче – народні збори, на яких вирішувалися важливі питання.

Релігійні вірування східних слов'ян

Східні слов'яни були язичниками, тобто вірили в багатьох богів.

Збруцький ідол , ІХ століття

● Культ предків: Важливу роль відігравав культ предків, віра в потойбічне життя та шанування померлих родичів.

● Жертвоприношення: Слов'яни приносили жертви богам, зокрема тварин та їжу.

● Волхви: Жрецькі функції виконували волхви, які здійснювали обряди, ворожили та лікували.

● Природні явища: Слов'яни обожнювали природні явища, вірили в існування духів лісів, річок, озер.

Культура східних слов'ян

Культура східних слов'ян у ранній період характеризувалася усною народною творчістю, розвитком ремесел та декоративно-прикладного мистецтва.

● Усна народна творчість: Передавалися з покоління в покоління міфи, легенди, казки, билини, пісні, прислів'я та приказки.

● Ремесла: Розвивалися ремесла, зокрема ковальство, гончарство, ткацтво, обробка дерева та шкіри. Вироби ремісників відрізнялися високою якістю та художнім оформленням.

● Декоративно-прикладне мистецтво: Розвивалося декоративно-прикладне мистецтво, зокрема вишивка, різьблення по дереву, ювелірна справа. Вироби прикрашалися орнаментами, що мали символічне значення.

● Житла:Житла слов'ян були переважно дерев'яними, будувалися землянки або напівземлянки.

● Одяг:Одяг виготовлявся з льону, конопель, вовни. Чоловіки носили сорочки, штани, свити, жінки – сорочки, спідниці, запаски, плахти. Одяг прикрашався вишивкою.

Археологічні культури слов'ян: зарубинецька, черняхівська та київська

Зарубинецька культура (III ст. до н.е. – II ст. н.е.)

Зарубинецька культура – археологічна культура, що існувала в період з III століття до н.е. по II століття н.е. на території сучасних України (Полісся, частково лісостепова зона), Білорусі (південь) та Росії (захід). Назва походить від села Зарубинці, розташованого на Київщині, де вперше були виявлені пам'ятки цієї культури.

Основні характеристики:

● Поселення: Невеликі, неукріплені поселення, розташовані на підвищених місцях біля річок та озер. Житла – напівземлянки та наземні будівлі стовпової конструкції з вогнищами або печами.

● Поховання: Переважно тілоспалення в урнах, які розміщувалися в невеликих ямах або курганах. Зустрічаються також безкурганні могильники з трупопокладеннями.

● Кераміка: Ліпна, слабопрофільована, з шорсткою поверхнею. Типові форми – горщики, миски, кухлі. Часто орнаментована наліпним валиком, пальцевими вдавленнями, прокресленими лініями.

● Знаряддя праці: Виготовлялися з кременю, кістки, рогу та заліза.

Представлені серпи, мотики, зернотерки, ножі, шила, голки.

● Господарство: Основою господарства було землеробство (вирощування пшениці, ячменю, проса, жита), скотарство (розведення великої рогатої худоби, свиней, коней), а також мисливство та рибальсто

Черняхівська культура (II – V ст. н.е.)

Черняхівська культура – археологічна культура, що існувала в період з II по V століття н.е. на території сучасної України (лісостепова зона), Молдови, Румунії (схід) та Росії (південний захід). Назва походить від села Черняхів, розташованого на Київщині, де вперше були виявлені пам'ятки цієї культури.

Основні характеристики:

● Поселення: Великі, неукріплені поселення, що складалися з десятків або навіть сотень жител. Житла – напівземлянки, наземні будівлі стовпової конструкції та глинобитні хати.

● Поховання: Біритуальні поховання – як тілоспалення, так і трупопокладення. Тілоспалення здійснювалося на місці поховання або на стороні, а прах поміщався в урни або розсипався в могильній ямі. Трупопокладення здійснювалися в ґрунтових могилах, часто з багатим інвентарем.

● Кераміка: Високоякісна, виготовлена на гончарному крузі. Типові форми – горщики, миски, кухлі, амфори, глечики. Орнаментована прокресленими лініями, хвилястим орнаментом, штампами.

● Знаряддя праці:Виготовлялися з заліза, бронзи, кістки, рогу та скла.

Представлені серпи, коси, мотики, сокири, ножі, шила, голки, пряжки, фібули.

● Господарство: Основою господарства було землеробство (вирощування пшениці, ячменю, проса, жита, бобових), скотарство (розведення великої рогатої худоби, свиней, коней, овець), ремесло (гончарство, ковальство, ткацтво, ювелірна справа) та торгівля.

Київська культура (III – V ст. н.е.)

Київська культура – археологічна культура, що існувала в період з III по V століття н.е. на території сучасної України (північна частина лісостепової зони та Полісся) та Білорусі (південь).

Основні характеристики:

● Кераміка: Ліпна, слабопрофільована, з шорсткою поверхнею. Типові форми – горщики, миски, кухлі. Орнаментована прокресленими лініями, хвилястим орнаментом, пальцевими вдавленнями.

● Знаряддя праці: Виготовлялися з кременю, кістки, рогу та заліза.

Представлені серпи, мотики, зернотерки, ножі, шила, голки.

● Господарство: Основою господарства було землеробство (вирощування пшениці, ячменю, проса, жита), скотарство (розведення великої рогатої худоби, свиней, коней), а також мисливство та рибальство.

Виникнення Русі-України (Київської Русі; середина ІХ ст)

Київське князівство виникло на межі VIII-IX ст у результаті розвитку Полянського союзу- додержавного обʼєднання полян, древлян та сіверян; як результат сформувалося державне обʼєднання - Руська земля.

Князі Аскольд і Дір ( ?- 882 рр)

1. Частина сучасних учених вважає Аскольда і Діра останніми представниками місцевої династії Києвичів, що заснував легендарний Кий.

2. Аскольд провів військову реформу: розширив військо русичів за рахунок найманців-варягів

Фрагмент з літопису “Повість минулих літ”: “«...[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі»”.

3. Здійснив два походи на Константинополь( Царград) столицю Візантії. Вихід Русі на міжнародну арену під назвою “Руська земля”:

- у 860 р.- морський похід руської дружини на Константинополь. Уперше укладено договір з Візантією, за яким вона змушена була сплатити відкуп київському князю;

- у 866 р.- невдалий морський похід проти Візантії

Фрагмент з літопису: “«Рушив Аскольд і Дір на Греків. А цесар Михайло тоді був у поході.... коли ж прийшла йому вість, що Русь іде на Цесарград, вернувся цесар. А Руси Цесарград двомастами кораблів оточили. Цесар же ледве в город увійшов, і з патріархом Фотієм усю ніч молитву творили. І знялася буря з вітром, і встали великі хвилі, і кораблі безбожної русі розметало, і побило їх так, що мало їх вибралося з такої біди і до себе повернулося».”.

4. У 866 році з князем Аскольдом повʼязують першу спробу запровадження християнства у Русі

5. У 882 році новгородський князь Олег підступно вбив аскольда. захопив Київ. Династія Києвичів припинила існування. Так відбулося обʼєднання Північної та Південної Русі( Славія і Куявія) стало основою виникнення загальноруської держави.

Фрагмент з літопису:«Князь Олег зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру до Києва і, сховавши своїх воїнів, послав до тамтешніх князів Аскольда і Діра сказати, що прибули новгородські купці. Коли Аскольд і Дір прийшли, Олег сказав їм: “Не князі ви і не князівського роду, але я князівського роду”. Воїни вискочили й вбили Аскольда і Діра, а Олег став княжити в Києві».

Князь Олег “Віщий” ( 882-912 рр)

1. За його правління утвердилася нова династія Рюриковичів.

2. Підкорив племена полян, древлян, сіверян, радимичів. Київ став політичним центром , навколо тякого консолідувалися східнословʼянські племена. Олег заклав централізованої держави.

3. За свідченням літописця, Олег говорив: “Се буде мати городам руським”- переніс столицю з Новгорода до Києва.

4. Здійснив два успішні походи на Константинополь:

- у 907 р.- блискуча перемога Олега

Літописець: «І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!”»

Мініатюра з Радзивиллівського літопису “Похід Олега на Константинополь”

- у 911 р - перемога над Візантією, було підписано найвигідніший торговельний договір, за яким:

1) встановлена безмитна торгівля для руських купців;

2) виплата контрибуції- грошових компенсації руським купцям та дружинникам

5. У 912 році Олег здійснив похід на Арабський халіфат, де загинув.

Київська держава за перших князів

Князь Ігор “Старий” ( 912-945 рр)

1. У 914 р. Ігор приборкав древлян, згодом уличів та тиверців, наклав на них данину,більшу за Олегову.

Полюддя-збір данини; щорічний обʼїзд підвладних князю територій.

2. У 915 р., 920 р.- уперше до південних кордонів Русі наблизилися печеніги.

Ігореві вдалося укласти з ними мирну угоду, яка згодом буде порушена.

3. Здійснив два походи на Константинополь:

- у 941р - невдалий похід , уперше візантійські війська використали проти русичів”грецький вогонь”( вибухова суміш зі смоли, сірки, нафти та ін., горіла на воді)

- у 944 р.- укладений з Візантією невигідний договір для Русі:

1) скасовано право безмитної для руських купців;

2) руські воїни змушені обороняти південні кордони Візантії від нападу кочівників.

4. У 944 р - здійснив успішний похід на Закавказзя.

5. У 945 р. - перше повстання на Русі древлян, під час другої спроби Ігоря зібрати з них данину.

Літописець зазначив: "Якщо поведеться вовк до овець, то винесе все стадо, якщо не уб'ють його; так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить". - так говорили древляни про князя Ігора.

Княгиня Ольга ( 945-964 рр)

1. У 945 р своє регенство розпочала Ольга

2. У 946 р жорстоко розправилася з древлянами, спалила їхнє головне місто Іскоростень

Мініатюра з Радзивилівського літопису “Боротьба з древлянами”

3. Провела адміністративно-податкову реформу:

1) погости-спеціальні укріплені місця для збору данини;

2) уроки, оброки, статути- чіткі розміри данини, податків та повинностей

4. Застосовувала мирну дипломатію у зовнішній політиці з метою запровадити на Русі християнство, за образним словом літописця, була “предвісницею християнської землі…”

1) у 957 р. здійснила поїздку в Константинополь до імператора Костянтина Багрянородного. Під час цього візиту Ольга та її почет прийняли християнство( отримала християнське імʼя- Олена)

2) у 959 р. Ольга намагаючись вирвати Русь з обіти Константинополя, відправила посольство до германського імператора Оттона І.

3) у 961 р. посольство єпископа Адальберта до Києва розгорнути діяльність з поширення християнства у руських землях, зазнало невдачі, єпископ ледве врятувався на зворотньому шляху.

Спроба хрещення Русі-України призвела до краху правління княгині Ольги.

964 року передала владу синові Святославу.

Князь Святослав Ігорович “Хоробрий” (964-972 рр)

Належать вислови: “Хочу іти на Вас”, “Не посоромимо землі Руської”, “Мертві сорому не бояться”.

Історик О.Субтельний пише так: “Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»?”.

1. у 965 р. розбив Хозарський каганат, зруйнував столицю- Ітиль. Упродовж IX-X ст. Русь перебувала в данницькій залежності від хозарів.

Літописець:«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

2. Підкорив Києву землю вʼятичів

3. У 967-968 рр почався перший Балканський похід Святослава:

1) У битві під Доростолом 968 р. переміг болгар, захопив 80 міст уздовж

Дунаю, приєднав землі уличів та тиверців;

2) переніс столицю до Переяславця

Уривок з історичного джерела: “Не любо мені в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із греків — паволоки, золото, вино й овочі різні, а з чехів і з угрів — срібло й коні, із Русі ж — хутро, і віск, і мед, і челядь”.

Київська держава за Святослава

4. Провів адміністративну реформу( розділив землі між старшими синами):

5. У 969-971 рр Святослав розпочав другий Балканський похід, і війна з Візантією.

Літописець : «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”».

У низці битв візантійців було розбито. Однак в останній, одній з найбільших, битві під Аркадіополем ( 971 р.) руське військо зазнало поразки. Святослава змусили відмовитися від прагнення завоювати землі Болгарії та Криму і зобов’язали більше ніколи не нападати на Візантію.

6. У 972 році Святослав загинув. Візантійці попередили печенігів про те, що Святослав повертається до Києва. Кочовики, сподіваючись на багату здобич, чекали на князя із дружиною біля порогів Дніпра. Там улаштували засідку й чимало русичів перебили. Побутує легенда, що Куря , печенізький князь , з черепа Святослава зробив святковий кубок, з якого частував найвпливовіших гостей. При цьому говорив :“Чужого шукаючи, своє загубив”.

Князь Володимир Святославович “Великий” ( 980-1015 рр)

Літописець зазначає, що “він є новим Костянтином великого Риму”

1. У 981 р повернув західні землі білих хорватів і дулібів , що перебували під владою поляків.

2. Реформи Володимира Великого

1) адміністративна- замінив родоплемінний поділ держави на територіальний. Позбавив влади місцеву знать. посадниками стали сини князя.

2) судова- запровадив зведення законів усного звичаєвого права “Устав земляний”, який базувався на давніх звичаях і традиціях східніх словʼян

3) військова- замінив найманців-варягів на дружинників-словʼян. Для збільшення чисельності постійного війська князь роздавав за службу дружинникам землі

4) фінансова- започаткував карбування власних монет: златників та срібників.

Русь-Україна за князювання В.Великого та Я.Мудрого

3.Запровадження християнства:

1) у 987 році похід Володимира на Корсунь( Херсонес) у Криму, що належала тоді до Візантійської імперії. Тут прийняв християнство( церковне імʼя- Василь) та одружився з візантійською принцесою Анною ( за царівну віддав Корсунь).

Літописець: «І тоді єпископ корсунський зі священниками хрестили Володимира. Хрестився же він у церкві Святої Софії. А стоїть ця церква на високому місці посеред міста...»

“Хрещення Володимира у Корсуні”

2) у988 році - проголосив християнство державною релігією від

Візантії

Уривок із статті: «Язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі... Тому Володимир Святославич у середині 980-х рр. почав схилятися до запровадження на Русі християнства, служителі якого були вірними слугами государів і провідниками їхньої політики…”.

3) у 988 році відбулося хрещення киян. запровадження християнства як релігії. За це народ назвав Володимира “Красне сонечко”

Літописець:«І коли прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу) на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити (його) палицями... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде...» А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду... а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається...».

4) Вихід Русі на міжнародну арену як рівноправної із християнськими країнами

Джерело: «…з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, із багатьма європейськими країнами».

4. У 989 році - будівництво у Києві церкви Пресвятої Богородиці( в народі Десятинна)

5. Розбудував місто Київ “місто Вололдимира”, будівництво фортеці навколо центру міста - дитинець

6. Для оборони від набігів від печенігів побудував застави з військовими гарнізонами на кордонах держави, розпочав будівництво системи укріплень “Змієві вали”

7. Засновник шлюбної дипломатії київських князів

8. Створення билини- жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом пов'язані з Києвом та князем Володимиром.

Після смерті Володимира Великого впродовж 1015-1019 рр тривала боротьба між його синами за верховну владу, були вбиті зведені брати Святополка ( Окаянного) - Борис, Гліб і Святослав.

Князь Ярослав Владимирович “Мудрий” (1019-1054 рр)

“Тесть Європи”

Літописець: «Отець бо його… землю… хрещенням просвітив, а сей великий князь… засіяв книжними словами серця віруючих людей…».

1. У 1019 р. переміг в битві на р. Альта над братом Святополком; Ярослав Мудрий захопив владу у Києві.

2. У 1036 р. Я.Мудрий розгромив біля Києва печенігів; на знак перемоги було побудовано Софійський собор (1036-1037рр)

У Софіївському соборі були:

- скрипторії-майстерні- місце для переписування книг і найбільша бібліотека в Європі;

- настінні зображення- фрески( живопис на вологій штукатурці водяними фарбами) та мозаїки( зображення з кольорових шматочків каменю або скла);

- відкрита школа для “ книжкового навчання”.

Мозаїка Богоматір Оранта Мозаїка Христос Вседержитель

3. У 1036 р закінчено будівництво Спасо-Преображенського собору в

м.Чернігів ( заклав у 1033-1034 рр. князь Мстислав)

4. У 1037 р. закінчено будівництво Золотих воріт у Києві- парадний вʼїзд до міста із надбрамною церквою Благовіщення.

5. У 1051 р заснований перший монастир , зокрема Києво-Печерський (заклав чернець Антоній) у Києві.

6. У 1051 р призначено першого митрополита-русина Іларіона, що ознаменувало створення Київської православної митрополії, яка підпорядковувалась константинопольському патріарху. Він був автором праці “Слово про закон і Благодать”.

Уривок із “Слова про Закон і Благодать : «Костянтин з матір’ю своєю, Єленою, хрест із Єрусалима приніс... Ти ж із своєю бабусею, Ольгою, принесли хрест від нового Єрусалима - Костянтинограда, по всій землі своїй розставивши, утвердили віру християнську...».

7. У 1016 р складено перший збірник писаного давньоруського звичаєвого права - “Найдавніша правда ” або “Правда Ярослава”, що стала основою “Руської правди”.

Уривок з історичного джерела: «Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити 3 гривні продажі, а потерпілому - гривню за рану, як лікувальне. Коли ж уб'є на смерть, то платити віру...».

8. У міжнародній політиці Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам налагодження звʼязків з різними державами. Шлюби зазвичай були закріпленням дипломатичних угод:

Роздробленість Русі-України

Літописець: «Перестали князі невірних воювати, стали казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх боків находили, землю Руську долали…»?. Правління Ярославичів ( 1054-1113 рр)

1. У 1054 р Я.Мудрий уклав “Заповіт”, бажав уникнути братовбивчої війни, тому розробив систему спадкування, за якою київський престол отримував найстарший із братів( принцип сеньорату- Сеньйорат (старшинство) — система наслідування престолу, згідно з якою престол передається від старшого брата до молодшого, а потім їхнім синам).

Правління Ярославичів

*Володими*
р

Ізяслав

1054-1068

1069-1073

1077-1078

Святослав

1073 -1076

Всеволод

1076-1077

1078-1093

*В’ячесла*
в

Ігор

Святополк

1093-1113

Володими

Мономах

1113-1125

Мстислав

1125-1132

Тріумвірат Ярославичів

2. У 1068 р - битва на річці Альта: обʼєднане військо трьох Ярославичів зазнало поразки від половців.

3. У 1072 р - зʼїзд князів у Вишгороді

- захист населення від кочівників

- упорядкування законодавства

- розподіл землі між князями

- розвʼязок земельних суперечок.

Внесено зміни до “Руської правди”. Видали новий звід законів, що отримував назву “Правда Ярославичів”.

4. У 1073 р з Святослава Феодосій Печерський заклав Успенський собор

Києво-Печерської лаври у м.Києві(1073-1078рр)

5. У 1073 р уклав Святослав “Ізборник”- збірку статтей релігійного, художнього та побутового змісту. Один із перших енциклопедичних збірників Русі.

Мініатюра з “Ізборника”. Родина князя Святослава Ярославовича перед Христом. 1073 р.

6. У 1097 р у Любечі відбувся князівський зʼїзд(снем), на якому було вирішено припинити ворожнечу. Зʼїзд оголосив “хай кожен держить вотчину свою”, яку успадкував від батька і не має права претендувати на чужі території.

Вотчина- вид феодальної земельної власності, що належала привілейованим феодалам - князям, боярам, а також членам їхніх дружин, монастирям, вищому духівництву. Вотчину можна було передати у спадщину, продати, зміняти і т.п.

Ініціював снем син Всеволода- Володимир Мономах, котрий отримав у володіння Переяславську та Ростовську землі.

Із “Повісті минулих літ” про зʼїзд князів у Любечі : «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...».

Фактично Любецький зʼїзд започаткував новий етап у процесі розпаду Русі. Відтепер у кожному удільному князівстві сформувалася власна династія.

Князь Володимир Мономах ( 1113-1125 рр)

1. У 1113 р кияни запросили на київський престол онука Я.Мудрого, сина

Всеволода та Марії Анастасії, дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха( його призначення було порушено принцип вотчини).

2. Прославився походами проти половців ( понад 80 успішних битв).

3. Написав “Повчання дітям”

Уривок з джерела: “«А найголовніше - убогих не забувайте, а скільки можете, по змозі годуйте і подайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте самі, не давайте сильним погубити людину...»” .

4. Відновив єдність Русі-України

Літописець: "Благовірний і христолюбивий той князь просвітив Руську землю,наче сонце,промені пускаючи,і слава його розійшлася по всіх землях".

5. Уклав законодавчий документ “Устав”- доповнення до “Руської правди”, обмежив обсяги відсотків, що стягували лихварі за позику.

6. Продовжував дипломатичну політику щодо укладання міждинастійних шлюбів.

7. У 1113 р за його правління закінчено будівництво Михайлівського золотоверхого собору у Києві

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, 1108-1113 рр

Князь Мстислав Володимирович ( 1125-1132 рр)

Літописець:«Він був великий правосудець, у ратях хоробрий і вмів тут наводити лад, усім сусідам його був страшним, до підлеглих милостивий і уважний. За його часу всі князі руські жили в цілковитій тиші і не сміли один одного скривдити. Податі при ньому хоч були великі, але всім урівняло, і через те всі це переносили без тяготи».

2. Намагався продовжувати політику батька. Боровся з половцями, “які зуміли підвести голову після смерті його батька…”.

3. У 1132 р після його смерті Русь остаточно розпалася на удільні князівства,

кожне з яких проводило самостійну політику- розпочалася доба роздробленості, як зазначав літописець “ І розірвалася вся Руська земля…”.

Причини розпаду (занепаду) Русі

⚔ 1. Суперечки між князями за владу

● Після смерті Ярослава Мудрого (1054 р.) його сини і нащадки постійно боролися за київський престол.

● Міжусобні війни послаблювали державу та руйнували єдність.

🏰 2. Встановлення удільної системи

● 1097 р. – Любецький з’їзд князів закріпив принцип «кожен тримає отчину свою».

● Князівства стали спадковими володіннями, які дедалі більше відокремлювалися від центру.

🛡 3. Послаблення центральної (київської) влади

● Після смерті Мстислава Великого (1132 р.) київський князь втрачає авторитет.

● Київ вже не мав реальної влади над іншими князями.

🏘 4. Зростання ролі міст, боярства та місцевих еліт

● У князівствах формуються власні адміністрації, армії, економіка.

● Бояри, міста і народ підтримували «своїх» князів, що сприяло автономії уділів.

⚠ 5. Зовнішні загрози та ослаблення оборони

● Часті напади половців, а згодом монгольська навала (1240 р.) показали слабкість роз'єднаної держави.

● Відсутність єдності у боротьбі з ворогом призвела до катастрофи.

Удільні князівства часів феодальної роздробленості

У період політичної роздробленості на території України виокремилися 5 найбільших удільних князівств: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське та Галицьке.

Князівство	Центр	Особливості	Головні події	Відомі князі
Київське	Київ	Формально головне, духовний центр Русі	🔹 1097 – Любецький з’їзд 🔹 1132 – смерть Мстислава Великого 🔹 1169 – розорення Києва Андрієм Боголюбським	🔹 1097 – Любецький з’їзд 🔹 1132 – смерть Мстислава Великого 🔹 1169 – розорення Києва Андрієм Боголюбським
Чернігівське	Чернігів	Велике за площею, нащадки Святославичів	🔹 1097 – Любецький з’їзд 🔹 Суперечки з Київським князівством	Олег Святославич, Давид Святославич
Переяславське	Переяслав	Прикордонне, боронило Русь від кочовиків	🔹 1054 – виділено Ярославом Мудрим 🔹 Часті набіги половців 🔹 1239 – зруйноване монголами	Володимир Мономах, Ярополк Володимирович
Волинське	Володими р-Волинс ький	Стабільне, тісні зв’язки із Заходом	🔹 1140-і – зміцнення Ізяслава 🔹 1199 – об’єднання з Галичем	Ізяслав Мстиславич, Роман Мстиславич
Галицьке	Галич, Звенигоро д тощо	Багате, сильне боярство, активне політичне життя	🔹 1141 – об’єднання земель 🔹 1170–1180-ті – розквіт 🔹 1199 – об’єднання з Волинню	Володимирко Володарович, Ярослав Осмомисл

Візуальні памʼятки

1. 1187 р, “Слово о полку Ігоревім”

Літописець сповіщає про смерть переяславського князя: «Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і всякими чеснотами був сповнений. За ним же Україна багато потужила»- це перша згадка топоніма “Україна” в писемних джерелах.